Розрахунок другої сходинки:

4.1.14.1. Розраховують довжину падіння струміння:

4.1.14.2. Глибину потоку у стисненому перетині розраховують по залежності

де φ₁ – коефіцієнт швидкості [3, табл. ІХ.3] в методичці. Приймаю φ₁=0,95

4.1.14.3. Сполучену глибину визначають за формулою:

4.1.14.4. Розраховують необхідну довжину сходин, при якій гашення енергії чиниться без улаштування гасника енергії, для чого знаходять довжину кривої L_крив між перетинами з глибинами h_с і h_кр. Якщо (L_крив + l_пад) ≈ L_cx, то на кінці сходинки вста­новиться h_кр, що відповідає максимальному гашенню енергії на сходинці. В цьому разі розраховують багатосхідчастий перепад без гасника енергії. В протилежному випадку розраховують водобійну стінку.

	hпоч= hkp=0,443	hкін= hс=0,147
(де b = bпер=2,325м)	1,029975≈1,03	0,341775≈0,342
	3,211	2,619
	0,3207723451≈0,321	0,1305841924≈0,131
(при n = 0,018)	24,785	13,47
	0,1662081961≈0,166	1,507560234≈1,508
	0,6092081961≈0,609	1,849560234≈1,850
	25,52855≈25,529≈25,53	4,60674≈4,607≈4,61
	0,07285960229≈0,073	0,4037562354≈0,404
	0,005308521646≈0,00531	0,1630190976≈0,16302≈0,163

4.1.14.5. Визначають геометричний напір над водобійною стінкою:

_{де М = 1,86 – коефіцієнт витрат, та а = 1,1}

4.1.14.6. Розраховують висоту стінки , де σ = 1,05…1,1.

_{Приймаю σ = 1,075} тому:

4.1.15. Особливістю розрахунку останньої сходинки є перевірка необхідності влаштування водобійної стінки, для чого h''_с порів­нюють з h_нб. Якщо h''_с < h_нб, то гаситель не потрібний, при h''_с > h_нб робиться розрахунок гасителя енергії, тобто розраховують висоту водобійної стінки , та відстань від сходинки перепаду до водобійної стінки , де

β = 0,7…0,8 (Приймаю β = 0,75); – довжина стрибка.

5. Гідравлічний розрахунок отворів малих мостів

Малими вважаються мости, довжина яких не перевищує 25 м. їх застосовують, як водопропускні споруди на автомобільних дорогах і залізницях при перетинанні улоговин, лощин, русел періодично діючих водотоків і зрошувальних каналів.

Малі мости доцільні з економічної точки зору при невеликих висотах насипів і досить великих витратах води через їхні отвори.

Відповідно до діючих типових проектів, малі мости мають такі стандартні отвори (відстані між стоянами): 2; 3; 4; 5; 6; 7,5; 10; 12,5; 15; 20 м.

Основна мета гідравлічного розрахунку малих мостів складається у визначенні ширини його отвору b . При цьому повинні дотримуватися наступні умови:

■ дно русла під мостом і нижньому б'єфі не повинне піддаватися розмиву;

■ напір перед мостом Н не повинен перевищувати припустимого значення, що відповідає висоті насипу Н_нас;

■ швидкості під мостом не повинні перевищувати 4 - 4,5 м/с. Вихідними даними для гідравлічного розрахунку малих мостів є:

■ гідрологічна інформація про максимальні витрати Q зливового стоку й весняного сніготанення, а також об'єми стоку W;

■ проектна висота насипу у споруди Н_нас;

■ тип ґрунту під мостом;

■ морфологічні характеристики русла, що відводить воду, у нижньому б'єфі (форма й розміри русла, поздовжній похил I, коефіцієнт шорсткості п).

В інженерній практиці гідравлічний розрахунок малого моста можна

представити послідовним виконанням трьох етапів:

■ гідрологічного обґрунтування витрати й об'єму стоку заданої ймовірності перевищення;

■ гідравлічного розрахунку ширини отвору малого мосту;

■ розрахунку й вибору кріплення нижнього б'єфа.