36.Банківська система в ринковій економіці. Сучасна банківська система країни.

банківська система – цесукупністьдіючихбанків, кредитнихустанов, економічнихорганізацій, щовиконуютьбанківськіоперації. Крімцихорганізацій, банківська система маєще й спеціалізованіорганізації, які не здійснюютьжоднихбанківськіоперацій, але забезпечуютьдіяльністьбанків. Наприклад, цеможуть бути розрахунково-касовіцентри, дилерськіфірми, аудиторськіконтори, фірми, якіпрацюють з ціннимипаперами, а такожорганізації, щопрацюють з рейтингами банків і забезпечуютьїхспеціальноюінформацією та обладнанням. Все це і є банківська система. Банки і всікредитніорганізаціїпостійновзаємодіють з наступнимиклієнтами: • з суб'єктамиекономіки; • один з одним; • з Центральним банком; • з іншими органами влади. Банківська система Українискладається з Національного банку України та іншихбанків, а такожфілійіноземнихбанків, щостворені і діють на територіїУкраїнивідповідно до положень закону «Про банки і банківськудіяльність». Банк самостійновизначаєнапрямисвоєїдіяльності і спеціалізацію за видами послуг. Національний банк Українивизначаєвидиспеціалізованихбанківта порядок набуття банком статусу спеціалізованого. Національний банк Україниздійснюєрегулюваннядіяльностіспеціалізованихбанків через економічнінормативи та нормативно-правовезабезпеченняздійснюванихцими банками операцій.

37.Кредитна система. Кредит: сутність функцій,форми.

Кредитна система - цесукупністькредитнихвідносин та інституцій, якіреалізуютьцівідносини. Кредитна система охоплюєбанківську систему та небанківськіфінансово-кредитніінституції. Банківська система - цесукупністьрізнихвидівбанків та банківськихінституцій у їхвзаємозв'язку, щоіснує в тійчиіншійкраїні в певнийісторичнийперіод. Формуваннякредитної та банківської систем визначається характером існуючих у країнікредитнихвідносин та відповідних форм кредиту. За характером функцій, щовиконуються, усікредитні установи можнаподілитинаемісійні, які є центральними у кредитнійсистемі, комерційні - банки універсального типу, спеціалізовані кредитно-фінансові установи, яківиконуютьокреміфункціїабообслуговуютьокремігалузіекономіки. За формою власностірозрізняютьприватні та державні кредитно-фінансові установи. Державнікредитні установи виникаютьдвома шляхами: приорганізаціїновихкредитнихустанов державою; або у разінаціоналізаціїприватнихбанків.

38. Акціонерне товариство і його основні риси. Сутність і види акцій. Доходність акцій. Облігації.

Акціонерним визнається засноване на установчому договорі та статуті товариство, яке має статутний фонд, поділений на певну кількість акцій рівної номінальної вартості, і несе відповідальність за зобов’язаннями тільки майном товариства.

З визначення випливають особливості акціонерного товариства, які обумовлюють специфіку його юридичного статусу:

воно є господарською організацією корпоративного типу, різновидом господарського товариства;

належить до товариств – об’єднань капіталів, у яких майнові елементи домінують над особистими (для участі в акціонерному товаристві досить зробити майновий внесок – оплатити акцію, а персональна участь – трудова, в управлінні справами товариства – зазвичай є необов’язковою);

статутний фонд акціонерного товариства має акціонерну природу, формується шляхом емісії та продажу акцій фізичним та/або юридичним особам;

має публічний статус емітента цінних паперів (акцій, облігацій), воно є юридичною особою, яка від свого імені випускає акції і зобов’язується своєчасно виконувати обов'язки, що випливають з умов їх випуску.;

фізичні та юридичні особи, які придбали акції акціонерних товариств, набувають статусу акціонерів, права і обов’язки яких визначаються законом;

особливою ознакою акціонерного товариства є обмеження відповідальності акціонерів: вони відповідають за зобов’язаннями товариства тільки в межах належних їм акцій.

Якщо правове становище інших господарських товариств визначається передусім законами України "Про господарські товариства", "Про власність", "Про підприємництво", "Про підприємства в Україні", то діяльність АТ у зв’язку з наявністю у них акцій регулюється ще й законами України "Про цінні папери і фондову біржу", "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні", "Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні".

Позитивні та негативні риси акціонерних товариств

Акціонерні товариства набули значної популярності завдяки своїм позитивним рисам. Однак цим товариствам притаманно чимало негативних рис, що зумовлює необхідність державного регулювання з метою зменшення небезпечних для суспільства проявів таких рис.

До позитивних рис АТ належать:

легкість створення значного за розмірами капіталу;

обмеженість ризику акціонера розміром сплачених за акції коштів, що сприяє залученню значної кількості учасників (акціонерів) та концентрації великих капіталів;

стабільність майнової бази AT, оскільки на неї, як правило, не впливає вихід акціонера з AT (це відбувається шляхом відчуження акцій іншим особам, що не веде до зменшення майнової бази товариства);

необов’язковість персональної участі акціонерів у діяльності AT, що полегшує участь у ньому і відповідно – залучає нових акціонерів і їх кошти;

можливість залучення до участі у відкритих AT широких верств населення і відповідно – розподілу прибутку AT між ними;

можливість застосування в різних сферах народного господарства (банківська, страхова, інвестиційна діяльність, промисловість, сільське господарство, транспорт тощо) та в усіх секторах економіки – державному, комунальному, приватному, а також створення змішаних AT;

використання форми AT у процесі роздержавлення і приватизації;

можливість здійснення контролю над AT завдяки володінню контрольним пакетом акцій (для стратегічного інвестора), не витрачаючи кошти на придбання всіх акцій товариства.

Негативні риси AT:

складність і тривалість (особливо для відкритих акціонерних товариств) створення;

значні вимоги до мінімального розміру статутного фонду та складність зміни цього фонду;

ігнорування інтересів меншості;

можливість формування виконавчого органу з найманих працівників і необов’язковість персональної участі в них акціонерів зумовлює відчуження останніх від управління AT;

складність управління AT і контролю за його виконавчим органом з боку акціонерів, що викликано наявністю системи органів: загальних зборів акціонерів, правління, спостережної ради, ревізійної комісії;

можливість зловживань з боку засновників у зв’язку з легкістю акумулювання коштів;

тяжіння до монополізму;

можливість здійснення контролю над AT завдяки володінню контрольним пакетом акцій, якщо такий контроль здійснюється на шкоду AT та його акціонерам;

значний ступінь державного регулювання діяльності товариства.

Акція - емісійний цінний папір, що закріплює права її власника (акціонера) на одержання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивидендів, на участь у керуванні акціонерним товариством і на частину майна, що залишається після його ліквідації. Акція є іменним цінним папером.

Акції є строго формальними документами. Всі акції одного випуську одного АТ випуськаються на однакових бланках і повинні містити наступні обов'язкові реквізити: Найменування цінного папера - акція; звичайно пишеться великим художніх шрифтом у фетрі бланка; Повне найменування АТ; місце знаходження АТ (юр адреса) Вид акції; Серія й порядковий номер; Номінальна вартість; Мер статутного капіталу на дату випуську; Загальна кількість акцій даної емісії; Дата випуську та Інше.

Основні характеристики акцій:

1) Номінал – умовна величина, що виражається звичайно в грошовій формі й визначальній частці майна в АТ, що доводиться на 1 акцію. Це те, що зазначено на її особовій стороні, тому іноді його називають особовою або номінальною вартістю.

2) Курсова вартість (курс акції) – це величина, що показує в ськільки разів поточна ціна акції вище номіналу.

3) Дивіденд – це дохід, що може одержати власник акції за рахунок частини НП АТ поточного року, що розподіляється між власниками акцій у вигляді певного % від їхньої номінальної вартості. Право на дивіденд мають акціонери, внесені до реєстру акціонерів АТ у встановленому порядку. Строки виплати дивідендів установлюються АТ. Як правило вони явл річними, але можуть бути й проміжними.

Акції можна класифікувати залежно від способів одержання доходу:

1) Циклічні акції – це акції компаній, які перебувають під впливом економ трендів, тобто ціни на ці акції йдуть долілиць протягом періоду рецесії й ростуть у період економічного підйому. Зростаючі акції - це акції молодих компаній з більше високими темпами, чим темпи росту галузі. По цих акціях звичайно низькі дивіденди, але гарна перспектива одержати високий дохід у майбутньому;

2) Зростаючі акції – це акції молодих АТ з більше високими темпами росту, чим темп росту галузі. По цих акціях звичайно низькі дивіденди, але гарна перспектива одержувати високий дохід по таких акціях у майбутньому;

3) Блакитні фішки – це акції солідних і надійних АТ з довгою історією поступового росту й стабільності. По цих акціях виплачуються невисокі, але стабільні (регулярні дивіденди).

4) Захисні акції – Включають акції АТ, що провадять осн-е продукти й послуги. Курс цих акцій найменше підданий зниженню в періоди економ спадів і не росте під час підйомів, але вони гарантують стабільний невеликий прибуток при будь-який економ конъюктуре.