2. (Заспанный) заспаний,

соображать 1. (сопоставлять в уме,

обдумывать) міркувати, розмір-

ковувати; 2. (понимать, догады-

ваться) розуміти; (смекать —

ещё) метикувати.

соображение 1. (понимание, пред-

ставление) розуміння, ср.; 2.

(мнение, суждение) міркування,

ср.

сообразительный кмітливий; (смыш-

лёный — ещё) тямущий, тяму-

чий, тямовитий, тямкий; (догад-

ливый) догадливий, спритний.

сообразить 1. зміркувати, розмірку-

вати, виміркувати; 2. зрозуміти;

зметикувати; см. соображать.

сообща парен, спільно, гурток,

разом.

сообщать 1. (кому — уведомлять)

повідомляти кого, кому;

(извещать — ещё) сповіщати, ;|

оповіщати кого; (словесно — ^

ещё) переказувати кому; (до- \

водить до сведения — ещё) допо-;

відати кому; 2, (представлять)І

подавати; с. сведения подават»!

відомості. З

сообщение 1. (уведомление) пові-і

домлення, ср.; (извещение —1

ещё) сповіщення, ср.; 2. (средсг

ва к общению, связь) сполучені

ня, ср.; пути ~ ния шляхи спо*

лучения.

сообщить 1. повідомити; сповістити

-віщу, -вістйш, оповістити; пере

казати, -кажу, -кажеш; доповіс

ти, -вїм, -вісй; 2. подати, -дай

-даси; см. сообщать,

сообщник спільник, -ка, м., (са

участник) співучасник, -ка,

(приспешник) презр. поплічни

-ка, м.

еворудйть спорудити, -джу, -рудиі

змурувати; см. сооружать.

сооружать споруджувати; («з кс

ня, кирпича — ещё) мурувати.!

сооружение єр. І. (действие) спору

ження, ср., (неоконч. д.— ещ

споруджування, ср.; муруваня

ср.; см. сооружать; 2. (зд'-

тхтройка) споруда, ж., сп

ження.

соответственно 1. нареч. віднови

відповідним чином; (равным

разом) так само [як і],а (і)

само; 2. (чему, с чем) пр(

відповідно до чого, чому.

соответственный чему відповід-

ний до чого, чому,

соответствовать відповідати.

соотечественник співвітчизник, -ка,

м.; (земляк) земляк, -ка, м.

соотносительный співвідносний.

соотношение співвідношення, ср.

соперник суперник, -ка, м.

сопоставить зіставити; порівняти;

см. сопоставлять.

сопоставлять зіставляти; (сравни-

вать) порівнювати.

соприкасаться 1. стикатися; 2. (ка-

саться) торкатися; (прикасать-

ся — ещё) дотякатяся; 3. (быть

смежным) прилягати.

соприкосновение ср. зіткнення, ср.,

(неоконч. д.— ещё) стикання,

ср.; (стык) стик, -ку, м.

соприкоснуться І. зіткнутися; 2.

торкнутися; см. соприкасаться

1—2.

сопровождать супроводжувати, су-

проводити, -джу, -диш.

сопротивление ср. опір, р. опору, м.;

(сопротивляемость) опірність, ж.

сопротивляться чинити опір, опира-

тися; (упираться) упиратися;

(артачиться) пручатися,

соратник соратник, -ка, м.

сорванец разг. шибеник, -ка, м.

сорвать зірвати (зірву, зірвеш); уві-

рвати, урвати; зідрати (здеру,

здереш), здерти; см. срывать,

соревнование змагання, ср.

соревноваться змагатися,

сорить смітити (смічу, смітиш),

сорняк бур'ян, -ну, м.; ~ кй мн.

бур'яни, -нів, мн.

сорок сорок, -ка, м.

сороковой сороковий,

сорочка сорочка, ж.

сорт сорт, -ту, м., гатунок, -яку, м.

сортировать сортувати,

сосать 1. (молоко) ссати (ссу,

ссеш); 2. (соску, леденей, и т. п.)

смоктати, -кчу, -кчеш, ссати; 3. (о

тупой боли во внутренних орга-

нах) безл. пектй (печё); (о ду-

шевной боли) перен. грйзти.

сосед м. сусід, -да, м., сусіда, -ди, м.

и ж.

соседний сусідній; (смежный —

ещё) суміжний.

соскучиться (о ком, о чём, по кому,

по чему) скучити за ким, за

чим.

сослагательный: ~ ное наклонение

грамм, умовний спосіб.

сослать заслати (зашлю, зашлеш);

послати; см. ссылать.

сослаться послатися (пошлюся, по-

шлешся), покликатися, -клйчуся,

-клйчешся; см. ссылаться.

сословие ср. стан, -ну, м.

сослуживец товариш по службі.

сосна сосна, ж.

сосредоточенный прил. 1. зосередже-

ний; скупчений; см. сосредото-

чить; 2. (напряжённый) зосере-

джений; (внимательный) уваж-

ний.

сосредоточивать зосереджувати; (со-

бирать, скоплять — ещё) скупчу-

вати; ~ ться зосереджуватися;

скупчуватися.

сосредоточить зосередити, -джу, -диш;

скупчити; ~ ться зосередитися,

скуячитися; см. сосредоточи-

вать.

состав м. І. (совокупность) склад,

-ду, м.; офицерский с. офіцерсь-

кий склад; 2. (соединение) сполу-

ка, ж.; (вещество) речовина, ж.;

(смесь) суміш, ас.; сумішка, ас.;

3. ж.-д. состав, -ва, м.; (поезд)

поїзд, -да, м.; (эшелон) ешелон,

-ну, м.

составитель складач, -ча, м.; (сбор-

ника, словаря и т. п.— обычно)

укладач, -ча, м.; упорядник, -ка,

м.

составить І. скласти (складу, скла-

деш); укласти, упорядкувати;

зробити; 2. зібрати (зберу, збе-

реш); 3. поставити [поряд;

впритул]; приставити (один до

одного]; зсунути; сполучити; 4.

здобути; 5. створити, скласти; см.

составлять 1—5.

составлять 1. складати; (сборник,

словарь и т. п.— обычно) укла-

дати, упорядковувати; (делать)

робити; с. план складати план; 2.

(собирать) збирати; с. коллек-

цию збирати (складати) колек-

цію; 3. (ставить рядом) ставити

[поряд, вплотную: вир и г>л1; при-

ставляти [один до одного];(сдви-

гать) зсовувати,зсувати; (соеди-

нять) сполучати; 4. (приобре-

тать) здобувати; 5. (образовы-

вать) створювати, складати; с.

отряд створювати загш; 6. (пред-

ставлять собой) становити, (быть)

бути (є); с. исключение станови-

ти виняток, бути винятком.

составной 1. (составленный из час-

тей) складений; ~ ное сказуемое

складений присудок; 2. (являю-

щийся частью чего-л.) складо-

вий; ~ ная часть складова час-

тина, складник.

состояние ср. \. стан, -ну, м.; (поло-

жение — ещё) становище, ср.;

(настроение) настрій, -рою, м.; 2.

(имущество) майно, ср.; (средст-

ва) статок, -тку, м., статки, -ків,

ми., достатки, -ків, мн.; (богатст-

во) багатство, ср.

состоять 1. (слагаться) складатися;

2. (заключаться) полягати, бути;

3. (быть, находиться) бути, пере-

бувати; с. на службе бути (пере-

бувати) на службі.

состояться відбутися, -будеться; (со-

вершиться, произойти) статися.

сострадание ср. жаль, р. жалю, м.;

(жалость) жалість, ж.; (сочув-

ствие) співчуття, ср.

состязание змагання, ср.

состязаться змагатися.

сосуд л. 1. посудина, ж.; 2. (в живот-

ных и растительных организмах)

судина, ж.

сосуществование співіснування, ср.

сосчитать полічити, порахувати; (пе-

ресчитать — ещё) перелічити,

перерахувати; см. сосчитывать.

сосчитывать лічити, рахувати.

сотрудник співробітник, -ка, м.,

співпрацівник, -ка, м.

сотрудничать співробітничати, спів-

працювати.

сотрудничество ср. співробітництво,

ср.; (совместная работа) спів-

праця, ж.

сотрясение ср. (состояние) струе,

-су, м.

соты стільник, -ка, м., щільник, -ка,

соучастие ср. співучасть, ж.

соучастник співучасник, -ка, м.;

(сообщник — ещё) спільник, -ка,

м.

соученик товариш по навчанню (по

школі, по науці).

сохнуть сохнути; (о земле, грязи —

ещё) протряхати тряхнути; (о

растениях — ещё) усихати; (о

губах -— обычно) смагнути.

сохранение ср. 1. збереження, ср.,

(неоконч. д.— ещё) зберігання,

ср.; дотримання, ср., дотримуван-

ня, ср.; додержання, ср., додер-

жування, ср.; с. энергии збере-

ження (зберігання) енергії; 2.

(хранение) схов, -ву, м., схован-

ка, ж.

сохранить 1. зберегти, -режу, -ре-

жёш; заховати, сховати; 2. до-

тримати, додержати, зберегти;

см. сохранять.

сохраниться зберегтися, -режуся,

-режёшся; см. сохраняться.

сохранять 1. (сберегать) зберігати;

(запечатлевать в памяти, уме)

заховувати; 2. (что — соблю- \

дать) дотримувати, додержувати ••

чого, зберігати щ о.

сохраняться зберігатися.

социализм соціалізм, -му, м.

социалист соціаліст, -та, м.

социалистический соціалістичний.

соцсоревнование (социалистически

соревнование) соцзмагання,

(соціалістичне змагання).

сочетание ср. \. (действие) сполу-^

чення, ср., (неоконч. д.—,

сполучання, ср.; поєднання, ср,|

(неоконч. д.— ещё) поєднував

ня, ср.; см. сочетать; 2. ~ ния.

лаг. сполучення, -чень, ми., ко

бінації, -цій, мн.; 3. грамм. спол$

чення, сполука, ж.

сочетать сполучати, сов. сполучити

(соединять, совмещать — ещё

поєднувати, сов. поєднати.

сочинение ср. І. (произведена^

письменная шкальная работа^

твір, р. твору, м.; 2. грамм, суряі

ність, ж.

сочинительный грамм. сурядни

~ ный союз сурядний сполучим

сочинить 1. скласти (складу, скл<

дёш); написати, -пишу, -пишеш;

скомпонувати; 2. вигадати, виду-

мати; см. сочинять.

сочинять 1. складати; (писать) писа-

ти (пишу, пишеш); (компоно-

вать) компонувати; 2. (выдумы-

вать) вигадувати, видумувати.

сочиться сочйтися, точитися; (течь,

стекать — ещё) текти (течё), сті-

кати; (по капле — ещё) сльози-

ти.

сочный соковитий.

сочувствие співчуття, ср., співчуван-

ня, ер.

сочувствовать співчувати.

союз ' м. І. (политическое или воен-

ное объединение) союз, -зу, м.;