2. (Не представляющая ценности

вещь) дрібничка, ж.

путаница плутанина, ж., плутаність,

ж.

путать І. плутати, сплутувати; (сби-

вать — ещё) збивати; 2. (впуты-

вать) разг. плутати, уплутува-

ти.

путёвка путівка, ж.

путеводитель (справочник) путів-

ник, -ка, м.; (перен.— обычно)

дороговказ, -зу, м.

путеводный провідний; (указываю-

щий путь — ещё) дороговказ-

ний.

путём предл. с р. (посредством)

шляхом чого; чаще переводит-

ся без предлога; избрать п. голо-

сования обрати голосуванням

(шляхом голосування).

путешественник мандрівник, -ка, м.,

мандрівець, -івця, м.; (путник)

подорожній, -нього, м., подоро-

жанин, -нина, м.

путешествие ср. подорож, ж., манд-

рівка, ж.; (действие — ещё) по-

дорожування, ср., мандрування,

ср.

путешёствоватьподорожувати, манд-

рувати.

путь м. 1. шлях, -ху, м., путь, ж.;

(дорога) дорога, ж.; (железно-

дорожный) колія, ж.; 2. (способ)

шлях, спосіб, -собу, м.; таким

~ тем таким шляхом (спосо-

бом).

пух пух, -ху, м.

пухнуть пухнути.

пучок пучок, -чка, м.; (волос, травы,

соломы и т. п.— обычно) жмут,

-та, м., жмутик, -ка, м.

пушистый пушистий; (покрытый гус-

тым пухом или шерстью — ещё)

пухнатий, пухнастий.

пушка гармата, ж.

пушийна ж. хутро, ср., хутра, -тер,

мн.

пушной хутровий, хутряний.

пчела бджола, ж.

пчеловод бджоляр, -ра, м.; (пасеч-

ник — обычно) пасічник, -ка, м.

пчеловодство бджільництво, ср.,

бджолярство, ср., пасічництво,

ср.

пшеница пшениця, ж.

пшено пшоно, ср.

пыл м. (сильное внутреннее возбуж-

дение) запал, -лу, м., розпал, м.;

(рвение, усердие — ещё) завзят-

тя, ср.

пылать 1. палати; (сильным светом)

яріти, реже ярїтися; (вспыхи-

вать — ещё) палахкотіти, палах-

котати, -коче; (гореть) горіти; 2.

(от прилива крови) пашіти, ша-

ріти.

пылесос пилосос, -са, м.

пылить пилити, порошити, курити;

~ ться пилитися, порошйтися;

(запыляться) запорошуватися. :>

пылкий палкйіі, (горячий) гарячий;

(с пылом) запальний, завзятий.

пыль ж. пил, -лу, м., порох, -ху, м.; (в

воздухе — ещё) курява, ж.

пытать катувати; (мучить) мордува-

ти, мучити.

пытаться намагатися; (пробовать)

пробувати; (порываться) порива-

тися.

пытка ж. І. катування, ср., тортури,

-тур, мн., тортура, ж.; 2. (нравст-

венное страдание) пере», торту-

ри, мука, ж.

пытливый допитливий; (любозна-

тельный) цікавий.

пышный пишний; (роскошный) роз-

кішний; (о растительности —

ещё) буйний; (богатый, шум-

ный) бучнйй; (мягкий: о хлебных

изделиях) пухкйй.

пьеса п'єса, ж.

пятёрка п'ятірка, ж.

пятеро п'ятеро, -тьох; (пять) п'ять,

-тй и -тьбх.

пятиборье спорт, п'ятиборство, ср.

пятидесятый п'ятдесятий,

пятиконечный п'ятикутний*-

пятилетка п'ятирічка, ас.'

пятилетний п'ятирічний, п'ятилітній,

пятиться подаватися (посуватися,

точитися) назад; (отступать)

""'відступати, відступитися.

пятка п'ятка, ж.; (пята) п'ята, ж.

пятнистый плямистий.

пятница п'ятниця, ж.

пятне ер. пляма, ж.

пятый п'ятий,

пять п'ять, -тй и -тьох.

пятьдесят п'ятдесят, -тй и -тьох.

пятьсот п'ятсот, р. п'ятисот.

раб раб, -ба, м.; (невольник) невіль-

ник, -ка, м.

работа робота, ж., праця, ж.

работать працювати; (быть в дейст-

вии — ещё) книжн. функціону-

вати.

работник працівник, -ка, м., робіт-

ник, -ка, м.; (много и хорошо

работающий — ещё) трудівник,

-ка, м.

работница працівниця, ж., робіт-

ниця, ж.; трудівниця, ж.; см. ра-

ботник.

работоспособность працездатність,

ж.

рабочий ' сущ. робітник, -ка, м.

рабочий 2 прил. 1. (относящийся к

рабочим) робітничий; ~ чий

класс робітничий клас; 2. (отно--

сящийся к работе) рабочий.

рабство ср. рабство, ср.; (невольни-

чество) невільництво, ср.; (нево-

ля) неволя, ж.

равенство ср. рівність, ж.

равнина рівнина, ж.

равнб в знач. сказ, (равняется) до-

рівнює.

Равновесие ср. рівновага, ж.

равнодушне ср. байдужість, ж., бай-

дужність, ж.

равнодушный байдужий, байдуж-

ний.

равноправие ср. рівноправність, ж.

равноправный рівноправний.

равный рівний; (одинаковый) одна-

ковий; (тождественный) тотож-

ний.

равнять І. рівняти; (уравнивать)

зрівнювати; 2. (считать равно-

ценным) рівняти; (приравни-

вать) прирівнювати, дорівнюва-

ти; 3. (располагать по прямой

линии) рівняти; (подравнивать)

підрівнювати.

равняться І. рівнятися; 2. (соответ-

ствовать) дорівнювати.

рад в знач. сказ, радий, рад.

ради предл. с р. заради, ради; (для)

для, задля кого, чого; р. об-

щего дела заради (ради, для)

загальної справи; шутки р. жар-

тома, жартом, у жарт.

радио нескл. радіо, ср.

радиовещание радіомовлення, ср.

радиопередача радіопередача, ж.

радиоприёмник радіоприймач,-ча^н.

радиостанция радіостанція, ж.

радист радист, -та, м.

радиус радіус, -са, м.

радовать радувати; (тешить) тіши-

ти, утішати, звеселяти.

радоваться радіти, радуватися; (те-

шиться) тішитися, утішатися.

радостный радісний; (отрадный) від-

радний.

радость ж. радість, ж., радощі, -щів,

мн.; (удовольствие} утіха, ж.;

(отрада} відрада, ж., відрад-

ність, ж.

радуга райдуга, ж., весёлка, ж.

радушный привітний; (гостепри-

имный) гостинний; (душевный)

щирий.

раз' сущ. раз, -зу, м.; много р.

багато разів.

раз 2 нареч. раз, одного разу, один

раз, разг. якось [раз], якось-то.

разбавить розвести, -веду, -ведеш,

розбавити; см. разбавлять.

разбавлять розводити, -джу, -диш,

розбавляти.

разбивать 1. розбивати; (вдребез-

ги — ещё) трощити, розтрощува-

ти; 2. (делить) розбивати, поді-

ляти, розподіляти; 3. (распола-

гать) розбивати; (о палатке и т.

п.) розпинати, напинати; (ста-

вить) ставити; (распланиро-

вать — обычно) розплановува-

ти.

разбиваться 1. розбиватися; (вдре-

безги) трощитися, розтрощува-

тися; 2. (разделяться) розбива-

тися, поділятися, розподілятися;

3. (ушибаться) забиватися, роз-

биватися.

разбирать 1. розбирати; (приводить

в порядок — ещё) упорядковува-

ти; 2. (рассматривать) розгляда-

ти, розбирати; (анализировать)

аналізувати; 3. (различать, пони-

мать) розбирати, розуміти; 4.

(проявлять разборчивость) пере-

бирати.

разбираться розбиратися,

разбить 1. розбити (розіб'ю, ро-

зіб'єш); розтрощити, потрощити;

(о жизни — ещё) знівечити; 2.

розбити, поділити, розподілити;

3. розбити; розіпнути, розп'ясти

(розіпну, розіпнеш), розіп'ясти,

напнути, нап'ясти; поставити;

розпланувати; см. разбивать.

разбиться 1. розбитися; розтрощити-

ся; 2. розбитися, поділитися, роз-

поділитися; 3. забитися, розбити-

ся; см. разбиваться.

разбойник м. розбійник, -ка, м., разг.

розбишака, м. и ж.

разборчивый 1. (строгий в выборе)

розбірливий; (притязательный)

вибагливий; (прихотливый) при-

мхливий; (привередливый) пере-

бірливий; 2. (легко различа-

емый) розбірливий, розбірний,

(чёткий — ещё) чіткий.

разбудить розбудити, -буджу, -бу-

диш, збудити, пробудити.

разваливать розвалювати; (раски-

дывать — ещё) розкидати; (раз-

рушать — ещё) руйнувати.

разваливаться розвалюватися; (раз-

рушаться — ещё) руйнуватися;

(распадаться — ещё) розпадати-

ся.

развалина ж. руїна, ж., руйновище,

ср.

развалить розвалити; розкидати;

зруйнувати, поруйнувати; см. раз-

валивать.

развалиться розвалитися; зруйнува-

тися; розпастися, -падёться; см.

разваливаться.

разве част, вопросительная (неуже-

ли) хіба, реже чи ж.

развеваться розвіватися; (о флагах

и т. п.) маяти, майоріти, витися.

разведать розвідати; обслідувати,

обстежити; см. разведывать.

разведка! ж. I. (действие) розвідка,

ж., (неоконч. д.— ещё) розвіду-

вання, ср.; обслідування, ср., об

стёжуванн я, ср.; см. разве-

дывать; 2. воен. розвідка.

разведчик 1. розвідник, -ка, м., розві-

дувач, -ча, м.; 2. воен. розвідник;