3. Разг. Погодитися, -джуся,

-дишся, схилитися; ся. склонять-

ся 1—3.

склонность ж. І. схильність, ж.; (на-

клонность) нахил, -лу, м.; с. к

музыке схильність (нахил) до му-

зики; 2. (к кому, к чему — распо-

ложение, пристрастие) прихиль-

ність, ж. до кого, до чого,

уподобання, ср. до чого, за-

милування, ср. у чому.

склонный І. схильний; 2. (располо-

женный к кому, к чему) прихиль-

ний.

склоняемый грамм, відмінюваний.

склонять 1. схиляти, похиляти; (на-

клонять — ещё) хилити, нахиля-

ти, клонити; (к кому, к чему —

ещё) прихиляти; (опускать)

опускати; (гнуть) гнути, нагина-

ти; 2. (располагать к себе; убеж-

дать что-л. сделать) схиляти; З.

грамм, відмінювати.

склоняться 1. схилятися, похиляти-

ся; (наклоняться — ещё) хили-

тися, похилятися, клонитися; (к

кому, к чему — ещё) прихиляти-

ся; (гнуться) гнутися; 2. (прини-

мать направление) схилятися;

(поворачивать) повертати; З. (к

чему, на что — соглашаться)

разг. погоджуватися з чим, на

щ о, схилятися до чого, на

щ о; 4. грамм, відмінюватися.

скобка дужка, ж.

сковорода сковорода, ж.

скользить 1. ковзати, сковзати, ков-

затися, сковзатися; 2. (плавно

двигаться) линути, плисти, плив-

ти, -ву, -вёш, перен. плинути.

скользкий 1. слизький, ковзкий,

сковзкий; 2. перен. слизький;

(увёртливый) порский.

скользнуть 1. ковзнути, сковзнути,

ковзнутися, сковзнутися; 2. поли-

нути, попливти, поплисти; см.

скользить.

сколько 1. нареч. скільки; 2. мест.

скільки, -кох; (в восклицатель-

ном и вопросительном предложе-

ниях — ещё) який, котрий.

сколько-нибудь мест., нареч. скіль-

ки-небудь, СКІЛЬКИСЬ.

скончаться книжн. померти, умерти,

скорбеть боліти серцем; (о ком, о

чём — обычно) уболівати з а

ким, за чим; (печалиться)

тужити, журитися, сумувати з а

ким.

скорбный скорботний, тужний, туж-

ливий; (печальный) сумний, су-

мовитий, журний.

скорбь ж. скорбота, ж., [глибокий]

сум, -му, м.; (о чувстве горечи)

жаль, р. жалю, м.; (тоска) туга,

ж., журба, ж.; (о ком, о чём —

ещё) уболівання, ср.

скорлупа ж. шкаралупа, ж.; (шелу-

ха) лушпина, ж., лушпайка, ж.,

собир. лушпиння, ср.

скоронареч. \. швйдко, скоро, хутко;

(быстро) бистро; (прытко) пруд-

ко; 2. (в близкое время) скоро,

швйдко; (вскоре) незабаром, не-

вдовзі.

скоростной швидкісний.

скорость (степень быстроты) швид-

кість, ж.

скот м. собир. худоба, ж., скот, -ту,

м., скотина, ж.

скотоводство и скотовбдчество с.-х.

скотарство, ср.

скрестить схрестити (схрещу, схрес-

тиш); ~ ться схреститися; см.

скрещивать.

скрещивать схрещувати; ~ ться

схрещуватися.

скрип м. сущ. скрип, -пу, м., скрипіт,

-поту, м.; (скрипение) скрипіння,

ср., рипіння, ср.

скрипач скрипаль, -ля, м., скрипач,

-ча, м.

скрипеть скрипіти, рипати, рипіти.•

скрипка скрипка, ж.

скрипнуть скрипнути, рипнути; см.

скрипеть.

скромный скромний.

скрывать что ховати, приховувати,

заховувати; (временно прятать)

переховувати; (утаивать) таїти,

утаювати, притаювати, затаюва-

'Іи щ о, критися з чим.

скрываться 1. ховатися, заховувати-

ся, приховуватися; (временно

прятаться) переховуватися; 2.

(исчезать) зникати, щезати; с.

с глаз зникати (щезати) з очей.

скрытно нареч. потай, потайки, по-

тайком.

скрытный потайний; (о характере —

ещё) потайливий, скрйтний.

скрытый захований; (затаённый —

обычно) прихований.

скрыть сховати, приховати, захова-

ти; переховати; утаїти, притаїти,

затаїти; см. скрывать.

скрыться 1. сховатися, заховатися,

приховатися; переховатися; 2.

зникнути, щезнути; см. скрывать-

ся.

скудный убогий, мізерний; (бедный)

бідний; (нищенский) злиденний,

нужденний.

скука нудота, ж., нудьга, ж., скука,

ж.

скула вилиця, ж.

скуластый вилицюватий.

скульптура скульптура, ж.

скупой скупий.

скучать нудьгувати, нудитися, -джу-

ся, -дишся, скучати.

скучный нудний.

слабость 1. (недостаток физических

сил) слабість, ж.; 2. (отсутствие

твёрдой воли) слабкість, ж.

слабый 1. (недостаточно сильный)

слабкий, слабий; (медлительный,

тусклый — ещё) млявий; 2.

(больной) слабий; (хилый) кво-

лий; (бессильный) безсилий; (вя-

лый) млявий; 3. (не отлича-

ющийся твёрдым характером)

слабкий, слабий; 4. (некрепкий,

ненасыщенный) слабкий, неміц-

ний; 5. (плохой) поганий, слабий,

кепський; (малый) малий; ~ бая

надежда мала надія; 6. (не ту-

гой) слабкий; (свободный) віль-

ний.

слава слава, ж.; плохая (дурная) с.

погана (недобра) слава, несла-

ва; (пересуды) поговір.

славить славити; ~ ться славитися.

славный 1. (прославившийся) слав-

ний; (знаменитый) славетний,

славнозвісний; 2. (хороший) гар-

ний, славний; (хорошего качест-

ва) добрий.

славянин слов'янин, -на, м.

славянский слов'янський.

слагаемое ср. мат. доданок, -нка, м.

сладкий солодкий.

сладости (лакомства) солодощі,

-щів, мн., ласощі, -щів, мн.

слать слати (шлю, шлеш).

слева нареч. ліворуч, зліва.

слегка нареч. злегка, злегенька; (не-

много) трохи, трошки, трішки;

(понемногу) потроху, потрохи.

след слід, -ду, м.

следить (за кем, за чем) стежити

за ким, за чим; (наблюдая,

выслеживая — ещё) слідкувати;

(присматривая — обычно) пиль-

нувати кого, що; (надзи-

рать) наглядати за ким, за

чим, кого, що.

следование ср. (прохождение) про-

ходження, ср., прямування, ср.;

(движение) рух, -ху, м.; поезд

дальнего ~ ния поїзд далёкого

прямування.

следователь слідчий, -чого, м.

следовательно союз отже, отож.

следовать І.(идти) іти [слідом,

услід); (проезжать) проїжджати,

проїздити, -їжджу, -їздиш; (про-

ходить) проходити, -джу, -диш;

(наступать) наставати, надходи-

ти, наступати; (ехать) їхати [слі-

дом, услід]; (двигаться куда-л.)

прямувати; (происходить) відбу-

ватися; 2. (кому, чему) іти з а

ким, за чим, слідувати

кому, чому; (подражать) на-

слідувати кого, що; (соблю-

дать) додержувати, дотримувати

ч о г о; с. его примеру іти за його

прикладом, наслідувати його

приклад; 3. (из чего) виходити;

(вытекать) випливати; (возни-

кать) походити, виникати, поста-

вати; 4. (причитаться) належа-

ти; (приходиться) припадати; 5.

~ дует (нужно) безл. слід; (над-

лежит) належить; (полагается)

годиться, випадає; (надо) треба;

поступайте как ~ дует робіть як

слід (як годиться, як належить),

следствие ' ср. (результат) наслідок,

-дку, м.; (вывод) висновок, -вку,

м.

следствие 2 (расследование) юр.слід-

ство, ер.

следующий 1. прил. наступний;

(дальнейший) дальший; (бли-

жайший) другий; 2. (перед пере-

числением или пояснением) та-

кий, от (ось) такий.

слеза сльоза, ж.

слезать злазити (злажу, злазиш),

злізати; (отпадать, сходить —

ещё) облазити, облізати.

слезть злізти; облізти; см. слезать.

слепнуть сліпнути.

слепой сліпий.

слепота сліпота, ж.; (перен.— ещё)

полуда, ж.

слесарный слюсарний, слюсарський.

слесарь слюсар, -ря, м.

слёт зліт, 'р. зльоту, м.

слива слива, ж., сливка, ж.

сливать зливати; ~ ться зливатися.

сливки мн. вершки, -ків, мн., реже

вершок, -шка, м.

сливочный вершковий; ~ ное масло

вершкове масло.

слизь ж. слиз, -зу, м.

слитно нареч. 1. злито; 2. укупі',

разом; писать с. писати одним

словом (укупі, разом).

слитный 1. злйтний; 2. грамм, стяг-

нений; (вместе) вкупі, разом.

слить злити (зіллю, зіллєш), зілля-

ти; ~ ться злитися, зіллятися;

ся. сливать.

сличать звіряти; (сравнивать) порів-

нювати; (сопоставлять) зіставля-

ти.

сличить звірити; порівняти; зістави-

ти; см. сличать.

слишком нареч. надто; (чересчур)

занадто.

слияние злиття, ср., (неоконч. д.—

ещё) зливання, ер.

словарный словниковий.

словарь словник, -ка, м.

словесный словесний.

словно 1. (как) союз як; 2. (как

будто) союз, част, мов, немов,

наче, неначе, ніби.

слово ср. слово, ср.; (публичная

речь — обычно) промова, ж.

словообразование ср. словотвір,

-твору, м.; (действие) словотво-

рення, ср.

словосочетание словосполучення, ср.

слог ' грамм, склад, -ду, м.

слог 2 (стиль) стиль, -лю, м.; (склад)

склад, -ду, м.

слоговой грамм, складовий; (слого-

образующий — ещё) складотвор-

чий.

сложение ср. 1. (действие) складан-

ня, ср., складення, ср., створення,

ср.; см. складывать; 2. мат. дода-

вання, ср., складання; З. (тело-

сложение) будова, ж., статура,

ж.; (склад) склад, -ду, м.; 4,

(строение вещества) будова.

сложить І. скласти (складу, скла-

деш) ; стулити; згорнути; 2. мат.

додати, скласти; 3. скласти, ство-

рити; см. складывать.

сложиться 1. скластися (складуся,

складешся); стулитися; згорну-

тися; 2. мат. скластися; 3. склас-

тися, створитися, утворитися; 4.

сформуватися; усталитися; см.

складываться.

сложноподчинённый грамм, складно-

підрядний.

сложносокращённый грамм, склад-

нос корочений.

сложносочинённый грамм, складно-

сурядний.

сложный складний.

слой м. шар, -ру, м., верства, ж.

слои слон, -на, м.

слоненок м. слоня, ср. слоненя, ср.,