2

Міністерство освіти і науки України

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

С. М. Білокриницький

Г е о д е з і я

Навчальний посібник

Частина 2

Чернівці

“ Рута”

2008

ББК 26.12 я 73

Б-614

УДК 528 (075.8)

Друкується за ухвалою редакційно-видавничої ради Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича

Рецензенти:

Я.І. Жупанський, доктор географічних наук, професор;

С.Т. Сахонько, заступник директора ДНВП “Чернівецький геоінфоцентр”

Білокриницький Сергій Миколайович

Б-614 Геодезія: Навчальний посібник: У 5 ч. – Чернівці: Рута, 2008. – Частина 2. – 104 с.

У другій частині посібника подано загальні поняття про топографічні зйомки місцевості, методи топографічних зйомок, геодезичну основу топографічних зйомок. Розглянуті загальні поняття про планові й висотні геодезичні мережі, геодезичні знаки і центри. Значна увага приділена теодолітній зйомці, як основній при виконанні земельно-кадастрових робіт. Детально розглянуті прилади для виконання теодолітної зйомки, а також їх будова, перевірки і робота з ними.

Для студентів базового напряму “Геодезія, картографія та землеустрій”, а також інших напрямів навчання, які вивчають дисципліни топографо-геодезичного і картографічного спрямування.

ББК 26.12я73

УДК 528 (075.8)

© “Рута” , 2008

© С. М. Білокриницький, 2008

Навчальне видання

Білокриницький Сергій Миколайович

Геодезія

Навчальний посібник

Літературний редактор Колодій О.В.

Комп’ютерний набір Білокриницький С.М.

Розділ 1. Топографічні зйомки місцевості

1. Поняття про топографічні зйомки місцевості

Сукупність польових і камеральних робіт по створенню картографічного зображення ділянки земної поверхні називається зйомкою місцевості. Зйомки місцевості, призначені для створення топографічних карт, називаються топографічними.

Можна дати й інше визначення топографічної зйомки. Під топографічною зйомкою розуміють сукупність польових і камеральних робіт по визначенню взаємного розташування обраних характерних точок місцевості в плані і по висоті та побудові графічної (топографічний план, топографічна карта) або аналітичної (цифрова карта) моделі місцевості. За своїм змістом виконання топографічних робіт у загальному випадку включає три укрупнених процеси:

• зйомку ситуації і рельєфу (горизонтальна і вертикальна), тільки ситуації (горизонтальна) або рельєфу (вертикальна);

• координування в плані основних точок місцевості (кути кварталів, окремих капітальних споруд, межових знаків земельної ділянки і т. ін.), обраних відповідно до призначення зйомки і за особливими інженерними вимогами;

• визначення відміток окремих точок споруд, необхідних для інженерних розрахунків і обраних за особливими вимогами.

Відповідно з призначенням топографічної зйомки в процесі польових робіт здійснюється вимірювання кутів і ліній відносно зйомочної мережі з метою визначення взаємного розташування окремих точок місцевості. При визначення планових координат точок, які належать межам споруд і елементів місцевості (контури), складають зйомку ситуації. Визначення ж координат і висот точок, які характеризують рельєф місцевості, складають зміст зйомки рельєфу.

Основною задачею зйомки ситуації є визначення взаємного положення необхідної і достатньої кількості характерних точок контурів, яке б забезпечувало зображення цих контурів на плані згідно з вимогами щодо точності і детальності зйомки заданого масштабу. При цьому повнота зйомки повинна відповідати вимогам діючих умовних знаків.

Предметами зйомки в залежності від поставлених задач, від призначення і масштабу створюваного плану, від ступеня забудови території є:

• всі без винятку населені пункти незалежно від їх розмірів, при цьому в масштабах 1 : 2000 і крупніше повинні бути зняті окремо всі будівлі, незалежно від умов їх розміщення, з обов’язковим відокремленням їх прибудов;

• наземні споруди всіх видів і призначень – виробничі, культурно-побутові, благоустрою, всі без винятку категорії транспортного і перехідного сполучення і споруди всіх видів, що знаходяться на них, історичні пам’ятники, сади, насадження на вулицях і площах, місця виходу на земну поверхню підземних інженерних комунікацій;

• окремі будівлі поза межами населених пунктів незалежно від їх призначення і розмірів;

• зрошувальні й осушувальні ділянки та експлуатаційні і інші споруди, які знаходяться на них;

• всі види природних і штучних водних об’єктів і водних джерел із поділом на постійні і пересихаючі та всі споруди на них із зазначенням їх конструктивних і експлуатаційних характеристик;

• окремо розташовані на відкритих місцях дерева, чагарники, великі каміння і чагарникова поросль; лісові масиви з відокремленням хвойних і листяних порід та змішаних лісів, вирубок, згарищ, прогалин, заболочених місць і визначенням породи дерев, середньої висоти і товщини на висоті 1,5 м від землі;

• земельні площі сільськогосподарського використання з поділом їх на види: парники, фруктові сади, виноградні розсадники, городи, пасовища, сінокоси, заливні луки, степи і т. ін.;

• місця розробок рудних і нерудних копалин;

• контури земельних ділянок несільськогосподарського призначення: кам ^'янистих місць, пісків, прохідних і непрохідних боліт і т. ін.

• існуючі на місцевості межі і межові стовпи: міська межа, смуги відчужень залізниць і автомобільних доріг, нафто- і газопроводів і т. ін.

В залежності від матеріалу будови, призначення інженерних споруд і характеру окреслень контурів всі елементи місцевості поділяються на два типи:

• контури тверді;

• контури нетверді.

До твердих контурів належать постійні інженерні споруди, побудовані з довговікових вогнестійких матеріалів (цегли, бетону і т. ін.).

До нетвердих контурів відносять споруди тимчасового типу, постійні споруди, побудовані з легких тимчасових невогнестійких матеріалів (очерет, дерево, саман і т. ін.), а також природні контури. Природні контури, крім того, поділяються на контури чіткі, тобто ті, які мають чітко виражені і легко розпізнавані межі, та нечіткі, тобто контури, які не мають виразних меж.

Топографічна зйомка виконується за основним правилом – від загального до часткового, тобто спочатку визначається взаємне положення основних точок – створюється так звана зйомочна геодезична мережа, а потім здійснюється зйомка подробиць (ситуації).

Зйомки в залежності від призначення або цілей, для яких вони виконуються, можуть поділятися на: топографічні, сільськогосподарські, кадастрові, ґрунтові, лісові, міські, геологічні і т. ін.

Об’єктами сільськогосподарських зйомок є: межі землекористувань і землеволодінь, адміністративні межі, населені пункти і окремо розташовані будівлі, сільськогосподарські угіддя (городи, багаторічні насадження, рілля, сінокоси, пасовища, перелоги), ліси, чагарники і окремі дерева, полезахисні лісові смуги, болота, піски, води і водні споруди, енергомережі й засоби зв’язку, рельєф місцевості.