50.Глобальні проблеми людства: сутність. Види та передумови вирішення

Вперше у науковий оборот термін "глобалізація" ввів американський науковець Т.Левігг у 1983 році. Глобалізація як нова тенденція світового розвитку відображає формування транснаціонального, планетарного рівня міжнародні економіки, зростаючу взаємозалежність країн і народів.

Глобальні проблеми - проблеми, пов’язані з природними, економічними, соціальними явищами, що виникни в процесі розвитку сучасної цивілізації і мають загальнопланетармий характер, як за масштабами та значенням, так і за способами вирішення, а тому потребують координації зусиль усього світового співтовариства.

Вельми важливою з точки зору аналізу є класифікація глобальних проблем за сферами ДІЇ. В результаті такої класифікації можна виділити три головні сфери.

I. Глобальні проблеми у сфері взаємодії природи і суспільства:

• надійне забезпечення людства сировиною, енергією. продовольством тощо;

• раціональне використання ресурсів світового океану, мирне освоєння космосу;

• утилізація відходів життєдіяльності тощо.

II. Глобальні проблеми у сфері суспільних відносин:

• відведення світової термоядерної війни і забезпечення стабільного миру:

• подолання економічної відсталості частини регіонів і країн світу;

• попередження локальних, регіональних та міжнародних конфліктів;

• ліквідація наслідків світових та локальних криз;

• роззброєння і конверсія військового виробництва тошо.

III. Глобальні проблеми у сфері розвитку ЛЮДИНИ та забезпечення її майбутнього:

• пристосування людини до умов природного і соціального середовища, що змінюється під впливом HTР;

• подолання епідемій, тяжких захворювань (серцево-судинних, онкологічних. СНІДу. наркоманії);

• боротьба з міжнародною злочинністю. наркобізнесом. тероризмом;

• проблеми демократизації та оборони прав людини тощо.

Передумови вирішення глобальних проблем:

• нові підходи до розуміння перспектив розвитку людства і досягнення консенсусу з питань, що стосуються контурів нового суспільного порядку в XXI ст.;

• синтез, взаємозбагачення оцінок, стратегій і програм розвитку світового співтовариства, які висуваються різними країнами, ненауковими школами;

• перегляд і перебудова систем міжнародних відносин на засадах загальнолюдських цінностей, пріоритетності розвитку творчого потенціалу людської особливості;

створення єдиного механізму регулювання на глобальному рівні, міжнародних процедур і механізмів, які відповідають потребам забезпечення гідного майбутнього людства;

• об'єднання зусиль і ресурсів людства на основі усвідомлення важливості та невідкладності, розв'язання глобальних проблем, єдності інтересів і спільної відповідальності перед майбутніми поколіннями.

Основні сфери міжнародного співробітництва у вирішенні глобальних проблем:

• реалізація спільних проектів і програм;

• передача технологій;

• виділення кредитів;

• участь у видобуванні та перерозподілі природних ресурсів;

• реформування системи ціноутворення на світові природні ресурси;

• подання країнами, що розвиваються, доступу на світовий ринок;

• загальнопланетарні та регіональні угоди під егідою ООН то інших міжнародних організацій.