2. (Плечами) знизувати, стиска-

ти, стискувати, здвигувати.

поза поза, ж., постава, ж.

позавчера нареч. позавчора.

позади 1. нареч. позаду, ззаду, по-

зад; 2. предл. с р. позад кого,

чого; (за) за, поза ким,

чим.

позвать покликати, -кличу, -кличеш,

позвати; (пригласить — ещё) за-

просити, -прошу, -просиш.

позволить дозволити; см. позволять.

позволять дозволяти.

позвонить подзвонити.

позвоночник хребет, -бта, м.

пбздннй пізній.

поздно нареч. пізно.

поздороваться привітатися.

поздравительный вітальний, поздо-

ровний.

поздравить поздоровити, привітати;

см. поздравлять.

поздравление поздорбвлення, ср., ві-

тання, ср., привітання, ср.

поздравлять поздоровляти, вітати.

позиция позиція, ж.

познакомить познайомити, -млю,

-миш; (ознакомить) ознайомити.

познакомиться познайбмитися з

ким, з чим; (ознакомиться

с чем — ещё) ознайомитися з

чим.

позор м. ганьба, ж.; (бесславие)

неслава, ж.

позбрить ганьбити; (бесславить —

ещё) неславити, знеславлювати.

позорный ганебний.

поиски шукання, -кань, ми., пошуки,

-ків, ми., розшуки, мн.

пбискбвый розвідувальний, розшу-

ковий.

пойть поїти (пою, поїш); (живот-

ное — обычно) напувати.

поймать піймати, спіймати, зловити.

пойтй піти (піду, підеш); (отпра-

виться — ещё) податися, -дамся,

-дасися; (двинуться — ещё) ру-

шити; (поплыть) поплисти, -ли-

ву, -ливёш, попливти.

пока 1. нареч. (в течение) поки що,

поки, тим часом; 2. союз (в то

время как) поки; (до тех пор

как — ещё) доки.

показание 1. (свидетельство) свід-

чення, ср.; (ответ при допросе —

ещё) показання, ср., зізнання,

ср.; 2. (данные приборов — меди-

цинские и проч.) показання.

показатель показник, -ка, м.

показать 1. показати, -кажу, -ка-

жеш; виявити, -влю, -виш; 2. по-

свідчити, показати; см. показы-

вать.

показаться 1. показатися; з'явитися,

появитися; см. показываться; 2.

(представиться) здатися (здам-

ся, здасися); (померещиться)

безл. привидітися.

показывать І. показувати; (обнару-

живать, проявлять — ещё) вияв-

ляти; 2. (давать показания) свід-

чити, показувати.

показываться показуватися; (появ-

ляться) з'являтися, появлятися.

покатый спадистий, похилий; (поло-

гий) пологий, положистий.

покидать покидати; (оставлять) ки-

дати, залишати, лишати, поли-

шати.

покинуть покинути; кинути, залиши-

ти, лишити, полишати; см. по-

кидать.

покладая: не п. рук не складаючи

(не покладаючи, не згортаючи)

рук.

поклон поклін, -лону, м., уклін, м.

поклониться уклонитися, поклонити-

ся кому, чому; (приветство-

вать при встрече — ещё) приві-

татися до кого, до чого.

покой 1. спокій, р. спокою, м.; (спо-

койствие) супокій, -кою, м.; 2.

(отдых) спочинок, -нку, м.

покойник небіжчик, -ка, м., покійник,

-ка, м., покійний, -ного, м.

покойный (умерший) 1. прил. покій-

ний; 2. сущ. небіжчик, -ка, м.,

покійний, -ного, м.

поколение ср. покоління, ср.; (гене-

рация) генерація, ж.

покорить підкорити, покорити, ско-

рити; полонити; ~ ться підкори-

тися, покоритися, скоритися; см.

покорять.

покорный покірний; (склонный к по-

корности) покірливий.

покорять підкоряти, покоряти, ско-

ряти; (пленять — ещё) полони-

ти; ~ ться підкорятися, покоря-

тися, скорятися.

покровитель заступник, -ка, м., по-

кровитель, -ля, м.; (защитник)

захисник, -ка, м., оборонець,

-нця, м.

покровительствовать кому,

чему заступатися за кого,

за що, захищати, обороняти

кого, що, опікуватися ким,

чим; (оказывать протекцию)

протегувати кому.

покрой крій, р. крою, м., покрій, м.

покрывало покривало, ер.

покрывать 1. покривати, укривати,

накривати; (туманом, мраком и

т. п.— ещё) оповивати, повивй-

ти; (застилать) застеляти, засти-

лати; 2. (возмещать) покривати,

сплачувати.

покрыть 1. покрити, накрити, укрити;

оповити, -в'є и -виє, повити; за-

стелити, заслати, -стелю, -сте-

леш; 2. покрити, сплатити (спла-

чу, сплатиш), см. покрывать.

покрышка покришка, ж.; (для посу-

ды — ещё) накривка, ж.

покупатель покупець, -пця, м.

покупать купувати.

покупка ж. \. (действие) купівля,

ж.,(неоконч. д.— ещё) купуван-

ня, ср.; 2. (купленная вещь) по-

купка, ж.

покуситься 1. зробити замах, заміри-

тися, наміритися; поважитися; 2.

намогтися, -можуся, -можешся;

спробувати; 3. наважитися; см.

покушаться.

покушаться 1. робити замах н а

кого, на що, замірятися (на-

мірятися) на кого, на що,

робити що; (умышлять)ва-

жити на що; 2. (пытаться)

намагатися; (пробовать) прббу-

вати; 3. (решаться) наважува-

тися. ' •

покушение ср. І. замах, -ху, м.; 2,

(попытка) спроба, ж.

пол ' м. підлога, ж.; (земляной) до-

лівка, ж., діл, р. долу, м.; (дере-

Мнный — ещё) поміст, -мосту, м.

пол 2 м. стать, ж.

полагать (думать) думати, гадати;

(считать) уважати.

полагаться 1. покладатися н а

кого, на що; (доверяться)

звірятися, здаватися (здаюся,

здаєшся); 2. (причитаться) нале-

жати; (приличествовать) годити-

ся; (следует) слід; (надо) треба;

(усматриваться) вбачатися;

(считаться) уважитися.

полдень південь, -дня, м., полудень,

-дня, м.; в п. опівдні, ополудні.

поле ер. 1. (обрабатываемая земля)

поле, ср.; (большой участок —

ещё) лан, -ну, м.; 2. (пространст-

во) поле; магнитное о. магнітне

поле; 3. (основной цвет, фон)

поле, тло, ср., фом, -ну, м.; 4.

(пространство, в пределах кото-

рого совершается что-л.; попри-

ще) поле; 5. (чистая полоса лис-

та книги, тетради) поле, берег,

-га, м.; 6, (широкие края шляпы)

Ч ПОЛЯ, -ЛЇВ, МН., КрЙСИ, -СІВ, МН.

полевой польовий.

полезный корисний.

полеміка полеміка, ж.

полёт м. політ, -льбту, м., літ, р.

льоту, м.; (перен.— ещё) ширйн-

ня, ср., буяння, ср.

ползать повзати; (лазить) лазити

(лажу, лазиш); (пресмыкаться)

плазувати.

ползти повзтй; (лезть) лізти; (пере-

поливать поливати.

поликлиника поліклініка, ж.

политехнический політехнічний.

политика політика, ж.

политический політичний.

полить полити, -ллю, -ллєш; см. по-

ливать.

полк полк, -ку и -ка, м.

полка полиця, ж.; (в ж.-д. вагоне —

ещё) лава, ж., лавка, ж.

полковник полковник, -ка, м.

полковой полковий.

полнолуние ср. повний місяць, м.,

ПОВНЯ, Ж., МІСЯЦЬ у ПОВНІ.

полномочие повноваження, ер.

полномочный повноважний.

полностью нареч. повністю; (цели-

ком) цілком, цілковито, сповна.

полнота повнота, ж.; (тучность —

ещё) огрядність, ж.

полночь північ, ж.; в п. опівночі.

полный 1. (наполненный) повний; 2.

(достигающий предела) повний,

цілковитий; 3. (толстый, тучный)

повний, огрядний.

половина половина, ж.

половодье ср. повінь, ж., повідь, ж.

положение ср. 1. (расположение в

пространстве) положення, ср.;

(местонахождение) місцезна-

ходження, ср.; (позиция) пози-

ція, ж.; исходное п. вихідна пози-

ція; 2. (состояние, обстоятельст-

во) становище, ср., стан, -ну, м.;