2. ( Совокупность предметов, кол-

лекция) зібрання, ср.; (произве-

дений, текстов — обычно) збірка,

ж.; (сборник} збірник, -ка, м.; с.

сочинений збірка (зібрання) тво-

рів.

собрать 1. зібрати (зберу, збереш);

скликати (скличу, скличеш);

скупчити; визбирати; призбира-

ти; 2. скласти (складу, складеш);

см. собирать.

собраться 1. зібратися (зберуся, збе-

решся) ; зійтися; згуртуватися,

скупчитися; 2. зібратися, налаго-

дитися; налаштуватися, виряди-

тися, спорядитися, -джуся, -дйш-

ся; 3. зібратися; стягтися, стягну-

тися; см. собираться.

собственность власність, ж.

собственный власний; (свой — ещё)

свій.

событие ср. подія, ж.

совершать 1. (делать) робити, чини-

ти; (производить) -проводити,

-джу, -диш; (что-л. плохое) кої-

ти; (осуществлять) здійснювати,

вершити; (исполнять) виконува-

ти; 2. (заключать, оформлять)

складати, укладати.

совершенно нареч. 1. досконало; 2.

цілковито; см. совершённый.

совершённый 1. (превосходный) до-

сконалий, реже довершений; 2.

(абсолютный, полный) цілкови-

тий, повний.

совершенство ср. досконалість, ж.,

реже довершеність, ж.

совершить 1. зробити, учинити; про-

вести, -веду, -ведеш; скоїти;

здійснити; виконати; 2. скласти

(складу, складеш), укласти; см.

совершать.

совесть ж. совість, ж., сумління, ср.;

О без зазрения ~ ти без

[усякого] сорому, безсоромно.

совет м. 1. (орган власти или управ-

ления) рада, ж.; Верховный Со-

вет СССР Верховна Рада СРСР;

2. (совещание) нарада, ж., рада;

3. (наставление, указание) пора-

да, ж., рада.

советовать радити, -джу, -диш; да-

вати пораду, подавати раду.

советоваться радитися, -джуся,

-дишся.

советский радянський.

совещание ср. нарада, ж.

совещательный дорадчий; ~ ный го-

лос дорадчий голос.

совещаться радитися, -джуся, -диш-

ся.

совместить сполучити; поєднати; см.

совмещать.

совместный (общий) спільний, реже

сумісний; (совокупный) сукуп-

ний.

совмещать сполучати; (соединять,

сочетать) поєднувати.

совокупность сукупність, ж.

совпадать збігатися.

совпадение ср. збіг, -гу, м.

совпасть збігтися (збіжиться); см.

совпадать.

современник сучасник, -ка, м.

современный 1. (теперешний) сучас-

ний; (нынешний) сьогоднішній;

2. (Того времени, о котором идёт

речь) тогочасний, тодішній; З.

(относящийся к одному времени

с кем, с чем) сучасний кому,

чому, одночасний з к и м, з

чим.

совсем нареч. зовсім; (вполне, цели-

ком) цілком, абсолютно.

совхоз (советское хозяйство) рад-

госп, -пу, м. (радянське госпо-

дарство) .

согласие ср. згода, ж.; (лад, миро-

любие — ещё) злагода, ж., лад,

-ду, м.; (единодушие — ещё)

одностайність, ж.; (взаимная до-

говорённость — ещё) порозумін-

ня, ср.

согласиться згодитися, -джуся,

-дишся, погодитися; см. согла-

шаться.

согласно предл. с д. згідно з к и м,

з ч и м, відповідно до ч о г о; с.

приказу згідно з наказом, відпо-

відно до наказу.

согласный ' I. (краткая форма: вы-

ражающий согласие) згоден, згід-

ний, згодний; 2. (единодушный)

одностайний; (одинаковый) од-

наковий; 3. (согласованный, сла-

женный) злагоджений; (друж-

ный — ещё) дружний.

согласный 2. грамм, приголосний.

согласование 1. погодження, ср., уз-

годження, ср., (неоконч. д.—

ещё) узгоджування, ср.; 2.

грамм, узгодження.

согласовать 1. погодити, -джу, -диш,

, узгодити; 2. грамм, узгодити; см.

согласовывать.

согласовывать І. погоджувати,

-джую, -джуєш, узгоджувати; с.

действия погоджувати (узгоджу-

вати) дії; 2. грамм, узгоджувати.

соглашаться згоджуватися, пого-

джуватися.

соглашение ср. 1. (действие) пого-

дження, ср., (неоконч. д.— ещё)

погоджування, ср.; 2. (согласие)

згода, ж.

согнуть зігнути; ~ ться зігнутися;

см. сгибать.

содействие ср. сприяння, ср.; (по-

мощь) допомога, ж.; (поддерж-

ка) підтримка, ж.; при ~ вии за

(з) допомогою, при допомозі.

содействовать сприяти; (помогать)

допомагати, сов. посприяти; до-

помогти, -можу, -можеш.

содержание ср. 1. (действие) утри-

мування, ср., утримання, ср.; три-

мання, ср.; держання, ср.; см.

содержать 1—2; 2. (содержимое)

вміст, -ту, м.; (наличие} наяв-

ність, ж.; (количество) кількість,

ж.; 3. (смысл, сущность) зміст,

-ту, м.; 4. (состав) склад, -ду, м.;

(концентрация) концентрація,

ср.

содержательный змістовний.

содержать 1. (обеспечивать сред-

ствами.) утримувати; 2. (держать)

тримати, держати; 3. (заключать

в себе) містити [в собі]; (иметь)

мати [в собі].

содержаться 1. (обеспечиваться) ут-

римуватися; 2. (поддерживаться

в каком-л. состоянии) підтриму-

ватися; комната ~ жится в чис-

тоте у кімнаті підтримується чис-

тота; 3. (находиться) міститися;

(быть) бути (є); (пребывать) пе-

ребувати.

содружество ср. \. (дружба) спів-

дружність, ж., співдружба, ж.,

дружба, ж.; (согласие) згода, ж.;

2. (дружеское общество) това-

риство, ср.

соединение ср. 1. (то, что соединяет;

место, где что-л. соединено) з'єд-

нання, ср.; 2. (связь) з'єднання;

(объединение) об'єднання, ср.;

(сочетание) сполучення, ср.;

3. хим., мат. сполука, ж., сполу-

чення; 4. техн., воен. з'єднан-

ня.

соединительный 1. сполучний, з'єд-

нувальний; 2. грамм, (о союзе)

єднальний; (о звуке) сполучний.

соединить 1. з'єднати; сполучити;

об'єднати; 2. перен. з'єднати, по-

єднати; 3. сполучити, поєднати;

~ ться 1. з'єднатися; сполучити-

ся; об'єднатися; 2. перен. з'єдна-

тися, поєднатися; 3. сполучитися,

поєднатися; см. соединять.

соединять 1. з'єднувати; (устанавли-

вать сообщение — ещё) сполуча-

ти; (объединять) об'єднувати; 2.

(сближать — о людях) перен.

з'єднувати, єднати; 3. (совме-

щать, сочетать) сполучати, поєд-

нувати; ~ ться 1. з'єднувати-

ся; сполучатися; об'єднуватися;

2. перен. з'єднуватися, єднати-

ся; 3. сполучатися, поєднувати-

ся.

сожаление ср. 1. жаль, р. жалю, м.;

2. (сочувствие) співчуття, ср.;

(сострадание) жалкування, ср.;

жалощі! -щів, ми.; к ~ нию

вводи, ел. на жаль.

сожалеть жалкувати за ким, за

чим, про що, шкодувати з а

ким, за чим.

созвать скликати (скличу, скличеш);

см.. сзывать.

созвездие сузір'я, ср.

создавать І. створювати, утворю-

вати, творити; (о нематери-

альном — ещё) витворювати; 2.

(строить) будувати; (соору-

жать) споруджувати.

создание ср. 1. (произведение) твір,

р. твору, м., утвір, м., витвір, м.;

(творение) творіння, ср.; 2. (су-

щество) створіння, ср.; творін-

ня.

создать 1. створити, утворити; витво-

рити; 2. збудувати, побудувати;

спорудити, -джу, -рудиш; см. со-

здавать.

сознавать усвідомлювати щ о;

(знать, понимать — ещё) бути

свідомим ,ч о г о; (признавать —

ещё) визнавати щ о; с. свою

ошибку усвідомлювати (визнава-

ти) свою помилку.

сознаваться (в чём — признавать-

ся) признаватися, зізнаватися у

чому; (признавать) визнавати

щ о.

сознание ср. 1. свідомість, ж.; (со-

знательное состояние) притом-

ність, ж.; 2. (осознание) усвідом-

лення, ср., свідомість.

сознательный свідомий.

сознать усвідомити; стати свідомим;

визнати; см. сознавать.

сознаться признатися, зізнатися;

визнати; см. сознаваться.

созревание дозрівання, ср.; дости-

гання, ср., доспівання, ср., визрі-

вання, ср.; см. созревать.

созревать дозрівати, зріти; (о пло-

дах, хлебах — обычно) достига-

ти, доспівати, поспівати; (вызре-

вать) визрівати.

созреть дозріти; достигнути, достиг-

ти, доспіти, поспіти; визріти; см.

созревать.

созыв м. скликання, ср., (неоконч. „

д.— ещё) скликання, ер.

сойтй зійти, -йду, -йдеш; злізти;

спуститися (спущуся, спустиш-

ся) ; см. сходить,

сойтись зійтися, -йдуся, -йдешся;

збігтися (збіжиться); погодити-

ся, -джуся, -дишся; порозуміти-

ся; см. сходиться.

сок сік, р. соку, м.

сокол сокіл, -кола, м.

сократить скоротити, -рочу, -ротиш;

укоротити; см. сокращать.

сокращать скорочувати; (укорачи-

вать — ещё) укорочувати.

сокращение скорочення, ср., (не-

оконч. д.— ещё) скорочування,

ср.; укорочення, ср., (неоконч.

д.— ещё) укорочування, ср.

сокровище ср. скарб, -бу, м.

сокрушать (разрушать) розтрощу-

вати, трощити.

сокрушительный нищівний.

сокрушить розтрощити; см. сокру-

шать.

солдат солдат, -та, м.

солёный солоний; (приготовленный

впрок с солью) солений; (содер-

жащий соль) соляний.

солидарность солідарність, ж.

солидный 1. солідний; (крепкий)

міцний; 2. (важный, серьёзный)

поважний, солідний; (представи-

. тельный — ещё) показний; З. (о

возрасте) лГтній, немолодий.

СОЛИТЬ СОЛЙТИ.

солнечный сонячний.

солнце сонце, ср.

соловей соловей, -в'я, м.; (соловуш-

ка) соловейко, -ка, м.

солома солома, ж.

соломенный солом'яний.

солонка сільнйця, ж., сільничка, ж.,

солянка, ж.

соль сіль, ж.

сомкнуть 1. зімкнути; 2. заплющити,

сплющити, зімкнути; склепити,

стулити; 3. стуляти, зімкнути; см.

смыкать.

сомневаться мати сумнів, сумнівати-

ся; (колебаться) вагатися.

сомнение єр. сумнів, -ву, м.; (колеба-

ние) вагання, ер.

сомнительный сумнівний; (ненадёж-

ный) непевний.

сон сон, р. сну, м.

сонный 1. сонний; (вялый) млявий;