4. (Постановление) ухвала, ж.,

постанова, м., рішення, ср.; (при-

говор — ещё) вирок, -ку, м., прй-

суд, -ду, м.

решётка ж. 1. грати, р. грат, мн.;

(ограда) штахети, -хет, мн.; 2.

(ажурное плетение; деталь топ-

ки) решітка, ж.

решимость и решительность рішу-

чість, ж.; (смелость — ещё)

зважливість, ж., відвага, ж.

решительный 1. рішучий; (смелый —

ещё) зважливий, відважний;

(категорический — ещё) катего-

ричний; ~ ный тон рішучий (ка-

тегоричний) тон; 2. (решающий)

вирішальний, реже вирішний, рі-

шучий.

решить 1. вирішити; ухвалити, по-

становити; зважити; 2. розв'яза-

ти; вирішити; см. решать.

решиться 1. вирішити; зважитися,

наважитися, відважитися; 2.

розв'язатися, вирішитися; см. ре-

шаться.

реять 1. (парить) ширяти; 2. (разве-

ваться) маяти (має), майоріти.

ржаветь іржавіти, реже ржавіти.

ржавчина іржа, ж., реже ржа, ж.;

(плёнка на болоте — ещё) осуга,

ж.

ржавый іржавий, реже ржавий; (за-

ржавленный) заіржавлений, за-

ржавлений; (заржавевший) за-

іржавілий, заржавілий.

ржаной житній.

ржать іржати.

ринуться кинутися; (устремиться,

хлынуть — ещё) ринути, ринути-

ся, поринути; (метнуться) мет-

нутися.

ряс рис, -су, м.

риск риск, -ку, м., ризик, -ку, м.

рискнуть рискнути, ризикнути; зва-

житися, наважитися; см. риско-

вать.

рисковать рискувати, ризикувати;

(отваживаться, решаться —

обычно) зважуватися, наважу-

ватися; (чём-л.— ещё) важити.

рисование малювання, ср., рисуван-

ня, ср., змальовування, ср.; см.

рисовать.

рисовать 1. малювати, рисувати; 2.

перен. малювати, змальовувати.

рисунок 1. малюнок, -нка, м., рису-

нок, -нка, м.; (узор — ещё) візе-

рунок, -нка, м.; 2. жив. рисунок;

3. (Очертание, контур) обрис, -су,

м., контур, -ру, м.

ритм ритм, -му, *.

ритмический и ритмичный ритміч-

ний.

рйфма рима, ж.

рифмовать римувати.

робеть боятися; (теряться) торопіти;

(смущаться) ніяковіти.

робкий боязкий, несміливий, нерішу-

чий; (пугливый) полохливий;

(застенчивый) соромливий, со-

ром'язливий, сором'язний.

ров рів, р. рову, м.

ровесник ровесник, -ка, м., однолі-

ток, -тка, м., перевесник, -ка, м.

ровно нареч. \. рівно; дышать р.

дихати рівно; 2. (точно) рівно;

(как раз — ещё) якраз.

ровный рівний.

ровнять (делать ровным, гладким)

рівняти; (выравнивать — обыч-

но) вирівнювати.

рог ріг, р. рога и (о материале)рогу,

м.

рогожа рогожа, ж., мачула, ж.

род м. 1. рід, р. роду, м.; (поколе-

ние -— ещё) покоління, ср.; (про-

исхождение — ещё) порода, ж.,

поріддя, ср.; 2. (вид, тип, разно-

видность) рід, вид, -ду, м., гату-

нок, -нку, м.; 3. (способ, образ

действия) рід; (жанр) жанр, -ру,

м.; 4. бот., грамм, и пр. рід.

родильный родильний, пологовий.

родина батьківщина, ж.; наша Роде-

на — Советский Союз наша

Батьківщина — Радянський Со-

юз.

родинка родимка, ж.

родителя батьки, -ків, мн.

родительный: ~ ный падёж грамм.

родовий відмінок.

родительский батьківський.

родить 1. родити, -джу, -диш, на-

роджувати, сов. народити, поро-

дити, зродити, уродити; 2. (при-

носить урожай) родити, сов. зро-

дити; (плодоносить) плодоноси-

ти.

родиться І. народжуватися, сов. на-

родитися, -джуся, -дишся, уроди-

тися; 2. (возникать) виникати,

сов. виникнути; (появляться) по-

ставати, сов. постати; (рождать-

ся) народжуватися, сов. народи-

тися; (зарождаться) зароджува-

тися, сов. зародитися; 3. (вы-

растать, давать урожай) родити,

родитися, сов. родити, уродити,

родитися, уродитися.

роднйк м. джерело, ер.

родниковый джерельний.

родной рідний.

родные мн. рідні, -них, мн.; (родст-

венники — обычно) родичі, -чів,

мн., собир. рідня, ж.

родия ж. собир. рідня, ж., родина,

ж.; (родственники) родичі, -чів,

мн.

родственник родич, -ча, м.

родственный 1. (относящийся к

родственникам; о чувствах, отно-

шениях и т. п.) родинний; 2.

(близкий по происхождению, по

свойствам и т. п.) споріднений.

родство ср. спорідненість, ж., спорід-

нення, ср.

рождаемость народжуваність, ср.

рождаться 1. народжуватися; 2. (со-

здаваться) перен. народжувати-

ся, породжуватися; (возникать)

виникати, поставати; (заро-

і

ждаться) зароджуватися.

рождение народження, ср., (не-

оконч. д.— ещё) народжування,

ер.

рожь ж. жито, ер.

роза (растение и цветок.) троянда,

ж.

розница ж. роздріб, -робу, м.

розничный роздрібний.

рознь ж. 1. (вражда) ворожнеча, ж.;

(несогласие) незгода, ж., незла-

года, ж.; (раздор) розбрат, -ту,

м.; (ссоры) чвари, р. чвар, ми.; 2.

в знач. сказ, різниться.

розовый І. трояндовий, реже троянд-

ний; 2. (о цвете) рожевий.

розыгрыш м. розиграш, -шу, м.

розыск м. розшук, -ку, м., розшукан-

ня, ср., (неоконч. д.— обычно)

розшукування, ср.

роиться роїтися; (о мыслях — ещё)

снувати, снуватися.

рой рій, р. рою и (только прям.) роя,

м.

рокотать рокотати, -кочу, -кочеш,

рокотіти, -кочу, -котиш; (грохо-

тать) гуркотіти, гуркотати.

роль роль, ж.

роман роман, -ну, м.

романтика романтика, ж.

романтический и романтичный ро-

мантичний.

ронять 1. упускати, пускати; 2.

(сбрасывать) скидати; (опроки-

дывать) перекидати; (сталки-

вать) зштовхувати; 3. (терять)

губити; 4. (давать возможность

упасть оторвавшемуся) ронити;

(лишаться чего-л., теряя) губи-

ти; (сбрасывая) скидати; 5.

(опускать голову, руки) опуска-

ти; 6. (небрежно произносить

слова и т. п.) кидати; (как бы

невзначай — ещё) закидати;

(цедить) цідити, -джу, -диш; 7.

(унижать) принижувати.

ропот м. 1. (недовольство) ремство,

ср., ремствування, ср., нарікання,

ср.; 2. (глухой шум) гомін, -мону,

м.

роптать ремствувати, нарікати.

роса роса, ж.

роскошный розкішний; (пышный,

цветущий — ещё) пйшний; (пре-

восходный, отличный — обычно)

чудовий.

роскошь ж. розкіш, ж.; (излишества

в жизненных удобствах — ещё)

розкоші, -шів, ми.; (пышность)

пишність, ж., пишнота, ж.

роспись ж. \. (действие) розмалю-

вання, ср., (неоконч. д.— ещё)

розмальовування, ср.; 2. (стен-

ная живопись) малювання, ср.;

(узоры — на предметах) мере-

жання, ср., мереження, ср.; 3.

(письменный перечень) розпис,

-су, м.; (список) список, -ску, м.;