3. (Распорядок, режим) стан; во-

енное п. воєнний стан; 4. (свод

правил, законов) положения; п.

о выборах положення про вибо-

ри.

положительный 1. (утвердительный,

заслуживающий одобрения) по-

зитивний; 2. (деловой, степен-

ный) статечний; (солидный) со-

лідний; 3. (основательный, вес-

кий) ґрунтовний; (несомненный,

настоящий) справжній; 4. (в ма-

тематике) додатний; (в физике)

позитивний.

положить покласти (кладу, кла-

дёш).

положиться покластися; звіритися,

здатися; см. полагаться 1.

полоса ж. 1. смуга, ж., 2. (металла)

штаба, ус.; 3. (промежуток вре-

мени, пора, период) період, -ду,

м., пора, ж., смуга.

полосатый смугастий.

полоскание полоскання, ср.

полоскать полоскати, -лощу, -ло-

щеш.

полость порожнина, ж.

полотенце ср. рушник, -ка, м.

полотно полотно, ср.

полоть полоти; (сапкой) сапати, са-

пувати.

полутора числ. півтора.

полугодие півріччя, ср.

полукруг м. І. півкруг, -га, м.; 2.

(полуокружность) півколо, ср.

полумрак м. напівморок, -ку, м., пів-

морок, м.; (полутьма) напівтем-

рява, ж., півтемрява, ж.; (сумер-

ки) присмерк, -ку, м., присмерки,

-ків, ми., сутінь, ж., сутінки, -ків,

МП.

полуостров півострів, -рова, м.

полупроводник напівпровідник, -ка,

м.

полуфинал спорт, півфінал, -лу, м.

получатель одержувач, -ча, м.; (ад-

ресат) адресат, -та, м.

получать одержувати, отримувати;

(звание, положение и т. п.—

ещё) діставати; (добывать) здо-

бувати; (распространяться, ста-

новиться известным) набувати,

набирати.

получаться (проявляться, выходить)

виходити.

получить одержати, отримати; діста-

ти; здобути; набути; набрати; см.

получать.

получиться вийти, -йде; см. полу-

чаться.

полушарие ср. півкуля, ж.

полчаса м. півгодини, ж.

полый порожнистий; (пустой) по-

рожній.

полынь ж. бот. полин, -ну, м.

полынья ополонка, ж.

полыхать палахкотіти, -котить, па-

лахкотати, -коче; (выкидывая

пламя) шугати.

польза ж. користь, ж.; (выгода —

ещё) вигода, ж., пожиток, -тку

м.

пользование користування, ер

ч и V, з ч о г о;

використання, ср. ч о г о.

пользоваться 1. користуватися, ко-

ристатися ким, чим, з чого;

(использовать) використовувати

кого, що; (употреблять, по-

треблять) уживати, споживати

щ о; 2. (обладать, иметь) мати;

п. успехом мати успіх.

польский польський.

полюбить полюбити; (влюбиться —

обычно) покохати.

полюс полюс, -са, м.

поляк поляк, -ка, м.

поляна поляна, ж.; (прогалина) га-

лява, ж., галявина, ж.

полярник полярник, -ка, м.

полярный полярний.

поместить 1. примістити, -міщу, -міс-

тиш, помістити; 2. розташувати;

розмістити; 3. умістити; 4. відда-

ти; улаштувати; см. помещать,

поместиться 1. уміститися (уміщуся,

умістишся); 2. розташуватися;

розміститися; см. помещаться

1—2.

поместье ср. (имение) маєток, -тку,

м.

помеха перешкбда, ж., завада, ж.

помешать (создать препятствие) пе-

решкодити, -джу, -диш, завади-

ти.

помещать 1. (предоставлять место)

приміщати, приміщувати, помі-

щати; 2. (располагать) розташо-

вувати; (размещать) розміщува-

ти, розміщати; 3. (в газете, жур-

нале и т. п.) уміщати, уміщува-

ти; 4. (определять, отдавать ку-

да-л.) віддавати; (устраивать)

улаштовувати.

помещаться 1. (умещаться, уклады-

ваться) уміщатися, уміщуватися;

2. (располагаться) розташовува-

тись; (размещаться) розміщати-

ся, розміщуватися; 3. (находить-

ся) міститися.

помещение приміщення, ср.; (для

жилья — ещё) помешкання, ср.

помещик поміщик, -ка, м.; (пан)

пан, -на, м.

помидор помідор, -ра, м.

помимо предл. с р. 1. крім кого,

чого, опріч кого, чого; 2.

(минуя, не приппкгч "^ якимп-

ние) без кого, чого; (вне)

поза ким, чим; (напротив)

всупереч кому, чому; поми-

мо его желания всупереч його

бажанню, поза його бажанням.

помнить пам'ятати.

помогать допомагати, помагати.

помочь допомогти, -можу, -можеш,

помогти; см. помогать,

помощник помічник, -ка, м.

помощь допомога, ж.

поневоле нареч. мимоволі, мимохіть,

несамохіть.

понедельник понеділок, -лка, м.

понемногу нареч. потроху, потрохи;

(постепенно) поволі.

понижать знижувати, понижувати;

(уменьшать) зменшувати; (ос-

лаблять скорость, голос и т. п.)

притишувати, стишувати; ~ ться

знижуватися, понижуватися;

зменшуватися; притишуватися,

стишуватися.

понижение ср. 1. зниження, ср., пе-

ийження, ср., (неоконч. д.— ещё)

знижування, ср., понижування,

ср.; (уменьшение) зменшення,

ср., зменшування, ср., притишен-

ня, ср., стишення, ср.; 2. (низкое

место) низина, ж.

понизить знизити (знижу, знизиш),

понизити; зменшити; притишити,

стишити; ~ ться знизитися, по-

низитися; зменшитися; притиши-

тися, стишитися; см. понижать,

понимание розуміння, ср.; (совпаде-

ние ^взглядов, соглашение) поро-

зуміння, ср.

понимать розуміти; (знать толк)

розумітися на чому.

понравиться сподобатися, уподоба-

тися.

понятие 1. поняття, ср.; 2, (представ-

ление, сведения о чём-л.) уявлен-

ня, ср.

понятный зрозумілий.

понять зрозуміти; (уразуметь —

ещё) збагнути; см. понимать,

поочерёдно нареч. по черзі.

поощрение ср. 1. (действие) заохо-

чення, ср., підохочення, ср., (не-

оконч. д.— ещё) заохочування,

ср., підохочування, ср.; 2. (то, что

поощряет, награда) нагорода, ж.

поощрить заохотити, -хочу, -хотиш,

підохотити; см. поощрять.

поощрять заохочувати, підохочува-

ти кого, що до чого ц

робити що.

попадіть 1. улучати, попадати, уці-

ляти; 2. (входить, оказываться)

потрапляти, попадати, утрапля-

ти; опинятися; (выходить на до-

рогу — ещё) натрапляти.

попадаться 1. (оказываться где-л.,

в каких-л. условиях) попадатися,

потрапляти; 2. (бывать, оказы-

ваться) траплятися, попадатися;

(встречаться) зустрічатися;

(случайно — ещё) здибуватися,

здибатися.

попасть 1. улучити, попасти, уцілити;

2. потрапити, попасти, утрапити;

(очутиться) опинитися; натрапи-

ти; см. попадать.

попасться 1. попастися, потрапити;

2. трапитися, попастися; зустрі-

тися; здибатися; см. попадіться.

поперёк 1. нареч. упбперек, поперёк;

2. предл. с р. поперёк кого,

чого.

поперечный поперечний; О встреч-

ный и п. кбжний стрічний, пёр-

ший-ліпший.

поперхнуться поперхнутися; (жид-

костью — ещё) похлинутися.

поплавок (удочки, невода и т. п.)

поплавець, -вця, м., поплавок,

-вка, м.

поплатиться поплатитися.

пополам нареч. навпіл, пополам;

(наполовину с чем — ещё) напо-

ловину.

пополнить поповнити; ~- ться попов-

нитися.

пополнять поповнювати, поповняти;

~ ться поповнюватися, поповня-

тися.

поправить 1. поправити; полагодити,

поладнати, залагодити, заладна-

ти; 2. виправити; см. поправлять.

поправиться 1, поправитися; випра-

витися; 2. поправитися; видужа-

ти, одужати; см. поправляться.

поправлять 1. поправляти; (чи-

нить — ещё) лагодити, -джу,

-диш, ладнати, залагоджувати;