2. Перен. Шаблон, -ну, м.

шаг м. 1. крок, -ку, м., ступінь, -пеня,

м.; 2. (движение в темпе ходьбы;

поступь) хода, ж., хід, р. ходу, м.,

поступ, -пу, м., ступа, ж.; 3. (пе-

рен.: действие, поступок) крок;

(мера, мероприятие — обычно)

захід, -ходу, м.; решительный ш.

рішучий крок (захід); 4. техн.

крок, відстань, ж.; ш. винта крок

(відстань) гвинта.

шагать 1. крокувати ; (ступать) сту-

пати; (шествовать) виступати;

(идти) іти (іду, ідеш); (ходить)

ходити, -джу, -диш; (двигаться)

прямувати, простувати; (топать)

тупати; 2. перен. прямувати, про-

стувати, іти вперёд; 3. (через ко-

го, через что) переступати

через кого, через що,

кого, що.

шагнуть 1. зробити крок; (ступить)

ступити, ступнути; 2. перен. піти

(піду, підеш) вперёд; 3. пересту-

пити; ш. через порог переступити

[через] поріг.

шагом нареч. ходою, повільними

кроками, повільним кроком, сту-

пою; (медленно) повільно.

шайба техн., спорт, шайба, ж.

шалаш м. курінь, -реня, м., була, ж.,

халабуда, ж., ятка, ж.

шалйть 1. (резвиться) пустувати;

(дурачиться — ещё) жирувати;

2. (Бесчинствовать) разг. Бешке-

тувати, пустувати; (своевольни-

чать) сваволити.

шаловливый пустотливий.

шалость ж. пустота, ж.; (выходка)

витівка, ж., вихватка, ж., разг.

вибрик, -ку, м.; •~ сти мн. пусто-

щі, -щів, мн., пустування, мн.

шалун пустун, -на, м.; (сорванец)

разг. шибеник, -ка, м.

шанс шанс, -су, м.

шантаж шантаж, -жу, м.

шапка шапка, ж.

шар м. куля, ж.

шарж шарж, -жу, м.

шарик м. уменьш. кулька, ж.;

(техн.— ещё) шарик, -ка, м.

шариковый кульковий; шариковий;

см. шарик.

шарикоподшипник техн. шарикопід-

шйпнйк, -ка, м.

шарить шарити, шукати; (тщатель-

но выискивая) нишпорити, шас-

тати.

шаровидный кулястий.

шарф шарф, -фа, м.

шататься 1. хитатися, хилитатися; 2.

(бродить без дела) разг. тиняти-

ся, вештатися, швендяти, никати,

сновигати.

шатёр м. шатро, ср., намёт, -ту, м.

шаткий хиткий, хисткий, хибкий,

хитливий, хитлявий.

шатнуться хитнутися, хилитнутися;

см. шататься 1.

шах шах, -ха, м.

шахматист шахіст, -та, м.

шахматный шаховий.

шахматы шахи, -хів, мн.

шахта шахта, ж.

шахтёр шахтар, -ря, м.

шахтёрский шахтарський.

шашки (игра, фигуры для такой

игры) шашки, -шок, мн.

швед швед, -да, м.

шведский шведський.

швейный швацький, швейний.

швея швачка, ж.

швырнуть шпурнути, швиргнути,

жбурнути, вергнути; (бросить)

кинути; см. швырять 1.

швырять 1. шпурляти, швиргати,

жбурляти, вёргати; (бросать) ки-

дати; 2. (тратить зря) разг. сїяти

(сію, сієш), розкидатися.

Шевелить 1. ворушити; 2. (двигать)

рухати; 3. с.-х. (перевёртывать)

. ворушити, перевертати, перегор-

тати; ш. сено ворушити (перевер-

тати, перегортати) сіно.

шевелиться 1. ворушитися; 2. (дви-

гаться) рухатися.

шевельнуть 1. ворухнути; 2. рушити,

рухнути, зворухнути, поворухну-

ти, здвигнути; см.. шевелить 1—2.

шевельнуться 1. ворухнутися; 2. ру-

шитися, рухнутися, зворухнути-

ся, поворухнутися, здвигнутися;

см. шевелиться.

шедевр шедевр, -ра, м.

шелест м. шелест, -ту, м., шелестін-

ня, ср., шарудіння, ср., лопотіння,

ср., лопотання, ер.

шелестеть шелестіти, -лещу, -лес-

тиш, шарудіти, -джу, -дйш, лопо-

тіти, -по^у, -потйш, лопотати,

-почу, -почеш.

шёлк шовк, -ку, м.

шелковица бот. шовковиця.

шёлковый шовковий.

шелохнуться ворухнутися, зворухну-

тися, стенутися, шебёрхнути.

шелуха ж. 1. (плодов, овощей) луш-

пайка, ж., собир. лушпиння, ср.,

лушпина, ж., лушпайки, -йок,

мн.; (зерна) лузга, ж.; 2. перен.

лузга; словесная ш. словесна луз-

га.

шелушиться лущитися, злущувати-

ся, лузатися, облуплюватися.

шепелявить шепелявити.

шепнуть шепнути; см. шептать.

шёпот м. шепіт, -поту, м.; (дейст-

вие — ещё) шепотіння, ср., шепо-

тання, ср.

шёпотом нареч. пошепки.

шептать шептати, -пчу, -пчеш, шепо-

тати, -почу, -почеш, шепотіти,

-почу, -потйш.

шептаться шептатися, -пчуся, -пчеш-

ся, шепотатися, -почуся, -почеш-

ся, шепотітися, -почуся, -потиш-

ся, шептати, шепотати, шепотіти.

шеренга шеренга, ж., шерега, ж.

шероховатый 1. шорсткий, шорстку-

ватий, шерехатий, шерхлий, шер-

шавий; 2. (перен.: о стиле речи)

кострубатий; (о характере и т.

п.) нерівний; (натянутый) натяг-

нутий, натягнений; ~ тые отно-

шения нерівні (натягнуті, натяг-

нені) взаємини (стосунки).

шерсть ж. шерсть, ж.; (овечья,

козья -— обычно) вовна, ж.; (гус-

той волосяной покров на живот-

ных — ещё) смух, -ху, м.

шерстяной шерстяний, вовняний.

шершаветь шершавіти; (о коже —

ещё) шерхнути.

шершавый 1. (шероховатый) шер-

шавий, шерехатий, шорсткий,:

шерхлий, пошерхлий; 2. (вскло- ]

каченный) разг. кошлатий, по-

кошланий, кудлатий.

шест м. жердина, ж., тичина, ж.,і

тичка, ж.

шествие ср. 1. (действие) хід, р. <

ходу, м., хода, ж.; (прохождение) ;

проходження, ср.; (движение) \

рух, -ху, м.; 2. (группа идущи

людей) похід, м.; (процессия)^

процесія, ж.; замыкать ш. іти

позаду.

шестеро шестеро, р. шістьох;

(шесть) шість, р. шести и ші-

стьох.

шестидесятый шістдесятий.

шестнадцатый шістнадцятий.

шестнадцать шістнадцять, -ти и

-тьох.

шестой шбстий.

шесть шість, р. шести и шістьох.

шестьсот шістсот, р. шестисбт.

шестью нареч. шість разів (раз)

по.

шеф шеф, -фа, м.

шефство шефство, ср.

шефствовать шефствувати.

шея шйя, ж.

шило ср. шило, ср.; (толстое — ещё)

швайка, ж.

шина шина, ж.

шинель шинель, ж., шинеля, ж.

шип ж. 1. (на растении) колючка, ж.,

шпилька, ж., шпичак, -ка, м.,

разг. шпичка, ж.; 2. (на подко-

ве, подошве и т. п.) шип, -па,

м.

шипеть 1. шипіти; (о животных, пти-

цах п перен.— ещё) сичати; 2.

(трещать при гонении, жарений)

шкварчати, шипіти.

шипбвник м. бот. шипшина, ж.

ширина ширина, ж., реже широчина,

ж., широчінь, ж.

шириться 1. (становиться более ши-

роким) ширшати, ширитися;

(расширяться) розширюватися,

розширятися; 2. (перен.: рас-

пространяться) поширюватися,

ширшати, ширитися; (о слухах,

молве — ещё) розповсюджува-

тися, розходитися, розносити-

ся.

ширма ширма, ж.

широкий 1. широкий; ~ кий экран

широкий екран; 2. (протяжён-

ный, пространный) широкий,

розлогий, розложистий; (про-

сторный — ещё) просторий; ~ кие

степи широкі (розлогі, розло-

жисті, просторі) степи.

широта І. широчінь, ж., широта, ж.,

реже широчина, ж.; 2. геогр. ши-

рота.

ширь широчінь, ж., широчина, ж.

шить 1. шити (шию, шиєш); 2. (вы-

шивать) вишивати, шити; (золо-

том, серебром, шёлком ~ ещё)

гаптувати.

шитьё ср. 1. (действие) шиття, ср.,

вишивання, ср.; гаптування, ср.;

см. шить; 2. (то, что шьётся или

сшито) шитво, ср.; 3. (вышитый

узор) шитво, вишивка, ж.; (золо-

том, серебром, шёлком — ещё)

гаптування.

шифр шифр, -ру, м.

шифрованный шифрований.

шишка 1. гуля, ж.; ш. на лбу гуля на

лобі; 2. (соцветие) бот. шишка,

ж.

шкала шкала, ж.

шкатулка скринька, ж., шкатулка,

ж.

шкаф м. шафа, ж.

школа 1. школа, ж.; 2. (питом-

ник) с.-х. шкілка, ж., шко-

ла.

шкбльник школяр, -ра, м.; ~ ница

школярка, ж.

школьный шкільний.

шкура шкура, ж.

шлем шолом, -ма, м.

шлифовать шліфувати.

шлюз шлюз, -зу, м.

шлюзовать шлюзувати.

шлюпка шлюпка, ж.

шляпа ж. капелюх, -ха, м.; (соло-

менная) бриль, -ля, м.; (жен-

ская) капелюшок, -шка, м., капе-

люшик, -ка, м.

шляпка ж. 1. уменьш. капелюшок,

-шка, м., капелюшик, -ка, м.; (со-

ломенная) брйлик, -ка, м.; 2.

(женская) капелюшок; З. (гри-

ба) шапка, ж.; (гвоздя, стержня

и т. п.) головка, ж.

шмель джміль, -меля, м.

шнур шнур, -ра, м.

шнуровать шнурувати.

шнурок л. шнурок, -рка, м., повороз-

ка, ж.

шов шов, р. шва, м.; держать руки по

швам стояти струнко.

шоколад шоколад, -ду, м.

шоколадный шоколадний.

шорох м. шёрех, -ху, м., шурхіт,

-хоту, м.; (шуршание) шарудїн-

ня, ср.; (шелест) шелест, -ту, м.,

шелестіння, ср.

шоссе нескл. шосё, ср.

шофёр шофёр, -ра, м.

шпага шпага, ж.

шпагат шпагат, -ту, м.

шпаклевать шпаклювати; (окна —

обычно) китувати.

шпала ж.-д. шпала, ж.

шпилька шпилька, ж.

шпион шпигун, -на, м.

шпионаж м. шпигунство, ср., шпіо-

наж,--жу, м.

шпионить шпигувати.

шпора шпора, ж., острога, ж.

шприц мед. и пр. шприц, -ца,

м.

шрам шрам, -му, м., рубець,

-бця, м.

шрифт шрифт, -ту, м.

штаб штаб, -бу, м.

штабель штабель, -ля, м., стіс, р.

стбсу, м.

штамп штамп, -па, м.

штамповать штампувати.

штанга штанга, ж.

штангист спорт, штангіст, -та,

м.

штат' (административно-террито-

риальная единица и пр.) штат,

-ту, м.

штат (личный состав, кадры) штат,

-ту, м.

штатный штатний.

штатский цивільний.

штемпель штемпель, -ля, м.

штепсель штепсель, -ля, м.

штиль (затишье на море, озере

и т. п.) штиль, -лю, м.

штбпать штопати.

штора штора, ж.

шторм шторм, -му, м.

штормовой штормовий,

штраф штраф, -фу, м.

штрафной штрафний.

штрафовать штрафувати.

штрейкбрехер штрейкбрехер, -ра,

м.

штрих м. 1. штрих, -ха, м.; 2. перен.

риса, ж., штрих; ш. характера

риса вдачі (характеру).

штука штука, ж.

штукатур штукатур, -ра, м., тинькар,

-ря, м.

штукатурить штукатурити, тиньку-

вати, -кую, -куєш.

штукатурка ж- 1- (действие) штука-

турення, ср., штукатурка, ж.,

тинькування, ср.; 2. (раствор для

штукатурных работ) штукатур-

ка, тиньк, -ку, м.

штурвал штурвал, -ла, м.

штурм штурм, -му, м.

штурман штурман, -на, м.

штурмовать штурмувати.

штучный штучний.

шуба ж. шуба, ж.; (тулуп) кожух,

-ха, м., (женский — ещё) кожу-

шанка, ж.

шум 1. шум, -му, м.; (гул) гомін,

-мону, м., гамір, -мору, м., гук,

-ку, м.; (шелест) шелест, -ту, м.;

лесной ш. гомін лісу, лісовий го-

мін (шум); 2. (гул разговора)

гомін, гамір; (галдёж) галас, -су,

м., галасування, ср.; 3. (толки)

перен. шум, розголос, -су, м.;

4. физ., мед. и пр. шум.

шуметь шуміти, шумувати; (о гром-

ком разговоре) гомоніти; (гал-

деть разг.— ещё) галасувати,

ґвалтувати.

шумный 1. (громкий) гучний, голос-

ний, шумний; 2. (шумливый)

шумливий, шумкий, гомінливий,

гомінкий, .гамірливий, гамірний,

галасливий; 3. (производящий

сенсацию) гучний, бучний;

~ ный успех гучний (бучний) ус-

піх; 4. физ., грамм, шумний;

~ ный согласный шумний при-

голосний.

шуршать шарудіти, -джу, -дйш,

шурхотіти, -хочу, -хотйш, шурхо-

тати, -хочу, -хочеш, лопотіти, -по-

чу, -потйш, лопотати, -почу, -по-

чеш; (шелестеть) шелестіти, -ле-

щу, -лестиш.

шустрый разг. меткий, спритний;

(живой) жвавий; (проворный)

моторний, прудкий.

шут блазень, -зня, м.; корчить ~ та

блазнювати.

шутйть жартувати; О ш- с огнём

гратися з вогнём.

шутка ж. 1. жарт, -ту, м.; (затея)

витівка, ж.; 2. лит., театр, жарт,

-та, м.

шутливый жартівливий, жартли-

вий.

шутнйк жартівник, -ка, м., жартун,

-на, м.

шуточный жартівливий, жартливий,

жартівний; (пустяковый) пус-

тий.

шутя 1. дееприч. жартуючи; 2. нареч.

жартома, жартом, разг. за Іграш-

ку.

щ

щавель бот. щавель, -влю, м.

щадить 1. (давать пощаду) щадити,

-джу, -дйш, жаліти; (миловать)

милувати; 2. (беречь) берегти,

-режу, -режёш; (жалеть) шкоду-

вати, жалувати; щ. здоровье бе-

регти (шанувати) здоров'я; не щ.

сил не шкодувати (не жалувати)

сил.

щебет м. щебет, -ту, м., щебетання,

ер.

щебетать щебетати, -бечу, -бе-

чеш.

щедрость щедрість, ж.

щедрый щедрий.

щека шока, ж.

щеколда клямка, ж.

щекотать лоскотати, -кочу, -кочеш,

лоскотїти, -кочу, -котиш.

щекотка ж. 1. (действие) лоскотан-

ня, ср.; 2. (ощущение, вызыва-

емое щекотанием) лоскіт, -коту,

м., лоскоти, -тів, мн.

щекотливый (требующий большого

такта) перен. дражливий; (дели-

катный) делікатний, тонкий;

~ вое положение дражливе

(делікатне, ніякове) станови-

ще.

щёлка щілина, ж., шпарка, ж.

щёлкать 1. (кого — давать щелчки)

давати щигля (щиглика) кому;

2. (зубами, металлическими

предметами и т. п.) клацати;

(каблуками и т. п.— ещё) цока-

ти, усилит, цокотати, -кочу, -ко-

чеш, цокотіти, -кочу, -котиш;

(кнутом, пальцами и т. п.) ляска-

ти, виляскувати; 3. (о птицах)

лящати; (щебетать) щебетати,

-бёче; (о соловье) тьохкати;

4. (семечки, орехи) лузати, лус-

кати, лущити.

щёлкнуть 1. дати щигля (щиглика);

2. клацнути; цокнути; ляснути,

виляснути; 3. тьохнути; см. щёл-

кать 1—3.

щёлочь ж. луг, -гу, м.

щелчок м. 1. (удар) щиголь, -гля, м.,

щиглик, -ка, м.; 2. (звук) клацан-

ня, ер.

щель 1. щілина, ж., шпара, ж.,

шпарина, ж.; 2. воєн, щіли-

на.

щенок м. цуценя, ср., щеня, ер.

щепетильный (по отношению к че-

му-л.) педантичний, педантично

точний, скрупульозний; (дели-

катный) делікатний; (требова-

тельный) вимогливий; ~ ный

вопрос делікатне питання.

щепка тріска, ж.; (лучина) скіпка,

ж., скалка, ж.

щепотка пучка, ж., щіпка, ж.

щетина щетина, ж.

щётка щітка, ж.

щи щі, р. щів, мн.; О тех же щей, да

пожиже влей хоч гірше, аби інше,

хоч того самого, аби в іншу мис-

ку.

щипать щипати; (волосы, перья,

траву и т. п.— ещё) скубти.

щипнуть щипнути, ущипнути; скуб-

нути, ускубнути, ускубти; см. щи-

пать.

щипцы щипці, -ців, мн.

щит щит, -та, м.

щука ж. щука, ж.; (самец) щупак,

-ка, м.

щупать мацати, щупати; щ. пульс

щупати пульс.

щурить щулити; (жмурить) жму-

рити, мружити; ~ ться щули-

тися; жмуритися, мружитися.

эвакуация евакуація, ж.

эвакуировать евакуювати; ~ ться

евакуюватися.

эволюционный еволюційний.

эволюция еволюція, ж.

эгоизм егоїзм, -му, м.

эгоист егоїст, -т,а, м.

эгоистический и эгоистичный егоїс-

тичний.

экватор екватор, -ра, м.

экзамен іспит, -ту, м., екзамен, -ну, м.

экзаменовать екзаменувати, іспиту-

вати.

экземпляр екземпляр, -ра, м.; (о ру-

кописи, печатном издании —

обычно) примірник, -ка, м.

экипаж ' м. (повозка) екіпаж, -жа,

м.; (коляска) коляска, ж.; (каре-

та) карета, ж.

экипаж 2 м. (команда корабля, тан-

ка и т. п.) екіпаж, -жу, м., коман-

да, ж.

экономика економіка, ж.

эконбмить заощаджувати, економи-

ти.

экономический економічний.

экономия ж. 1. (в расходовании че-

го-л.) економія, ж.; (бережли-

вость) ощадливість, ж.; (сбере-

жение — обычно) заощадження,

ср.; 2. (поместье) економія; З.

(наука) економія; политическая

э. політична економія.

экономный ощадливий, економний.

экран екран, -на, м.

экранизация екранізація, ж.

экскаватор екскаватор, -ра, м.

экскурсант екскурсант, -та, м.

экскурсия екскурсія, ж.

экскурсовод екскурсовод, -да, м.

экспансия експансія, ж.

экспедиция експедиція, ж.

эксперимент експеримент, -ту, м.

экспериментальный експерименталь-

ний.

эксперт експерт, -та, м.

эксплуататор експлуататор, -ра, м.,

визискувач, -ча, м.

эксплуататорский експлуататор-

ський.

эксплуатация ж. 1. (угнетение) експ-

луатація, ж., визискування, ср.,

визиск, -ку, м.; 2. (использова-

ние) експлуатація; сдать дом в э.

здати будинок в експлуатацію.

эксплуатировать I. (угнетать) екс-

плуатувати, визискувати; 2. (ис-

пользовать) експлуатувати.

экспонат експонат, -та, м.

экспорт експорт, -ту, м.

экспортировать експортувати.

экспортный експортний.

экспресс експрес, -са, м.

экспроприация експропріація, ж.

экстренный екстрений; (неотлож-

ный — ещё) нагальний; (спеш-

ный — ещё) негайний.

эластичный и эластический еластич-

ний.

элеватор елеватор, -ра, м.

элегантный елегантний.

электрификация електрифікація, ж.

электрифицировать електрифікува-

ти.

электрический електричний.

электричество ср. електрика, ж.

электровоз електровоз, -за, м.

электроника електроніка, ж.

электросварка ж. електрозварюван-

ня, ср.

электросварщик електрозварювач,

-ча, м., електрозварник, -ка, м.

электростанция електростанція, ж.

электротехник електротехнік, -ка, м.

электроэнергия електроенергія, ж.

элемент елемент, -та, м.

элементарный елементарний.

эмалированный прил. емальований,

емалевий.

эмаль емаль, ж.

эмблема емблема, ж.

эмигрант емігрант, -та, м.

эмиграция еміграція, ж.

эмигрировать емігрувати.

эмоциональный емоційний, емоціо-

нальний.

эмоция емоція, ж.

энергетика енергетика, ж.

энергичный енергійний.

энергия енергія, ж.

энтузиазм ентузіазм, -му, м.

энциклопедия енциклопедія, ж.

эпиграмма епіграма, ж.

эпиграф епіграф, -фа, м.

эпидемия мед., перен. епідемія, ж.,

пошесть, ж.

эпизбд епізод, -ду, м.

эпизодический и эпизодичный епізо-

дичний.

эпилог епілог, -га, м.

эпитет епітет, -та, м.

эпический епічний.

эпопея епопея, ж.

эпос ёпос, -су, м.

эпоха доба, ж., епоха, ж.

эра ёра, ж.

эрудиция ерудиція, ж.

эскадра мор. ескадра, ж.

эскадрилья ав. ескадрилья, ж.

эскалатор ескалатор, -ра, м.

эскиз ескіз, -за, м.

эсминец (эскадренный миноносец)

есмінець, -нця, м. (ескадрений

міноносець).

эссенция есенція, ж.

эстафета естафета, ж.

эстетика естетика, ж.

эстетический естетичний.

эстонец естонець, -нця, м.

эстонский естонський.

эстрада естрада, ж.

эстрадный естрадний.

эта мест, ця, ж.; см. этот.

этаж поверх, -ху, м.

эталон еталон, -на, м.

этап етап, -пу, м.

этика етика, ж.

этикетка етикетка, ж.

этический и этичный етичний.

это мест, це, ср.; см. этот.

этот мест, цей, м., уст. сей, усилит.

оцёй; (ж. ця, ся, оця; ср. це, се,

оцё; мн. ці, сі, оці); на этой

стороне на цьому боці.

этюд етюд, -да, м.

эфес ефёс, -са, м.

эфир ефір, -ру, м.

эффект ефект, -ту, м.

эффективность ефективність, ж.

эффективный ефективний.

эффектный ефектний.

эхо ср. луна, ж.

эшафот ешафот, -та, м.

эшелон воен., ж.-д. ешелон, -ну, м.

ю

юбилей ювілей, -лею, м.

юбилейный ювілейний.

юбиляр ювіляр, -ра, м.

юбка спідниця, ж.

ювелир ювелір, -ра, м.

ювелирный ювелірний.

юг південь, -дня, м.

юго-восток південний схід, м.

юго-восточный південно-східний.

юго-запад південний захід, м.

юго-западный південно-західний.

югослав югослав, -ва, м.

югославский югославський,

юла (волчок) дзйга, ж.

юмор гумор, -ру, м.

юмореска гумореска, ж.

юморист гуморист, -та, м.

юмористический гумористичний.

юнкор (юный корреспондент) юнкор,

-ра, м. (юний кореспондент).

юннат (юный натуралист) юннат,

-та, м. (юний натураліст).

юность ж. юність, ж., молодість, ж.;

(юношество) юнацтво, ср.; (со-

бир.— ещё) молодь, ж., поэт.

юнь, ж.

юноша юнак, -ка, м.

юношеский юнацький; (молодой)

молодечий, молодецький.

юношество ср. юнацтво, ср., юність,

ж.; (молодость) молодість, ж.,

(собир.— ещё) молодь, ж., поэт.

юнь, ж.

юный юний, молодий.

юридический юридичний.

юрисконсульт юрисконсульт, -та, м.

юрист юрист, -та, м.

юркий (быстрый, увёртливый) в'юн-

кий, верткий, вертлявий; (жи-

вой) жвавий; (проворный) мо-

торний, прудкий, проворний.

юрта юрта, ж.

юстиция юстиція, ж.

ютиться 1. тулитися; (помещаться)

міститися (міщуся, містишся); 2.

(находиться) міститися; (жить,

проживать) жити (живу, жи-

веш), мешкати; (иметь пристани-

ще) мати притулок.

юшка ж. 1. (похлёбка) юшка, ж.; 2.

(кровь) разг. юшка, мазка, ж. :

Я

я мест, я, р. мене.

яблоко яблуко, ер.

яблоня яблуня, ж.

яблочный яблучний.

явиться 1. з'явитися, появитися;

прибути; прийти, -йду, -йдеш; 2.

з'явитися, виникнути, постати; 3.

трапитися; 4. бути; стати (стану,

станеш); виявитися; см. являть-

ся.

явка ж. 1. з'явлення, ср., явка, ж.;

(прибытие) прибуття, ср.; (при-

сутствие) присутність, ж.; ваша

я. обязательна ваша присутність

(явка) обов'язкова; 2. (место

тайной встречи, тайная встреча)

явка.

явление ср. I. (проявление чего-л.)

явище, ср.; ~ ния прнрдды яви-

ща природи; 2. (часть действия

в пьесе) ява, ж.; 3. (видение)

видіння, ср.

являться 1. (появляться) з'являти-

ся, появлятися; (прибывать —

ещё) прибувати; (приходить —

ещё) приходити, -джу, -диш; 2.

(возникать) з'являтися, виника-

ти, поставати, -стае; 3. (случать-

ся) траплятися; 4. (быть) бути;

(оказываться) виявлятися.

явный 1. (не тайный) явний; (не-

скрываемый — обычно) неприхо-

ваний; (открытый) відвертий; 2.

(очевидный) очевидний, явний,

видимий.

явственный виразний; (ясный —

ещё) яснйй, видимий; (чёткий —

ещё) чіткий.

ягнёнок м. ягня, ср., овеча, ср.; (до

года — ещё) ярча, ср., ярчук,

-ка, м.

ягода ягода, ж.

ягодник 1. (растение) ягідник, -ка,

м.; 2. (место, где растут ягоды)

ягідник, р. ягідника, м.

яд м. отрута, ж.; (отрава — ещё)

трутизна, ж., трута, ж., трутйна,

ж.

ядерный фаз. ядерний.

ядовитый 1. {содержащий яд, отрав-

ляющий) отруйний, отруйливий;

(являющийся ядом) отрутний; 2.

(перен.: пагубно действующий)

отруйний, отрутний; 3. (сильно

действующий на органы чувств)

разг. їдкий, ядучий; (о запахе,

вкусе — ещё) різкий, гострий; 4.

(перен.: язвительный) ущипли-

вий; (въедливый) уїдливий;

~ тое замечание ущипливе за-

уваження.

ядро ср. 1. (внутренняя часть плода)

ядро, ср.; (зерно) зерно, ср., зер-

нина, ж.; 2. физ. и пр. ядро; 3.

(сущность) суть, •ж.; (основа)

основа, ж.; я. проблемы суть (ос-

нова) проблеми.

ядрышко уменьш. ядёрце, ср.

язва 1. виразка, ж.; (ранка) ранка,

ж., рана, ж., болячка, ж.; я. же-

лудка виразка шлунку; 2. (зло,

вред) перен. болячка.

язвенный виразкбвий, уразковий.

язвительный уїдливий; (ядовитый)

ущипливий, їдкий; (колкий) до-

шкульний; ~ ный смех дошкуль-

ний сміх.

язвить (говорить язвительно) гово-

рити уїдливо (ущйпливо), шпи-

гати [словами], жалити, щи-

пати.

язык м. 1. (орган в полости, рта)

язйк, -ка, м.; 2. (речь) мова, ж.;