4. (Подпись) підпис, -су, м.; (рас-

писка) розписка, ж.; (весь текст

и подпись) напис, -су, м.

рост м. \. (действие) ріст, р. росту,

м.; (увеличение) збільшення, ср.,

зростання, ср.; (разрастание)

розростання, ср.; 2. (возраста-

ние, совершенствование, улучше-

ние) зростання, реже зріст, р.

зросту, м., ріст; (увеличение) збіль-

шення, ср.; 3. (размеры челове-

ка или животного) зріст, реже

ріст; высокого ~ ста високий на

зріст, високого зросту.

ростовщик лихвар, -ря, м.

росток 1. росток, -тка, м., паросток,

м.; (семени — обычно) кільчик,

-ка, м.; 2. (черенок) живёць,

-вця, м., паросток.

рот рот, р. рота, м.

роща ж. гай, р. гаю, м.; (дубовая)

діброва, ж.

рубанок рубанок, -нка, м.

рубаха и рубашка сорочка, ж.

рубеж м. 1. межа, ж., рубіж, -беж у,

м.; (грань) грань, ж.; 2. (госу-

дарственная граница) кордон,

-ну, м.

рубить 1. рубати; (деревья и т. п.—

ещё) стинати; 2. (измельчать

мясо, капусту и т. п.—обычно)

сі«ти (січу, січеш); (капусту —

ещё) шаткувати.

рубль карбованець, -нця, м.

ругань ж. лайка, ж.; (укоры —

ещё) картання, ср.

ругательный лайливий.

ругательство ср. лайка, ж.

ругать лаяти, сварити; (корить) га-

нити, картати.

ругаться лаятися; (ссориться —

ещё) сваритися.

руда руда, ж.

рудник м. рудник, -ка, т., копальня,

ж.

ружейный рушничний.

ружьё ср. рушниця, ж.

руйна руїна, ж.

рука рука, ж.; <^> на скорую ~ ку

нашвидку, нашвидкуруч, на

швидку руку.

рукав рукав, -ва, м.

руководитель керівник, -ка, м.

руководить керувати.

руководство ср. 1. керівництво, ср.;

(действие — ещё) керування,

ср.; (водительство — ещё) про-

від, -воду, м.; 2. (учебное посо-

бие) посібник, -ка, м.; (учебник)

підручник, -ка, м.; (наставление)

порадник, -ка, м.

руководствоваться керуватися.

руководящий прил. 1. (который ру-

ководит) керівний; (ведущий)

провідний; ~ щие органы керівні

органи; ~ щая идея провідна

ідея; 2. (служащий руководством)

провідний, для керівництва;

~ щие указания вказівки для

керівництва, провідні вказів-

ки.

рукоделие рукоділля, ср.; (шитьё —

ещё) шитво, ср.

рукопись ж. рукопис, -су, м.

рукоплескать плескати (плещу,

плёщеш) [в долоні], аплоду-

вати.

рукопожатие ср. рукостискання, ср.,

потиск руки (рук), м.; обменять-

ся ~ тиями потиснути один одно-

му руки.

рукоятка ж. рукоятка, ж.; (ручка)

ручка, ж., держак, -ка, м.

рулевой 1. прил. рульовий, стерно-

вий; 2. сущ. рульовий, -вого, м.,

стерновий, -вого, м., стерничий,

-чого, м.; (кормчий) керманич,

-ча, м.

руль м. кермо, ср., руль, -ля, м.;

(на судне — обычно) стерно,

ср.

румын румун, -на, м.

румынский румунський.

румяный рум'яний.

рупор рупор, -ра, м.

русло річище, ср., русло, ср.

русский 1. (относящийся к России)

російський; 2. (относящийся к

Древней Руси) руський; З. сущ.

росіянин, -на, м.

русый русявий, русий.

рухнуть 1. повалитися; (обрушить-

ся) завалитися; (упасть — ещё)

упасти (упаду, упадёш); 2. (раз-

ладиться) перен. зруйнуватися;

(о надеждах и т. п.) загинути,

пропасти.

ручательство ср. порука, ж., запору-

ка, ж.

ручаться рушитися, ручатися.

ручей струмок, -мка, м., реже потік,

-току, м., ручай, -чаю, м.

ручка ручка, ж.

ручной ручнйй; (о животных: не ди-

кий) свійський.

рушить руйнувати; (ломая, разби-

вая — ещё) розвалювати; (ва-

лить — ещё) валйти.

рыба рйба, ж.

рыбак рибалка, -ки, м., рибак, -ка, м.

рыбалка м. (рыбная ловля) разг.

риболовля, ж., рибалки, -лок,

мн., рибалка, ж.

рыбий риб'ячий.

рыбный рйбний; (изобилующий ры-

бою) рйбний; (относящийся к

рыбе) риб'ячий.

рыболов рибалка, -ки, м.

рыболовецкий рибальський, риболо-

вецький.

рыдание ридання, ср., голосіння, ср.

рыдать ридати, голосити, -лошу,

-лбсиш.

рыжий рудйй.

рыло рйло, ср.

рыльце ср. (часть пестика цветка)

приймочка, ж.

рынок рйнок, -нку, м.; (базар) ба-

зар, -ру, м.

рысак рисак, -ка, м.

рыскать (бегать в поисках) ганяти;

(носиться разг.— ещё) гасати;

(выискивать) нишпорити; (ис-

кать ~~ ещё) шукати.

рысь ж. (бег) рись, ж., клус, -су, м.

рытвина ж. вибій, -бою, м., вибоїна,

ж.

рыть рйти; (копать — обычно) ко-

пати.

рыхлый I. пухкий; (рассыпчатый)

розсйпчастий, сипкий; (хрупкий)

крихкий; (трухлявый) трухля-

вий, трухлий; (пористый) дірчас-

тий; 2. (дряблый) крихкотілий;

(обрюзглый) брезклий; 3. (без-

вольный, вялый) кволий, в'ялий.

рыцарь рицар, -ря, м.; (поэт., пе-

рем.— ещё) лицар, -ря, м.

рычаг м. важіль, -желя, м., підойма,

ж.

рычать ричати; (о собаке, волке и т.

п. или перен.) гарчати.

рьяный 1. палкий, завзятий, запов-

зятий; (горячий — ещё) гаря-

чий; (усердный) щйрий; 2. (рез-

вый — о лошади) баский, гаря-

чий.

рябина (дерево, ягоды) горобина, ж.

рябой рябйй; (о курах — ещё) зо-

зулястий.

рябь ж. 1. (на воде) брижі, р. бриж,

мн.; (мелкая — ещё) жмури.^

-рів, мн.; 2. (пятнышки) ряботин-

ня, ср.; 3. (мельканье в глазах)

мигтіння, ср., миготіння, ср., ря-

бизна, ж.

ряд м. I. ряд, -ду, м.; 2. (строй в одну

линию) ряд, лава, ж.; (шеренга)

шеренга, ж.; 3. (вереница, неко-

торое количество) ряд, низка, ж.,

шеренга; 4. с.-х. рядок, -дка, м.,

ряд; (полоса покоса) ручка, ж.

рядовой 1. прил. рядовий; (обык-

новенный — ещё) звичайний; 2.

прил. воен. рядовий; З. сущ. ря-

довйй, -вого, м.

рядом нареч. (с кем, с чем) поряд

кого, чого, з ким, з чим,

рядом з к и м, з чим; (возле)

поруч кого, чого, з ким, з

чим; (около) обіч к о г о, ч о г о,

побіч, побік кого, чого, з

к и м, з чим; (поблизости) по-

близу, близько к о г о, ч о г о; са-

дись р. со мной сідай поруч мене

(зі мною); они живут тут р. вони

живуть тут поряд (рядом, побли-

зу).

с и со предл. 1. с р. з, із, зі к о г о,

чого, за чим; уйти со двора

піти з двору; с вашего разреше-

ния з вашого дозволу, за вашим

дозволом; 2. (начиная с) с р. від,

із, зі чого; с утра до вечера від

(з ранку до вечора; 3. (по причи-

не, из-за) с р. з, із, зі, зо, від

чого; сгорать со стыда згоряти

з (від) сорому; 4. с в. з, із к о г о,

що: пробыл с месяц пробув з

місяць; 5. с т. з, із, зі ким, чим,

а также другие предлоги или без

них; брат с сестрой брат із сест-

рою; со мной зі мною; с вашей

помощью з (за) вашою допомо-

гою, при вашій допомозі; с виду

на вйгляд.

сабля шабля, ж.

саботаж саботаж, -жу, м.

саботажник саботажник, -ка, м.

сад сад, -ду, м.; (поменьше) садок,

-дка, м.; детский с. дитячий са-

док.

садиться 1. сдати; 2. (оседать) сіда-

ти, осідати; 3. (о ткани — укора-

чиваться) збігатися, зсідатися.

садовник садівник, -ка, м., садівни-

чий, -чого, м.

садоводство садівництво, ср.

сажать саджати, _ садити, -джу,

-диш; (усаживать; о растени-

ях — ещё) садовити.

саженец м. саджанець, -нця, м.; (о

луке, картофеле) саджанка, ж.

салазки саночки, -чок, мн., санчата,

-чат, мн.

салат м. салат, -ту, м., салата, ж.

сало ср. сало, ср.; (говяжье, ба-

ранье, свечное) лій, р. лою, м.;

(внутреннее) здір, р. здору, м.;

(топлёное свиное, птичье) сма-

лець, -льцю, м.

салфетка серветка, ж., салфетка, ж.

сальный 1. сальний; (о свече) лойо-

вий; (жирный) масний; 2. (заса-

ленный) засмальцьований, заяло-

жений.

салют салют, -ту, м.

салютовать салютувати.

сам мест, сам, м. (ж. сама, ср. само,

саме, мн. самі, сами).

самец самець, -мця, м.; (о птицах,

некрупных животных — ещё)

самчик, -ка, м.

самка самка, ж., самиця, ж.

самовольный 1. самовільний; 2. (свое-

вольный) свавільний.

самодельный саморобний.

самодержавие самодержавство, ср.

самодеятельность самодіяльність, ж.

самодовольный самовдоволенні!, са-

ги озадоволений.

самозащита ж. самозахист, -ту, м.;

(самооборона) самооборона, ж.

самокритика самокритика, ж.

самолёт літак, -ка, м.

самолюбивый самолюбний, самолю-

бивий; (с гонором) гонористий,

гоноровитий.

самолюбие ср. самолюбство, ср., са-

молюбність, ж., самолюбивість,

ж.

самомнение ср. зарозумілість, ж., за-

розуміння, ср.

самонадеянный самовпёвнений.

самообладание ср. самовладання,

ср., реже самовлада, ж.

самообслуживание самообслугову-

вання, ср.

самоопределение самовизначення,

ср.

самоотверженность самовідданість,

ж.

самоотверженный самовідданий.

самопожертвование ср. самопожерт-

ва, ж., самопожертвування, ср.

самородок горн., перен. самородок,

-дка, ж.

самосвал самоскид, -да, м.

самостоятельность самостійність, ж.

самостоятельный самостійний.

самотёк самоплйв, -ву, м.

самоубийство самогубство, ср., са-

мовбивство, ср.

самоуверенный самовпёвнений.

самоуправление самоврядування,

ср.

самоходный самохідний.

самочувствие самопочуття, ср., са-

мопочування, ср.

самый мест. 1. самий, м. (ж. сама,

ср. саме, мн. самі), усилит, самі-

сінький; (сам) сам; в тот же

самый день того самого дня, у той

самий день; в самом деле на-

справді; 2. (в сложных формах

превосх. ст. прил. передаётся

приставкой най-) самый дорогой,

найдорожчий.

санаторий санаторій, -рію, м.

сани сани, -ней, мн.

санитар санітар, -ра, м.

санитарный санітарний.

санки уменьш., ласк, санки, -нок,

мн., ґринджоли, -джол, мн.

санкционировать санкціонувати.

сантиметр сантиметр, -ра, м.

сапог чобіт, -бота, м.

сапожник швець, р. шевця, м., реже

чоботар, -ря, м.

сапожный 1. шевський, реже чобо-

тарський; 2. (обувной) взуттє-

вий; ~ ная щётка щітка для взут-

тя.

сарай м. сарай, -рая, м.; (открытый '

с одной или нескольких сторон)

повітка, ж.

саранча сарана, ж.

сатира сатира, ж.

сатирический и сатиричный сатирйч-'

ний.

сахар цукор, -кру, м.

сахарница цукорниця, ж.

сахарный 1. цукровий; ~ ный заводі

цукровий завод; 2. перен. мед6-|

вий, солодкий; ~ ные речи медб- ]

ві (солодкі) речі.

сбегать збігати; (о воде — обычно)^

стікати.

сбегаться збігатися.

сбежать збігти (збіжйть); стекти|

(стечё); см. сбегать.

сбежаться збігтися (збіжиться); см.\

сбегаться.

сберегательный ощадний.

сберегать 1. (сохранять) зберігати^

2. (откладывать) заощаджувати

сбережение 1. (действие) зберігай^

ня, ср., збереження, ср.; заоща

дження, ср.; заощаджування!

ср.; 2. (накопленная сумма) за-ї

ощаджений.

сберечь 1. зберегти, -режу, -режёш;

2. заощадити, -джу, -диш; см.

сберегать.

сбивчивый плутаний; (противоречи-

вый) суперечливий.

сближать зближувати, зближати;

~ ться зближуватися, зближати-

ся.

сблизить зблизити (зближу, збли-

зиш); ~ ться зблизитися; см.

сближать,

сбоку нареч. збоку.

сбор м. збірі р. збору, м.; (неоконч.

д.— обычно) збирання, ср.

сборник м. збірник, -ка, м.; (собра-

ние — обычно) збірка, ж.

сборный збірний,

сбрасывать скидати,

сбросить скинути; см. сбрасывать,

сбывать 1. (продавать) збувати; 2.

(кого, что — избавляться) збу-

ватися кого, чого, збувати

кого, що.

сбываться збуватися; (осуществ-

ляться — обычно) справджува-

тися, здійснюватися.

сбыт збут, -ту, м.

сбыть 1. збути (збуду, збудеш); 2.

збутися, збути; см. сбывать,

сбыться збутися (збудеться); справ-

дитися, здійснитися; см. сбывать-

ся.

свадебный весільний,

свадьба ж. весілля, ер.

сваливать 1. звалювати; 2. (сбрасы-

вать) скидати; 3. (вину, ответст-

венность) звертати, скидати,

складати, звалювати,

свалить 1. звалити; 2. скинути; 3.

звернути, скинути, скласти (скла-

ду, складеш), звалити; см. сва-

ливать.

сваривать зварювати,

сварить зварити; см. сваривать.

сварка ж. зварювання, ср., зварен-

ня, ер.

свая паля, ж.

сведение ср. І. (известие) відомість,

ж.; 2. (знания) знання, ср.; при-

нимать к ~ нию брати до відома,

сведущий знаючий; (понимающий)

тямущий, тямкий, тямовитий, тя-

мучий; (опытный) досвідчений;

(знакомый) обізнаний з чим.

свежесть 1. (качество, свойство) сві-

жість, ж.; 2. (прохлада) прохоло-

да, ж., свіжість.

свежий свіжий; (о погоде — обыч-

но) холоднуватий.

свёкла ж. буряк, -ка, м.

свекольный буряковий.

свёкор свёкор, -кра, м.

свекровь свекруха, ж.

свергать скидати; (низвергать —

ещё) валити.

свергнуть скинути; повалити; см.

свергать.

свержение скинення, ср., (неоконч.

д.— ещё) скидання, ср.; повален-

ня, ср.; см. свергать.

сверить звірити; см. сверять.

сверкать блискати, усилит, блискоті-

ти, -кочу, -котиш, виблискувати,

ряхтіти.

сверкнуть блиснути, виблиснути; см.

сверкать.

сверлить 1. свердлити, свердлувати;

2. (протачивать отверстия — о

насекомых) точити.

сверло ср. свердел, -дла, м., свердло,

ср.

свернусь 1. згорнути; стулити; скру-

тити (скручу, скрутиш); звити

(зів'ю, зів'єш); 2. звернути; збо-

чити; повернути; 3. згвинтити,

-нчу, -нтйш; см. свёртывать.

свернуться 1. згорнутися; стулитися;

скрутитися (скручуся, скрутиш-

ся); звитися (зів'юся, зів'єшся);

2. зсістися (зсядеться), скипіти-

ся, -питься; см. свёртываться.

сверстник одноліток, -тка, м., ровес-

ник, -ка, м., перевесник, -ка, м.

свёрток згорток, -тка, м., пакунок,

-нка, м., суверток, -тка, м.; (из

бумаги, полотна и т. п.) сувій,

-вою, м.

свёртывать и сворачивать 1. згорта-

ти; (складывать — о листьях, ле-

пестках — ещё) стуляти, стулю-

вати; (скручивать) скручувати;

(свивать) звивати; 2. (в сторону)

звертати; (уклоняться, сходить с

прямого пути — ещё) збочувати;

(поворачивать) повертати; З.

(свинчивать) згвинчувати.

свёртываться и сворачиваться 1.

згортатися; (сжиматься, склады-

ваться — ещё) стулятися, стулю-

ватися; (скручиваться) скручу-

ватися; (свиваться) звиватися;

2. (о молоке и пр.) зсідатися,

скипатися.

сверх предл. с р. 1. (поверх) поверх

чого; 2. (свыше, больше) над,

понад щ о; с. плана над (понад)

план; 3. (кроме, помимо) крім

чого, опріч, разг. окрім чого;

4. (вопреки) над Ід о; с. наших

надежд над наші надії.

сверхмощный надпотужний.

сверхплановый надплановий, понад-

плановий. .

сверху нар'еч. 1. зверху; 2. (с высоты,

свыше) згори, зверху; смотреть с.

вниз дивитися згори (зверху)

вниз; 3. (на поверхности) поверх,

зверху.

сверхурочный понаднормовий, над-

нормовий; (внеочередной) поза-

черговий.

сверчок цвіркун, -на, м.

свершаться ставитися; (осуществ-

ляться) здійснюватися; (сбы-

ваться) збуватися.

свершиться статися; здійснитися;

збутися; см. свершаться.

сверять звіряти.

свести 1. звести (зведу, зведеш);

скорчити, зсудомити; 2. перевес-

ти, звести; 3. перебити, -б'ю,

-б'єш, перевести; 4. вивести; см.,

сводить І—4.

свет ' м. світло, ср.; (освещение —

ещё) освітлення, ср.; (рассвет)

світанок, -нку, м.

свет2 (мир) світ, -ту, м.

светать безл. світати, розвиднятися,

розвиднюватися, дніти.

светило світило, ср.

светить світити (свічу, світиш);

(очень ярко — ещё) висвічувати;

(о звёздах и перен.— ещё) зорі-

ти; ~ ться світитися; зоріти.

светло 1. нареч. ясно; світло; см.

светлый; 2. в знач. сказ, (видно)

видно; (перен.— о настроении)

ясно.

светло-русый русявий.

светлый яснйй; (преимущественно

перен.) світлий; (радостный —

часто) пресвітлий; (о ночи —

ещё) видний; ~ лое будущее пе-

рен. світле (ясне) майбутнє.

световой світловий.

светофор світлофор, -ра, м.

светящийся прил. світний, світляний,

який (що) світиться.

свеча и свечка свічка, ж.; (боль-

шая — ещё) свіча, ж.

свидание ср. побачення, ср.; (встре-

ча) зустріч, ж.

свидетель свідок, -дка, м.

свидетельство ср. 1. (показание)

свідчення, ср.; 2. (подтверждаю-

щий факт) свідчення, посвідчен-

ня, ср., свідоцтво, ср.; (доказатель-

ство) доказ, -зу, м.; З (документ)

свідоцтво; (удостоверение) по-

свідчення, посвідка, ж.

свидетельствовать (подтвердить ис-

тинность} свідчити, посвідчувати.

свинья свиня, ж.

свирель сопілка, ж.

свирепствовать лютувати, лютитися

(лючуся, лютишся).

свирепый лютий; (жестокий) жорс-

токий.

свисать звисати; (склоняться —

ещё) схилятися; (обвисать —

ещё) обвисати; (нависать —

ещё) нависати.

свиснуть звиснути; схилитися; об-

виснути; нависнути; см. свисать.

свист м. свист, -ту, м.; (действие)

свистання, ср., свистіння, ср.

свистеть и свистать свистіти (свищу,

свистиш), свистати (свищу, сви-

щеш).

свистнуть свиснути; см. свистеть.

свисток свисток, -тка, м.

свитер светр, -ра, м.

свобода 1. воля, ж., свобода, ж.; 2.

(вольность) вільність, ж.; сде-

лаю это на ~ де (на досуге)

зроблю це на дозвіллі.

свободный вільний.

свободолюбивый волелюбний, віль-

нолюбний, свободолюбний.

сводить 1. зводити, -джу, -диш; (о

судороге) корчити, судомити; 2.

(изменять тему разговора) пере-

водити, зводити; 3. (переносить

рисунок, изображение) переби-

вати, переводити; 4. (выводить

пятна и т. п.) виводити; 5. (унич-

тожать) винищувати, нищити,

знищувати.

сводка ж. (объединённые данные,

сведения) зведення, ср.

сводный зведений; (сборный) збір-

ний.

своевременный своєчасний; (сде-

ланный вовремя — ещё) вчас-

ний.

своенравный норовистий; (кап-

ризный, прихотливый) примхли-

вий.

своеобразный своєрідний.

свой мест,, свій, м. (ж. своя, ср. своё,

мн. свої).

свойственный властивий.

свойство ср. властивість, ж.

сворачивать см. свёртывать.

свысока нареч. звисока, реже згорй;

(гордо) згорда, спогорда.

свыше 1. нареч. згорй; приказ с.

наказ згорй; 2. пдедл. ср. понад

щ о; (больше) більше (більш).

ніж що;^ с. ста человек'понад

сто чоловік, більше, ніж сто чо-

ловік.

связать 1. зв'язати (зв'яжу,

зв'яжеш); сполучити; поєднати;

пов'язати; 2. вив'язати; сплести;

см. связывать.

связист зв'язківець, -вця, м.

связка ж. 1. (вязанка) в'язка, ж.;

(нанизанных предметов — ещё)

низка, ж.; (дорожных вещей и т.

п.) пакунок, -нка, м.; 2. грамм.

и пр. зв'язка, ж.

связующий прил. сполучний.

связывать 1. зв'язувати; (соеди-

нять — ещё) сполучати; (друж-

бой и т. п.— ещё) єднати; (увя-

зывать — обычно) пов'язувати;