- •2. Системний підхід до вивчення міжнародних відносин.
- •3. Типи контролю за міжнародною системою.
- •4. Структура міжнародної системи.
- •5. Основні характеристики Віденської системи міжнародних відносин.
- •6. Версальська система міжнародних відносин.
- •7. Постдамська система міжнародних відносин.
- •8. Характер та цілі першої світової війни.
- •9 "Геополітичні наслідки першої світової війни"
- •Розчленування Німеччини.
- •Союзники Німеччини втратили:
- •10 "Причини першої світової війни"
- •11 "Створення Ліги націй та її діяльність"
- •12 "Завершення першої світової війни та її наслідки"
- •13 "Основні проблеми міжнародних відносин після першої світової війни (мирне врегулювання, Російське та Німецьке питання)"
- •14 "Декрет про мир і мирна програма Вільсона (14 пунктів): порівняльний аналіз"
- •15 "Концептуальні підходи держав переможець до розробки мирних договорів з Німеччиною та її союзниками на Паризькій конференції"
- •16 "Мандатна система"
- •17 "Російське питання на Паризькій мирній конференції"
- •18 "Вашингтонська конференція та її рішення"
- •19 "Генуезька конференція"
- •20 "Рапальський договір"
- •21 "Перша криза Версальської системи та її врегулювання (репарації, Рурська криза, план Дауеса)"
- •22 "Конференція в Локарно"
- •23 "Підготовка та підписання пакту Бріана-Келога"
- •26. Зміст і мета політики колективної безпеки в Європі у 1933 -1935 рр.
- •27. Проект "Східного пакту"
- •28. Укладення договорів про взаємодопомогу між срср і Фр, срср і Чехосл.
- •29. Італо-ефіопська війна (позиція держав, Ліги Націй)
- •30. Політика невтручання в іспанські справи. Криза Ліги Націй
- •31. Становлення блоку агресорів
- •32. Криза Вашингтонської системи (агресія Японії)
- •33. Поширення японської агресії в Китаї та розпад Вашингтонської системи.
- •34. Аншлюз Австрії, його наслідки та позиція великих держав.
- •35. Мюнхенська угода.
- •36. Англо-франко-радянські переговори щодо пакту про взаємодопомогу.
- •37. Пакт Рібентропа-Молотова та його наслідки.
- •38. Початок Другої світової війни.
- •39. Політичний зміст другої світової війни.
- •40. Капітуляція Франції та її міжнародні наслідки.
- •41. Напад Німеччини та її союзників на срср та позиція урядів Великобританії та сша
- •42. Передумови та початок створення антигітлерівської коаліції.
- •43. Атлантична хартія.
- •44. Вступ сша у другу світову війну.
- •45. Московська конференція мзс 1943 року.
- •46. Тегеранська конференція
- •47. Ялтинська конференція, її основні рішення.
- •48. Потсдамська конференція.
- •49. Геополітичні наслідки Другої світової війни.
- •50. Головні характеристики міжнародних відносин в повоєнний період.
- •51. Докорінні зміни у повоєнному світоустрої після Другої світової війни.
- •52. Радикальні зміни у системі міжнародних відносин повоєнного періоду.
- •53. Сучасна міжнародна система (полі та монополярність в світі).
- •54. Основні тенденції розвитку повоєнних міжнародних відносин.
- •55. Створення Ліги арабських держав
- •56. Особливості повоєнного врегулювання в Європі
- •57. Етапи мирного врегулювання з колишніми союзниками Німеччини в Європі
- •58. Принципи та етапи післявоєнного врегулювання з Японією
- •59. Конференція у Сан-Франциско 1951 року.
- •60. Ідеологічні чинники «холодної війни».
- •61. «Доктрина Трумена».
- •62. «План Маршала»
- •63. Підготовка та укладення Північно-Атлантичного договору
- •64. Створення овд
- •65.Створення анзюс
- •66. Багдадський пакт (сенто)
- •67. Утворення сеато
- •68. Утворення двох німецьких держав
- •69. Паризька угода 1954 року
- •70. Карибська криза
- •71. Становлення дипломатичних відносин між срср та фрн
- •72. Доктрина Хальштейна
- •73. Заключний етап нбсе у Хельсинкі.
- •74. «Нова східна політика» фрн
- •18 Вересня 1973р. Ндр і фрн стали членами оон.
- •75. Радянсько-югославський конфлікт.
- •76. Угорська криза 1956 року та реакція світового співтовариства.
- •77. Втручання краї овд у справи Чехословаччини. Доктрина Брежнєва.
- •78 Тгренадська війна в Катаї та проголошення кнр.
- •79 Війна в Кореї та її наслідки.
- •Північна Корея
- •Південна
- •80. Тайванська криза 1958 року.
- •81. Втручання Франції в Індокитаї та його наслідки. Утворення дрв. Боротьба в'єтнамського народу проти французької агресії
- •Китай і сша
- •82. Американська агресія у в'єтнамі. Паризька угода.
- •Паризька угода
- •83 Проблема Кашміру. Індо-пакистанський конфлікт.
- •84. Крах мандатної системи на Близькому Сході
- •85. Утворення держави Ізраєль. Арабо-ізраєльська війна 1948 рр.
- •86. Суезька криза 1956 року.
- •87. Шостиденна війна та її наслідки.
- •88. Кемп-девідський процес та його наслідки
- •89. Сучасна політична ситуація на Близькому Сході
- •90. Ірано-Іракська війна
- •91. Проблема безпеки Перської затоки в мв
- •1) Національний; 2) регіональний; 3) глобальний або міжнародний.
- •Кувейтська криза: коротка довідка
- •Історичні коріння та причини кризи в Перській затоці.
- •Утворення антиіракської коаліції.
- •Політика срср.
- •Роль оон у врегулюванні кризи.
- •92. Об'єднання Німеччини
- •93. Утворення нато, основний зміст Північноатлантичного договору.
- •94. Нато як один з найголовн. Компонентів біполярної системи мв (50-80рр)
- •95. Трансформація стран нато наприкінці 80х-90хрр.
- •96. Розширення нато на схід
- •97. Західноєвропейська інтеграція
- •98. Еволюція ес в 60-70 рр.
- •99. Новий етап західноєвропейської інтеграції в другій половині 80-х років
- •100. Підписання Маастрихтського договору. Утворення ес
- •101. Міжурядова конфренція ес 96-97рр.
- •1) Питання економічного та валютного союзу єс (“зона євро”).
- •2) Питання розширення єс.
- •3) Надання єс військового виміру.
- •102. Амстердамський договір
10 "Причини першої світової війни"
Перша світова війна стала результатом протиборства двох військових блоків: Троїстого союзу (Німеччина, Австо-Угорщина, Італія) й держав Антанти (Росія, Англія, Франція). На 1914 р. протистояння між цими двома військово-політичними угрупуваннями європейських держав украй загострилося. Балканський півострів став зоною особливої напруженості. Австро-Угорщина (за підтримки Німеччини) вирішила, завдавши одного удару по Сербії, остаточно укріпитися на Балканах. Приводом для оголошення війни стало вбивство у Сараєво 28 червня 1914 р. австрійського ерцгерцога Франца Фердінанда. Виникла нагода розгромити Сербію. 23 липня Австро-Угорщина заявила Сербії запевне нездійсненний та принизливий ультиматум.
Росія, яка була не підготовленою до війни, радила Сербії піти на компроміс. Проте Австро-Угорщина й Німеччина не бажали мирного врегулювання конфлікту. 28 липня Австро-Угорщина оголосила війну Сербії. ЗО липня 1914 р. російський імператор Микола II підписав указ про загальну мобілізацію. Німеччина 1 серпня оголосила війну Росії, а З серпня - Франції. Німецькі війська почали наступ на Францію через територію Бельгії. З вимогою поважати нейтралітет Бельгії й негайно вивести звідти німецькі війська виступила Англія. Не отримавши відповіді на свій ультиматум, вона 4 серпня оголосила війну Німеччині. До збройного конфлікту, що його було розпочато європейськими державами, поступово було втягнуто 38 держав, населення яких становило 1,5 млрд. осіб (87% населення усієї планети). Війна стала світовою.
11 "Створення Ліги націй та її діяльність"
Лігу Націй було створено на Паризькій мирній конференції за ініціативою президента США В.Вільсона. Створення Ліги Націй було першою спробою утворення організації глобального характеру, яка б узяла на себе відповідальність за підтримання миру на земній кулі шляхом погодження дій її членів
Завдання: боротьба за мир, співробітництво й безпека народів.
Найважливіша мета - підтримання миру, збереження повоєнного статус-кво, виконання умов Версальського миру.
Статут: передбачав гарантії членам організації у збереженні їхньої політичної незалежності й територіальної цілісності проти зовнішньої агресії; передбачав колективні дії усіх членів Ліги в разі порушення агресором статуту та розв'язання конфліктів; воєнні санкції, економічна та політична ізоляція порушника миру; створення об'єднаних збройних сил з контингентів країн-членів Ліги.
Слабкість Ліги націй як інструмента підтримання миру зумовлювалася самим статутом. Рішення ухвалювалися за принципом одностайності, за винятком питань процедурних і таких, що стосувалися прийняття нових членів. Обов'язкову силу мали тільки рішення з адміністративних питань, що стосувалися самої Ліги. Навіть санкції фактично були добровільними. Статут Ліги Націй був складовою частиною Версальського мирного договору Його підписали 44 країни. Але США, під впливом «ізоляціоністів» у конгресі, не ратифікували Версальський договір й не увійшли до складу Ліги Націй.
Головними органами Ліги були Збори представників усіх членів організації (Асамблея), Рада Ліги Націй у складі 5-ти постійних членів (США, Англії, Франції, Італії та Японії) й 4-х тимчасових. Відсутність ряду великих держав серед членів Ліги негативно позначилася на ефективності її діяльності.
СРСР було прийнято до Ліги Націй у 1934 p. та виключено у зв'язку з радянсько-фінською війною 1939 -1940 pp. Німеччина вступила до Ліги Націй у 1926 p. й вийшла з неї 19 жовтня 1933 p., Японія вийшла з Ліги Націй 28 березня 1933 p.
Ліга Націй виявилася нездатною підтримати статус-кво, що склалося внаслідок першої світової війни, зберегти Версальсько-Вашингтонську систему. Друга світова війна остаточно поховала Лігу Націй, хоча формально вона проіснувала до 31 липня 1946 p.