5. Приведення теодоліта в робоче положення

Перед початком вимірювань теодоліт встановлюється над точкою в робоче положення. Повне встановлення приладу в робоче положення складається з його центрування над точкою, горизонтування і встановлення зорової труби для спостережень.

Центруванням називається дія, в результаті якої центр лімба горизонтального круга суміщається з висковою лінією, яка проходить через точку розташування приладу. Центрування може бути виконано за допомогою ниткового виска або за допомогою оптичного центрира.

При центруванні теодоліта за допомогою ниткового виска штатив встановлюється так, щоби висок розташувався приблизно над точкою, а головка штативу була близькою до горизонтальної. Потім, послабивши становий гвинт, теодоліт переміщують по головці штативу до положення, коли висок буде знаходитися над центром точки. Після цього становий гвинт закріплюють. При центруванні за допомогою оптичного центрира теодоліт переміщують по головці штативу до того часу, поки в полі зору центрира центр точки не збіжиться з центром сітки ниток. Можна скористатися й іншим способом. Для цього не потрібно послабляти становий гвинт, а скористатися ніжками штативу. Спочатку необхідно послабити закріпний гвинт однієї з трьох ніжок штативу (в залежності від того, куди необхідно робити нахил) і зміняючи її довжину, здійснюємо поступовий нахил виска в бік точки, поки вони не збіжаться.

Горизонтування теодоліта полягає в приведенні осі його обертання у вискове положення, а отже, площини лімба – в горизонтальне положення. Горизонтування приладу виконується в такій послідовності. Спочатку розташовуємо вісь циліндричного рівня вертикального круга за напрямком двох підйомних гвинтів підставки й, одночасно обертаючи їх, приводимо бульбашку рівня до нуль-пункта. Повертаємо теодоліт на 180^º за напрямком третього підйомного гвинта і, обертаючи його приводимо бульбашку рівня до нуль-пункта. Після цього знову повертаємо теодоліт у початкове положення. Якщо бульбашка рівня відхилилася більше ніж на одну поділку, то необхідно попередні дії виконати наново. Горизонтування виконується доти, поки бульбашка циліндричного рівня не буде відхилятися від нуль-пункта більше ніж на одну поділку.

Встановлення зорової труби для спостережень включає в себе встановлення труби і відлікового мікроскопа під око спостерігача і по предмету, тобто фокусування труби по спостережуваній цілі.

6. Вимірювання горизонтальних кутів

В залежності від конструкції приладів, умов вимірювань і поставлених до них вимог використовуються такі способи вимірювання горизонтальних кутів:

1. Спосіб прийомів (спосіб окремого кута) – для вимірювання окремих кутів при прокладанні теодолітних ходів, виносі проектів в натуру і т. ін.

2. Спосіб кругових прийомів – для вимірювання кутів із однієї точки між трьома напрямками і більше в мережах тріангуляції і полігонометрії 2-го класу і більш низьких класів (розрядів).

3. Спосіб повторень – для вимірювання кутів, коли необхідно підвищити точність остаточного результату вимірювання шляхом послаблення впливу похибки відліку. Використовується при роботі з технічними повторювальними теодолітами.

В останні роки у зв’язку з широким розповсюдженням в геодезичної маркшейдерської практиці оптичних приладів із високою точністю відліку по кутомірних кругах спосіб повторень значною мірою втратив своє значення.

Спосіб прийомів. Якщо, наприклад, необхідно виміряти горизонтальний кут між точками 2 і 3 (рис. 29, а), то необхідно встановити теодоліт на точці 1 і при положенні вертикального круга КЛ навести вертикальну нитку сітки ниток зорової труби теодоліта на точку 2. Встановити відлік по горизонтальному кругу близький до 0^° і записати його в журнал спостережень. Далі, при тому ж положенні вертикального круга, навести вертикальну нитку сітки ниток труби на точку 3, зняти відлік по горизонтальному кругу і записати його в журнал спостережень. У результаті ми отримаємо І півприйом спостережень.

Таблиця 17

Журнал вимірювання горизонтальних кутів способом прийомів

Дата 30.10.08 р. Теодоліт ТБ-1 Спостерігав Печенюк О.О.

Видимість добра № 412 537 Обчислював Ранський М.П.

Точки		Положення вертикального круга	Відліки по горизонтальному кругу	Значення кутів	Середні значення кутів
Встановлення приладу	Візування
І півприйом
1	2	КЛ	0° 00′ 10"
	3	КЛ	136 44 58	136° 44′ 48"
ІІ півприйом
1	2	КП	180 00 16
	3	КП	316 45 09	136 44 53	136° 44′ 50"

При положенні вертикального круга КП виконуємо аналогічні дії. В результаті ми отримаємо ІІ півприйом. В цілому І і ІІ півприйоми складають повний прийом. Зразок журналу вимірювання горизонтальних кутів способом прийомів наведений в таблиці 17.

Допустиме розходження між значеннями кутів із першого і другого півприйомів залежить від того, з якою точністю виконуються спостереження. Це в першу чергу регламентується нормативними документами.

Спосіб кругових прийомів. Встановлюють теодоліт над точкою С (рис. 29, б) і, обертаючи теодоліт за рухом годинникової стрілки, послідовно візують на спостережувані точки 1, 2, 3 і повторно на точку 1 спочатку при КЛ, а потім при КП. При наведенні зорової труби на кожну точку беруть відліки по лімбу. Повторне наведення на початкову точку 1 (замикання горизонту) виконується, щоби переконатися в тому, що під час спостережень не було збою лімбу. Величина незамикання горизонту не повинна перевищувати подвійної точності відлікового пристрою теодоліта.

Для послаблення впливу похибок поділок лімба і підвищення точності вимірювання кути вимірюють декількома прийомами з перестановкою лімба між прийомами на , де п – кількість прийомів.

Рис. 29. Способи вимірювання горизонтальних кутів

Зразок журналу вимірювання горизонтальних напрямків круговими прийомами поданий у таблиці 18.

Таблиця 18

Журнал вимірювання горизонтальних напрямків круговими прийомами

Дата 30.10.08 р. Пункт Муравльово, сигн. Прийом І

Час 15 год. 30 хв. Погода похмуро Вітер слабкий

t = + 10^º Видимість добра Зображення чітке

Назва напрямку	Круг	Відлік по лімбу	Відліки по мікрометру		Середнє із відліків	2с=КЛ-КП±180º	Середнє значення напрямку	Остаточне значення напрямку в прийомі
			а1	а2
Лісове	Л	0º 02′	14"	16"	15"
	П	180 02	27	24	26	- 11"	20"	0º 00′ 00"
Вишня	Л	56 26	26	26	26
	П	236 26	33	35	34	- 8	30	56 24 08
ОРП -І	Л	70 01	00	02	01
	П	250 01	10	08	09	- 8	05	69 58 43
Лужки	Л	134 43	49	51	50
	П	314 44	01	03	02	- 12	56	134 41 34
ОРП-2	Л	174 32	39	42	40
	П	354 32	47	49	48	- 8	44	174 30 22
Сухий	Л	217 02	31	31	31
	П	37 02	38	40	39	- 8	35	217 00 13
Лісове	Л	0 02	18	21	20
	П	180 02	27	26	26	- 6	23	−

Незамикання Δ_л = - 5^" Δ_п = 0^"

Коливання 2с Δ_л-п = 6^"

Спосіб повторень. Сутність способу полягає в послідовному відкладанні на лімбі декілька разів величини вимірюваного кута β (рис. 29, в).

Теодоліт встановлюють на точці Т і приводять його в робоче положення, встановивши на лімбі відлік близький до 0^°. Візують зорову трубу на задню точку А. Здійснюють відлік по горизонтальному кругу а_о. Потім візують на передню точку С і здійснюють відлік а_к.

Переводять трубу через зеніт і повторно візують на задню точку А(С) при положенні вертикального круга КЛ. При цьому відлік по ГК не роблять, оскільки дорівнюватиме а_к. Потім знову візують на передню точку С і роблять остаточний відлік b. Цим закінчується вимірювання кута однім повним повторенням. Тоді величина горизонтального кута буде дорівнювати

.

Отримане значення кута порівнюють з контрольним, яке визначається за формулою

.

Розходження між остаточним і контрольним значеннями кута не повинно перевищувати 1,5 точності відлікового пристрою теодоліта.

Для підвищення точності кут може бути виміряний кількома повтореннями.