2. (Становиться известным, до-

ступным для многих) поширюва-

тися; (о слухах, известиях и т.

п.— ещё) розповсюджуватися,

розходитися, розноситися; 3. (о

запахе, тепле, свете и т. п.) роз-

ходитися, поширюватися; (о зву-

ках, запахе — ещё) розноситися.

распускать 1. розпускати; 2. (раз-

вёртывать, раскрывать) розгор-

тати, розпускати; (паруса и т.'

п.— ещё) напинати; (ослаб-

лять — ещё) попускати; З. (рас-

пространять слух, молву) розпус-

кати, пускати.

распускаться 1. розпускатися; (раз-

вёртываться — ещё) розгортати-

ся; (о деревьях — ещё) розвива-

тися; (о почках, о цветах — ещё)

розпукуватися, розбруньковува-

тися; 2. переч, розпускатися;

(развращаться — ещё) розбещу-

ватися.

распустить 1. розпустити, -пущу,

-пустиш; 2. розгорнути, розпусти-

ти; напнути, нап'ясти (напну, на-

пнеш); попустити; 3. розпустити,

пустити; см.. распускать,

распуститься 1. розпуститися; роз-

горнутися; розвитися; розпукати-

ся, розбрунькуватися; 2. перен.

розпуститися, -пущуся, -пустиш-

ся; розбеститися, -бёщуся, -бёс-

тишся; см. распускаться.

распутать розплутати; см. распу-

тывать.

распутица ж. бездоріжжя, ср.

распутывать розплутувати.

распущенный прил. розпущений,

розпусний; (избалованный, раз-

вратный — ещё) розбещений.

рассада розсада, ж.

рассадник розсадник, -ка, м.

рассаживаться сідати, розсаджува-

тися, розсідатися.

рассвести безл. розвиднітися, роз-

видніти, повидніти; см. рассве-

тать.

рассвет м. \. світанок, -нку, м., сві-

тання, ср., світ, -ту, м., досвіт, -ту,

м., досвіток, -тку, м.; 2. перен.

світанок, світання; на ~ те жиз-

ни на світанку (на світанні) жит-

тя.

рассветать безл. світати, розвидня-

тися, розвиднюватися, видніти,

днїти.

рассеивать 1. розсівати, розсіювати;

2. (Розгонять) розганяти, розго-

нити; (развеивать) розвіювати;

(горе, тоску; тучи — ещё) розби-

вати; 3. (распылять) перен. роз-

порошувати.

расселина розколина, ж., розпадина,

ж.; (ущелье) ущелина, ж.; (тре-

щина) тріщина, ж.

рассердить розсердити, -джу, -диш,

розгнівати.

рассесться сісти (сяду, сядеш), роз-

сістися; см. рассаживаться.

рассеянный прил. 1. (невнима-

тельный) неуважний, неуважли-

вий; 2. (разбросанный на боль-

шом расстоянии) розкиданий,

розсіяний; 3. (о лучах, свете)

розсіяний.

рассеять 1. розсіяти; 2. розігнати

(розжену, розженеш);'розвіяти;

розбити (розіб'ю, розіб'єш); 3.

перен. розпорошити; см. рассе-

ивать.

рассказ м. 1. лит. оповідання, ср.; 2.

(то, что рассказывается} опові-

дання, розповідь, ж., оповідь, ж.

рассказать розповісти, -вім, -вісй,

розказати, -кажу, -кажеш; см.

7 Д. Ганич

рассказывать.

рассказывать розповідати, розказу-

вати, оповідати.

расследование ср. розслідування,

ср., розслід, -ду, м.

расследовать розслідувати.

рассматривать розглядати; (разби-

рать — ещё) розбирати.

рассмотреть розглянути; розібрати

(розберу, розбереш); см. рассмат-

ривать.

расспрашивать розпитувати, розпи-

туватися, питати.

расспросить розпитати, розпитатися,

попитати; см. расспрашивать.

рассрочка ж. розстрочка, ж., роз-

строчення, ср.; купить в ~ ку

купити На виплат (в розстрочку,

з розстроченням).

расставание ср. розставання, ср.;

розлука, ж., розлучення, ер.

расставаться розставатися; (роз-

лучаться — ещё) розлучатися;

(расходиться — ещё) розходити-

ся, -джуся, -дишся.

расстаться розстатися; розлучитися;

розійтися; см. расставаться.

расстёгивать розстібати; ~ ться роз-

стібатися.

расстегнуть розстебнути; ~ ться

розстебнутися; см. расстёгивать.

расстояние ср. відстань, ж.; (отда-

лённое — обычно) віддалення,

ср., віддаль, ж.

расстраивать 1. (причинять ущерб,

нарушать порядок) розладнува-

ти, розладжувати; 2. муз., радио

розладнувати, розстроювати; 3.

(огорчать) прикро вражати, за-

вдавати жалю, [дуже] засмучу-

вати.

расстрел розстріл, -лу, м.

расстроенный прил. 1. розладнаний,

розладжений; 2. розладнаний,

розстроєний; 3. [дуже] засмуче-

ний, прикро вражений; см-, рас-

страивать.

расстроить 1. розладнати, розлади-

ти, -джу, -диш; 2. муз., радио

' розладнати, розстроїти; 3. при-

кро вразити, завдати жалю, [Ду-

же] засмутити; см. расстраивать.

рассудок 1. (разум) розум, -му, м.; 2.

(здравый смысл) здоровий розум

(глузд).

рассуждать 1. (мыслить) міркувати;

2. (обсуждать) розмірковувати;

(говорить) говорити.

рассуждение міркування, ер.

рассчитать 1. розрахувати; обраху-

вати; 2. розрахувати, зважити; 3.

розрахувати; звільнити; 4. воєн.

розподілити; см. рассчитывать

1—4.

рассчитывать 1. розраховувати;

(подсчитывать — ещё) обрахову-

вати; 2. (учитывать, взвешивать)

розраховувати, зважувати; 3.

(выдавать плату) розраховува-

ти; (увольнять — обычно) звіль-

няти; 4. воен. розподіляти; 5.

(надеяться) розраховувати, спо-

діватися.

рассыльный 1. прил. розсильний; 2.

сущ. розсильний, -ного, м.

рассыпать розсипати, -плю, -плеш;

см. рассыпать.

рассыпать розсипати, -паю, -паєш.

раствор хим. и пр. розчин, -ну, м.

растворимый розчинний.

растворить ' 1. розчинити; 2. розхи-

лити; см. растворять '.

растворить 2 розчинити; ~ ться роз-

чинитися; см. растворять 2.

растворять' 1. (открывать) розчи-

няти; 2. (раздвигать по оси) роз-

хиляти; р. циркуль розхиляти цир-

куль.

растворять (распускать в жидкос-

ти) розчиняти; ~ ться розчиня-

тися.

растение ср. рослина, ж.

растеривать розгублювати; ~ ться

розгублюватися.

растерянность розгубленість, ж.

растерянный прил. розгублений;

(смущённый) збентежений, знія-

ковілий.

растерять розгубити; ~ ться розгу-

битися; см. растеривать.

расти ростй; (возрастать, увеличи-

ваться — обычно) зростати; (о

растениях и перен.: буйно, пыш-

но) буяти.

растительность рослинність, ж.

растительный рослинний.

растить ростити (рощу, ростйш),

(выращивать — обычно) виро-

щувати; (лелеять) плекані, ви-

кохувати.

расторгать розривати.

расторгнуть розірвати; см. растор-

гать.

расторопный моторний; (ловкий,

проворный — ещё) спритний,мет-

кий.

расточительность ж. марнотратство,

ср., марнотратність, ж.

растратить розтратити, -трачу, -тра-

тиш; см. растрачивать,

растратчик розтратник, -ка, м.

растрачивать розтрачувати.

растрогать зворушити; розчулити;

~ ться зворушитися; розчулити-

ся; см. растрбгивать.

растрогивать зворушувати; (застав-

лять расчувствоваться) розчулю-

вати; ~ ться зворушуватися; роз-

чулюватися.

растягивать розтягати, розтягувати.

растянуть розтягти, розтягнути; см.

растягивать.

расхаживать ходити, -джу, -диш

[тудй-сюдй]; (похаживать) по-

ходжати.

расхититель розкрадач, -ча, м.

расхитить розкрасти, -краду, -кра-

деш, розікрасти; см. расхищать,

расхищать розкрадати.

расхищение розкрадання, ср., роз-

крадення, ср.

расход м. 1. (затрата) витрата, ж.;

(действие — ещё) витрачання,

ср.; 2. (издержки) витрати, -трат,

кн.; ввести в ~ ды призвести до

витрат (в убыток: до збитків); З.

видаток, -тку, м.

расходиться 1. розходитися, -джуся,

-дишся; (расплываться — ещё)

розтікатися; 2. (не встречаться,

разминаться) розминатися; (не

задев, обходить друг друга) роз-

ходитися; 3. (растворяться) роз-

пускатися; (растапливаться) роз-

топлюватися.

расходовать витрачати, тратити

(трачу, тратиш).

расхождение ср. 1. (действие) роз-

ходження, ср.; 2. (несовпадение,

несогласие) розбіжність, ж., роз-

ходження.

расцвести розцвісти, -цвіту, -цвітеш,

розквітнути, розццістйся; см. рас-

цветать.

расцвет м. розквіт, -ту, м., (расцве-

тание) розцвітання, ср., розкві-

тання, ср.

расцветать розцвітати, розквітати,

розцвітитися.

расцветка ж. (сочетание красок,

цветов) кольори, -рів, ми., барви,

р. барв, мн.; (окраска) забарв-

лення, ср.

расценка ж. I. (цена, ставка) роз-

цінка, ж.; 2, (действие) розціню-

вання, ср.

расчёт м. 1. (расплата) розрахунок,

-нку, м.; 2. (надежда, предполо-

жение) сподівання, ср., сподіван-

ка, ж., розрахунок; З. (намере-

ние) намір, -ру, м.; 4. (корыстные

соображения) розрахунок; (вы-

года, польза) вигода, ж., ко-

ристь, ж.; (интерес) інтерес, -су,

м.; (смысл) рація, ж.; нет ~ та

делать это немає рації (інтересу,

вигоди) робити це; 5. (бережли-

вость) ощадливість, ж.; жить с

~ том жити ощадливо; 6. воєн,.

обслуга, ж.

расчётливый 1. ощадливий; 2. (рас-

судительный) розважливий, роз-

важний; (осмотрительный) обач-

ний, обачливий.

расширение 1. (действие) розширен-

ня, ср., (неоконч. д.— ещё) роз-

ширювання, ср.; поширення, ср.,

(неоконч. д.— ещё) поширюван-

ня, ср.; 2. (состояние; расширен-

ная часть) розширення.

расширить розширити; поширити;

см. расширять.

расширять розширювати, розширя-

ти; (распространять, усили-

вать — ещё) поширювати.

расшифровать розшифрувати; см.

расш ифрбвывать.

расшифровывать розшифровувати.

ратификация ратифікація, ж.

рационализация раціоналізація, ж.

рациональный раціональний.

рваный рваний; (с дырками — ещё)

драний, подертий.

рвать 1. рвати; (вырывать) вирива-

ти; (дёргать — ещё) шарпати^

смикати, -каю, -каєш и смйчу,

смйчеш; 2. (нарушать целость

чего-л.) рвати; (разрывать на

части — ещё) дерти, драти (де-

ру, дерёш); шматувати; З. (под-

рывать) підривати; (взрывать)

висаджувати в повітря.

рваться (стремиться куда-л., к. чему-

л.) перен. рватися, пориватися.

рвение ср. запопадливість, ж.; (ста-

рательность) старанність, ж.,

щирість, ж., пильність, ж., (усер-

дие) ретельність, ж., ревність, ж.,

запал, -лу, м.; (задор) завзяття,

ср., заповзяття, ср., завзятість,

ж.

рдеть и рдеться шаріти, шарітися;

(краснеть) червоніти; (покры-

ваться румянцем) рум'янитися,

рум'яніти; (разгораться) розжев-

рюватися.

реагировать реагувати.

реактивный реактивний.

реакционер реакціонер, -ра, м.

реакционный реакційний.

реакция реакція, ж.

реализм реалізм, -му, м.

реалистический и реалистичный ре-

алістичний.

реальный реальний.

ребёнок м. дитина, ж.; (грудной —

ещё) немовля, ср.

ребята 1. (дети) діти, -тёй, мн.;

(младенцы — ещё) немовлята,

-лят, мн.; 1. (парни) разг. хлопці,

-ців, мн.; (дети обоего пола) діти;

(молодёжь обоего пола) хлопці

й дівчата.

ребяческий 1. дитячий, дитинячий; 2.

(несерьёзный) перен. дитячий,

дитинячий, дитинний; (мальчи-

шеский) хлопчачий, хлоп'яцький;

(легкомысленный) легковажний.

рёв м. рев, -ву, м., ревіння, ер.

реветь ревіти, ревти; (рыкать) ри-

кати.

ревизионный ревізійний.

ревизия ревізія, ж.

ревизовать ревізувати.

ревизор ревізор, -ра, м.

ревнивый ревнивий.

ревность ж. ревнощі, -щів, мн.

революционер революціонер, -ра, м.

революционный революційний.

революция революція, ж.

регистрация реєстрація, ж.

регистрировать реєструвати; ~ ться

реєструватися.

регламент регламент, -ту, м.

регресе регрес, -су, м.

регулировать регулювати.

регулировщик регулювальник, -ка,

м.

регулярный регулярний.

редактировать редагувати.

редактор редактор, -ра, м.-

редакция редакція, ж.

редеть рідіти; (становиться более

редким — обычно) рідшати.

редкий 1. рідкий; (редкостный —

ещё) рідкісний; (о посеве, лесе,

волосах и т. п.— ещё) обрідний;