2. (Помещение) сушарня, ж., су-

шильня, ж.

сушить сушити; (осушать —

обычно) осушувати; (высу-

шивать — ещё) висушувати.

существенный істотний; (касающий-

ся сути— ещё) суттєвий, посут-

ній, сутній.

существительное ср. грамм, іменник,

-ка, м.

существо ср. 1. істота, ж.; (созда-

ние — ещё) створіння, ср.; 2.

(суть, сущность) суть, ж.; (су-

щность — ещё) сутність, ж.; го-

ворить по ~ ву говорити по суті.

существование існування, ср.; жал-

кое с. животіння, ср., нидіння, ср.

существовать існувати; (жить на

что, чем — ещё) жйти.

сущность суть ж., сутність, ж.; в

~ ти говоря власне кажучи.

сфера сфера, ж.

схватить 1. схопити, -плю, -пиш; (ух-

ватить — ещё) ухопити; 2. охопи-

ти; обхопити; 3. черен, схоплюва-

ти, підмічати; см. схватывать.

схватиться 1. схопитися; ухопитися;

2. разг. зчепитися; стятися (зі-

тнуся, зітнешся), зітнутися; см.

схватываться.

схватка ж. сутичка, ж.; (бой) бій, р.

бою, м.; (драка) бійка, ж.

схватывать 1. схоплювати; (силой

задерживать — ещё) хапати; 2.

(охватывать) охоплювати; (об-

хватывать — ещё) обхоплювати;

3. (подмечать) перен. схоплюва-

ти, підмічати.

схватываться 1. схоплюватися; (хва-

таться — ещё) хапатися; 2.

(вступать в борьбу, в спор) разг.

зчіплюватися; (сражаться) разг.

стицатися.

схема схема, ж.

схематический схематичний.

сходить сходити, -джу, -диш, реже

зіходити; (с лошади — обычно)

злазити (злажу, злазиш), зліза-

ти; (спускаться) спускатися.

сходиться сходитися, -джуся, -диш-

ся; (совпадать, сближаться —

ещё) збігатися; (приходить к со-

глашению, оказываться едино-

душным — ещё) погоджуватися;

(достигать взаимопонимания —

ещё) порозуміватися.

сходство ср. схожість, ж., подіб-

ність, ж.

сцена ж. сцена, ж.; (подмостки) кін,

р. кону, м.

сценарий кино, театр, сценарій,

-рію, м.

сцеплён-ие I. (действие) зчеплення,

ср., (неоконч. д.— ещё) зчіплен-

ня, ср.; с. вагонов зчеплення (зчі-

плювання) вагонів; 2. (приспо-

собление) техн. зчеплення.

сцепщик ж.-д. зчіплювач, -ча, м.

счастливец щасливий, -вого, м., щас-

ливець, -вця, м.

счастливый щасливий.

счастье ср. щастя, ср.; (судьба —

ещё) доля, ж., талан, -ну, м.

счесть 1. полічити, порахувати; 2.

визнати; см. считать 1—2.

счесться порахуватися; перен. зва-

жити; см. считаться 1.

счёт л. 1. (действие) лічба, ж., лічін-

ня, ср., лічення, ср., лік, -ку, м.,

рахування, ср.; (результат под-

счётов) рахунок, -нку, м.; 2. (до-

кумент) рахунок, -нка, м.; запла-

тить по ~ ту заплатити за рахун-

ком, сплатити рахунок; 3. (сред-

ства) кошти, -тів, мн., кошт, -ту,

м., рахунок, -нку, м.; обогащать-

ся за с. других збагачуватися за

рахунок (коштом) Інших; 4.

(результат подсчётов) рахунок,

-нку, м.; 5. ~ ты (взаимные

расчёты) перен. рахунки, -ків, мн.

счётный 1. (для счёта) лічильний;

~ ная машина лічильна машина;

2. (Счетоводный) рахунковий.

счетовод рахівник, -ка, м.

счётчик 1. (учётчик) обліковець,

-вця, м.; 2. (прибор) лічильник,

-ка, м.

счёты мн. рахівниця, ж.

считать 1. лічити, рахувати; 2. (кем,

чем, каким — признавать) вва-

жати ким, чим, яким, за

кого, за що, за якого,

визнавати к и м, чим, яки м,

за кого, за що; с. своим

долгом вважати своїм обов'яз-

ком (за свій обов'язок); 3. (пола-

гать) уважати.

считаться 1. (с кем, с чем) рахувати-

ся; (перен.— обычно) зважати

на кого, на що; 2. (слыть)

вважатися,

сшивать зшивати; (соединять

шитьём — ещё) сточувати,

сшить 1. зшйти; сточити; см. сши-

вать; 2. (пошить) пошйти.

съедать з'їдати; (поедать — ещё)

поїдати; (всё — ещё) виїдати;

(потреблять — ещё) споживати.

съёживаться зіщулюватися, зщулю-

ватися, щулитися, кулитися;

(стушёвываться) знічуватися, ні-

титися (нічуся, нітишся).

съёжиться зіщулитися, зщулитися,

скулитися; згіітитися; см. съёжи-

ваться.

съезд 1. з'їзд, -ду, м,.; 2. (место, по

которому съезжают) спуск, -ку,

м.

съезжать 1. з'їжджати, з'їздити

(з'їжджу, з'їздиш); с. с горы

з'їжджати (з'їздити) з гори;