2. (Вопрос, дело и т. П.) порушу-

вати, підносити.

подниматься 1. (вверх; вставать)

підніматися, підійматися, устава-

ти; (с места — обычно) підводи-

тися, -джуся, -дишся; (порывис-

то) схбплюватися; (ввысь — о

дыме, солнце, птицах и т. п.—

ещё) здійматися, піднбситися,

-ношуся, -нбсишся; 2. (возни-

кать, начинаться — о тревоге,

шуме и т. п.) підніматися, підій-

матися, здійматися, зніматися; (о

шуме, споре и т. п.— ещё) зчи-

нятися, учинятися; 3. (восста-

вать) підніматися, підійматися

проти кого, на кого, ус-

тавати, ставати на кого, по-

вставати проти к о г о; 4. ("о

вопросе, деле и т. п.) порушува-

тися, підніматися.

подножие ср. підніжжя, ср.; (пьедес-

тал) п'єдестал, -лу, м.

поднос (для посуду) піднос, -са, м.

поднять 1. підняти, -німу, -німеш,

підійняти; підвести, -веду, -ве-

деш, звести, піднести; зняти,

здійняти; зчинити; учинити; зби-

ти (зіб'ю, зіб'єш); 2. порушити,

піднести; см. поднимать,

подняться 1. піднятися, -німуся, -ні-

мешся, підійнятися, устати; під-

вестися; схопитися; здійнятися,

піднестися; 2. піднятися, підійня-

тися, здійнятися, знятися; зчини-

тися, учинитися; 3. піднятися,

підійнятися, устати, стати, по-

встати; 4. порушитися, підняти-

ся; см. подниматься.

подо см. под.

подобный (кому, чему) подібний д о

кого, до чого, схожий и а

кого, на що, з ким, з

чим; (такой) такий; (этот) цей;

в ~ ном случае у такбму разі;

и тому ~ нее тощо, і таке ін-

ше.

подогревать підігрівати.

подогреть підігріти; см. подогревать.

подождать почекати, зачекати, підо-

ждати.

подозревать підозрівати, підозрюва-

ти кого, що в чому; (иметь

подозрение) мати підозру на

кого, на що.

подозрение ср. підозра, ж., підозрін-

ня, ер.

подозрительный 1. (вызывающий

подозрение) підозрілий; (нена-

дёжный) непевний; 2. (склонный

подозревать) підозрілий; (недо-

верчивый) недовірливий.

подойти підійти, -йду, -йдеш; надій-

ти; підступити, приступити; см.

подходить !.

подоконник м. підвіконня, ср., лутка,

ж.

подорвать підірвати, висадити, -джу,

-диш [у повітря].

подотчётный підзвітний.

подоходный прибутковий.

подошва підошва, ж.

подписать підписати, -пишу, -пи-

шеш; см. подписывать.

подписаться 1. підписатися, -пишу-

ся, -пишешся; 2. передплатити,

-плачу, -платиш; см.. подписы-

ваться.

подписка ж. I. підписка, ж., (дейст-

вие) підписування, ср.; 2. (на

газету, журнал) передплата, ж.

чого, на що.

подписчик передплатник, -ка, м.

подписывать підписувати.

подписываться 1. підписуватись; 2.

(на газету, журнал) передплачу-

вати щ о.

подпись ж. підпис, -су, м.

подполье (тайная деятельность) піД-

пілля, ср.

ПОДПОЛЬНЫЙ ПІДПІЛЬНИЙ.

подпоясать підперезати, -режу, -рё-

жеш; см. подпоясывать.

подпоясывать підперізувати; ~ ться

підперізуватися.

подражание ср. наслідування, ср.;

(об изделии — обычно) імітація,

ж.

подражать кому, чему насліду-

вати кого, що.

подразделение ср. (часть, единица)

підрозділ, -лу, м.

подразумевать розуміти під чим;

(иметь я виду) мати иа думці (на

увазі); (предполагать) припуска-

ти.

подробность I. (обстоятельность)

докладність, ж.; 2. (частность)

подробиця, ж., дрібниця, ж.

подробный докладний.

подросток підліток, -тка, м.

подруга подруга, ж.; (товарищ) то-

варишка, ж.

по-другому нареч. по-іншому; (ина-

че) інакше.

подрывать підривати; (взрывать)

висаджувати [в повітря].

подряд нареч. підряд, поспіль, уряд.

подсвечник спічиГІк, -кл, м

подсказать підказати, -кажу, -ка-

жеш; см. подсказывать.

подсказывать підказувати.

подслушать підслухати; см. подслу-

шивать.

подслушивать підслухувати, підслу-

ховувати.

подсматривать підглядати, піддивля-

тися.

подсмотреть підглянути, підгледіти,

підглядіти, піддивитися; см. под-

сматривать.

подснежник м. пролісок, -ска, м.,

проліска, ж.

подсобный підсобний; (вспомога-

тельный) допоміжний.

подсолнечник (растение) соняшник,

-ка, м. и -ку (собирательное). >

подсолнечный' сонячний; ~ ная сто-

рона осоння, сонячний бік.

подсолнечный2 (от «подсолнечник.»)

соняшниковий.

подставка підставка, ж.

подстановка ж. підставляння, ср.,

підстановка, ж.

подстрекательство ср. підбурюван-

ня, ср., намовляння, ср., підмова,

ж., підбивання, ер.

подстрекать 1. (склонять к чему-л.

преступному) підбурювати и а

що, до чого, намовляти н а

що, до чого; (подговари-

вать) підмовляти; (подуськи-

вать) під'юджувати до чого,

на кого, на що; (побуж-

дать) підбивати на що; 2.

(возбуждать) збуджувати.

подстрекнуть 1. підбурити, намови-

ти; підмовити; під'юдити, -джу,

-диш; підбити (підіб'ю, підіб'єш);