2. (Общественная организация,

объединение) спілка, ж.

союз2 грамм, сполучник, -ка, м.

союзник 1. (член политического, во-

енного союза) союзник, -ка, м.; 2.

(сообщник, единомышленник)

спільник, -ка, м-.

союзный ' 1. союзний; ~ ные рес-

публики союзні республіки; 2.

спілковий, спілчанський; ~ ная

касса спілкова (спілчанська) ка-

са.

союзный2 грамм, сполучниковий,

сполучний; ~ ная связь сполуч-

никовий зв'язок; ~ ное слово

сполучне слово.

спальня спальня, ж.

спартакиада спартакіада, ж.

спасатель рятівник, -ка, м.

спасательный рятувальний, рятів-

ний.

спасать рятувати, урятовувати;

~ ться рятуватися, урятовувати-

ся.

спасение ср. 1. (действие) рятуван-

ня, ср., урятування, ср.; 2. (из-

бавление от опасности, способ

спастись) порятунок, -нку, м., ря-

. тунок, м.

спасибо межд. спасибі; (благодарю)

дякую.

спасти урятувати, порятувати;

~ тись урятуватися, порятувати-

ся; см. спасать.

спать спати (сплю, спиш),

спектакль м. спектакль, -лю, м.;

(представление) вистава, ж.

спекулировать спекулювати.

спелый спілий, достиглий, стиглий.

спереди 1. нареч. спереду, попереду;

2. Предл. С р. Спереду, поперед,

попереду кого, чого.

спесивый пихатий, бундючний;

(чванливый) чванливий.

спесь ж. пиха, ж.; (чванство) чван-

ство, ер.

спеть ' (пропеть) проспівати, заспі-

вати.

спеть 2 (созревать) спіти, достигати,

стигнути.

специалист фахівець, -вця, м., спеці-

аліст, -та, м.

специальность ж. І. (качество, свой-

ство) спеціальність, ж.; 2. (род

занятий, умение) фах, -ху, м.,

спеціальність.

специальный спеціальний; (профес-

сиональный) фаховий.

спешить поспішати, спішити; (торо-

питься — ещё) квапитися.

спешный 1. спішний; (неотлож-

ный — ещё) нагальний, пильний;

(немедленный) негайний; 2. (по-

спешный) ПОСПІШНИЙ.

спина спина, ж.

спинка ж. спинка, ж.; (кровати,

кресла и т. п.— ещё) бильце, ср.

списать 1. списати (спишу, спи-

шеш); 2. змалювати; см. списы-

вать.

список список, -ску, м.

списывать І. списувати; 2. (изобра-

жать с кого, с чего) змальову-

вати.

спица ж. I. (в колесе) спйця,- ж.,

шпйця, ж.; 2. (вязальная) спйця,

дротик, -ка, м.

спичка ж. сірник, -ка, м.

сплав ' м. (леса) сплав, -ву, м., (не-

оконч. д.— обычно) сплавляння,

ср.

сплав (металлов) сплав, -ву, м.,

стоп, -пу, м.

сплачивать 1. (скреплять) споюва-

ти; (соединять) з'єднувати; (сби-

вать) збивати; 2. (сближать,

смыкать) змикати; З. перен. згур-

товувати; (объединять) об'єдну-

вати.

сплачиваться 1. (сближаться, смы-

каться) змикатися; 2. перен.

згуртовуватися; (объединяться)

об'єднуватися.

сплетня ж. плітка, ж., сплітка, ж.;

(пересуды — ещё) поговір, -во-

ру, м.

сплотить 1. споїти (спою, споїш);

з'єднати; збити (зіб'ю, зіб'єш); 2.

зімкнути; 3. пере», згуртувати;

об'єднати; см. сплачивать.

сплотиться 1. зімкнутися; 2. перен.

згуртуватися; об'єднатися; см.

сплачиваться.

сплочённость згуртованість, ж.;

(объединённость) об'єднаність,

ж.

сплочённый прил. згуртований;

(плотный) щільний.

сплошной 1. суцільний; 2. (непре-

рывный) безперервний; ~ ные

дожди безперервні дощі; 3. (по-

лнейший, совершенный) разг. ці-

лковитий; ~ ная выдумка цілко-

вита (чистісінька) вигадка.

спокойный спокійний, супокійний,

~ ной ночи добраніч, на добра-

ніч.

спокойствие ср. спокій, р. спокою, м.,

супокій, -кою, м.

спор м. суперечка, ж., спір, р. спору,

м., сперечання, ер.

спорить 1. сперечатися, споритися,

спорити; (противоречить — ещё)

суперечити; 2. (перен.: состязать-

ся) змагатися.

спорный спірний.

спорт спорт, -ту, м.

спортивный спортивний.

спортсмен спортсмен, -на, м.

способ спосіб, -собу, м.

способность ж. 1. (качество, свойст-

во) здібність, ж., здатність, ж.,

спроможність, ж.; 2. ~ ти ми.

(талант, дарование) здібності,

-тей, мн., здібність, хист, -ту, м.

способный 1. (горазд к чему, на что,

сделать что) здатний до чого,

на що, зробити що; (мо-

гущий сделать что-л.— ещё)

спроможний, годний, годен

зробити що; 2. (одарённый)

здібний, здатний.

способствовать сприяти; (помо-

гать — ещё) допомагати, пома-

гати; (служить причиной — ещё)

спричинятися, спричинюватися

до чого.

споткнуться спіткнутися, спотикну-

тися; см. спотыкаться.

спотыкаться спотикатися.

справа нареч. праворуч, справа.

справедливый справедливий; (сле-

дующий правде, истине — ещё)

правдивий; (содержащий прав-

ду, истину — ещё) правий; (о до-

водах, замечаниях — ещё) слуш-

ний.

справиться 1. справитися, упорати-

ся; 2. довідатися; спитатися; роз-

питатися, розпитати; см. справ-

ляться.

справка довідка, ж.

справляться 1. (с кем, с чем — уп-

равляться) справлятися з к и м,

з чим; 2. (о ком, о чём — осве-

домляться) довідуватися про

кого, про що; (спрашивать)

питатися; (расспрашивать) роз-

питуватися, розпитувати.

справочник довідник, -ка, м.

справочный довідковий.

спрашивать 1. (обращаться с вопро-

сом) питати, запитувати кого,

щ о, питатися у кого, у

чого; 2. (просить) питати;

(требовать — ещё) вимагати; (о |

пище, питье) замовляти; (взыс-

кивать) справляти; с. разре- •

шёния питати (питатися) доз-

волу.

спрос (на товар и пр.) попит, -ту, *.,']

без ~ са не спитавшись.

спросить 1. спитати, запитати, спи-|

татися, попитати, попитатися;

спитати; замовити; справити; см.

спрашивать.

спрыгивать сплигувати, зістрибува-

ти, зстрибувати; (соскакивать)^

зіскакувати, зскакувати.

спрыгнуть сплигнути, зістрибнути

зстрибнути; зіскочити, зскочити,;}

скочити; см. спрыгивать.

спрягать грамм, відмінювати [діє

слово, дієслова}

спряжение ср. грамм. \. (действие •

изменение глаголов) відмі

вання [дієслова, дієслів],ср.,

відмінювання, ср.; 2. (груп

глаголов с одинаковыми ф

ми словоизменения) дієвідміна,

ж.

спрятать сховати; (вещи, деньги и т.

п.— ещё) заховати; — ться схо-

ватися; заховатися.

спуск м. 1. спуск, -ку, м., (неоконч.

д.— ещё) спускання ср.; (попус-

тительство — ещё) разг. попуск,

-ку, м., попуст, -ту, м.; 2. (в

огнестрельном оружии) спуск,

-ка, м.

спускать спускати; (попускать —

ещё) попускати; (прощать —

ещё) прощати, дарувати.

спускаться спускатися; (о сумерках,

тумане и т. п.— ещё) спадати,

западати, сходити.

спустить спустити (спущу, спус-

тиш); попустити; простити (про-

щу, простиш), подарувати; см.

спускать.

спуститься спуститися (спущуся,

спустишся); спасти (спаде), за-

пасти, зійти, упасти; см. спускать-

ся.

спустя предл. с в. через щ о, по

чому; с. десять лет через де-

сять років, реже по десяти роках;

почти год с. майже рік по тому.

спутник І. супутник, -ка, м.; 2. (спра-

вочник) довідник, -ка, м.

сравнение порівняння, ср., (неоконч.

д.— ещё) порівнювання, ер.

сравнивать (кого, что с кем, с

чем — сопоставлять) порівнюва-

ти, рівняти, зрівнювати кого,

що з ким, з чим и до

кого, до чого; (приравни-

вать — ещё) прирівнювати

кого, що до кого, до

чого.

сравнивать 2 (делать ровным) зрів-

нювати, рівняти.

сравнительно нареч. І. (с кем, с чем)

порівнюючи, як порівняти з

ким, з чим, до кого, до

чого, порівняно з ким, з

чим, проти, супроти кого,

чого; 2. Се достаточной мере)

порівнюючи, порівняно.

сравнительный порівняльний.

сравнить порівняти, зрівняти; прирі-

вняти; см. сравнивать1.

сравнять зрівняти; см. сравнивать !.

сражаться битися (б'юся, б'єшся);

(схватываться) стинатися; (бо-

роться) змагатися, боротися; с.

со стихией боротися (змагатися)

з стихією.

сражение ср. бій, р. бою, м.; (битва)

битва, ж.

сразиться стятися (зітнуся, зітнеш-

ся) , зітнутися, поборотися; см.

сражаться.

сразу нареч. зразу, відразу; (в один

приём, разом — ещё) ураз.

среда ' ж. середовище, ср.; (окруже-

ние — ещё) оточення, ср.

среда 2 (день недели) середа, ж.

среди предл. с р. серед, посеред

кого, чого; (между — ещё)

між, поміж ким, чим, кого,

чого; с. нас серед нас, між

нами, поміж нами.

средневековье середньовіччя, ер.

средний І. середній; 2. (посредствен-

ный) середній, посередній; (ни-

чем не выделяющийся — ещё) пе-

ресічний.

средство ср. \. засіб, -собу, м.; (спо-

соб — ещё) спосіб, -собу, м.; 2.

~ ва мн. (предметы, приспособ-

ления) засоби, -бів, мн.; 3. ~ ва

мн. (ресурсы — денежные и т. п.)

кошти, -тів, мн.; (состояние) до-

статок, -тку, м., достатки, -ків,

мн.; (к жизни) засоби.

срезать зрізати (зріжу, зріжеш);

стяти (зітну, зітнеш), зітнути; см.

срезать.

срезать и срезывать зрізувати;

(верхнюю часть чего-л.— ещё)

стинати.

срок строк, -ку, м., термін, -ну, м.

срочный терміновий; (немедленный)

негайний; (спешный — ещё)

пильний.

срывать зривати; (о цветах, пло-

дах — ещё) рвати; (небольшое

количество — ещё) уривати;

(сдирать — ещё) здирати.

ссора сварка, ж.

ссорить сварити; ~ ться сваритися.

ссуда позика, ж., позичка, ж.

ссылать засилати; (посылать —

обычно) посилати.

ссылаться (указывать на кого, на

что) посилатися, покликатися.

ссылка ' ж. (изгнание) заслання,

ср.; (неоконч. д.— ещё) засилан-

ня, ср.

ссылка2 ж. (указание на кого, на

что) посилання, ср.

ссыльный 1. прил. засланий; (вы-

сланный) висланий; 2. сущ. за-

сланий, -ного, м., засланець,

-нця, м.; висланий, -ного, м., ви-

сланець, -нця, м.

ставить ставити.

ставка' (размер зарплаты, налога

и т. п.) ставка, ж.

ставка 2 воен. ставка, ж.

стадион стадіон, -ну, м.

стадия стадія, ж.

стадо ср. стадо, ср.; (крупного рога-

того скота — обычно) череда, ж.;

(овец) отара, ж.; (птиц) зграя,

ж.

стаж стаж, -жу, м.

стакан м. склянка, ж., стакан, -на, м.

сталевар сталевар, -ра, м.

сталкиваться 1. зштовхуватися;

(лбами) стукатися; 2. (с кем,

с чем -т соприкасаться) стикати-

ся; (встречаться) зустрічатися,

стрічатися; (случайно — ещё)

здибатися, здибуватися; (натал-

киваться) натрапляти; 3. (всту-

пить в столкновение) стикатися.

сталь сталь, ж., крйця, ж.

стальной стальний, сталевий, крице-

вий.

стан ' (туловище; часть рубашки)

стан, -ну, м.

стан 2 (место стоянки) стан, -ну, м.;

(лагерь) табір, -бору, м.; полевой

с. польовий стан (табір); в ~ не

врага у таборі ворога.

стан 3 (машина, прибор) техн. стаи,

-на, м.

стандартный стандартний.

станкостроительный верстатобудів-

ний.

становиться 1. ставати; (останавли-

ваться — ещё) спинятися; 2. (де-

латься) ставати, робитися;

~ вится темно безл. стає (ро-

биться) темно.

станок 1. техн. верстат, -та, м.; то-

карный с. токарний верстат; 2.

воен., с.-х. и пр. станок, -нка, м.

станция станція, ж.

старание ср. старания, ср.; (стара-

тельность) старанність, ж.;

(стремление) намагання, ср.

старательный старанний; (тщатель-

ный) ретельний; (рачительный)

дбайливий; (прилежный) пиль-

ний; (усердный — ещё) щйрий,

запопадливий, запопадний.

стараться старатися; (заботиться)

дбати; (стремиться) намагатися;

(силиться) силкуватися.

стареть старіти; (становиться более

старым — обычно') старішати;

(стариться — ещё) старітися.

старик старий -рого, м., старик, -ка,

м., дід, -да, м.

старина 1. (о времени) старовина,

ж.; (далёкое прошлое — ещё)

давнина, ж.; 2. (старинные ве-

щи) старовина.

старинный старовинний; (древний)

стародавній; (давний) давній.

старость старість, ж.

старт старт, -ту, м.

стартовать стартувати.

старуха стара, ж., баба, ж., старуха,

ж. і

старческий старечий.

старый старий; (давний — ещё){

давній; (прежний — ещё) колйш-1

ній.

статный ставний, поставний, статур-

ний.

статуя статуя, ж.

стать 1. стати; спинитися; (возник

путь — ещё) постати; 2. стати

зробитися; см. становиться;

(произойти, случиться) статися

трапитися.

статья ж. стаття, ж.; (в газету -

ещё) допис, -су, м.

Стачечник страйкар, -ря, м.

стачка ж. страйк, -ку, м.

стая ас. зграя, ж.; (собак, волков •

ещё) ватага, ж.; (скопле

птиц, рыб и т. п.; перен.— ей

табун, -на, м.

ствол м. 1. (дерева) стовбур, -ра,.

2. (оружия) ствол, -ла, м.; (дул

дуло, ср.; 3. (часть шахты) стоц

бур, ствол.

стебель м. стебло, ср.; (взятый

дельно) стеблина, ж.

стекдть стікати.

стекаться 1. стікатися; 2. (перен.,

о людях) сходитися; (скоплять-

ся) скупчуватися; З. (посту-

пать — о деньгах и т. п.) над-

ходити.

стекло ср. 1. скло, ср.; 2. (в оконной

раме) шибка, ж., реже шиба, ж.;

3. (в очках, часах и т. п.) скёльце,

ср.

стеклянный скляний.

стекольный скляний; (о работе, мас-

терской и т. п.) склярський.

стекольщик скляр, -ра, м.

стена ж. стіна, ж.; (каменная, кир-

пичная, перен.— ещё) мур, -ру,

м.

стенгазета (стенная газета) стінга-

зета, ж. (стінна газета), разг.

стіннівка, ж.

стенной стінний; (настенный — ещё)

настінний.

стенография стенографія, ж.

степенный статечний; (почтенный)

поважний; (солидный) солідний;

(серьёзный) серйозний,

степень м. 1. ступінь, -пеня, м.; учё-

ная с. науковий ступінь; 2. (ме-

ра) міра, ж.; 3. (в математике)

степінь, -пеня, м.; 4. (в граммати-

ке) ступінь; ~ ни сравнения сту-

пені порівняння.

степной степовий.

степь ж. степ, -пу, м.

стереть стерти (зітру, зітреш); ви-

терти; ~ ться стертися; см. сти-

рать 2.

стеречь 1. стерегти, -режу, -режёш;

(сторожить, караулить — ещё)

сторожити, пильнувати; 2. (под-

стерегать) підстерігати,

стержень 1. стрижень, -жня, м.; 2.

техн. стержень, -жня, м.

стеснить 1. стиснути; здавити, зду-

шити;" 2. утруднити; завадити,

-джу, -диш, перешкодити, -джу,

-лиш; потурбувати; зв'язати

(зв'яжу, зв'яжеш); стати на за-

ваді (на перешкоді); 3. обмежи-

ти; см. стеснять.

стесниться стиснутися; стовпитися;

см. стесняться 1.

стеснять 1. (сжимать) стискувати,

стискати; (сдавливать) здавлю-

вати, здушувати; 2. (кого, что —

затруднять) утруди яти, утрудню-

вати кого, що, кому, що;

(мешать — ещё) заважати, пе-

решкоджати кому, чому;

(беспокоить) турбувати кого,

щ о; (связывать) зв'язувати

кого, що; (быть помехой) ста-

вати на заваді (на перешкоді)

кому, чому; З. (ограничи-

вать) обмежувати; с. себя в рас-

ходах обмежувати себе у витра-

тах.

стесняться 1. стискуватися, стиска-

тися; (толпиться — ещё) товпи-

тися; (тесниться) тіснитися; 2.

(смущаться) соромитися, почу-

вати себе ніяково.

стечение ср. 1. (наплыв) наплив, -ву,

м.; (скопление) скупчення, ср.; с.

народа наплив (скупчення) на-

роду; 2. (соединение, совпаде-

ние) збіг, -гу, м.; с. обстоятельств

збіг обставин.

стечь стекти (стече); см. стекать,

стечься 1. стектйся (стечёться); 2.

зійтися (зійдеться); скупчитися;