- •2. Системний підхід до вивчення міжнародних відносин.
- •3. Типи контролю за міжнародною системою.
- •4. Структура міжнародної системи.
- •5. Основні характеристики Віденської системи міжнародних відносин.
- •6. Версальська система міжнародних відносин.
- •7. Постдамська система міжнародних відносин.
- •8. Характер та цілі першої світової війни.
- •9 "Геополітичні наслідки першої світової війни"
- •Розчленування Німеччини.
- •Союзники Німеччини втратили:
- •10 "Причини першої світової війни"
- •11 "Створення Ліги націй та її діяльність"
- •12 "Завершення першої світової війни та її наслідки"
- •13 "Основні проблеми міжнародних відносин після першої світової війни (мирне врегулювання, Російське та Німецьке питання)"
- •14 "Декрет про мир і мирна програма Вільсона (14 пунктів): порівняльний аналіз"
- •15 "Концептуальні підходи держав переможець до розробки мирних договорів з Німеччиною та її союзниками на Паризькій конференції"
- •16 "Мандатна система"
- •17 "Російське питання на Паризькій мирній конференції"
- •18 "Вашингтонська конференція та її рішення"
- •19 "Генуезька конференція"
- •20 "Рапальський договір"
- •21 "Перша криза Версальської системи та її врегулювання (репарації, Рурська криза, план Дауеса)"
- •22 "Конференція в Локарно"
- •23 "Підготовка та підписання пакту Бріана-Келога"
- •26. Зміст і мета політики колективної безпеки в Європі у 1933 -1935 рр.
- •27. Проект "Східного пакту"
- •28. Укладення договорів про взаємодопомогу між срср і Фр, срср і Чехосл.
- •29. Італо-ефіопська війна (позиція держав, Ліги Націй)
- •30. Політика невтручання в іспанські справи. Криза Ліги Націй
- •31. Становлення блоку агресорів
- •32. Криза Вашингтонської системи (агресія Японії)
- •33. Поширення японської агресії в Китаї та розпад Вашингтонської системи.
- •34. Аншлюз Австрії, його наслідки та позиція великих держав.
- •35. Мюнхенська угода.
- •36. Англо-франко-радянські переговори щодо пакту про взаємодопомогу.
- •37. Пакт Рібентропа-Молотова та його наслідки.
- •38. Початок Другої світової війни.
- •39. Політичний зміст другої світової війни.
- •40. Капітуляція Франції та її міжнародні наслідки.
- •41. Напад Німеччини та її союзників на срср та позиція урядів Великобританії та сша
- •42. Передумови та початок створення антигітлерівської коаліції.
- •43. Атлантична хартія.
- •44. Вступ сша у другу світову війну.
- •45. Московська конференція мзс 1943 року.
- •46. Тегеранська конференція
- •47. Ялтинська конференція, її основні рішення.
- •48. Потсдамська конференція.
- •49. Геополітичні наслідки Другої світової війни.
- •50. Головні характеристики міжнародних відносин в повоєнний період.
- •51. Докорінні зміни у повоєнному світоустрої після Другої світової війни.
- •52. Радикальні зміни у системі міжнародних відносин повоєнного періоду.
- •53. Сучасна міжнародна система (полі та монополярність в світі).
- •54. Основні тенденції розвитку повоєнних міжнародних відносин.
- •55. Створення Ліги арабських держав
- •56. Особливості повоєнного врегулювання в Європі
- •57. Етапи мирного врегулювання з колишніми союзниками Німеччини в Європі
- •58. Принципи та етапи післявоєнного врегулювання з Японією
- •59. Конференція у Сан-Франциско 1951 року.
- •60. Ідеологічні чинники «холодної війни».
- •61. «Доктрина Трумена».
- •62. «План Маршала»
- •63. Підготовка та укладення Північно-Атлантичного договору
- •64. Створення овд
- •65.Створення анзюс
- •66. Багдадський пакт (сенто)
- •67. Утворення сеато
- •68. Утворення двох німецьких держав
- •69. Паризька угода 1954 року
- •70. Карибська криза
- •71. Становлення дипломатичних відносин між срср та фрн
- •72. Доктрина Хальштейна
- •73. Заключний етап нбсе у Хельсинкі.
- •74. «Нова східна політика» фрн
- •18 Вересня 1973р. Ндр і фрн стали членами оон.
- •75. Радянсько-югославський конфлікт.
- •76. Угорська криза 1956 року та реакція світового співтовариства.
- •77. Втручання краї овд у справи Чехословаччини. Доктрина Брежнєва.
- •78 Тгренадська війна в Катаї та проголошення кнр.
- •79 Війна в Кореї та її наслідки.
- •Північна Корея
- •Південна
- •80. Тайванська криза 1958 року.
- •81. Втручання Франції в Індокитаї та його наслідки. Утворення дрв. Боротьба в'єтнамського народу проти французької агресії
- •Китай і сша
- •82. Американська агресія у в'єтнамі. Паризька угода.
- •Паризька угода
- •83 Проблема Кашміру. Індо-пакистанський конфлікт.
- •84. Крах мандатної системи на Близькому Сході
- •85. Утворення держави Ізраєль. Арабо-ізраєльська війна 1948 рр.
- •86. Суезька криза 1956 року.
- •87. Шостиденна війна та її наслідки.
- •88. Кемп-девідський процес та його наслідки
- •89. Сучасна політична ситуація на Близькому Сході
- •90. Ірано-Іракська війна
- •91. Проблема безпеки Перської затоки в мв
- •1) Національний; 2) регіональний; 3) глобальний або міжнародний.
- •Кувейтська криза: коротка довідка
- •Історичні коріння та причини кризи в Перській затоці.
- •Утворення антиіракської коаліції.
- •Політика срср.
- •Роль оон у врегулюванні кризи.
- •92. Об'єднання Німеччини
- •93. Утворення нато, основний зміст Північноатлантичного договору.
- •94. Нато як один з найголовн. Компонентів біполярної системи мв (50-80рр)
- •95. Трансформація стран нато наприкінці 80х-90хрр.
- •96. Розширення нато на схід
- •97. Західноєвропейська інтеграція
- •98. Еволюція ес в 60-70 рр.
- •99. Новий етап західноєвропейської інтеграції в другій половині 80-х років
- •100. Підписання Маастрихтського договору. Утворення ес
- •101. Міжурядова конфренція ес 96-97рр.
- •1) Питання економічного та валютного союзу єс (“зона євро”).
- •2) Питання розширення єс.
- •3) Надання єс військового виміру.
- •102. Амстердамський договір
26. Зміст і мета політики колективної безпеки в Європі у 1933 -1935 рр.
Дії агресивних держав іродемонстрували, що Ліга Націй - ненадійний інструмент миру. У ці роки в ній відбувається перегрупування сил. У березні Японія та у жовтні 1933 р. Німеччина вийшли з Ліги. У вересні 1934 р. до неї вступив Радянський Союз. Отже, проблема європейської безпеки охопила значно більші географічні регіони. Вона й раніше розглядалася з огляду на взаємовідносини західноєвропейських держав (Локарнські угоди, Рейнський арантійний пакт). З вступом СРСР до Ліги націй його можна було розглядати як нову силу у системі колективної безпеки.
В результаті переговорів між СРСР та Францією у 1934 р. було розроблено проект так званого Східного пакту, до якого мали увійти Німеччина, СРСР, Чехословаччина, Польща, Литва, Естонія, Фінляндія. Франція обіцяла приєднатися до пакту в ролі гаранта, а СРСР пропонував як гарант приєднатися до Рейнського гарантійного пакту. Так була б створена колективна система безпеки. Проте Англія, Німеччина, а також ряд східноєвропейських держав відхилили пропозицію щодо утворення Східного пакту, й можливість досягнення колективної безпеки в Європі було втрачено.
Іншою нагодою для цього стала низка двосторонніх договорів європейських держав, які послідовно об'єднувалися у систему. Так, у жовтні 1935 р. СРСР та Франція уклали договір про взаємну військову допомогу в разі нападу на одну з сторін будь-якої з європейських держав. Аналогічні договори було підписано між СРСР та Чехословаччиною, а також між Чехословаччиною та Францією.
Разом з тим, позиція Франції не була послідовною. Вона проводила спільну з Англією політику, яка припускала можливість збереження миру шляхом поступок агресору, зокрема шляхом «умиротворення» фашистської Німеччини.
27. Проект "Східного пакту"
Німеччина 19 жовтня 1933р. заявила про вихід з Ліги Націй. Вона наполягала на створенні своєї армії в 300тис чоловік і збільшенні кількості німецьких танків, авійації та артилерії. Стався розрив між "третім рейхом" та іншими державами. З 1934р. Німеччина почала гарячково переозброюватися. В Європі таким чином нею було створено вогнище майбутніх агресивних дій і війни. Франція перед загрозою Німеччини почала змінювати своє ставлення до СРСР. Її зближення з Радянським Союзом посилилось після укладення в 1932р. радянсько-французського пакту про ненапад. 16 травня 1933р. палата депутатів Фр. ратифікувала цей пакт. Особливо велику роль у зближенні двох країн відігравав міністр закордонних справ Фр. Луї Барту, який намагався після виходу Японії та Німеччини з Ліги Націй зміцнити цю організацію шляхом запрошення до неї Радянського Союзу.
Весною 1934р. Барту запропонував укласти договір між Німеччиною, СРСР, Фінляндією, Естонією, Латвією, Польщею та Чехословаччиною з приєднанням Франції про взаємну гарантію кордонів і воєнну допомогу в разі агресії. Фактично ідею Барту підтримали лише Чехословаччина та СРСР. Польща після підписання в січні 1934р. угоди з Німеччиною на 10 років про ненапад і "мирне вирішення суперечок" разом з Німеччиною відмовилася від "Східного пакту".
З травня 1934р. почалися франко-радянські переговори, обидві держави схвалили проект Барту. Але ідея "Східного пакту" практично була зірвана вбивством Барту разом з королем Югославії Александром у Марселі. Замах здійснили 9.10.1934 хорватські терористи, керовані гітлеровцями. Наступник Барту П'єр Лаваль став проводити політику "задобрювання" й "умиротворення" Німеччини.
Цим пактом була б створена колективна система безпеки. Проте через те, що Англія, Німеччина, а також ряд східноєвропейських держав відхилили пропозицію щодо утворення Східного пакту, можливість досягнення колективної безпеки в Європі було втратчено.