27. Структура і інфраструктурасучасного ринку.

Структура ринку – цевнутрішнябудоваринковихвідносин, сукупністьпевнихелементів ринку. Структура ринку є по своїйсутідуже складною, оскількиїїможнакласифікувати за численнимикритеріями. Найважливішимисеред них є такі:

1) економічнепризначенняоб’єктівринковихвідносин – у відповідності до ньоговиділяєтьсяриноктоварів (вінскладається з ринку товарів народного споживання, ринку засобіввиробництва та послуг); ринокробочоїсили (абопраці, як йогощеназивають), фінансовийринок та риноквалюти;

2) географічнеположення – тут мовайде про місцевий, регіональний, національний та світовий ринки;

3) ступіньобмеженняконкуренції – монополістичний, олігополістичний, вільний, змішаний ринки;

4) характер продажу – оптовий та роздрібний ринки та ін.

Інфраструктура ринку – цесукупністьрізнихустанов та інститутів, державних та комерційнихфірм, щозабезпечуютьуспішнефункціонуванняринковихвідносин.

Інфраструктура товарного ринку представлена товарнимибіржами, підприємствамиоптової та роздрібноїторгівлі, аукціонами, ярмарками, посередницькимифірмамипозабіржового характеру та ін. Інфраструктура ринку праціскладається з біржробочоїсили (чибіржпраці, чи служб зайнятості), платнихприватних агентств (контор) тощо. Інфраструктурафінансового та валютного ринківвключає в себе фондові та валютнібіржі, банки, страховікомпанії та фонди.

Окрімосновнихелементівринковоїінфраструктури, якібулиназвані – торгова мережа, біржі та банки, сучаснеефективнефункціонування ринку неможливе без реклами, інформаційних, консультативних, аудиторських служб та ін.

28. Необхідність і сутність державного регулювання економіки

Державне регулювання економіки — це управління соціально-економічним розвитком країни, тобто сукупність заходів державного впливу на об'єкти і процеси з метою певного спрямування господарської діяльності суб'єктів національної економіки, узгодження їхніх інтересів і дій для реалізації конкретних цілей.

Об'єкти державного регулювання економіки — сфери, галузі, регіони, а також явища, ситуації та умови соціально-економічного життя країни, де виникли або можуть виникати проблеми, які не вирішуються автоматично або терміново, як того вимагають умови нормального функціонування економіки і підтримання соціальної стабільності.

Конкретні об'єкти ДРЕ: економічний цикл; структура економіки; умови нагромадження й інвестиційна діяльність; науково-технічний прогрес та інноваційні процеси; грошовий обіг, інфляція; ціни; платіжний баланс; блок соціальних проблем (зайнятість і доходи населення, підготовка й перепідготовка кадрів, соціальний захист тощо); умови конкуренції; навколишнє середовище (екологічні проблеми); регіони тощо.

Суб'єкти ДРЕ — це суб'єкти виконання та суб'єкти впливу.

Суб'єкти виконання — держава та її інституційні органи (законодавчі, виконавчі і судові органи різних рівнів).

Суб'єкти впливу — фізичні та юридичні особи, громадські й політичні об'єднання, засоби масової інформації, окремі особистості тощо.

Основні цілі державного регулювання економіки:

• Раціональне використання ресурсів і досягнення макроекономічної ефективності

• Забезпечення стабільного розвитку національної економіки

• Забезпечення конкурентноздатності національних товарів на світових ринках

• Реалізація соціальних цілей розвитку суспільства

Макроекономічна ефективність означає:

• зростання продуктивності праці в суспільному виробництві на основі його технічного і технологічного оновлення, вдосконалення організації та управління;

• збалансований, пропорційний розвиток економіки;

• повне й оперативне задоволення соціально-економічних потреб суспільства.

Конкурентоздатність національної економіки — виробництво товарів і послуг відповідно до вимог якості та цінових параметрів світового ринку.

Реалізація соціальних цілей розвитку суспільства передбачає:

• соціальну стабільність;

• забезпечення ефективної зайнятості;

• дотримання вимог екологічної безпеки;

• задоволення соціально-культурних та духовних потреб населення.