2. Перен. Разг. Легковажний;

(шаловливый) пустотливий; (не-

солидный) нестатечний.

ветхий старий, ветхий, старезний,

старенний.

ветчина шинка, ж.

вечер вечір, -чора, м.; каждый в.

щовечора, щовечір, кожний ве-

чір; к ~- ру, под в. надвечір.

вечерний вечірній.

вечером нареч. увечері.

вечность вічність, ж.

вечный вічний; (сохраняющийся на

века — ещё) довічний; (извеч-

ный — ещё) віковічний, одвіч-

ний, ВІДВІЧНИЙ.

вешать '(помещать в висячем поло-

жении) вішати, чіпляти.

вешать 2 (взвешивать) важити, зва-

жувати.

вещество ср. речовина, ж.

вещь річ, ж.

веять I. (зерно и т. п.) віяти, 2. (о

ветре и т. п.) віяти, повівати.

взаимный вааёмний; (обоюдный)

обопільний.

взаимодействие ср. взаємодія, ж.,

взаємодіяння, ср.

взаимоотношение ср. взаємозв'язок,

-зку, м., взаємовідношення, с/}.,

~ ния мн взаємозв'язки, -ків,

мн., взаємовідношення, -шень,

ми.; (между людьми — обычно)

взаємини, -мин, мн., взаємовідно-

сини, -син, мн., стосунки, -ків, мн.

взаимопомощь взаємодопомога, ж.

взаимосвязь ж. взаємозв'язок,

-зку, м.

взамен І. нареч. натомість, замість

того; 2. предл. с р. замість к о-

г о, чого.

взаперти нареч.. держать в. тримати

(держати) замкненим (зачине-

ним, під замком), жить в. перен.

жити відлюдно (самотньо, самі-

тно)

взбегать вибігати, збігати [на]

взбежать вибігти, -біжу, -біжиш,

збігти [ва], см.. взбегать.

взбеситься I. (о животном) сказити-

ся; 2. (о человеке) перен. розлю-

туватися, розлютитися, -лючуся,

-лютишся, розлютіти, роздратува-

тися.

взбешённый розлютований, розлю-

чений, роздратований, оскажені-

лий.

взбираться підніматися, підіймати-

ся, здійматися, вибиратися; (до-

бираться — ещё) добуватися;

(всходить) сходити, -джу, -диш;

(взлезать) вилазити, -лажу, -ла-

зиш, вилізати; (с трудом) види-

ратися.

взвесить зважити, виважити, (о

мног.) позважувати, поважити;

см. взвешивать.

взвешивать зважувати, важити, ви-

важувати.

взвиваться здійматися, зніматися,

підніматися, підійматися; (ре-

ять — ещё) маяти, майоріти;

(взлетать) злітати.

взвиться здійнятися, знятися (зніму-

ся, знімешся), піднятися, підій-

нятися; замаяти, замайоріти;

злетіти (злечу, злетиш), см. взви-

ваться.

взвод воєн, взвод, -ду, м.

взволнованный 1. схвильований,

розбурханий, збурений; 2.

схвильований, розхвильований,

збентежений, зворушений, збу

джепий, збурений, см взволно-

вать.

взволновать І. (вызвать волны)

схвилювати, розбурхати, збури-

ти; 2. (встревожить) схвилювати,

розхвилювати, збентежити; (рас-

трогать) зворушити; (возбудить)

збудити, -джу, -диш, збурити.

взгляд м. 1. погляд, -ду, м.; (взор)

зір, р. зору, м.; 2. (воззрение)

перен. погляд, переконання, ср.,

(мнение) думка, ж., гадка, ж.; на

мой в. на мій погляд, на мою

думку (гадку), по-моєму, як на

мене.

вздох м. 1. зітхання, ср., 2. віддих,

-ху, м., редко подих, м., ф До

- последнего ~ ха до останнього

подиху, до самої смерті, до ско-

нання.

вздохнуть зітхнути; см. вздыхать.

вздрагивать здригатися, (дрожать)

тремтіти, -мчу, -мтйш, дрижати,

(с испуга — ещё) жахатися.

вздрогнуть здригнутися, затремтіти,

-мчу, -мтйш, задрижати, жахну-

тися; см вздрагивать.

вздыхать зітхати.

взлёт м. зліт, р. зльоту, м., злітання,

ер.

взлетать злітати, поэт, злинати/

(подниматься) здійматися, зні-

матися; О в- в (на) воздух

(взрываться) злітати в повітря.

взлететь злетіти (злечу, злетиш), по-

эт, злинути, полинути; здійняти-

ся, знятися; см. взлетать.

взмах змах, -ху, м., помах, м.

взмахивать змахувати, махати.

взмахнуть змахнути; см. взмахивать.

взморье узмор'я, надмор'я, ср.,

[морське] узбережжя, ср., над-

бережжя, ер.

взнос внесок, -ску, л.(

взойтй зійти (зійду, зійдеш), підня-

тися, підійнятися; вийти; см. всхо-

дить.

взор 1. (взгляд) погляд, -ду, м., зір,

р. зору, м.; 2. (глаза) поэт., пе-

рен. очі, р. очей, мн.; О потупить

взор опустити очі.

взорвать висадити, -джу, -диш [у

повітря]; підірвати, зірвати;

зруйнувати, поруйнувати; см.

взрывать.

взорваться 1. вибухнути; висадитися

[у повітря]; підірватися, зірвати-

ся; см. взрываться; 2. (возму-

титься) обуритися.

взрослый 1. прил. дорослий; 2. сущ.

дорослий, -лого, м.

взрыв вибух, -ху, м.

взрывать висаджувати [у повітря];

(подрывать) підривати, зривати;

(разрушать) руйнувати.

взрываться (разрываться) вибуха-

ти; (разрушаться от взрыва) ви-

саджуватися [у повітря]; (под-

рываться) підриватися.

взрывной вибуховий; (подрывной)

підривний.

взрывчатый вибуховий.

взыскание ср. (наказание) стягнен-

ня, ср.; (кара) кара, ж., покаран-

ня, ср.

взыскательный (требовательный)

вимогливий; (притязательный)

вибагливий; (строгий) суворий.

взять узяти (візьму, візьмеш); (за-

брать — ещё) забрати, -беру,

-береш; (занять крепость, город

и т. п.) здобути.

взяться з а что узятися (візьмуся,

візьмешся) до чого, за що;

(приняться за что-л., начать что-

л.— ещё) заходитися, -ходжуся,

-ходишся коло кого, коло

чого, робити що.

вибрация вібрація, ж.

в

вид, -ду, м.; 2. (пейзаж, ланд-

шафт) краєвид, -ду, м., вид.

вид 2 (род, сорт, форма) вид, -ду, м.

видеть бачити; (усматривать —

обычно) убачати, добачати.

видеться (встречаться с кем) бачи-

тися з ким, бачити кого.

видимо вводи, сл. як видно; (вероят-

но) мабуть, певно, певне; (оче-

видно) очевидно.

видимость 1. (возможность видеть)

видимість, ж.; 2. (что-л. кажуще-

еся) видимість, подоба, ж.

видимый 1. видимий; (видный) вид-

ний; (очевидный) очевидний;