2. (Не брать во внимание) нехту-

вати; (забрасывать) занедбува-

ти, занехаювати.

пренебрежительный зневажливий;

(высокомерный) погордливий.

пренебречь 1. зневажити, погордува-

ти, згордувати, погордйти, -джу,

-днш; погребувати, погребати; 2.

знехтувати, понехтувати; занед-

бати, занехаяти; см. пренебре-

гать.

прения мн. дебати, -тів, мн.; (дискус-

сия) дискусія, ж.; (споры) супе-

речки, -чок, мн.

преобладать переважати, мати пе-

ревагу.

преображать перетворювати; (изме-

нять) змінювати, зміняти.

преобразить перетворити; змінити;

см. преображать.

преодолевать переборювати; (по-

беждать) перемагати.

преодолеть перебороти, подолати;

перемогти, -можу, -можеш; см.

преодолевать.

препинание: знаки ~ ния розділові

знаки.

преподаватель викладач, -ча, м.

преподавать викладати.

препятствие ср. перешкода, ж.; (по-

меха — ещё) завада, ж.; (пре-

града) перепона, ж.

препятствовать перешкоджати; (ме-

шать) заважати.

прервать 1. перервати; увірвати, ур-

вати, обірвати; припинити; 2. пе-

ребити, перервати, перепинити;

см. прерывать.

прерывать 1. (резко, сразу приоста-

навливать) переривати; (обры-

вать) уривати, обривати; (пре-

кращать) припиняти; 2. (вмеша-

тельством останавливать говоря-

щего, делающего) перебивати,

переривати, перепиняти.

преследование переслідування, ср.;

гноблення, ер; см. преследовать

І.

преследовать 1. переслідувати; (при-

теснять) гнобити, -блю, -биш; 2.

(иметь в виду) мати на меті щ о;

(добиваться) дбати про що;

п. свой интересы дбати тільки

(лише) про свої інтереси.

пресмыкаться плазувати.

пресмыкающиеся сущ. плазуни, -нів,

мн.

пресный прісний.

пресс (механизм) прес, -са, м.; (тя-

жесть -— ещё) гніт, -та, м.

пресса преса, ж.

прессовать пресувати.

преступление ср. злочин, -ну, м.;

(злодеяние) злочинство, ер.

преступник злочинець, І-нця, м.

претворить І. запровадити, -джу,

-диш; здійснити; реалізувати; вті-

лити; 2. перетворити; обернути;

см. претворять.

претворять 1. (вводить) запро-

ваджувати; (осуществлять)

здійснювати; (реализовать) реа-

лізувати; (воплощать) втілюва-

ти; 2. (преобразовывать) пере-

творювати; (превращать) оберта-

ти.

претензия претензія, ж.

преувеличивать перебільшувати.

преувеличить перебільшити; см. пре-

увеличивать.

префикс грамм, префікс, -са, м.

при предл. с п. І. (для обозначения

близости по месту) біля, коло

кого, чого, при кому,

чому, край кого, чого;

(рядом) поряд, поруч з к и м, з

чими кого, чого, під чим;

при дороге край дороги, при до-

розі; 2. (для указания на наличие

чего-л., на службе где-л.) при

кому, чому, з (зі, із) ким:

документы при мне документи

при мені (зі мною); 3. (для ука-

зания на сопутствующие обстоя-

тельства, условия) при чому,

за чого, під кого, що, на

щ о, від чого, з Чим, а также

без предлогов; читать при свете

читати при світлі; при условии за

умови; при первом зове на пёр-

ший заклик (поклик); 4. (во вре-

мя) під час чого, за кого,

чого, як тільки щ о

станеться; при подписании

договора підчас підписання (при

підписанні) договору; при жйзни

за життя; при встрече напомню

при зустрічі (як тільки зустріне-

мось) нагадаю; 5. (посредством,

благодаря) за допомогою

чого, завдяки чому; (вслед-

ствие) внаслідок чого; при по-

мощи товарища за допомогою

товариша; 6. (несмотря на) при

чому; при всех моих усилиях не

смог при всіх моїх зусиллях не

зміг.

прибавить 1. додати; докласти; до-

бавити; 2. збільшити; см. при-

бавлять.

прибавлять 1. додавати; (доклады-

вать) докладати; (добавлять)

добавляти; 2. (увеличивать) збі-

льшувати.

прибегать ' удаватися; (обращать-

ся — ещё) звертатися; (приме-

нять) уживати.

прибегать 2 прибігати.

прибегнуть удатися; звернутися;

ужити; см. прибегать ' *

прибежать прибігти, -біжу, -біжиш;

см. прибегать2.

прибивать прибивати.

прибить прибити, -б'ю, -б'ёш; см.

прибивать.

приближаться наближатися, набли-

жуватися, ближчати; (наступать,

надвигаться — ещё) надходити,

-джу, -диш.

приблизительный приблизний.

приблизиться наблизитися, -ближу-

ся, -близишся, поближчати;

надійти, -йду, -йдеш; см. прибли-

жаться.

прибой прибій, -бою, м.

прибор м. \. (приспособление, аппа-

рат) прилад, -ду, м., собир. при-

ладдя, ср.; 2. (набор) набір, -бо-

ру, м., реже прибор, -ру, м.;

(комплект принадлежностей)

приладдя.

прибывать прибувати; (о воде —

ещё) підніматися, підійматися.

прибыль ж. прибуток, -тку, м., зиск,

-ку, м.

прибыть прибути; піднятися, підій-

нятися; см. прибывать.

привал привал, -лу, м.; (отдых —

ещё) спочинок, -нку, м., відпочи-

нок, м.

привезти привезти; см. привозять.

приверженец прихильник, -ка, м.,

прибічник, -ка, м.

привести 1. привести; 2. навести; 3.

надати, привести; 4. спричинити,

спричинитися, привести; призвес-

ти; викликати, -кличу, -кличеш;