2. (В ладоши) оплеск, -ку, м.

хлопотать клопотатися, -почуся, -пб-

чешся; (заботиться — ещё) пік-

луватися, дбати; (беспокоить-

ся — ещё) турбуватися; (зани-

маться чём-л.— ещё) поратися.

хлопоты мн. 1. (заботы) турботи,

-бот, мн., піклування, ср.; (дела)

справи, р. справ, мн.; 2. (суетли-

вая и беспокойная работа) кло-

піт, -поту, м., морока, ж., заморо-

ка, ж.

хлопчатобумажный бавовняний.

хлопья пластівці, -цїв, мн.; снег

~ пьями лапатий сніг.

хлынуть ринути, линути, хлинути; (о

дожде и т. п.— ещё) сипнути;

(двинуться, устремиться во мно-

жестве — обычно) сунути.

хмурить хмурити, нахмурювати;

(супить) супити, насуплювати;

~ ться хмуритися, хмаритися;

супитися, насуплюватися,

хмурый хмурий, похмурий, похмур-

ний, хмарний, насуплений; (пону-

рый) понурий.

хобот хобот, -та, м.

ход 1. хід, р. ходу, м.; (движение —

ещё) рух, -ху, м.; (проход —

ещё) хідник, -ка, м.; 2. (течение)

хід, перебіг, -ту, м.; (развитие)

розвиток, -тку, м.

ходить 1. ходити, -джу, -диш; 2. (за

кем, за чем — ухаживать, при-

сматривать) ходити, поратися

коло кого, коло чого,

доглядати, порати кого, що,

реже піклуватися коло кого,

коло чого.

ходкий (разг. имеющий большой

спрос, широко употребляемый)

ходовий.

ходьба ж. ходьба, ж., ходіння, ср.

хождение ходіння, ср.

хозяин господар, -ря, м., хазяїн, -на,

м.

хозяйка господарка, ж., господиня,

ж., хазяйка, ж.

хозяйничать 1. (вести хозяйство)

господарювати, хазяйнувати, ха-

зяювати, порядкувати, поратися

коло кого, коло чого; 2.

(распоряжаться) хазяйнувати,

порядкувати, розпоряджатися.

хозяйственник господарник, -ка, м.

хозяйство 1. господарство, ср.; 2.

(хозяйственная деятельность)

господарство, хазяйство, ср.;

(хозяйствование) господарюван-

ня, ср.; 3. (предмети, продукты

и т. п., необходимые в быту) гос-

подарство, хазяйство.

хоккей спорт, хокёй, -кёю, м.

хоккейный спорт, хокейний.

холм горб, -ба, м., пагорок, -рка, м.,

пагорб, -ба, м., пагорбок, -бка,

м., пригірок, -рка, м., пригір, -го-

ру, м.

холмистый горбкуватий, горбистий,

горбастий, пагористий, пагорбку-

ватий.

холод м. холод, -ду, м.; (холодище)

холоднеча, ж.

холодеть холодіти, холонути.

холодец 1. (студень) холодець, -дцю,

м.; 2. (окрошка) холодник, -ку, м.

холодильник холодильник, -ка, м.

холодный холодний.

холостой І. (неженатый) неодруже-

ний, нежонатий, холостий; 2.

техн., воен. холостий.

холостяк парубок, -бка, м., холостяк,

-ка, м., неодружений, -ного, м.

холст м. полотно, ер.

хомяк зоол. хом'як, -ка, м,

хор хор, -ру, м.

хоровод м. танок, -нка, м., коло, ср.,

хоровод, -ду, м.

хоронить (погребать) ховати, хоро-

нити.

хорошенький ласк,. 1. гарненький; 2.

(миловидный) гарнёнъкнй, гарне-

сенький.

хорошеть кращати, гарнішати.

хороший 1. добрий, гарний, хоро-

ший; ~ шее настроение добрий

(гарний) настрій; 2. (красивый)

гарний [на вроду], вродливий.

хорошо 1. нареч. добре, гарно, реже

хороше, красно; (как следует,

ловко — ещё) гаразд; 2. в знач,

сказ, (приятно, удобно, легко)

добре, гарно; х. весной в лесу

добре (гарно) весною (навесні)

в лісі; 3. част, добре, гаразд.

хорь тхір, р. тхора, м.

хотеть хотіти (хочу, хочеш), бажати,

воліти; (сильно, страстно — еще)

жадати.

хотеться безл. хотітися (хочеться),

бажатися, жадатися кого;

(сильно, нетерпеливо — ещё)

разг. кортіти кому, чого.

хоть и хотя 1. союз хоч, хоча; (не-

смотря на то, что — ещё) дарма

що; 2. част, хоч, разг. хоча; (по

крайней мере — ещё) принаймні;

(даже — ещё) бодай, хай; пойду

х. сейчас піду хоч зараз.

хохот регіт, -готу, м.

хохотать реготати, -гочу, -гочеш, ре-

готатися, реготіти, -гочу, -готйш.

храбрость хоробрість, ж.; відваж-

ність, ж.; см. храбрый.

храбрый хоробрий; (отважный) від-

важний.

хранение ср. схов, -ву, м., ховання,

ср., схованка, ж.; (сохранение)

зберігання, ср.; \. зерна зберіган-

ня зерна; камера [для] ~ для

(багажа) камера [для] схову

[багажу], камера зберігання [ба-

гажу] .

хранилище ср. сховище, ср., сховок,

-вку, м.

хранить 1. (беречь) берегти, -режу,

-режёш; (сохранять) зберігати;

х. деньги в сберкассе зберігати

гроші в ощадкасі; 2. (прятать)

ховати; 3. (что — соблюдать) до-

тримувати, додержувати 4-ОГО,

зберігати щ о; х. спокойствие

додержувати (дотримувати) спо-

кою, зберігати спокій; 4. (охра-

нять) охороняти, схороняти, обе-

рігати; (защищать — ещё) боро-

нити.

храпеть хропти, хропіти.

хребет хребет, -бта, м.

хрен хрін, р. хріну « хрону, м.

Хрестоматия хрестоматія, ж.

хрипеть хрипіти, -плю, -пйш.

хриплый хриплий, хрипкий, охрип-

лий.

хрипота хрипота, ж.

христианство християнство, ер.

хромать 1. кульгати, шкутильгати,

шкандибати; 2. перен., разг.

кульгати; у него ~ мает право-

писание у нього кульгає право-

пис.

хромой кульгавий, кривий, кривоно-

гий.

хромота кульгавість, ж.

хроника хроніка, ж.

хронический хронічний.

хронологический хронологічний.

хронология хронологія, ж.

хрупкий 1. крихкий; (ломкий) лам-

кий, ломкий; 2. (нежный, сла-

бый) перен. тендітний, слабкий,

слабий; ~ кая девушка тендітна

дівчина; ~ кое здоровье слабке

(слабе) здоров'я.

хрусталь кришталь, -лю, м.

хрустальный кришталевий, поэт.

криштальний.

хрустеть хрустіти (хрущу, хрустиш),

хрускати, хрущати, хрумтіти,

-мчу, -мтйш.

хрустнуть хруснути; см. хрустеть.

хрюкать рохкати, хрюкати, хрокати.

хрюкнуть рохнути, хрюкнути, хрок-

нути; см. хрюкать.

хрящ хрящ, -ща, м.

худеть худнути; (чахнуть, вянуть)

марніти.

худо 1. нареч. погано; (нехорошо —

ещё) недобре, зле, кепсько; 2.

в знач. сказ, погано, недббре.

художественный худджній; (относя-

щийся к искусству — ещё) мис-

тецький; О ~иый беспорядок

мальовниче безладдя.

художник 1. художник, -ка, м.; (жи-

вописец -— ещё) маляр, р. маля-

ра, м.; 2. перен. митёць, -тця, м.,

художник; (мастер) майстер,

-тра, м.

худой ' (тощий, сухощавый) худйй.

худой 2 (плохой) поганий, кепський;

(нехороший — ещё) недобрий,

лихйй; ~ дая молва лихйй по-

говір.

худощавый худорлявий.

худший 1. сравнит.^ст. гірший; 2,

превосх. ст. найгірший.

хуже сравнит, ст. 1. прил. гірший; 2.

нареч. гірше, гірш.

хулиган хуліган, -на, м.

хутор хутір, -тора, м.

хуторской хутірський, хутірний.

Ц

цапля чапля, ж.

царапать дряпати; (скрести) шкря-

бати; (когтями и т. п.— ещё)

дерти, драти (деру, дерёш).

царапаться 1. дряпати, дряпатися;

(скрестись) шкрябатися, шкреб-

тися; (когтями и т. п.— ещё)

дертися, дратися (деруся, дереш-

ся); 2. (царапать друг друга)

дряпатися; 3. (ссориться) перен.

разг. сваритися, гйркатися.

царапина дряпина, ж., подряпина,

ж.

царапнуть дряпнути; шкрябнути;

подерти, подрати, -деру, -дерёш;

см. царапать.

царизм царат, -ту, м., царизм, -му, м.

царить 1. уст. царювати; 2. (господ-

ствовать) перен. панувати; в кбм-

нате ~ рила тишина у кімнаті

панувала тйша.

царский царський.

царство 1. царство, ср.; тёмное ц.

перен. тёмне царство; 2. (царст-

вование) царювання, ср.

царь цар, -ря," м.

цвести 1. цвісти; (о хлебах — обыч-

но) красуватися, квітувати, кра-

сувати; (расцветать) розцвітати,

розквітати; 2. (процветать) пе-

рен. процвітати, квітнути; 3.

(иметь цветущий вид и т. п.)

перен. мати квітучий вигляд (кві-

туче здоров'я и т. п.), відзнача-

тися квітучим здоров'ям (квіту-

чою красою и т. п.), аж розцвіс-

ти, цвісти від чого; 4. (о

воде — покрываться водоросля-

ми) цвісти.

цвет ' м. колір, -льору, лс.; (краска —

обычно) барва, ж.) яркие ~ та

яскраві кольори (барви).

цвет 2 м. 1. (собир.: цветы на расте-

нии, цветение) цвіт, -ту, м., квіт,

-ту, м.; липовый ц. липовий цвіт

(квіт); 2. ~ ты мн. квіти, -тів, мн.,

квітки, -ток, мн.; живые ~ ты

живі квіти; 3. (лучшая часть)

перен. книжн. цвіт; ц. народа цвіт

народу; О во ~ те лет у розквіті

віку (сил).

цветение (действие) цвітіння, ср.;

красування, ср., квітування, ср.;

процвітання, ср.; см. цвести.

цветник квітник, -ка, м.

цветндй кольордвий.

цветовод квітникар, -ря, м., квіткар,

-ря, м.

цветок м. квітка, ж.; ~ тки, мн.

квітки, -ток, мн,; ~ ты квіти, -тів,

мн., квітки.

цветочный квітковий.

цветущий прил. квітучий.

цедить цідити, -джу, -диш; (из крана

и т. п.— ещё) точйти.

целебный цілющий.

целесообразный доцільний.

целиком парен, цілком.

целина цілина, ж.

целинник цілинник, -ка, м.

целинный цілинний.

целительный цілющий, зцілющий.

целить цілити, разг. поціляти.

целиться цілитися, цілити, разг. по-

ціляти.

целлофан целофан, -ну, м.

целовать цілувати; ~ ться цілува-

тися.

целое сущ. ціле, -лого, ср.

целостный цілісний; (целый) цілий.

целость цілість, ж.; в ~ ти и сохран-

ности у повній цілості.

целый цілий.

цель 1. ціль,ж.', стрелять • ц. стріля-

ти в ціль; 2. (намерение) мета,

ж., реже ціль.

цельный 1. (состоящий сплошь из

чего-л. одного) суцільний; 2.

(лишённый раздвоенности) ціліс-

ний, цільний; 3. (неразбавлен-

ный) нерозвёдений, нерозбавле-

ний.

цемент цемент, -ту, м.

цементировать цементувати, сов.

зцементувати.

цена ціна, ж.

цензура цензура, ж.

ценитель цінувальник, -ка, м., ціни-

тель, -ля, м.

ценить I. (назначать цену) цінити;

(оценивать) оцінювати; 2. (при-

знавать ценность) цінувати, ці-

нити; (относиться с должным

уважением — ещё) шанувати.

цениться цінитися; (быть в цене)

бути в ціні, цінуватися.

ценность 1. (качество, свойство) цін-

ність, ж., коштовність, ж.; см.

ценный; 2. (в прочих значениях)

цінність; культурные ~ ти куль-

турні цінності.,

ценный цінний; (особенно доро-

гой — ещё) коштовний.

центнер центнер, -ра, м.

центр 1. центр, -ру, м.; ц. города

центр міста; 2. мат., физ. центр,

-ра, м.

централизация централізація, ж.

центральный центральний.

центробежный відцентровий.

центростремительный доцентровий.

цепкий 1. чіпкий, цупкий; 2. (вязкий)

в'язкий, разг. беручкий; 3. (на-

стойчивый) перен. наполегливий;

(упорный) упертий.

цепляться чіплятися, зачіплюватися,

зачіплятися.

цепной 1. ланцюговий; ~ ная ре-

акция ланцюгова реакція; 2. (при-

вязанный на цепь) цепнйй.

цепочка ж. ланцюжок, -жка, м,

цепь ж. 1. ланцюг, -га, м., реже цеп,

-пу, м.; 2. (ряд) ланцюг; (гор —

обычно) пасмо, ср.; (вереница)

низка, ж.; (сплетение) сплетен-

ня, ср., сплетіння, ср.; ц. событий

сплетення (низка, ланцюг) подій;

3. ~ пи мн. перен. кайдани, -нів,

мн.; (путы — ещё) пута, р. пут,

мн.; 4. эл„ техн. и пр. ланцюг; 5.

воен. цеп; стрелковая ц. стрілець-

кий 'цеп.

церемониться церемонитися.

церемония церемонія, ж.

церковь церква, ж.

цех цех, -ху, м.

цивилизация цивілізація, ж.

цивилизованный прил. цивілізова-

ний.

цикл цикл, -лу, м.

циклон циклон, -ну, м.

цилиндр циліндр, -ра, м.

цилиндрический циліндричний.

цинизм цинізм, -му, м.

ЦИНИЧНЫЙ ЦИНІЧНИЙ.

цинк цинк, -ку, м.

цинковый цинковий.

цирк цирк, -ку, м.

циркуль циркуль, -ля, м.

циркуляция циркуляція, ж.

цистерна цистерна, ж.

цитата, І цитата, ж.

цитировать цитувати.

циферблат циферблат, -та, м.

цифра-цифра, ж.

цыган цйган, -на, м.

цыганский циганський.

цыплёнок м. курча, ср.

цыпочки: на ~ ках навшпиньки, на-

вшпиньках.

чабан чабан, -на, м., вівчар, -ря, м.

чад чад, -ду, м.

чаепитие чаювання, ср., пиття чаю.

чай чай, р. чаю, м.

чайка (птица) чайка, ж.

чайник чайник, -ка, м.

чайный чайний.

чарующий прил. чарівний, чарівли-

вий, чарівничий, чаруючий.

час м. І. (единица времени) година,

ж.; который ч.? котра година?; 2.

(время, пора) час, -су, м., пора,

ж., година ; ~ сы ми. (время,

предназначенное для чего-л.) го-

дини, -дйн, мн.; час; приёмные

~ сы години приймання (прийо-

му) ; стоять на ~ сах воєн, стоя-

ти на варті (на чатах).

часовдй ' прил. 1. (продолжающий-

ся один час) годинний; 2. (поча-

совой) погодинний; 3. (стоящий

в карауле) воєн, вартовий, ча-

товий.

часовой 2 (относящийся к. часам) го-

динниковий.

часовой 3 сущ. воен. вартовий, -вого,

м., вартівник, -ка, м., чатовий,

-вого, м.

часовщик годинникар, -ря, м.

частица 1. частка, ж., частинка, ж.;

2. (крупица) перен. крихта, ж.,

крихітка, ж.; 3. грамм, частка.

частичный частковий.

частник приватник, -ка, м.

частное ср. (результат деления) мат.

частка, ж.

частность 1. частковість, ж.; випад-

ковість, ж.; поодинокість, ж.; ок-

ремість, ж.; см. частный 2; 2.

(подробность) подробиця, ж., де-

таль, ж.; в ~ ти зокрема.

частный 1. приватний; ~ иая соб-

ственность приватна власність;

2. (частичный) частковий; (слу-

чайный) г випадковий; (отдель-

ный) поодинокий, окремий; (изо-

лированный) ізольований; ~ ний

случай поодинокий (окремий)

випадок.

часто нареч. \. часто; очень ч. дуже

часто, часто-густо, разг. частень-

ко; 2. (густо) густо; см. частый

1—2.

частушка частівка, ж., частушка, ж-.

частый 1. частий; ~ тые встречи

часті зустрічі; 2. (густой) густий;

~ тый гребень густий гребінець;

3. (обильный) рясний; ~ тый

дождь рясний дощ.