2. Збудити, -джу, -диш; см. Под-

стрекать.

пддступ підступ, -пу, м.

подступать підступати, підступати-

ся; (приступать) приступати.

подступить підступити, підступйти-

ся; приступити; см. подступать.

подсудимый 1. прил. підсудний; 2.

сущ. підсудний, -ного, м.; (обви-

няемый) обвинувачений, -ного, м

подсчёт м. підрахунок, -нку, м., (не-

оконч. д.— ещё) підраховуван-

ня, ер.

подтвердить потвердити, -ДА>, -диш,

підтвердити; ствердити; см. под-

тверждать.

подтверждать потверджувати, під-

тверджувати; (признавать пра-

вильность — ещё) стверджувати.

подтверждение потвердження, ср.,

підтвердження, ср., (неоконч.

д.— ещё) потверджування, ср.,

підтверджування, ср.; стверд-

ження, ср., (неоконч. д.— ещё)

стверджування, ср.

подтрунивать над кем, над

чем жартувати, глузувати, кеп-

кувати з кого, з чого и

над ким, над чим; (изде-

ваться) збиткуватися над

ким, над чим.

подтрунить пожартувати, поглузува-

ти, покепкувати; позбиткуватися;

см. подтрунивать.

подтягивать підтягати, підтягувати.

подтянуть підтягти, підтягнути; см.

подтягивать,

подушка подушка, ж.

подхалим підлабузник, -ка, м.

подход підхід, -ходу, м.

подходить 1. підходити, -джу, -диш;

(наступать — о времени, явлени-

ях — чаще) надходити; (прибли-

жаться) підступати, приступати;

2. (Соответствовать) підходити,

пасувати; (быть к лицу) лйчити.

подходящий прил. підхожий, приго-

жий, підходящий; (пригодный)

придатний; (соответствующий)

відповідний; (происходящий впо-

ру) слушний.

подчеркивать підкреслювати; (о вы-

разительности) увиразнювати.

подчеркнуть підкреслити; увиразни-

ти; см. подчёркивать,

подчинение ср. 1. (действие) підко-

рення, ср., (неоконч. д.— ещё)

підкоряння, ср., підпорядкуван-

ня, ср., підпорядковування, ср.; 2.

(состояние зависимости) підля-

гання, ср. кому, чому; (под-

чинённость) підпорядкованість,

ж. кому, чому, підлеглість,

ж. кому, чому; (повинове-

ние) покора, ж. кому, чому

и перед ким, перед чим,

підкорення, ср. кому, чому;

3. грамм, підпорядкування, (не-

оконч. д.— еще) підпорядкову-

вання; (подчинённость предло-

жения) підрядність, ж.

подчинённый прил. підлеглий; (под-

властный) підвладний; (второ-

степенным) підпорядкований; (о

предложении) підрядний.

подчинительный грамм, підрядний.

подчинить !. підкорити; 2. підпоряд-

кувати; 3. підпорядкувати; см.

подчинять.

подчиниться 1. підкоритися, скори-

тися; 2. підпорядкуватися; під-

лягти, -ляжу, -ляжеш; см. подчи-

няться 1—2.

подчинять 1. (покорять) підкоряти;

2. (ставить в зависимость) підпо-

рядковувати; 3. грамм, підпоряд-

ковувати.

подчиняться 1. (повиноваться) ко-

ритися, підкорятися, скорятися;

2. (находиться в зависимости)

підпорядковуватися; (быть в

подчинении) підлягати; 3. грамм.

підпорядковуватися, бути підпо-

рядкованим; (о предложения)

бути підрядним.

подшефный підшефний.

подъезд під'їзд, -ду, м.

подъезжать під'їжджати, під'їздити,

-їжджу, -їздиш.

подъём м. \. (действие) піднімання,

ср., підіймання, ср., підняття, ср.;

(восхождение на гору и т. н.—

ещё) сходження, ср., схід, р.

сходу, м.; 2. (дорога в гору)

підйом, -му, м., узвіз, -возу, м.; 3.

(развитие, воодушевление) під-

несення, ср.; 4. (ноги) підйом.

подъёмны* яідббмний, піднімальний,

підіймальний.

подъехать під'їхати, -їду, -їдеш; см.

подъезжать.

подытоживать підсумовувати; (под-

водить итоги — ещё) підбивати

(підвбдяти, -джу, -диш) підсум-

ки.

подытожить підсумувати, підбити

(підіб'ю, підіб'єш, підвести, -ве-

ду, -ведеш) підсумки; см. поды-

тоживать.

поєдинок м. поєдинок, -нку, м., дво-

бій, -бою, м.

поезд поїзд, -да, м.

поездка поїздка, ж., подорож, ж.

поесть поїсти, -їм, -їси, з'їсти.

пожалуйста межд. будь ласка; (в

обращении ко многим или к одно-

му лицу на «вы» — ещё) будьте

ласкаві; (прошу) прошу.

пожар м. пожежа, ж., пожар, -ру, м.

пожарный 1. прил. пожежний, по-

жарний; 2. сущ. пожежник, -ка,

м., пожарник, -ка, м.

пожать 1. стиснути, потиснути; 2.

знизати (знижу, знижеш), стис-

нути, здвигнути; см. пожимать.

пожелание побажання, ер.

пожелать побажати; (захотеть) за-

хотіти, -хочу, -хочеш, схотіти, за-

бажати; (сильно) зажадати.

пожизненный довічний.

пожилой літній, немолодий.

пожимать І. (руку) стискати, стис-

кувати, потискати, потискувати;