2. Недоглянути, недоглядіти,

-джу, -диш, недобачити; пропус-

тити, -пущу, -пустиш; см. про-

сматривать.

проснуться проснутися, прокинути-

ся, пробудитися, -джуся, -дишся;

см. просыпаться.

проспать проспати; заспати; см. про-

сыпать.

проспект ' (улица) проспект, -ту, м.

проспект 2 (план, рекламное объяв-

ление) проспект, -ту, м.

просрочивать прострочувати.

просрочить прострочити; см. просро-

чивать.

простереться книжн. простягтися,

простягнутися, реже простерти-

ся, -треться; розлягтися, -ля-

жеться; сягнути; см. простирать-

ся.

простираться книжн. (распростра-

няться) простягатися, реже про-

стиратися; (расстилаться —

ещё) розстелятися, розстилати-

ся, простелятися, простилатися;

(о лесах, полях и т. п.— ещё)

розлягатися; (достигать, дохо-

дить до чего-л.) сягати д о

чого, чого.

простить простити (прощу, про-

стиш) ; вибачити, пробачити,

подарувати кому, чому що;

см. прощать.

проститься попрощатися, простити-

ся (прощуся, простишся); см.

прощаться.

простой' прил. 1. простий; ~ тое

предложение грамм, просте ре-

чення; 2. (обыкновенный) про-

стий, звичайний; (обыденный)

повсякденний, щоденний; 3.

(простодушный) простий, просто-

душний.

простбй2 сущ. простій, -тою, м.

простокваша ж. кисле молоко, ер.

простор м. простір, р. простору, м.,

обшир, -ру, м.; (свободное про-

странство) просторінь, ж.; (раз-

долье — ещё) роздолля, ср.

просторный просторий; (свобод-

ный — ещё) вільний.

простота простота, ж., простість, ж.

пространный книжн. 1. (большой)

великий; (обширный) ширбкий;

(просторный) просторий, розло-

гий; 2. (о речи, письменном изло-

жении) [надто, занадто, дуже]

довгий (докладний, ширбкий),

разг. довжелезний, довженний.

пространственный просторовий.

пространство ср. простір, р. просто-

ру, м., просторінь, ж., обшир, -ру,

м. -

простуда застуда, ж., простуда, ж.

простудить застудити, -джу, -диш,

простудити; ~ ться застудитися,

простудитися; см. простужать.

простужать и простуживать за-

студжувати, простуджувати;

~ ться застуджуватися, про-

студжуватися.

проступок м. провина, ж., проступок,

-пку, м.

простыня ж. простирало, ср., прости-

радло, ср., простиня, ж.

просчитаться прорахуватися, поми-

литися в рахунку; переч, помили-

тися [в розрахунках]; прогадати;

см. просчитываться.

просчитываться (делать ошибку в

счёте, пропускать, передавать

лишнее) прораховуватися, поми-

лятися в рахунку; (ошибаться

в расчётах) перен. помилятися [в

розрахунках]; (прогадывать

разг.— ещё) прогадувати.

просыпать просипати; (не пробуж-

даться в нужное время — ещё)

засипати.

просыпаться просипатися, просина-

тися, прокидатися, пробуджува-

тися.

просьба ж. прохання, ср., просьба,

ж.; (мольба) благання, ер.

протекать 1. протікати, текти (тече);

2. (проходить, миновать) минати,

проминати, проходити, переходи-

ти, сходити, зіхбдити, спливати,

збігати; 3. (о ходе болезни) про-

ходити, протікати.

протест протест, -ту, м.

протестовать протестувати.

протечь 1. протекти, -тече; 2. минути,

проминути, поминути, пройти, пе-

рейти, зійти, спливти, сплисти

(спливе), збігти (збіжйть); 3.

пройти, протекти; см. протекать.

против предл. с р. 1. проти кого,

чого; (напротив — ещё) на-

впроти, напроти кого, чого;

2. (вопреки) проти кого,

чого, всупереч кому,

чому, мимо чого.

противительный: ~ ный союз грамм.

протиставний сполучник.

противиться ставати проти кого,

чого, опиратися, чинити опір

кому, чому; (не соглашать-

ся) не погоджуватися з ким, з

чим; (возражать) заперечува-

ти кому, проти чого; (спо-

рить) сперечатися з ким, з

чим.

противник 1. супротивник, -ка, м.,

противник, -ка, м., (в споре —

ещё) суперечник, -ка, м.; (враг-)

ворог, -га, м.; 2. воєн, противник,

ворог.

противное сущ. протилежне, ср.

противный ' книжн. 1. противний;

(расположенный и т. п. напро-

тив — обычно) супротивний;

(противоположный) протилеж-

ний; 2. (противоречащий) супе-

речний, противний.

противный 2 (гадкий) огидний, гид-

кий, огидливий, противний; {от-

вратительный) бридкий, відво-

ротний, відразливий, осоружний.

противогаз протигаз, -за, м. ^

противодействие ср. протидія, ж.,

протидіяння, ер.

противоположный протилежний.

противопоставить протипоставнтн;

см. противопоставлять.

противопоставлять протиставити,

протиставляти.

противоречие ср. суперечність, ж.

противоречить суперечити; (прекос-

ловить — ещё) перечити.

проткнуть проткнути, простромити;

проколоти; см.. протыкать.

протокол протокол, -лу, м.

проточный проточний, текучий; (о

воде — ещё) біжучий, пливучий.

протыкать протикати, простромлю-

вати; (прокалывать) проколюва-

ти.

протягивать 1. протягати, протягу-

вати, -гую, -гуеш; (руку, ногу —

обычно) простягати; 2. (затяги-

вать) протягати, протягувати,

затягати, затягувати; (мед-

лить — ещё) зволікати.

протяжение ср. І. протяг, -гу, м.; на

~ ний двух дней протягом (на

протязі) двох днів; 2. (про-

странство) простір, р. простору,

м.; (расстояние) відстань, ж.

протяжный протяжливий, протяж-

ний; (тягучий) тягучий.

протянуть 1„ протягти, протягнути;

простягти, простягнути; 2. про-

тягти, протягнути, затягти, за-

тягнути; см. протягивать.

проучивать разг. проучувати, про- '

вчати.

вроучнть разг. проучйти; см. про-

учивать.

профессиональный 1. професійний;

~ «ый союз професійна спілка;