Часть 1. Частина, ж.; (доля — ещё)

частка, ж.; делить на равные

~ ти ділити на рівні частини

(частки); 2. (отдел в учрежде-

нии, отрасль в управлении) час-

тина; учебная ч. навчальна час-

тина; 3. воен. частина; танковая

4. танкова частина.

часы мн. годинник, -ка, м.

чахлый чахлий, разг. зниділий; (хи-

лый — ещё) хирний, хирлявий;

(невзрачный — ещё) миршавий,

мізерний; (осунувшийся — обыч-

но) змарнілий; (скудный, убо-

гий) убогий; ~ лая раститель-

ность чахла (миршава, убога)

рослинність.

чахнуть чахнути, разг. нидіти; (хи-

реть — ещё) хиріти; (худея, увя-

дая — обычно) марніти; (засы-

хать — обычно) засихати, сохну-

ти.

чашка 1. чашка, ж.; 2. (тарелка

весов) шалька, ж.

чаща ж. хаща, ж., хащі, -щів, мн.;

(гуща) гущавина, ж., гущина,

ж., гуща, ж.; (дебри) нетрі, -рів,

мн., нетрища, -рищ, мн.

чаще сравнит, ст. 1. прил. частіший;

густіший; рясніший; см. частый;

2. Нареч. Частіше, частіш; густі-

ше, густіш; см. часто.

чаяние ср. книжн. сподівання, ср.,

сподіванка, ж.; паче (сверх)

—' ния над (понад) [усяке] спо-

дівання.

чванство ер. чванство, ср., чванли-

вість, ж.; (спесь) пиха, ж.

чей мест, чий, м. (ж. чия, ер. чиє, ми.

чиї).

чей-либо и чей-нибудь мест, чий-нё-

будь, будь-чйй, абйчий.

чек чек, -ка, м.

чеканить 1. (изготовлять, наносить

рисунок и т. п., а также перен.)

карбувати; 2. с.-х. обрізувати.

чеканка ж. карбування, ср., карбів-

ка, ж.

чеканный 1. карбований; ~ ная над-

пись карбований напис; 2. (слу-

жащий для чеканки) карбуваль-

ний.

чёлка ж. чубок, -бка, м., чубчик, -ка,

м.

чёлн човен, р. човна, м.

человек м. людина, ж.; (в сочетании

с количественными словами) чо-.

ловік, -ка, м., особа, ж., душа, ж.;

честный ч. чёсна людина; пять

~ вік п'ять чоловік (осіб, душ).

человеческий 1. людський; ~ кий

труд людська праця; 2. (человеч-

ный) людський, людяний; ~ кое

отношение людське (людяне)

ставлення.

человечество ср. людство, ср., реже

людськість, ж.

человечность людяність, ж., реже

людськість, ж.

челюсть щелепа, ж.

чем союз 1. (после сравнит, ст. и

слов со знач. сравнения) ніж,

аніж, як; (соответственно русско-

му р. после сравнит, ст.— ещё)

від кого, чого, за кого,

щ о; он сделал больше, чем я він

зробив більше, ніж (аніж, як) я;

він зробив більше від (за) мене;

2. (С част, «бы» или без неё

в начале придаточного предло-'

жения с инфинитивом) замість

[того, щоб]; ч. ссориться, лучше

помириться замість того, щоб

сваритися, краще помиритися,

чемодан м. чемодан, -на, м., валіза,

ж.; (небольшой — обычно) ва-

лізка, ж. І

чемпион чемпіон, -на, м.

чемпионат чемпіонат, -та, м.

чепуха ж. разг. 1. нісенітниця, ж.,

дурниця, ж., собир. нісенітниці,

-ниць, мн., дурниці, -ниць, мн.; 2.

(пустяк) дрібниця, ж., собир.

дрібниці, -ниць, мн.

червяк и червь зоол. перен. черв'як,

-ка, м., гробак, -ка, м., хробак, м.,

робак, м.

чердак м. горище, ер.

чередование чергування, ер.

чередоваться чергуватися.

через предл. с в. 1. через кого,

щ о; мост ч. Волгу міст через

Волгу; 2. (сквозь) крізь, через

кого, що; пройти ч. лес пройти

крізь (через) ліс, перейти ліс; З,

(сверх, выше) через, над, понад

щ о; ч. силу через (над. понад)

силу; 4. (по прошествии, спустя)

через щ о; (в будущем — ещё)

за щ о; он возвратится ч. два дня

він повернеться через (за) два

дні.

черёмуха бот. черемха, ж., черёмуха,

ж.; (отдельное дерево и древеси-

на его) черемшина, ж.

черенок, м. 1. (рукоятка) держак,

-ка, м., держално, ср.; (рукоятка

ножа, долота и т. п.) колодочка,

ж.; (рукоятка косы) кісся, ср.;

(сапки) сапилно, ср.; 2. (стебе-

лёк листа) черешок, -шка, м.; 3.

(отрезок стебля) живець, -вця,

м.; (виноградный) чубук, -ка, м.

череп череп, -па, м.

черепаха черепаха, ж.

черепица черепиця, ж.

чересчур нареч. занадто; (слишком)

надто.

черешня черешня, ж.

чернеть чорніти; (становиться более

чёрным — обычно) чорнішати;

(о чёрных предметах: виднеть-

ся — ещё) темніти.

чернеться чорніти, темніти.

черника ж. бот. чорниця, ж., чорни-

ці, -нйць, мн.

чернила мн. чорнило, ср.

чернильница чорнильниця, ж.

чернильный чорнильний.

чернобровый чорнобривий.

черновик м. чернетка, ж.

черновой чорновий.

чернозём м. чорнозем, -му, м., чорно-

земля, ж.

чернослив чорнослив, -ву, м.

чёрный чорний.

черпать 1. черпати; (набирать) на-

бирати; 2. (что — извлекать) пе-

рен. здобувати, діставати, черпа-

ти щ о; (приобретать) набирати

чого; (брать) брати щ о; ч.

уверенность здобувати (дістава-

ти, черпати) впевненість (пев-

ність); ч. знания из книг брати

знання з книжок.

черпнуть черпнути; набрати; см. чер-

пать 1.

черстветь черствіти, черствішати.

чёрствый 1. черствий; ~ вый хлеб

черствий хліб; 2.'(неотзывчивый)

перен. черствий; (бездушный)

бездушний, нечулий; (холодный,

равнодушный) холодний, байду-

жий, байдужний.

чёрт чорт, -та, м., дідько, -ка, я.,

куций, -цого, м., біс, -са, м.; (не-

чистый — ещё) разг. лихий, -хо-

го, м., нечистий, -того, м.

черта 1. риса, ж.; в ббщих ~ тах

перен. у загальних рисах, загаль-

ними рисами; 2. (граница, пре-

дел) межа, ж.; (полоса) смуга,

ж.; в ~ те города у межах міста.

чертёж м. креслення, ср., креслюнок,

-нка, м.; (рисунок) рисунок, -нка,

м.

чертёжник кресляр, -ра, м.

чертёжный креслярський.

чертить креслити.

черчение креслення, ер.

чесать 1. (скрести тело) чухати,

шкрябати; 2. (расчёсывать воло-

сы) чесати (чешу, чешеш); 3.

(разравнивать лён, хлопок и

т. п.) чесати, микати (мйкаю,

микаєш и мйчу, мйчеш);

(шерсть) чухрати.

чесаться 1. (скрести своё тело) чуха-

тися; 2. (зудеть) свербіти; 3.

(расчёсывать себе волосы) разг.

чесатися (чешуся, чешешся).

чеснок м. часник, -ку, м.; (одна го-

ловка) часничина, ж.

чесотка (кожная болезнь) короста,

чествование 1. (действие) ушанову-

вання, ср.; 2. (празднество, тор-

жество) ушанування, ср.

чествовать ушановувати.

честность чесність, ж.

честный чесний; ~- ное слово слово

честі.

честолюбивый честолюбний, ша-

нолюбний.

честолюбие ср. честолюбство, ср.,

честолюбність, ж., шанолюбство,

ср., шанолюбність, ж.

честь 1. честь, ж.;. 2. (почёт, уваже-

ние) честь, пошана, ж., шана, ж.,

шаноба, ж.; отдать ч. воен., пе-

рен. віддати честь.

четверг четвер, -рга, м.

четвёрка (цифра; отметка) четвірка,

ж.

четверо собир. четверо, р. чотирьох;

(четыре) чотири, -рьох.

четвёртый четвертий.

четверть чверть, ж.; (мера) чет-

верть, ж., четвертина, ж., чверт-

ка, ж.; ч. часа чверть години; ч.

в длину четверть завдовжки.

четвертьфинал спорт, чвертьфінал,

-лу, м.

чёткий чіткий.

чётный парний.

четыре чотири, -рьох.

четырежды нареч. чотири рази.

четыреста чотириста, р. чотирьох-

сот.

четырёхзначный чотиризначний.

четырёхместный чотиримісний, на

чотири місця.

четырёхугольный чотирикутний.

четырнадцатый чотирнадцятий.

четырнадцать чотирнадцять, -ти и

-тьбх.

чех чех, -ха, м.

чехол чохбл, -хла, м.

чехословацкий чехословацький.

чешский чеський.

чешуя луска, ж.

чин чин, -ну, м.

чинить' 1. (починять) лагодити,

-джу, -диш, ладити, -джу, -диш,

ладнати; (накладывая запла-

ты — обычно) латати, підлатува-

ти; 2. (карандаш и т. п.) підстру-

гувати, загострювати.

чинить2 (производить) книжн. чи-

нити, учиняти; (делать) робити;

(совершать — ещё) творити.

чиновник I. (о служащем) чиновник,

-ка, м., урядовець, -вця, м.; 2.

перен. презр. чиновник.

чирикать цвірінькати, цвірінчати,

цвірчати.

численность 1. (численный состав)

чисельність, ж.; 2. (количество)

кількість, ж.; ч. населения кіль-

кість населения.

численный 1. (выраженный числом,

числовой) чисельний; 2. (коли-

чественный) кількісний; ~ ное

превосходство кількісна перева-

га.

числитель мат. чисельник, -ка, м.

числительный: имя ~ ное грамм.

числівник, -ка, м.

числиться 1. (насчитываться) налі-

чуватися, лічитися; 2. (состоять,

значиться) рахуватися, значити-

ся, числитися; (считаться) ува-

жатися.

число ср. 1. (величина; день месяца)

число, ср.; 2. (количество) кіль-

кість, ж.; в ~ ле присутствую-

щих был и он серед присутніх був

і він.

чистильщик чистильник, -ка, м.

чистить чистити (чищу, чистиш).

чистка ж. чищення, ср., чистка, ж.

чиста нареч. І. чисто; (опрятно —

ещё) охайно; 2. (совершенно)

зовсім, реже чисто; (истинно,

подлинно) щйро; (в сочетании

с прил.— обычно) суто; ч. рабо-

чие интересы суто (чисто) робіт-

ничі інтереси.

чистописание ср. краснбпис, -су, м.,

чистописания, ср.

чистоплотный 1. охайний, чепурний;

2. (честный, порядочный) перен.

охайний, чистий.

чистосердечный щиросердий, щиро-

сердний, щиросердечний; (ис-

кренний) щирий.

чистота (чистое состояние, чистый

вид) чистота, ж.; хранить в ~ те

зберігати в чистоті,

чистый 1. чистий; на ~ том воздухе

на чистому повітрі; 2. (опрятный)

чистий, охайний; 3. (беспримес-

ный) чистий, щйрий; ~ тое зо-

лото чисте (щире) золото;

4. (безупречный, честный) пе-

рен. чистий, щйрий; (о взгляде,

улыбке и т. п.— ещё) яснйй; от

~ того сердца від щирого серця;

5. (настоящий) разг. справжній,

чистий; ~ тая беда справжня бі-

да; 6. (абсолютный, чистейший}

чистісінький; ~ тый вздор чисті-

сінька дурнйця.

читальный читальний.

читальня читальня, ж.

читатель читач, -ча, м.

читать 1. читати; 2. (излагать, пре-

подавать) викладати, читати.

чихать чхати.

чихнуть чхнути; см. чихать.

членить розчленовувати, членувати.

членораздельный 1. грамм, члено-

роздільний; 2. перен. членороз-

дільний; (внятный^ виразний;

(разборчивый) розбірливий, роз-

бірний; (понятный) зрозумілий.

членский членський.

чрезвычайный надзвичайний.

чрезмерный надмірний.

чтение читання, ср.

чтец читёць, -тця, м.

чтить ^книжн. шанувати; (ува-

жать — ещё) поважати.

что' мест. 1. (вопросительное и от-

носительное) що, р. чого; 2. (в

относительном употреблении)

що; (который — ещё) якйй; ра-

бочий, что сейчас выступал робіт-

ник, якйй (що) тільки-но висту-

пав; 3. (в риторических вопросах

и восклицательных предложени-

ях: как) як, реже що; (ка-

кой)якнй; что за вечер! якйй (що

за) вечір!; до чего он испугался!

як він злякався!

что2 союз що; он сказал, что придёт

він сказав, що прийде.

чтоб и чтобы 1. союз щоб; сделано

всё, чтобы спасти его зроблено

всё, щоб урятувати його; чтоб

только аби лише (лиш), аби тіль-

ки, щоб тільки; 2. част, (с выра-

жением пожелания) щоб, бодай,

нехай, хай.

что-либо и что-нибудь мест, що-нё-

будь, р. чого-небудь, щось, р.

чогось; (кое-что) дёщо, р. дёчого;

(что бы то ни стало') будь-що, р.

будь-чого, абйщо, р. абичого.

что-то ' мест. 1. щось, р. чогось; (не-

что, кое-что) дёщо, р. дечого; у

него есть что-то новое для вас у

нього є (він має) щось (дёщо)

нове для вас; 2. (приблизитель-

но) разг. щось із; он вам должен

что-то (такое) рублей восемь він

вам винен щось із вісім карбо-

ванців.

что-то2 нареч. разг. I. -(отчасти,

слегка) щось; (перед прилага-

тельным) якийсь; он что-то поху-

дел він щось схуд; 2. (почему-то)

чогось; что-то разболелась голо-

ва чогось розболілась голова.

чуваш чуваш, -ша, м.

чувашский чуваський.

чувственный почуттєвий, чуттєвий.

чувствительность (впечатлительность)

чутливість, ж.; (сентименталь-

ность) сентиментальність, ас.

чувствительный 1. чутливий; (чут-

кий — ещё) чулий; 2. (сентимен-

тальный) сентиментальний; 3. (к

боли, раздражению и т. п.) враз-

ливий; 4. (ощутимый) відчутний;

(заметный) помітний; (донимаю-

щий) дошкульний; ~ ный рас-

ход відчутна (помітна) витрата;

~ ный холод дошкульний холод.

чувство почуття, ср.; (психическое

состояние человека — ещё) чут-

тя, ср.; (ощущение — ещё) від-

чуття, ср.; (чувствование — ещё)

почування, ср.; ч. нового почут-

тя (чуття, відчуття) нового; ли-

шиться чувства знепритомніти.

чувствовать почувати; (ощущать,

воспринимать — обычно) відчу-

вати, чути, учувати.

чувствоваться почуватися; (ощу-

щаться, восприниматься — обыч-

но) відчуватися, чутися, учу-

ватися; ~ ствуется прохлада

відчувається (чується) прохолода.

чугун 1.- (металл) чавун, -ну, м.; 2.

(сосуд, горшок) чавун, -на, м.;

(побольше) казан, -на, м.

чугунный чавунний; (из чугуна—

ещё) чавуновий.

чудак дивак^ -ка, м., чудний, -яого,

м., чудак, -ка, м.

чудесный (прекрасный) чудесний,

чудовий, чудовний, пречудовий,

пречудёсний; (дивный) дивний,

дивовижний.

чудиться 1. (казаться) здаватися; 2.

(мерещиться) привиджуватися,

увижатися; (о неприятном) разг.

верзтися; (слышаться) причува-

тися, учуватися; (чувствоваться)

почуватися; (ощущаться) відчу-

ватися; (грезиться) мріятися, мрі-

тися.

чудной разг. чудний, чудернацький;

(забавный) кумедний; (стран-

ный) дивний.

чудный чудовий, чудовний, пречудо-

вий, пречудёсний; (дивный) див-

ний, дивовижний.

чудо чудо, ср.; (диво) диво, ер.

чудовище ер. чудовисько, ср., чудо-

вище, ср.; (страшилище) страхіт-

тя, ср., страховище, ср., страхо-

висько, ср.; (урод и перен.) по-

твора, ж.

чудовищный 1. (удивительный,

странный) дивовижний; (уродли-

вый) потворний; (устрашаю-

щий) страхітливий; 2. (ужас-

ный) перен. жахливий, страш-

ний, страхітливий; 3. (огромный)

перен. величезний; (страшный)

разг. страшенний; ~ ная волна

величезна хвиля.

чужбина чужина, ж., чужа сторона,

ж.

чуждаться (кого, чего) цуратися

кого, чого; (избегать — ещё)

відчужуватися від кого,

сахатися кого.

чуждый 1. чужий; (посторонний)

сторонній; 2. (чего — свобод-

ный) вільний від чого; (далё-

кий) далёкий від чого; (не-

причастный) непричетний д о

чого; ~ дый зависти вільний

від заздрощів.

чужой 1. чужий; (чужеземный, чу-

жестранный) чужинний, чужин-

ницький, чужинський; 2. (кому,

чему, для кого, для чего) чужий;

(посторонний) сторонній для

кого, для чого.

чулок м. панчоха, ж.; ~ лкй мн.

панчохи, -чіх, мн.

чулочный панчішний.

чума чума, ж.

чуткий 1. (быстро и легко восприни-

маемый обонянием, слухом) чуй-

ний, чуткий; (осторожный, насто-

роженный) сторожкий; ~ кий

сон чуткий (сторожкий) сон; 2.

(быстро реагирующий на воздей-

ствие, раздражение) перен. чут-

кий, чутливий; (впечатлитель-

ный) вразливий; (восприимчи-

вый) сприйнятливий; З. (перен.:

отзывчивый) чулий, чуйний, чут-

ливий.

чуткость (отзывчивость, вниматель-

ность) чуйність, ас., чутливість,

ж., уважність, ж.

чуть 1. нареч. (едва, еле) ледве,

ледь; (немного) трохи, трошки,

трішки; ч. живой ледве живйй; ч.

больше трохи (трошки, трішки)

більше; 2. союз тільки, як тільки,

реже скоро тільки.

чутьё ср. 1. (у животных) чуття, ср.;

(нюх) нюх, -ху, м.; 2. перен. чут-

тя; (чувство) почуття, ср.; ч. язы-

ка почуття (чуття) мови.

чучело 1. (набитая шкура животно-

го) чучело, ср.; опудало, ср.; 2.

(пугало для птиц) опудало.

чушь ж. разг. нісенітниця, ж., дурни-

ця, ж., собир. нісенітниці, -ниць,

мн., дурниці, -ниць, мн,

чуять чути; (чувствовать, знать —

ещё) почувати, учувати.

чьё чиє, ср.; см. чей.

чья чия, ж.; см. чей.

ш

шаблон 1. техн. и пр. шаблон, -на, м.;