2. Розсунути; розширити; см. Раз-

двигать.

раздевалка разг. роздягальня, ж.

раздевать роздягати; *•* ться роздя-

гатися.

раздел (в книге, газете и т. п.)

розділ, -лу, м.

разделение ср. (действие) поділ, -лу,

м., розділення, ср., поділення, ср.,

розділяння, ср.; розподіл, -лу, м.,

розподілення, ср., (неоконч. д.—

ещё) розподіляння, ср.; роз'єд-

нання, ср., (неоконч. д.— ещё)

роз'єднування, ср.; см. разде-

лять.

разделить 1. розділити, поділити;

розподілити; роз'єднати; 2. поді-

лити; см. разделять.

разделять 1. розділяти, поділяти, ді-

лити; (распределять — ещё) роз-

поділяти; (разъединять — ещё)

роз'єднувати; 2. (о взглядах,

мнении и т. п.) поділяти.

раздеть роздягти, роздягнути;

~ ться роздягтися, роздягнути-

ся; см. раздевать.

раздор м. розбрат, -ту, м., чвари, р.

чвар, мн.; (распря) звада, ж.;

(несогласие) незгода, ж., незла-

года, ж., нёлад, -ду, м.; (разлад)

розлад, -ду, м.; О яблоко ~ ра

яблуко розбрату.

раздражать 1. дратувати, роздрато-

вувати; (раздразнивать) роз-

дражнювати, дражнити; 2. (о ра-

не и т. п.— растравлять) роз'ят-

рювати, ятрйти.

раздражаться 1. дратуватися, роз-

дратовуватися; 2. (о ране и т.

п.— растравляться) роз'ятрюва-

тися.

раздражение (чувство острого недо-

вольства, гнева и т. п.) роздрату-

вання, ср.

раздражительный дратівливий,

дражливий, дразлйвий.

раздувать 1. роздувати, роздмухува-

ти; (развевать — обычно) розві-

вати; 2. (увеличивать в объёме)

роздувати.

раздумать роздумати, передумати;

см. раздумывать.

раздумывать роздумувати, передуму-

вати.

раздумье ср. роздум, -му, 'м.; (за-

думчивость) задума, ж.; (коле-

бание) вагання, ср.

раздуть 1. роздути (розідму, розі-

дмеш и роздаю, роздуєш), роз-

дмухати; розвіяти; 2. роздути; см.

раздувать.

разжать 1. розтиснути; 2.'розтулити;

розціпити; см. разжимать.

разжечь 1. розпалити; 2. розжарити,

розпекти, -печу, -печёш; см. раз-

жигать.

разжигать 1. розпалювати; 2. (рас-

калять) розжарювати, розпікати.

разжимать 1. розтискати, розтиску-

вати; 2. (раскрывать руку, кулак

и т. п.) розтуляти, розтулювати;

(сильно сжатое — ещё) розціп-

лювати.

разлагать розкладати; ~ ться роз-

кладатися.

разлад розлад, -ду, м,.; (раздор) роз-

брат, -ту, м.

разламывать 1. розламувати; 2.

(разваливать) розвалювати;

(разбирать) розбирати,

разлив м. 1. розлив, -ву, м., (не-

оконч. д.— обычно) розливання,

ср.; 2. (выход из берегов) розлит-

тя, ср., розлив; (половодье) по-

вінь, ж., повідь, ж., водопілля, ср.

разливать розливати; (жидкую пи-

щу — обычно) насипати, сипати.

разлить розлити (розіллю, розіл-

лєш); насипати; см. разливать.

различать розрізняти, розрізнювати;

(распознавать) розпізнавати;

(отличать) відрізняти.

различие ср. 1. різниця, ж.; (отли-

чие) відмінність, ж., відміна, ж.,

неоднаковість, ж.; 2. (действие)

розрізнення, ср.

различить розрізнити; розпізнати;

відрізнити; см. различать.

различный 1. різний, відмінний, не-

однаковий; (несходный) несхо-

жий; 2. (разнообразный) різний;

(всевозможный) усілякий, уся-

кий.

разложение ср. розклад, -ду, м., роз-

кладання, ср., розкладення, ср.

разложить розкласти, розікласти

(розкладу, розкладеш); ~ ться

розкластися, розікластися; см.

разлагать.

разломать І. розламати; 2. розвали-

ти; розібрати (розберу, розбе-

реш); см. разламывать.

разлука ж. розлука, ж.; (расстава-

ние — ещё) розлучення, ср.

разлучать розлучати; (о близких —

ещё) розпаровувати; ~ ться роз-

лучатися.

разлучить розлучити; розпарувати;

~ ться розлучитися; см. разлу-

чать.

разлюбить розлюбити.

размах розмах, -ху, л.

размер розмір, -ру, м.

разместить розмістити, -міщу, -міс-

тиш; розташувати; см. разме-

щать.

размещать розміщати, розміщувати;

(располагать) розташовувати.

размножать розмножувати; (разво-

дить) розводити, -джу, -диш;

(распложать — обычно) роз-

плоджувати; '-- ться розмножу-

ватися; розводитися; розплоджу-

ватися.

размножение розмноження, (не-

оконч. д.— ещё) розмножування,.

ср.; розведення, ср., (неоконч.

д.— ещё) розводження, ср.; роз-

плодження, ср., (неоконч. д.—

ещё) розплоджування, ср.; см.

размножать.

размножить розмножити; розвести,

-веду, -ведеш; розплодити, -джу,

-диш; ~ ться розмножитися;

розвестися; розплодитися; см.

размножать.

разнести рознести; розвіяти, розігна-

ти (розжену, розженеш); розби-

ти, розтрощити; (розметать) роз-

метати, -метаю, -метаєш и -мечу,

-мсчеш; см. разносить.

разнестись 1. рознестися; 2. залуна-

ти, пролунати, розлягтися, -ля-

жеться; см. разноситься.

разница різниця, ж., відмінність, ж.;

(несходство) несхожість, ж.

разновидность ж. різновид, -ду, м.,

відміна, ж.

разногласие ср. 1. (расхождение)

розбіжність, ліс., незгода, ж.; 1.

(противоречие) суперечність, ж.

разнообразие ср'. різноманітність,

ж., розмаїтість, ж.

разнообразный різноманітний; (раз-

ный — ещё) різний, усякий, усі-

лякий.

разносить розносити, -ношу, -носиш;

(развеивать, разгонять — ещё)

розвіювати, розганяти, розгони-

ти; (разрушать и т. п.— ещё)

розбивати, розтрощувати.

разноситься I. (распространяться)

розноситися; 2. (звучать, разда-

ваться) лунати, розлягатися.

разносторонний різнобічний, різно-

сторонній.

разноцветный різнобарвний, різно-

колірний, різнокольоровий, бар-

вистий.

разный 1. різний; (различный, не-

одинаковый) відмінний, неодна-

ковий; (несходный) несхожий; 2.

(всякий) усякий, усілякий, різний;

(разнообразный) різноманітний.

разоблачать викривати; (делать яв-

ным) розкривати; (обнаружи-

вать) виявляти.

разоблачение 1. (действие) викрит-

тя, ср., (неоконч. д.— ещё) ви-

кривання, ср.; розкриття, ср.,

(неоконч. д.— ещё) розкриван-

ня, ср.; виявлення, ср., (неоконч.

д.— ещё) виявляння, ср.; см.

разоблачать; 2. (разоблачающий

факт) викриття.

разоблачить викрити; розкрити; ви-

явити; см. разоблачать.

разобрать 1. розібрати; упорядкува-

ти; 2. розглянути, розібрати; ана-

лізувати, проаналізувати; 3. розі-

брати, зрозуміти; см. разбирать

1-3.

разобраться розібратися; см. разби-

раться.

разогнать розігнати (розжену, роз-

женеш); см. разгонять.

разогревать розігрівати, нагрівати.

разогреть розігріти, нагріти; см.

разогревать.

разойтись 1. розійтися, -йдуся,

-йдешся; розтектися -течеться;

2. розминутися; розійтися; 3. роз-

пуститися; розтопитися; см. рас-

ходиться.

разорвать розірвати; роздерти, розі-

драти (роздеру, роздереш); по-

шматувати, розшматувати; по-

рвати; розкраяти; см. разры-

вать.

разорить І. розорити, зруйнувати;

зубожити; 2. зруйнувати, поруй-

нувати; спустошити, сплюндру-

вати; знищити; см. разорять.

разориться розоритися, зруйнувати-

ся; см. разоряться.

разоружать роззброювати; ~ ться

роззброюватися.

разоружение роззброєння, ср., (не-

оконч. д.— ещё) роззброювання,

ер.

разоружить роззброїти; ~ ться роз-

зброїтися; см. разоружать.

разорять 1. (доводить до нищеты)

розоряти, руйнувати; 2. (разру-

шать) руйнувати; (опустошать)

спустошувати, пустошити, плюнд-

рувати; (хозяйство, птичьи

гнёзда — обычно) нищити, зни-

щувати.

разоряться розорятися, руйнува-

тися.

разочарование ср. розчарування,

ср.; (потеря веры — ещё) зневі-

ра, ж., зневір'я, ср.

разочаровать розчарувати; ~ ться

розчаруватися; зневіритися; см.

разочаровывать.

разочаровывать розчаровувати;

~ ться розчаровуватися; (разу-

веряться — ещё) зневірятися.

разрабатывать розробляти, розроб-

лювати; (вопрос, тему и т. п.—

ещё) опрацьовувати.

разработать розробити; опрацюва-

ти; см. разрабатывать.

разработка ж. розроблення, ср., роз-

робка, ж., (неоконч. д.— ещё)

розробляння, ср., розроблюван-

ня, ср.; опрацювання, ср., (не-

оконч. д.— ещё) опрацьовуван-

ня, ср.; см. разрабатывать.

разражаться вибухати.

разразиться вибухнути; ~ лась вой-

на вибухнула (спалахнула) вій-

на; ~лась буря знялася буря;

см. разражаться.

разрез м. І. розріз, -зу, м.; 2. (дейст-

вие) розріз, (неоконч. д,— ещё)

розрізування, ср.; розкраювання,

ср., краяння, ср.; розтин, -ну, м.,

см. разрезать.

разрезать розрізати, -ріжу, -ріжеш;

розкраяти, покраяти; розтяти

(розітну, розітнеш), розітнути;

ся. разрезать.

разрезать и разрезывать розрвува-

ти, розрізати; (на части — ещё)

краяти, розкраювати; (рассе-

кать — ещё) розтинати.

разрешат» ). (позволять) дозволя-

ти; 2. (вопрос, задачу и т. п.)

розв'язувати, -зую, -зуєш; (ре-

шать) вирішувати.

разрешить 1. дозволити; 2. розв'яза-

ти, -в'яжу, -в'яжеш; вирішити;

см. разрешать.

разруха ж. розруха, ж.; (расстрой-

ство) розлад, -ду, м., розвал, -лу,

я., руша, ж.

разрушать руйнувати; ~ ться руй-

нуватися.

разрушение зруйнування, ср., (не-1

оконч. д.— ещё) руйнування, ср.

разрушить зруйнувати, поруйнува-

ти, розруйнувати; ~ ться зруй-

нуватися; см. разрушать,

разрыв розрив, -ву, м.

разрывать розривати; (раздирать —

ещё) роздирати; (на куски —

ещё) шматувати, розшматовува-

ти; (отношение, связь — ещё)

поривати; (сердце, душу —

обычно) краяти, розкраювати,

разряд розряд, -ду, м.

разум розум, -му, м.

разумеется вводн. ел. зрозуміло,

розуміється; (конечно) звичайно,

певна річ.

разумный розумний.

разучивать розучувати; (выучивать)

вивчати, виучувати.

разучить розучити; вивчити, виучи-

ти; см. разучивать,

разъединить роз'єднати; розлучити,

розпарувати; см. разъединять,

разъединять роз'єднувати; (розлу-

чать — ещё) розлучати, розпаро-

вувати.

разъезд роз'їзд, -ду, м.

разъезжаться роз'їжджатнся; (роз-

минаться — обычно) розмина-

тися.

разъехаться роз'їхатися; розминути-

ся; см. разъезжаться,

разъяснение роз'яснення, ср., пояс-

нення, ср.

разъяснить роз'яснити; пояснити;

см. разъяснять.

разъяснять роз'яснювати; (объяс-

нить — ещё) пояснювати,

разыскать розшукати; см. разыс-

кивать.

разыскивать розшукувати, шукати,

райком (районный комитет) райком,

-му, м. (районний комітет),

район район, -ну, м.

рак ' зоол. рак, -ка, м.

рак 2 мед. рак, -ку, м.

ракета ракета, ж.

ракетка спорт, ракетка, ж.

раковина I. (у моллюсков) черепаш-

ка, ж., мушля, ж.; 2. (в других

значениях) раковина, ж.

рама рама, ж.

рана рана, ж.

ранение ср. I. (действие) поранення,

ср.; 2. (рана) поранення, рана,

ж.

ранить ранити, сов. поранити, зра-

нити.

ранний р.анній; (утренний —

обычно) ранішній, вранішній;

~ ним утром раннього ранку, ра-

но-вранці.

раньше нареч. 1. раніше, раніш; 2. (в

прежнее время, прежде) давні-

ше, давніш, раніше, раніш; (ког-

да-то) колись, колись-то; 3. (сна-

чала) спочатку, раніше, раніш;

(сперва — ещё) спершу, сперш,

перше, перш.

рапорт рапорт, -ту, м.

рапортовать рапортувати.

раскаиваться розкаюватися; (каять-

ся — ещё) каятися; (сожалеть —

ещё) жалкувати, шкодувати.

раскалённый розжарений, розпече-

ний.

раскалывать розколювати.

раскаяние каяття, ср., розкаювання,

ер.

раскаяться розкаятися; покаятися;

пожалкувати, пошкодувати; см.

раскаиваться.

расколоть розколоти; см. раска-

лывать.

раскопки розкопи, -пів, мн.; (архео-

логические — обычно) розкопки,

-пок, мн.

раскрасить розфарбувати, розкрасй-

ти, -крашу, -красиш; см. раскра-

шивать,

раскрашивать розфарбовувати, роз-

крашувати.

раскрывать 1. розкривати; (отвер-

стие — ещё) розтуляти; (дверь,

ворота и т. п.) розчиняти; (книгу,

тетрадь и т. п.) розгортати; 2.

(размыкать сомкнутое) розкри-

вати; (свои глаза — обычно)

розплющувати; З. (обнаружи-

вать) розкривати, виявляти;

(разоблачать) викривати.

раскрыть 1. розкрити; розтулити;

розчинити; розгорнути; 2. роз-

крити; розплющити; 3. розкрити,

виявити; викрити; см. рас-

крывать.

распад розпад, -ду, м.

распадаться розпадатися; (рассы-

паться — ещё) розсипатися.

распасться розпастися, -падёться;

розсипатися, -плеться; см. рас-

падаться.

распахивать 1. розгортати; (рас-

крывать) розкривати; (раску-

тывать) розкутувати; 2. (раство-

рять) (навстіж, широко} розчи-

няти.

распахнуть 1. розгорнути; розкрити;

розкутати; 2. [навстіж, широко]

розчинити; см. распахивать.

расписание ср. розпис, -су, м.; (заня-

тий, уроков и т. п.— обычно) роз-

клад, -ду, м.

расписаться розписатися, -пишуся,

-пишешся; см. расписываться.

расписка розписка, ж.

расписной розмальований, мальова-

ний; (узорчатый) мерёжений, ме-

режаний, розмерёжений, розме-

режаний, померёжений, помере-

жаний.

расписываться розписуватися.

расплата розплата, ж.; (возмез-

дие — ещё) перен. відплата, ж.

располагать' 1. розташовувати;

(размещать — ещё) розміщати,

розміщувати; (расставлять —

ещё) розставляти; 2. (привле-

кать) приваблювати [до себе];

(склонять) привертати, прихи-

ляти.

располагать2 1. (кем, чем — распо-

ряжаться) розпоряджатися;

(рассчитывать) розраховувати

на к о г о, н а щ о; 2. (иметь

в распоряжении) мати; я не

~ гаю временем я не маю часу;

3. (настраивать) настроювати;

(способствовать) сприяти.

располагаться розташовуватися;

(размещаться — ещё) розміща-

тися, розміщуватися; (устра-

иваться — ещё) улаштовуватися.

расположение ср. 1. (состояние; по-

рядок, способ размещения) роз-

ташування, ср., розміщення, ср.;

2. (хорошее отношение, симпатия

к кому-л.) прихильність, ж.; (ми-

лость) ласка, ж.; (склонность к

чему-л.) нахил, -лу, м., схиль-

ність, ж.

расположить 1. розташувати; розмі-

стити, -міщу, -містиш; розстави-

ти; 2. привабити [до себе]; при-

вернути, прихилити; см. распола-

гать1.

расположиться розташуватися; роз-

міститися, -міщуся, -містишся;

улаштуватися; см. располагать-

ся.

распорядиться розпорядитися, -джу-

ся, -дйшся; наказати, -кажу, -ка-

жеш; см. распоряжаться 1.

распорядок розпорядок, -дку, м.

распоряжаться 1. розпоряджатися;

(приказывать — ещё) наказува-

ти; 2. (вести дело, управлять)

розпоряджатися; (хозяйничать)

порядкувати.

распоряжение ср. (указание) розпо-

рядження, ср.; (приказ — ещё)

наказ, -зу, м.

расправа розправа, ж.

расправить 1. розправити, розпря-

мити; вирівняти, розрівняти; роз-

гладити, -джу, -диш; 2. розпрос-

тати, випростати, розправити;

розігнути; см. расправлять.

расправиться розправитися; см. рас-

правляться.

расправлять 1. (распрямлять) роз-

правляти, розпрямляти; (вырав-

нивать) вирівнювати, розрівню-

вати, рівняти; (разглаживать)

розгладжувати;' 2. (спину, руки

и т. п.) розпростувати, випросту-

вати, випростовувати, розправ-

ляти; (разгибать) розгинати.

расправляться (учинять расправу)

розправлятися.

распределить розподілити; см.. рас-

пределять.

распределять розподіляти.

распродажа ж. розпродаж, -жу, м.,

(неоконч. д.— ещё) розпрода-

вання, ср., розпродування, ср., |

випродування, ер.

распространение поширення, ср.,;

(неоконч. д.— ещё) поширюван-

ня, ср., розповсюдження, ср., (не- \

оконч, д.— ещё) розповсюджу- ]

вання, ер.

распространенный прил. поширений; ї

(часто употребляемый) широко-1

вживаний.

распространить 1. поширити; 2. по-]

ширити; розповсюдити, -джу,

-диш; розпустити, -пущу, -пустиш,

пустити; 3. поширити; наповнити

запахом; напахати; см.. распро-

странять.

распространиться 1. поширитися; 2.

поширитися; розповсюдитися,

розійтися, рознестися; 3. розійти-

ся, поширитися; рознестися; см..

распространяться.

распространять 1. поширювати; 2.

(делать известным, доступным

многим) поширювати, ширити;

(слухи, идеи и т. п.— ещё) роз-

повсюджувати; (неодобритель-

но — обычно) розпускати, пуска-

ти; 3. (испуская, рассеивать

вокруг) поширювати; (напол-

нять запахом) наповнювати (на-

повняти) запахом; (ароматом —

ещё) напахувати.

распространяться 1. поширюватися;