2.2. Відтворення населення,

його природний і механічний рух

Відтворення населення - це процес постійного відновлення поколінь людей унаслідок взаємодії народжуваності і смертності. Є три види руху населення: природний, просторовий (міграція) і соціальний (соціальна мобільність). За відношенням до економіки, населення є одночасно і

36

де:е - природний приріст чисельності населення за досліджуваний період (рік);

N - чисельність народжених за період (рік); М - чисельність померлих за той самий період.

Виходячи з (2.2) зазначимо, що природний приріст - є може набувати додатних значень, тобто характеризувати абсолютне збільшення чисельності населення в досліджуваному періоді за рахунок того, що Л/>М; нульового

37

Буряк П.Ю. , Карпінський Б. А. , Григор'єва М.І.

з начення при незмінній чисельності населення та від'ємних значень - при скороченні чисельності населення.

Просторовий рух (міграція) - це переміщення населення і він зумовлений такими причинами: політична, економічна, релігійна.

Міграція робочої сили - переміщення працездатного населення з одного регіону в інший, а також з однієї країни в іншу в пошуках роботи, вищої заробітної плати і кращих умов життя. Міграція робочої сили зумовлена, передусім, нерівномірністю процесу накопичення капіталу, соціально-економічного розвитку окремих країн, неоднаковими умовами праці, наявністю значної армії безробітних та іншими причинами. Міграція робочої сили відбувається як правило з менш розвинутих регіонів, країн у більш розвинуті. Міграційні потоки в основному спрямовані в країни Західної Європи та США. Так, у країнах Західної Європи нараховується близько 14 млн. іноземних робітників та членів їх сімей. У межах ЄС обмеження на міграцію робочої сили відмінені. Міжнародна міграція робочої сили складається з імміграції (припливу іноземної робочої сили в певну країну) та еміграції (відпливу робочої сили). Міграція робочої сили зростає в період економічної кризи. В умовах розгортання НТР виникла така форма міжнародної міграції робочої сили, як міграція науково-технічних кадрів. У країни Західної Європи емігрують робітники низькооплачуваних і часто середньооппачуваних трудомістких професій. Так у Франції іноземні робітники становлять близько 80% усіх будівельників, у Бельгії - приблизно 50% шахтарів тощо. Із Західної Європи в США емігрують вчені, інженери, лікарі та інші висококваліфіковані фахівці. Після розпаду колишнього СРСР збільшились потоки міграції з Росії, України, Білорусії в розвинуті країни Заходу.

Міграція робочої сили - перенаселення населення з одних країн в інші терміном більш ніжна рік, викликані причинами економічного й іншого характеру.

Імміграція (іттідгаііоп) - в'їзд працездатного населення в дану країну через її межі.

Еміграція (етідгаііоп) - виїзд працездатного населення з даної країни за її межі.

Міграційне сальдо (пеі тідгаііоп) - різниця імміграції з країни й еміграції в країну.

"Відплив мозків" ("Ьгаіп Ьгаіп') - міжнародна міграція висококваліфікованих кадрів.

Рееміграція (ге-етідгаііоп) - повернення емігрантів на батьківщину на постійне місце проживання.

38

ЕКОНОМІКА ПРАЦІ Й СОЦІАЛЬНО-ТРУДОВІ ВІДНОСИНИ

М іжнародна міграція робочої сили виникла багато сторіч назад і з тих пір перетерпіла серйозні зміни.

Міграція населення - складне соціальне явище. її характер, напрямки й інтенсивність визначаються зміною структури економіки і продуктивних сил, соціальної і трудової мобільності населення.

Міграція являє собою механічне переміщення населення з перетинанням адміністративних границь з наступним поверненням до місця постійного проживання чи без. Причини міграції можуть бути економічні, національні, політичні, екологічні тощо.

Особливе місце серед причин і мотивів міграції населення займає якість навколишнього природного середовища, що є найважливішою умовою, яка визначає якість життя і стан здоров'я людей. Численні дослідження підтверджують тісний кореляційний зв'язок захворюваності з забрудненням природного середовища і вплив останнього на територіальне переміщення населення. Однак розрізненість такого роду досліджень і розходження в методичних підходах перешкоджають їх широкому практичному вико­ристанню.

Слід підкреслити, що міграцію розрізняють внутрішню (усередині країни) і зовнішню (з перетинами державного кордону).

Водночас, за тимчасовими ознаками виділяють постійну (безповоротну), тимчасову, сезонну і маятникову міграцію.

Безповоротна міграція пов'язана зі зміною постійного місця проживання (переїзд із села в місто, з одного регіону в інший, з одної країни в іншу).

Тимчасова міграція припускає переселення на заздалегідь обумовлений термін (наприклад, робота за контрактом на кілька років)

Сезонна міграція представляє щорічне переміщення людей у визначені періоди року (наприклад, сільськогосподарські роботи)

Маятникова міграція включає регулярні поїздки до місця роботи чи навчання за межі свого населеного пункту.

За формами реалізації розрізняють організовану і неорганізовану міграцію

Організована міграція здійснюється за допомогою державних і суспільних органів.

Неорганізована міграція проводиться силами самих мігрантів без матеріальної й організаційної допомоги з боку яких-небудь установ.

У залежності від місця пересування населення виділяють внутрішня (усередині даної території) і зовнішня (за межі даної території) міграції (еміграція).

39

Буряк П.Ю. , Карпінськии Б. А. , Григор'єва М.І.

ЕКОНОМІКА ПРАЦІ И СОЦІАЛЬНО-ТРУДОВІ ВІДНОСИНИ

Міграційні потоки впливають на демографічну ситуацію і трудові ресурси даної території. Вони сприяють обміну трудовими навичками, досвідом і знаннями, активізують розвиток особистості, впливають на сімейний склад і статево-вікову структуру населення.

У процесі міграції населення складається визначене розміщення трудових ресурсів на конкретних територіях, формується відповідне співвідношення між попитом та пропозицією робочої сили.

Розрізняється три режими відтворення населення: розширене, просте, звужене.

Розширене відтворення характеризується переважанням народжуваності над смертністю (і в абсолютних показниках, і в розрахунку на 1000 осіб) та відповідно, природним приростом населення. Просте відтворення означає постійну кількість населення території в результаті приблизно однакової народжуваності і смертності. Звужене відтворення або депопуляція, характерне для країн, в яких показник смертності перевищує показник народжуваності, в результаті чого відбувається абсолютне зменшення кількості населення, що ми і спостерігаємо в даний період в Україні (із 52 млн. осіб на початку 90-х років XX ст. до 48,5 млн. осіб за даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року).

Типи відтворення - це екстенсивний тип та інтенсивний. Екстенсивний тип відтворення ресурсів для праці означає зміну їхньої чисельності без зміни якісних характеристик економічно активного населення.

Інтенсивний тип відтворення пов'язаний із зміною якості людських ресурсів: зростання освітнього рівня, кваліфікації, покращення здоров'я та розумових здібностей, що означає нарощування трудового потенціалу. Зокрема, трудовий потенціал - це можливі (потенційні) кількість та якість праці, якими володіє суспільство при даному рівні розвитку науки і техніки.