2. (Терять) утрачати.

траур м. жалоба, ж., траур, -ру, м.

траурный жалібний, жалобний, тра-

урний.

требование ср. вимога, ж.; (домога-

тельство — ещё) домагання, ср.;

явился по вашему ~ нию з'явив-

ся за вашою вимогою (на ваш

виклик),

требовательный (взыскательный)

вимогливий; (притязательный)

вибагливий.

требовать 1. вимагати, ставити ви-

могу; (домогаться — ещё) дома-

гатися; (настаивать на возврате

денег, долга и т. п.) правити; т.

ответа вимагати (домагатися)

відповіді; 2. (чего — иметь по-

требность) потребувати чого,

мати потребу в ч о м у; 3. (вызы-

вать) викликати; (звать) клика-

ти (кличу, клйчеш).

требоваться 1. бути потрібним;

(нужно) безл. треба, потрібно;

-— буются рабочие потрібні робі-

тники; 2. (от кого, чего) вима-

гатися.

тревога ж. 1. тривога, ж.; (беспокой-

ство — ещё) неспокій, -кою, м.,

занепокоєння, ср., тривожність,

ж., збентеження, ср.; (волнение)

хвилювання, ср.; 2. (сигнал на-

ступающей опасности) тривога;

О бить ~ гу бйти (дзвонити) на

сполох.

тревджить тривожити; (беспокоить)

турбувати, непокоїти, бентежити,

збентежувати, клопотати, -почу,

-почеш; (волновать — ещё) хви-

лювати.

тревожный тривожний; (беспокой-

ный) неспокійний, турботний;

(встревоженный — ещё) стурбо-

ваний; (волнующий) бентежний.

трезвый тверезий.

трение ср. I. тертя, ср.; 2. ~ ния мн.

перен. чвари, р. чвар, мн.; (рас-

хождение) розходження, ср.;

(несогласие) незгода, ж., незго-

ди, -год, мн.; (недоразумение)

непорозуміння, ер.

тренировать тренувати; ~ ться тре-

нуватися.

тренировка ж. тренування, ер.

тренировочный тренувальний.

трепать 1. (что — рвать) рвати (рву,

рвеш) щ о; (дёргать) шарпати

щ о, з а щ о; 2. (похлопывать)

плескати (плещу, плёщеш), по-

плескувати; 3. (лён, коноплю) ті-

пати, терти (тру, треш); О т.

нервы тріпати (шарпати) нерви.

трепет м. трепет, -ту, м.; (трепета-

ние) тріпотіння, ср., трепетання,

ср.; (дрожь) тремтіння, ж., дрож,

-жу, м. и -жі, ж.; дрижання, ер.

трепетать 1. тріпотіти, -почу, -потйш,

-тріпотати, -почу, -почеш, трепе-

тати, -печу, -пёчеш; (дрожать)

тремтіти, -мчу, -мтйш, дрижати,

тіпатися; 2. (мерцать — о пламе-

ни, свете) мерехтіти, мигтіти, ми-

готіти, блимати, мріти; 3. (за ко-

го, за что — тревожиться) поби-

ватися за кого, за що, за

ким, за чим, разг. потерпати

за кого, за що.

трепетный 1. тремтливий; (дрожа-

щий) тремтячий; (трепещущий)

тріпотливий; (о свете — ещё) ме-

рехтливий, мигтючий, миготли-

вий; 2. (робкий, боязливый) бо-

язкий, книжн. трепетний; ~ ная

лань боязка (трепетна) лань.

треск м. тріск, -ку, м.; ^трескотня)

тряскіт, -коту, м., тріскіт, -коту,

м., тріскання, ср., лускання, ср.,

лускіт, -коту, м., луск, -ку, м.

трескаться тріскатися; (о коже, зем-

ле, плодах и т. п.— ещё) рёпати-

ся; (лопаться) лускатися, луска-

ти, лопатися, лопати.

трескучий тріскучий, тріскотливий;

~ чий мороз лютий (тріскучий)

мороз.

треснуть тріснути; (о коже, земле,,

плодах и т. п.— ещё) репнути;

(лопнуть — ещё) лопнути, лусну-

ти.

третий третій; ~ тьего дня позавчо-

ра, два дні тому.

треть третина, ж.

треугольник трикутник, -ка, м.

трёхкратный триразовий, трикрат-

ний, троєкратний.

трёхцветный триколірний, трибарв-

ний.

трёхэтажный триповерховий.

трещать тріщати, усилит, тріскотіти,

-кочу, -котиш, тріскотати, -кочу,

-кочеш; (издавать треск — ещё)

лускати, лускотіти, -котить;

(хрустеть) хрускати.

трещина тріщина, ж.; (расщелина)

розколина, ж.; (скважина, щель)

шпарина, ж., шпара, ж.

три три, р. трьох.

трибуна трибуна, ж.

тридцать тридцять, -ти и -тьох.

трижды парен, тричі.

трикотаж трикотаж, -жу, м.

тринадцать тринадцять, -ти и -тьбх.

триста триста, р. трьохсот.

триумф тріумф, -фу, м.

триумфальный тріумфальний.

трогательный зворушливий.

трогать 1. (кого, что) торкати кого,

щ о; (прикасаться) торкатися,

доторкатися, доторкуватися д о

кого, до чого, кого,

чого; (щупать) мацати; (сдви-

гать с места) зрушувати кого,

щ о; 2. (задевать затрагивать)

чіпати, зачіпати; (кого — ещё)

займати; З. (волновать) звору-

шувати; (умилять — ещё) розчу-

лювати.

трогаться I. (сдвигаться с места,

отправляться в путь) рушати, ви-

рушати, (сдвигаться) зрушува-

тися; 2. (проникаться чувством

умиления) зворушуватися, розчу-

люватися.

трое трое, р. трьох,

троеборье спорт, триборство, ср.

тройка трійка, ж.; (лошадей — ещё)

тройка, ж.

тройной потрійний; (состоящий из

трёх однородных частей — обыч-

но) трійчастий; (тройственный)

троїстий.

троллейбус тролейбус, -са, м.

тронуть 1. торкнути; торкнутися, до-

торкнутися; мацнути, помацати;

зрушити; 2. зачепити; зайняти

(займу, займеш); 3. зворушити;

розчулити; см. трогать,

тронуться 1. рушити, вирушити; зру-

шитися; 2. зворушитися, розчу-

литися; см. трогаться,

тропа стёжка, ж.

тропик тропік, -ка, м.; ~ ки ми.

тропіки, -ків, ми.

тропинка стёжка, ж., стежина, ж.,

уменьш. стежинка, ж.

тропический тропічний,

тростник м. бот. очерет, -ту, м.; (са-

харный) тростина, ж.

тростниковый очеретяний; тростин-

ний; см. тростник,

тротуар тротуар, -ру, м.

трофей трофей, -фея, м.

труба ж. 1. труба, ас.; (дымовая)

димар, -ря, м.; (над крышей —

ещё) комин, -на, м.; 2. (музы-

кальный инструмент) сурма, ж.,

труба.

трубач сурмач, -ча, м., трубач, -ча,

м.

трубить сурмити, трубити,

трубка І. трубка, ж.; телефонная т.

телефонна трубка; 2. (для куре-

ния) люлька, ж.

трубочист сажотрус, -са, м.

труд м. 1. праця, ж.; (большой,

тяжёлый — ещё) труд, -да, м.;

физический т. фізична праця; 2.

(заботы) турботи, -бот, мн., кло-

піт, -поту, м.; 3. (усилие) зусил-

ля, ср.; 4. (произведение) праця;

(работа) робота, ж.; ~ ды науч-

ного общества праці наукового

товариства.

трудиться 1. працювати, трудитися,

-джуся, -дишся; 2. (затруднять

себя) турбуватися, турбувати се-

бе; (прилагать усилия) старати-

ся.

трудность (затруднение) трудність,

ж.; ~ ти мн. труднощі, -щів, мн.

трудный важкий; (тяжёлый, тяж-

кий — ещё) трудний, тяжкий;

(затруднительный) скрутний.

трудовой трудовий.

трудодень трудодень, -дня, м.

трудоёмкий трудомісткий.

трудолюбивый роботящий, працьо-

витий, працелюбний, реже трудо-

любивий, трудолюбний; (стара-

тельный) старанний.

трудолюбие ср. працьовитість, ж.,

працелюбність, ж.; старанність,

ж.

трудоспособный працездатний.

трудящийся 1. прил. працюючий,

трудящий; 2. сущ. трудящий,

-щого, м., працюючий, -чого, м.

труженик трудівник, -ка, м., праців-

ник, -ка, м., трудар, -ря, м.

трунить над кем, над чем жар-

тувати, глузувати з кого, з

чого; (подсмеиваться) разг.

кепкувати, кпити з кого, з

чого, над ким, над чим;

(издеваться) разг. збиткуватися

над ким, над чим.

труп труп, -па, м.

труппа трупа, ж.

трус боягуз, -за, м., страхополох,

-ха, м.

трусить 1. (испытывать страх) боя-

тися, полошитися, полохатися;

(пугаться) лякатися; 2. (дро-

жать перед кем, перед чем) трем-

тіти, -мчу, -мтйш, труситися (тру-

шуся, трусишся).

трусливый боягузливий; (пугливый)

лякливий, полохливий; (боязли-

вый) боязкий, боязливий.

трусость ж. боягузтво, ср., боягузли-

вість, ж.; лякливість, ж., полох-

ливість, ж.; боязкість, ж., боязли-

вість, ж.; см. трусливый.

трущоба ж. 1. (труднопроходимое

место) нетрі, -рів, ми.; (в лесу —

ещё) хащі, -Ш.ІВ, мн.; 2. (глушь)

глушина, ж., глухомань, ж., [глу-

хйй] закуток, -тка, м., 3. (о части

города) нетрі.

тряпка ганчірка, ж.; (лоскут) разг.

шмата, ж., шматина, ж.

трясина ж. трясовина, ж.; (топь)

драговина, ж., драгва, ж., мочар,

-ра, м., мочарі, -рів, ми.

трясти 1. трясти, трусити (трушу,

трусиш); (тормошить) разг. тер-

мосити, -мошу, -мбсиш, торсати;

2. (встряхивать, вытряхивать)

трусити; т. ковёр трусити килим;

3. (вызывать дрожь) трясти, тру-

сити; (о лихорадке и т. п.— ещё)

тіпати.

трястись трястися, труситися (тру-

шуся, трусишся); (от сотрясе-

ния — ещё) двигтіти; (дрожать,

содрогаться) тіпатися.

туберкулёз мед. туберкульоз, -зу, м.

туго 1. нареч. туго; цупко; см. тугой;

2. в знач. сказ. разг. сутужно,

скрутно.

тугой тугйй; (крепкий, неподатли-

вый — ещё) цупкйй.

туда нареч. тудй.

туземец тубілець, -льця, м.

туземный тубільний.

туловище ср. тулуб, -ба, м.; (торс)

торс, -са, м.

тулуп кожух, -ха, м.

туман туман, -ну, м.

туманный туманний.

тунеядец презр. дармоїд, -да, м.

туннель тунель, -лю, м.

тупик м. 1. (закоулок) глухий кут,

м., глуха (сліпа) вулиця, ж.; 2.

ж.-д. тупик, -ка, м.; 3. (безвыход-

ное положение) перен. безвихідь,

ж., глухий кут.

тупой тупйй; (озвуке — обычно) глу-

хйй.

тур ' (этап игры, круг танца и т. п.)

ТУР, -РУ, м.

тур (животное) тур, -ра, м.

турбина турбіна, ж.

турецкий турецький.

туризм туризм, -му, м.

турист турист, -та, м.

туристический туристичний; ~ кий

поход туристичний похід.

туристский туристський; ~ кий ла-

герь туристський табір.

туркмен туркмен, -на, м.

туркменский туркменський.

турнир турнір, -ру, м.

турок турок, -рка, м.

тусклый тьмяний.

тутовый шовковичний; ~ вое дерево

шовковиця, ж.

туфли мн. туфлі, -фель, мн., череви-

ки, -ків, мн.; ед. ~ фля, ж. туфля,

ж., черевик, -ка, м.; домашние т.

хатні туфлі, разг. капці, -ців, мн.,

пантофлі, -фель и -флів, мн.

тухлый тухлий.

тухнуть (гаснуть) гаснути, погасати.

туча 1. хмара, ж., разг. хмарина, ж.;

(грозовая реже — ещё) туча, ж.;