4Аск. Слонятко, ср.

слоновый слоновий, слонячий.

слоняться разг. тинятися, вештати-

ся, сновигати, швендяти.

слуга слуга, м.

служащий сущ. службовець, -вця, м.

служба ж. служба, ж.; (служение)

служіння, ср.; (прислуживание)

слугування, ср.

служебный службовий; (вспомога-

тельный) допоміжний.

служить 1. служити; (быть слугой)

слугувати; (услуживать — ещё)

прислуговувати, услуговувати; 2.

(иметь своим назначением) пра-

вити за що, бути чим, за

щ о, служити чим, для

ч о г о; 3. (быть, являться чём-л.)

бути; (становиться) ставати; с.

препятствием бути (стояти) на

перешкоді.

слух м. \. слух, -ху, м.; 2. (молва)

чутка, ж., поголос, -су, м., пого-

лоска, ж.

случай м. 1. випадок, -дку, м.; (про-

исшествие — ещё) подія, ж.;

(приключение — ещё) пригода,

ж.; 2. (удобный момент) нагода,

ж.

случайность ж. 1. випадковість, ж.;

несподіваність, ж., несподіванка,

ж.; см. случайный; 2. (случай)

випадок, -дку, м.

случайный випадковий; (неожидан-

ный — ещё) несподіваний.

случаться траплятися, ставатися.

случиться трапитися, статися; см.

случаться.

слушатель слухач, -ча, м.

слушать слухати; ~ ться слухатися,

слухати.

слышать 1. (воспринимать слухом)

чути; 2. (чувствовать) разг. чути,

почувати, відчувати.

слышаться 1. (восприниматься слу-

хом) бути чутним, чутися; (раз-

даваться — ещё) лунати; (ка-

заться) учуватися, причуватися;

2. (Чувствоваться) почуватися,

відчуватися.

слышимость чутність, ж.

слышно 1. нареч. чутно; 2. в знач.

сказ, чути, разг. чувати, чутно.

слышный чутний.

слюна слйна, ж.

слякоть ж. разг. 1. Со погоде) сльо-

та, ж., мокротеча, ж.; 2. (жидкая

грязь) болото, ср.

смазать змазати (змажу, змажеш),

помазати, помастити, -мащу,

-мастиш, змастити; см. смазы-

вать.

смазывать змазувати, мазати (ма-

жу, мажеш), мастити (мащу,

мастиш), змащувати.

смежный суміжний.

смелость сміливість, ж., смілість, ж.

смелый сміливий, смілий.

смена зміна, ж.; (замена) заміна,

ж.; (перемена) переміна, ж.

сменить 1. перемінити; замінити;

усунути; 2. заступити, замінити;

см. сменять.

смениться 1. змінитися; 2. поступи-

тися місцем, замінитися; перемі-

нитися; см. сменяться.

сменять 1. (переменять) переміняти,

перемінювати; (заманять) замі-

няти, замінювати; (отстранять)

усувати; 2. (являться на смену,

заступать) заступати, заміняти,

замінювати.

сменяться 1. (освобождаться, до-

ждавшись смены) змінюватися,

змінятися; 2. (уступать место, за-

меняться) поступатися місцем,

замінятися, замінюватися; (пере-

меняться) перемінятися, перемі-

нюватися.

смертельный смертельний.

смертный 1. смертний; 2. перен. разг.

смертельний.

смерть смерть, ж.

сместить 1. змістити, -міщу, -містиш;

зсунути; 2. усунути, скинути, зня-

ти; см. смещать,

смесь суміш, ж., сумішка, ж.

смета ж. кошторис, -су, м.

сметливый тямущий, тямучий, тям-

кий, тямовитий; (сообразитель-

ный) кмітливий, швидкий на ро-

зум.

сметь сміти; (отваживаться — ещё)

наважуватися, насмілюватися.

смех сміх, -ху, м.

смешать змішати; перемішати; пере-

плутати; см.. смешивать,

смешивать змішувати; (нарушать

порядок., перемешивать — ещё)

перемішувати; (перепутывать)

переплутувати.

смещать 1. зміщати, зміщувати;

(сдвигать — ещё) зсовувати,

зсувати; 2. (с должности) усува-

ти, скидати, знімати.

смириться упокоритися, утихомири-

тися, угамуватися; см. смирять-

ся.

смирно нареч. 1. смирно, сумйрно;

спокійно; рахманно, тихо; лагід-

но; см. смирный; 2. воен. струн-

ко.

смирный смирний, сумирний; (спо-

койный) спокійний; (тихий) рах-

манний, тихий; (кроткий) лагід-

ний.

смиряться упокорюватися, утихоми-

рюватися, угамовуватися.

смола смола, ж.; (живица) живиця,

ж.

смолкать змовкати, замовкати,

умовкати; (стихать) стихати; (о

стихийных явлениях и перен.—

ещё) ущухати.

смолкнуть змовкнути, змовкти, за-

мовкнути, замовкти, умовкнути;

стихнути; ущухнути; см. смол-

кать.

смородина ж. бот. (чёрная) сморо-

дина, ж.; (красная, белая —

обычно) порічки, -чок, мн.

смотр огляд, -ду, м.

смотреть 1. дивитися; (во что —

ещё) вдивлятися, видивлятися;

2. (на кого, на что как на — отно-

ситься) дивитися на кого, на

що як на, уважати що за

кого, за що; 3. (присматри-

вать) доглядати; (ухаживать)

ходити, -джу, -диш; (надзирать)

наглядати; (следить) стежити; 4.

(виднеться) виднїтися; (выгля-

дывать) виглядати; (просвечи-

вать) світитися; 5. (быть обра-

щённым куда-л.) виходити; (об

окнах и т. п.— ещё) дивитися; 6.

(производить осмотр) оглядати.

смочь змогти (зможу, зможеш);

(оказаться в состоянии — ещё)

спромогтися.

смуглый смуглявий, смуглий, смаг-

лявий, смаглий.

смутить 1. збентежити; засоромити;

2. стурбувати, занепокоїти; схви-

лювати; см. смущать.

смутиться збентежитися; засороми-

тися, зніяковіти; см. смущать-

ся.

смутный 1. (неясный) неясний; (не-

определённый) невиразний, не-

певний; (туманный) туманний; 2.

(неспокойный) неспокійний;

(тревожный) тривожний; (встре-

воженный) стурбований.

смущать 1. (приводить в замеша-

тельство) бентежити, збентежу-

вати; (вызывать чувство стесне-

ния) соромити; 2. (тревожить)

турбувати, непокоїти; (волно-

вать) хвилювати.

смущаться бентежитися, збентежу-

ватися; (стесняться) соромитися,

засоромлюватися, ніяковіти.

смущённый прил. збентежений; (ис-

пытывающий стеснение) засо-

ромлений, зніяковілий; (встрево-

женный) стурбований, занепокоє-

ний; (взволнованный) схвильова-

ний.

смывать змивати.

смыкать 1. змикати; с. ряды змикати

ряди; 2. (закрывать глаза) за-

плющувати, сплющувати, змика-

ти; (смежать) склепляти, стуля-

ти, стулювати; 3. (закрывать ус-

та) стулювати, стуляти, змикати.

смыть змити (змию, змиєш); см. смы-

вать.

смышлёный разг. тямущий, тямучий,

тямовитий, тямкий; (сообрази-

тельный — ещё) кмітливий.

снабдить 1. постачити; спорядити,

-джу, -дйш; забезпечити; дати;

доставити, приставити; 2. приро-

бити, прилаштувати; обладнати;

см. снабжать.

снабжать 1. (кого, что чем) постача-

ти кому, чому що; (снаря-

жать) споряджати, -джаю, -джа-

єш кого, що чим; (обеспе-

чивать) забепёчувати кого,

що чим; (давать) давати

кому, чому що; (достав-

лять) доставляти, приставляти

к о и у, 'ч ом у що; 2, (что

чем — приделывать, прилажи-

вать) приробляти, прироблюва-

ти, прилаштовувати що до

чого; (оборудовать) обладну-

вати що чим.

снабжение постачання, ер.

снаружи нареч. 1. (с наружной сто-

роны) зовні; (извне — ещё) ззов-

ні, іззовні; 2. (по внешности) зо-

вні, на зовнішній погляд; (с ви-

ду) на погляд.

снаряд м. воен., техн. и пр. снаряд,

-да, м.; (спорт.— обычно) при-

лад, -ду, м.

снарядить спорядити, -джу, -дйш;

вирядити, -джу, -диш; см. сна-

ряжать.

снаряжать споряджати; (в доро-

гу — ещё) виряджати.

снаряжение (совокупность предме-

тов) спорядження, ср.

снасть ж. 1. мор. снасть, ж.; 2.

(приборы, приспособления) при-

лад, -ду, м., пристрій, -рою, м.,

собир. приладдя, ср.

сначала нареч. 1. (сперва) спочатку;

(раньше) перше, перш, поперед,

попереду, уперед; 2. (снова)

знов; (наново) наново.

снег сніг, -гу, м.

снеговой сніговий; (снежный) сніж-

ний.

снегопад снігопад, -ду, м.

свести 1. знести; перенести; 2. від-

нести; 3. зрубати, стяти (зітну,

зітнеш); зрізати (зрїжу, зрі-

жеш); (отложить яйца —о пти-

цах) знести; см. сносить.

снижать 1. знижувати; (умень-

шать — ещё) зменшувати; (со-

кращать) скорочувати; 2. (пере-

водить на низшую должность)

понижувати.

снижение 1. зниження, ср., (неоконч.

д.— ещё) знижування, ср.; змен-

шення, ср., (неоконч. д.— ещё)

зменшування, ср.; скорочення,

ср., (неоконч. д.— ещё) скорочу-

вання, ср.; 2. пониження, ср.,

(неоконч. д.— ещё) понижуван-

ня, ср.; см. снижать.

снизить 1. знизити (знижу, зни-

жеш); зменшити; скоротити, -ро-

чу, -ротиш; 2. понизити; см. сни-

жать.

снизу нареч. знизу, (исподнизу —

ещё) спіднизу, зісподу, спідспо-

ду.

снимать 1. знімати, здіймати; 2.

(одежду, головной убор и т. п.)

знімати, скидати, здіймати; 3.

(собирать хлеб с поля, сливки)

збирати; 4. (план, копию и т. п.;

фотографировать) знімати; 5.

(нанимать) наймати; 6. (уволь-

нять) знімати; (отстранять) усу-

вати, скидати.

снимок м. 1. знімок, -мка, м.; 2.

(действие) знімання, ср.

снисходительный І. поблажливий,

вибачливий; 2. (милостивый) ми-

лостивий; 3. (пренебрежитель-

ный) зневажливий.

сниться снитися.

снова нареч. знов, знову; (сначала)

спочатку; (вновь) наново.

сноп сніп, р. снопа, м.

сноровка ж. вправність, ж.; (уме-

ниє) умілість, ж.; (ловкость)

спритність, ж.; (сметка) кмітли-

вість, ж.; (способ) спосіб, -собу,

м.

сносить 1. зносити (зношу, зносиш);

(переносить что-л. неприятное —

•ещё) переносити; 2. (относить)

відносити; 3. (срубать) зрубува-

ти, стинати; (срезать) зрізувати.

сносный 1. стёрпний, терпимий; 2.

(неплохой) разг. непоганий, при-

стойний.

снять 1. зняти (зніму, знімеш), здій-

няти, -йму, -ймеш; 2. знімати,

скидати, здіймати; 3. зібрати; 4.

зняти; 5. найняти; 6. зняти; усу-

нути, скинути; см. снимать.

со см. с.

собака ж. собака, -ки, м.; (пёс —

ещё) пес, р. пса, м.

собеседник співрозмовник, -ка, м.,

співрозмовець, -вця, м., співбе-

сідник, -ка, м.

собеседование ср. бесіда, ж., співбе-

сіда; (разговор) розмова, ж.

собиратель збирач, -ча, м.

собирать І. збирати; (созывать —

ещё) скликати; (сосредоточи-

вать — ещё) скупчувати; (раз-

розненное, рассыпанное — ещё)

визбирувати; (коллекционируя,

накапливая — ещё) призбирува-

ти; 2. (механизм, машину и т. п.)

складати.

собираться 1. збиратися; (сходить-

ся — ещё) сходитися, -джуся,

-дишся; (вокруг кого, чего —

ещё) гуртуватися, купчитися, скуп-

чуватися; 2. (готовиться что-л.

делать) збиратися, лагодити-

ся, -джуся, -дишся, налагоджу-

ватися; (снаряжаться) лаштува-

тися, виряджатися, споряджати-

ся; 3. (с чем — доставать сред-

ства, напрягать силы, мысли и т.

п.) збиратися на що, з чим;

(со средствами — ещё) стягати-

ся, стягуватися на що.

соблазн м. спокуса, ас.; (обольще-

ние) зваба, ж.; (приманка —

ещё) принада, ж.; вводить в с.

спокушати.

соблазнить спокусити, -кушу, -ку-

сиш; звабити, знадити, -джу,

-диш; ~ ться спокуситися; см.

соблазнять.

соблазнять спокушати; (оболь-

щать — ещё) зваблювати, зна-

джувати; ~ ться спокушати-

ся.

соблюдать (что) додержувати, до-

тримувати чого; (придержи-

ваться) додержуватися, дотри-

муватися чого; (сохранять)

зберігати щ о.

соблюсти додержати, дотримати; до-

держатися, дотриматися чого;

зберегти, -режу, -режёш щ о;

см. соблюдать.

соболезнование співчуття, ср.

собрание ср. 1. (заседание, сходка;

выборный орган) збори, -рів, мн.;