3. Створення запитів до бази даних.

Наведемо приклади інформаційно пошукових запитів відносно тих задач, які були окреслені в підрозділі «1.4. Інформаційно-довідкові задачі». Приклади наведемо у мові SQL Oracle з використанням бази даних, визначеної у попередньому підрозділі.

1. Інформаційно–пошукові запити повязані з товарами та накладними

Запит 1. Вивести перелік товарів та їх видів товарів, які входять в накладну з номером 1

SELECT g.Name, t.Description FROM GOODS_TYPE t, GOODS g, BILL b WHERE g.TypeFK = t.Code AND b.GoodsFK = g.Code AND b.Number = 1 ORDER BY g.Name, t.Description;

Запит 2. Вивести номер Накладних де матеріально відповідальним обличем є Іванов

SELECT b.Number as “BILL NNUMBER”, e.LastName as “F.R.P.” FROM EMPLOYEE e, BILL b WHERE b. Financially_responsible_personFK = e.Code AND e.LastName = ‘Іванов’ ORDER BY b.Number, e.LastName;

Запит 3. Вивести імя контрагента де замовлення на товар Банани первищює 100 одиниць

SELECT c.Name FROM BILL b, CONTRACTOR c,GOODS g WHERE c.Code = b.ContractorFK AND b.GoodsFK = g.Code AND g.Name= ‘Банани’ AND b. Number_of_units > 100

ORDER BY c.Name;

2. Інформаційно пошукові запити організаційного характеру

Запит 1. Вивести номер складу де зберігаються Телевізори та вивести їх кільксіть

SELECT w.Num as “WAREHOUSE”, g. Number_of_units as “Count” FROM WAREHOUSE w , STORAGE s, GOODS g WHERE w.StorageFK = s.StorageNum AND s.GoodsFK = g.Code AND g.Name = ‘Телевізор’ ORDER BY w.Num, g.Number_of_units;

Запит 2. Вивести номери терміналів складу номер 1

SELECT w.Num as “WAREHOUSE”, have’ t.Num as “TERMINALS” FROM WAREHOUSE w , STORAGE s, TERMINAL t WHERE w.StorageFK = s.StorageNum AND s.TerminalFK = t.Num AND w.Num = 1 ORDER BY w.Num, t.Num;

Запит 3. Вивести час початку роботи терміналів які мають доступ до місця зберігання номер 2

SELECT sc.StartTime , s.Num FROM STORAGE s, TERMINAL t,SCHEDULE sc WHERE s.TerminalFK = t.Num AND t.ScheduleFK = sc.Code AND s.Num = 2 ORDER BY sc.StartTime, s.Num;

3. Інформаційно пошукові запити процесу керування складом

Запит 1. Вивести Прізвища співробітників та тип техніки яка за ними закріплена

SELECT e.Last_Name, t.Type FROM EMPLOYEE e, TECHNIC t WHERE t.EmployeeFK = e.Code ORDER BY e.LastName, t.Type;

Запит 2. Вивести Графік роботи терміналів які мають місця зберігання за якими закріплений співробітник іванов

SELECT she.StartTime , she.EndTime FROM EMPLOYEE e, TRMINAL t,SCHEDULE she,STORAGE s WHERE s.EmployeeFK = e.Code AND t.StorageFK = s.Num AND t.ShceduleFK = she.Code AND e.Last_Name = ‘Ivanov’ ORDER BY she.StartTime , she.EndTime;

Запит 3. Вивести Графік роботи співробітників

SELECT e.Last_Name, she.StartTime , she.EndTime FROM EMPLOYEE e,SCHEDULE she WHERE e.ScheduleFK = she.Code ORDER BY she.StartTime , she.EndTime;

Висновок

Проектування баз даних — це складний, багатокроковий процес перетворення інформаційного середовища ПЗ у інформаційну модель у вигляді бази даних. Цей процес складається з різних етапів, а саме: аналіз ПЗ, побудова концептуальної моделі ПЗ, логічне та фізичне проектування БД. На сучасному етапі розвитку інформатики проектування баз даних перетворилося на цілком сформовану наукову дисципліну, яка має у своєму складі формально-теоретичну та технологічну складові. Теоретичної основою проектування баз даних є теорія нормалізації, яка дозволяє чітко і строго відповісти на таке запитання: як слід проводити перетворення початкової схеми ПЗ таким чином, щоб результуюча схема бази даних була еквівалентна початковій і була краща за неї. Методологія проектування детально описує усі етапи життєвого циклу створення бази даних з використанням сучасних мов опису ПЗ.

Ціллю курсової роботи було проектування бази даних обліку складу.

Була побудована концептуальна модель. Для цього була використана мова ER-опису ПЗ, яка базується на концепції, що інформаційна модель будь-якої ПЗ може бути описана із застосування таких понять, як сутність, атрибут, зв’язок. Крім того, ця мова є суттєво графічною, що дає можливість наочно представляти концептуальну модель ПЗ. При побудові концептуальної моделі неявно використовувалися результати теорії нормалізації. Необхідності використання більш високих нормальних форм не було, так як у предметній області не були виявлені складні види транзитивних функціональних залежностей, а також багатозначні залежності.

Реляційна база даних була представлена у вигляді команд створення таблиць бази даних у мові SQL ORACLE. Крім того, у мові SQL описані деякі інформаційно-пошукові запити.

Виконана курсова робота надала мені можливості ознайомитися з технологією проектування баз даних, та отримати практичний досвід у проектуванні бази даних з конкретної предметної області.