4. (Вызывать что-л., причинять)

викликати, завдавати; 5. (прини-

мать на себя образ кого, чего)

удавати [з себе] кого, що,

прикидатися ким, ч и м; 6. (да-

вать представление) виставляти,

ставити, зображати, зображува-

ти; (играть) грати; 7. (вообра-

жать) уявляти [собі]. 8. (являть-

ся) являти [собою], становити;

(быть) бути; 9. (быть представи-

телем) книжн. представляти, реп-

резентувати.

представляться 1. (называть себя

при знакомстве) рекомендувати-

ся, відрекомендовуватися; 2.

(представлять в воображении)

уявлятися; (казаться) здавати-

ся, видаватися; (возникать) по-

ставати; (чудиться) увижатися,

привиджуватися; 3. (являться,

случаться) траплятися.

предстоящий прил. майбутній; (по-

следующий) наступний.

предубеждение упередженая, ер.

предупредительный 1. (любезный)

люб'язний, ласкавий; (вежли-

вый) ввічливий; (благожелатель-

ный) прихильний; (услужливый)

послужливий; (искательный) за-

побігливий; 2. (заранее извеща-

ющий) попереджувальний, попе-

реджальний; (предохранитель-

ный) запобіжний.

предупредить 1. попередити, -джу,

-диш; застерегти, -режу, -режёш,

остерегти; 2. запобігти, -біжу, -бі-

жиш чому, відвернути щ о; 3.

випередити, попередити; см.

предупреждать.

предупреждать 1. (заранее изве-

щать) попереджати, попереджу-

вати; .(предостерегать) застері-

гати; 2. (предотвращать) запобі-

гати чому, відвертати щ о; 3.

(опережать) випереджати, попе-

реджати; п. события випереджа-

ти (попереджувати) події.

предусматривать передбачати, за-

вбачати.

предусмотреть передбачити, завба-

чити; ся. предусматривать.

предусмотрительный передбачливий,

завбачливий.

предчувствие передчуття, ер.

предчувствовать передчувати.

предшественник попередник, -ка, м.

предшествовать (чему) передувати

чому, відбуватися, сов. відбу-

тися, -будеться, статися (ста-

неться), трапитися перед

чим.

предшествующий прил. попередній.

предъявитель пред'явник, -ка, м.;

(податель) подавець, -вця, м.

предъявить 1. пред'явити; подати,

показати, -кажу, -кажеш; 2. по-

ставити, заявити, пред'явити; см.

предъявлять.

предъявлять 1. пред'являти; (пред-

ставлять) подавати, показувати;

2. (Заявлять о чём.) ставити, за-

являти, книжн. пред'являти.

предыдущий попередиш.

преемственный 1. спадкоємний; (на-

следственный) спадковий; 2. (по-

следовательный) послідовний.

прежде нареч. 1. (некогда) колись,

перше; (раньше) давніше, дав-

ніш, раніше, раніш; 2. нареч.

(сначала) спочатку; (сперва)

спершу, перше; 3. предл. с р.

раніше, раніш за кого, за

що, від кого, від чого,

перше в і д кого, від чого,

за кого, за що, перед

ким, чим.

преждевременный передчасний, за-

вчасний, дочасний.

прежний колишній, дЗвнїшній; (дав-

ний) давній; (предыдущий) по-

передній; (прошлый) минулий;

(старый) старий; (бывший до

сих пор) дотеперішній.

президент президент, -та, м.

президиум м. президія, ж.

презирать 1. (относиться с презрени-

ем) ставитися з презирством д о

кого, до чого; (пренебре-

гать) зневажати кого, що,

гордувати, погбрджувати ким.

чим; 2. (считать недостойным

внимания, не бояться) нехтувати

кого, що и ким, чим, зне-

важати к о г о, щ о.

презрение ср. презирство, ср.; (пре-

небрежение) зневага, ж., погор-

да, ж., нехтування, ер.

презрительный презирливий; (пре-

небрежительный) зневажливий,

погордливий.

преимущество ср. \. перевага, ж.; 2.

(привилегия) привілей, -лею, м.

преклониться перен. схилитися; см.

преклоняться.

преклоняться перен. схилятися

перед ким, чим.

прекрасный прекрасний, прегарний;

(превосходный — обычно) чудб-

вий.

прекратить припинити; перестати;

кінчити, скінчити; см. прекра-

щать.

прекращать припиняти; (переста-

вать) переставати; (оканчивать)

кінчати.

прекращение припинення, ер.

прелестный (очаровательный)^ ча-

рівний, чарівливий, чарівничий;

(превосходный) чудовий; (при-

влекательный) привабливий,

привабний, принадний.

прелесть чарівність, ж.; привабли-

вість, ж., привабність, ж., прива-

ба, ж., принадність, ж.; (красота,

роскошь) краса, ж., розкіш, ж.

премировать преміювати.

премия премія, ж.

премьера театр, прем'єра, ж.

пренебрегать 1. зневажати, гордува-

ти, погбрджувати; (внушаться)

гребувати, гребати ким, чим;