Практична робота
Тема: Пожежна безпека
Мета роботи: вивчити основні поняття, заходи і засоби пожежної безпеки
Зміст звіту
1. Конспект понять: види горіння, температури спалаху, займання і самозаймання, межу вогнестійкості будівельної конструкції.
2. Конспект понять: способи пожежогасіння, вогнегасні речовини.
3. Обговорення принципу дії вогнегасників на основі аналізу їхніх зображень (рис.1,2,3). Стислий запис принципу дії наведених вогнегасників.
4. Конспект змісту табл. 1.
5. Розв’язок навчального завдання у формі табл. 4.
6. Висновки.
Теоретичні відомості
Пожежа - це неконтрольоване горіння поза спеціальним вогнищем, що наносить матеріальний збиток. Горіння - це хімічна реакція окислювання, що супроводжується виділенням великої кількості тепла й світла.
Види горіння:
1. Спалах - швидке згоряння горючої суміші без утворення підвищеного тиску газів.
2. Загоряння - виникнення горіння від джерела запалювання.
3. Займання - загоряння, що супроводжується появою полум'я.
4. Самозаймання - горіння, що виникає при відсутності зовнішнього джерела запалювання.
5. Самозапалювання - самозаймання, що супроводжується появою полум'я.
6. Вибух - надзвичайно швидке горіння, при якому відбувається виділення енергії й утворення стиснених газів, здатних робити механічні руйнування.
Температурою спалаху називається найнижча температура горючої речовини, при якій над її поверхнею утворяться пари й гази, здатні давати спалах у повітрі від джерела загоряння, але швидкість утворення пар і газів недостатня для стійкого горіння.
Легкозаймиста рідина - рідина з температурою спалаху < 61°С.
Горюча рідина - рідина з температурою спалаху > 61°С.
Температура займання - найменша температура горючої речовини, при якій вона виділяє горючі пари й гази з такою швидкістю, що при піднесенні джерела запалювання виникає стійке горіння.
Температурою самозаймання називають найнижчу температуру речовини, при якій вона загоряється в процесі нагрівання без контакту з вогнем.
Межа вогнестійкості конструкції - це час, виражений в годинниках, від початку випробування у стандартному температурному режимі до виникнення однієї з ознак:
• утворення наскрізних тріщин або отворів;
• підвищення температури на на зворотній поверхні конструкції на 140°С, або в будь-якій точці цієї поверхні більш ніж на 180°С;
• втрата несучої здатності
Пожежна безпека - це стан об'єкта, при якому з регламентованою ймовірністю виключається можливість виникнення й розвитку пожежі, а при його виникненні забезпечуються умови для локалізації, захисту людей і матеріальних цінностей.
Пожежна безпека об'єкта забезпечується:
а) системою запобігання пожежі;
б) системою протипожежного захисту;
в) організаційно - технічними заходами.
Способи пожежогасіння:
а) ізоляція місця займання від повітря;
б) охолодження до температури нижче точок загоряння матеріалів;
в) гальмування швидкості хімічної реакції;
г) механічне збивають полум'я струменями газу, води або порошку.
Основні вогнегасні речовини: вода, хімічна і повітряно - механічна піна, водяна пара, вуглекислота, інертні гази, порошки.
Вогнегасні властивості води:
а) охолоджуюча дія завдяки значній теплоємності й теплоті паротворення;
б) розбавляння горючого середовища парами;
в) механічний вплив на полум’я .
Воду застосовують для гасіння більшості твердих горючих речовин і матеріалів, для створення водяних завіс й охолодження об'єктів. Нафтопродукти й інші горючі рідини можуть спливати й продовжувати горіти на поверхні, тому вогнегасний ефект води в таких випадках підвищують шляхом подачі її в розпиленому стані.
Воду не можна застосовувати для гасіння:
1. Об'єктів, що перебувають під напругою.
2. Речовин і матеріалів, взаємодіючих з нею.
Хімічну піну одержують способом змішування лужних і кислотних сумішей.
Хімічна піна містить 80% вуглекислого газу, 19,7% води й 0,3% піноутворюючої речовини. Піна має щільність 200 кг/м , кратність (відношення обсягу піни до обсягу продуктів, з яких вона отримана) - 5 і стійкість (час із моменту утворення піни до повного її розпаду) - 40хв.
Вогнегасний ефект вуглекислоти заснований на зниженні концентрації кисню (газ) і охолодженні (рідка). З 1л рідкої вуглекислоти утвориться 506 л газу. Використовується там, де недопустимо руйнування водою об’єктів гасіння та електроустановки під напругою.
Порошки – єдині засоби гасіння палаючих лужних металів. Порошки розплавляючись утворюють на палаючих поверхнях плівку, що ізолює матеріал від доступу повітря. Основні види порошки виготовляють на основі карбонатів і бікарбонатів натрію і калію.
Ручні вогнегасники застосовуються для гасіння невеликих займань у початковій стадії пожежі. За видом вогнегасного заряду підрозділяються на пінні (повітряно-пінні, хімічні пінні, хімічні повітряно-пінні), порошкові і газові.
Для виявлення початкової стадії пожежі, повідомлення про місце її виникнення і включення установок автоматичного пожежогасіння застосовують такі види пожежної сигналізації: на базі автоматичних пожежних оповіщувачів; на базі автоматичних і ручних пожежних оповіщувачів.
Пожежний інструмент й інвентар використається при гасінні пожеж на початковій стадії пожежі для ліквідації джерел займання. Пожежний інструмент: ломи, багри, сокири. Пожежний інвентар: пожежні шафи, щити, стенди, бочки для води; ящики для піску; тумби для розміщення, вогнегасників; азбестове полотно.
Найбільше широко застосовують такі марки вогнегасників: вуглекислотні - ВВ - 2, ВВ - 5, ВВ - 8; хімічні пінні - ВХП -10; повітряно - пінні - ВВП -10; хімічні повітрянопінні - ВХПП -10; порошкові - ВП -1, ВП - 2, ВП - 5, ВП -10.
Вогнегасники маркуються літерами (характеризують тип вогнегасника по вогнегасній речовині або складу) і цифрами (місткість у літрах).Час дії ручних вогнегасників обмеженений десятками секунд, довжина струменя, що гасить, не перевищує декілька метрів.
Таблиця 1