12.Натуральне виробництво.Товарне виробництво:сутність на умови виникнення.

Історія розвитку суспільства свідчить, що діяльність людини здійснюється в певних економічних формах, які, не зважаючи на особливості господарської діяльності певного народу в ту чи іншу епоху, зберігають спільні риси. Аналіз процесу еволюції господарської діяльності людини показав, що людство протягом своєї історії знало дві форми суспільного виробництва – натуральну і товарну.

Натуральне виробництво було історично першим типом економічної організації виробництва, у найбільш чистому вигляді існувала в первісній общині, коли люди ще не знали суспільного поділу праці, не обмінювались між собою виробленою продукцією, панувала у патріархальній селянській общині, у феодальному помісті.

Натуральне виробництво – тип господарства, в якому процес ство-рення матеріальних благ спрямований безпосередньо на задоволення влас-них потреб виробника, для споживання всередині господарства. За цих умов рух виробленого продукту здійснювався за схемою: виробництво – розподіл –споживання.

Характерними рисами, які в цілому свідчать про неефективність цієї економічної форми, є замкненість, консерватизм, слабо виражений поділ праці, результатом чого є крайнє низька продуктивність праці, її примітив-ність. Як протилежність натуральному виробництву на певному етапі роз-витку продуктивних сил виникає більш досконала, ефективна та життєздатна форма організації виробництва – товарне виробництво.

13.Типи товарного виробництва,їх загальни риси та відмінності.

Товарне виробництво – це такий тип господарювання, за умов якого продукти праці приймають товарну форму і спосіб їхнього руху ускладнюється, він відбувається за такою схемою: виробництво – розподіл – обмін – споживання. Тобто прямі замкнені економічні зв’язки в межах окремої господарської одиниці перетворюється у опосередковані обміном відносини, товарна форма є відкритою системою яка постійно розвивається, набуваючи на кожному з етапів свого розвитку певних ознак.

Умовою, яка необхідна для виникнення товарного виробництва, є су-спільний поділ праці, який досяг певного рівня свого розвитку і який про-являється у спеціалізації виробників на виготовленні конкретної продукції.

В історії суспільного поділу праці вчені-економісти виділяють три етапи. На першому скотарство відділилося від землеробства, що створило умови для регулярного обміну між племенами. На другому – виділилося ремісництво від землеробства, що, як вважають дослідники, означало заро-дження товарного виробництва. На третьому етапі відбулося відокремлення торгівлі від виробництва і виділення купецтва. В цей період ринкові зв’язки стали регулярними.

Проте поступовий розвиток суспільного поділу праці сам по собі ще не може обумовити появу товарного виробництва. Необхідна для цього на-явність певної, дуже важливої для появи товарних зв’язків причини. При-чиною виникнення товарного виробництва є економічна відокремленість виробників один від одного відносинами власності.

Спеціалізація виробників на виробництві певної продукції та їхня економічна відокремленість приводять до того, що у виробників з’являється можливість та необхідність обмінюватися продуктами своєї праці. Продук-ти, які виробляються окремими виробниками, приймають суспільну форму товарів, їх обмін здійснюється на ринку за допомогою купівлі продажу.

Історично у суспільстві склалося два типи товарного виробництва – просте та капіталістичне (або розвинуте). Просте товарне виробництво ґрунтується на особистій праці власників засобів виробництва. За його умов в товарній формі виступають лише речові фактори виробництва та готова продукція. Капіталістичне товарне виробництво передбачає використання підприємцями – власниками засобів виробництва праці найманих робітників. Тобто тут вже не тільки речові фактори та готова продукція виступають в товарній формі. Товаром стає робоча сила найманого працівника, і безпосередній товаровиробник є відокремленим від засобів виробництва і результатів праці. Зрозуміло, що просте і капіталістичне товарне виробниц-тво розрізняються між собою і масштабами, і рівнем технологічної озброє-ності. Так, якщо просте товарне виробництво засноване, як правило, на не-складній техніці, то капіталістичне – на великій машинній індустрії.

Що стосується спільних рис простого та капіталістичного товарного виробництва, то до них можна віднести такі: 1) економічна свобода товаро-виробників і їх відособлене господарювання; 2) конкуренція серед вироб-ників та споживачів; 3) переважання вільного ціноутворення; 4) особливі прояви в соціально-економічних та організаційно-економічних відносинах та ін.