48. Основніформиміжнароднихекономічнихвідносин
Основними
формами економічнихвідносин, через
якіпроявляєтьсяфункціонуваннясвітовоїсистемигосподарства,
є форми:
Міжнароднаторгівля - це форма функціонуваннясвітового ринку, підякимрозуміється система обміну товарами й послугами на міжнародномурівні. Світовийринок є складовоючастиноюсвітовогогосподарства. Тому, хочаміжнароднаторгівляіснувала давно, світовийриноксформувавсялише в періодзародження й розвиткукапіталістичнихвідносин. Особливостямисвітового ринку є те, що на ньому, по-перше, формуєтьсяінтернаціональнавартість, по-друге, складаютьсясвітовіціни, в основіякихлежитьінтернаціональнавартість. Характерною особливістюсвітового ринку на сучасномуетапі є відносновисокийступіньйогомонополізації, оскількисвітоваторгівлястає ареною пануванняміжнароднихмонополій, особливо транснаціональних. Істотновпливає на розвитокміжнародноїторгівлітакождержавназовнішньоекономічнаполітика.Міжнароднийрухкапіталу. Найважливішоютенденцією в міжнароднихекономічнихвідносинах з 20 ст. стало те, щопоруч з вивозомтоварівнабуває все більшогозначеннявивізкапіталу. В сучаснихумовахце практично основна форма міжнароднихекономічнихвідносин. Міжнароднаміграціяробочоїсили.Створеннявеликоїмашинноїіндустріївикликаврозвиток і такоїформиміжнароднихекономічнихвідносин, як міжнароднаміграціяробочоїсили. Вона проявляється в еміграції (виїздіробочоїсили за кордон) та імміграції (припливробочоїсили з-за кордону). Звичайно, на міжнароднуміграціюробочоїсиливпливають і національні, й політичні, й ідеологічніфактори. Протевизначальнимивиступаютьфакториекономічні. Міжнароднийобмінтехнологіями. В умовах НТР великих масштабівдосягаєміжнароднийтехнологічнийобмін. Вінвідбувається в різних формах, яківключають продаж готовихтоварів, комплектуючогообладнання для виробництва, а такожпатентів, ліцензій, ноухау69. Продаж технологіймаєдвояку мету. По-перше, вони продаються як звичайний товар, по-друге, продаж технологійвикористовується як ефективнийзасібконкурентноїборотьби на світовому ринку. Міжнароднівалютнівідносини. В зв'язкузтим, що практично всім іжнародніекономічнівідносинимаютьвартісневираження й опосередковуютьсягрошовими формами, міжкраїнамисвітовогогосподарстваформуютьсяпевніміжнароднівалютнівідносини. Важливою характеристикою стану тієїчиіншоїкраїни в системіцихвідносин є стан платіжногобалансу.Міжнароднікредитнівідносини.Наосновірухупозичковогокапіталу в сферіміжнароднихекономічнихвідносинвиникаєміжнародний кредит. Вінозначає надання в масштабісвітовогогосподарствавалютних і товарних ресурсів на умовах повернення.
49.Світовий ринок та теорії міжнародної торгівлі
Що вищий рівень економічного розвитку країни, то складніші форми її зовнішньо-економічних зв’язків, але це передусім зовнішня (або світова) торгівля. Саме вона визначає участь країни у механізмі функціонування світового ринку.
Світовий ринок - розвинена сфера товарного обміну, що ґрунтується на міжнародному поділу праці.
Міжнародний поділ праці (МПП) - це спеціалізація країн на виробництві певних товарів і послуг, якими країни обмінюються між собою.
Основним чинником, що зумовив МПП, було нерівномірне розміщення природних багатств на Земній кулі. В сучасних умовах природні умови дедалі слабше впливають на поділ праці між країнами, а головним його чинником стають науково-технічні досягнення країн, їх спеціалізація на прогресивній техніці та наукомістких технологіях.
Основні теорії міжнародної торгівлі були закладені великими англійськими економістами А. Смітом і Д. Рікардо. Дані теорії названі класичними теоріями міжнародної торгівлі.
І. Теорія абсолютних переваг А. Сміта
Абсолютна перевага країни у виробництві певного продукту означає, що ця країна здатна виробляти більшу кількість одиниць цього продукту з певного обсягу ресурсів за наявного рівня технології порівняно з конкурентами. Україна має спеціалізуватися на виробництві та експорті тих товарів, у виготовленні яких має абсолютні переваги (менші витрати), а імпортувати ті товари, виробництво яких в національній економіці дорожче. Спеціалізацію на виробництво визначає невидима рука ринку.
//. Теорія порівняльних переваг Д.Рікардо
Наявність абсолютної переваги у національному виробництві того чи іншого товару не є необхідною умовою для розвитку міжнародної торгівлі. Міжнародний обмін можливий та ефективний за наявності порівняльних переваг. Вони виникають в країні, де для виробництва двох товарів використовується різна кількість праці.
Візьмемо дві країни |
(класичний приклад): |
|
Товари |
Англія |
Португалія |
Вино |
3 |
1 |
Сукно |
4 |
2 |
Видно, що Португалія має абсолютні переваги. Проте це не означає, що для Португалії торгівля з Англією втратить своє значення.
У Португалії витрати на виробництво сукна порівняно з виробництвом вина - 2:1. В Англії - 4:3, тобто відносні менші витрати на виробництво
сукна має Англія (1 1/3<2). Виробництво вина ефективніше в Португалії. Отже, країна має порівняльну перевагу у виробництві продукту якщо вона виробляє цей продукт з нижчою альтернативною вартістю, ніж потенційний торгівельниq партнер.
Неокласичні теорії світової торгівлі
1. Теорія Хекшера-Оліна
(Елі Хекшер та Кертиль Олін - шведські вчені, розробляли теорію у 20-30х рр. XX ст.)
Дані вчені продовжили теорії порівняльних (або відносних) витрат і поставили питання: чому виникають ці відмінності у порівняльних витратах?
Відповідь:
забезпеченість країн факторами виробництва неоднакова;
співвідношення факторів виробництва у виробництві різних товарів різні.
Відповідно до теорії Хекшера-Оліна, країни експортують ті товари, виробництво яких потребує значних витрат відносно надлишкових факторів і невеликих витрат дефіцитних факторів, та імпортують товари, у виробництві яких довелося б широко використовувати відносно дефіцитні фактори.
Фактор є відносно надлишковим для даної країни, якщо відношення між кількістю цього фактора та іншими факторами в країні вище, ніж в інших країнах.
Модель Хекшера-Оліна - це двофакторна модель (матеріальні та людські ресурси, які розподілені між країнами нерівномірно).
Пізніше дана модель доповнюється таким фактором, як кваліфікація праці. А потім в моделі з’являються багатофакторні моделі.
Наприклад,
Теорія конкурентних переваг американського економіста Майкла Портера.
Він розробляє ідею так званого національного ромба, тобто виділяє чотири чинники, від яких залежить формування конкурентних переваг країни:
кількість та якість певних факторів виробництва;
умови внутрішнього попиту, його кількісні і якісні параметри;
близькі суміжні галузі;
- стратегія і структура фірм, рівень та характер конкуренції на внутрішньому ринку.
Важливу роль відіграє економічна політика уряду, яка впливає на всі «кути» ромба.
За умов НТП, і на це звертають увагу все більше вчених, міжнародна торгівля може виникати за однакової наявності у країнах виробничих факторів, але за умов технологічного розриву між ними.