2. Охолодити; розхолодити; см.

охлаждать.

охлаждать 1. (делать холодным)

охолоджувати; (остуживать —

ещё) остуджувати; 2. перец, охо-

лоджувати; (расхолаживать)

розхолоджувати.

охота ' ж. 1. полювання, ср.; (лов-

ля — ещё) лови, -вів, ми., улови,

мн.; 2. (как промысел) мисливст-

во, ср.

охота2 ж. (желание),бажання, ср.,

охота, ж.

охотиться полювати.

охотник ' мисливець, -вця, м.; (ру-

жейный стрелок — ещё) стрі-

лець, -льця, м.

охотник2 (любитель; доброволец)

охочий, -чого, м.

охотно нареч. охоче; (с удовольстви-

ем — ещё) залюбкй.

охрана ж. охорона, ж.; (действие -—

ещё) вартування, ср.; (стра-

жа — ещё) варта, ж., чати, р.,

чат, ми.

охранять охороняти, стерегти, -ре-

жу, -режёш, вартувати; (обере-

гать — ещё) оберігати.

охрипнуть- захрипнути, охрипнути.

оценивать, оцінювати, цінити, ціну-

вати.

оценить оцінити, оцінувати; см. оце-

нивать.

оценка ж. оцінка, ж., (неоконч. д.—

ещё) оцінювання, ср., цінування,

ср.

очаг м. 1. вогнище, ср.; домашний о.

перен. домашне вогнище; 2. (ис-

точник, рассадник) вогнище, осе-

редок, -дку, м.; о. просвещения

вогнище (осередок) освіти.

очарование ср. зачарування, ср., ча-

рування, ср.; (очаровательность)

чарівність, ж., чарівливість, ж.;

(чары) чари, -рів, мн.

очарованный зачарований.

очаровательный чарівний, чарівли-

вий, чарівничий.

очаровать зачарувати; обворожити;

см. очаровывать.

очаровывать зачаровувати, чарува-

ти; (пленять — ещё) обворожу-

вати.

очевидец очевидець, -дця, м., само-

видець, -дця, м.

очевидно нареч. очевидно; (явно —

ещё) явно.

очевидный очевидний; (явный —

ещё) явний.

очень нареч. дуже.

очередной черговий.

очередь черга, ж.

очерк нарис, -су, м.

очернить очорнити, обчорнити; обмо-

вити; см. очернять.

очернять чорнити; (оговаривать —

ещё) обмовляти.

очертание ср. обрис, -су, м.; (кон-

тур) контур, -ра, м.; (перен.—

ещё) окреслення, ср.

очертить 1. обкреслити; обвести; 2.

перен. окреслити; см. очерчивать.

очерчивать 1. обкреслювати; (обво-

дить) обводити, -джу, -диш; 2.

(изображать) перен. окреслюва-

ти.

очистить 1. очистити (очищу, очис-

тиш), обчистити; вичистити; 2.

очистити, перечистити; 3. очисти-

ти; спорожнити, випорожнити;

звільнити; см. очищать.

очистки мн. лушпиння, ер.

очищать 1. очищати, очищувати, об-

чищати; (вычищать) вичищати;

2. (Освобождать от примесей)

очищати, перечищати; 3. (выни-

мать содержимое) очищати;

(опорожнять) спорожняти, спо-

рожнювати, випорожняти,, випо-

рожнювати; (освобождать мес-

то — ещё) звільняти.

очки окуляри, -рів, мн.

очковтирательство окозамилювання,

ер.

очнуться І. (проснуться) прокинути-

ся, проснутися; 2. (прийти в чув-

ство) опам'ятатися, опритомніти,

І

СТЯМИТИСЯ, СТПМ!:ТЦГЛ.

очутиться где опинитися де, по-

пасти, потрапити куди.

ошейник нашийник, -ка, м.

ошеломить приголомшити; см. оше-

ломлять.

ошеломлять приголомшувати.

ошеломляющий прил. приголомшли-

вий.

ошибаться помилятися, хибити.

ошибиться помилитись, схибити,

схибнути; см. ошибаться.

ошибка помилка, ж.

ошибочно нареч. помилково; (непра-

вильно — ещё) хибно.

ошибочный помилковий; (непра-

шілі-.ньчї —- СЩР) хибний

оштрафовать оштрафувати.

ощетиниться наїжитися; (смотреть

зверем — ещё) визвіритися.

ощупь: на 6. на дотик.

ощупью нареч. навпомацки, напо-

мацки, помацки.

ощутимый . відчутний; (заметный)

помітний; ~ мая потеря відчутна

(помітна) втрата.

ощутить відчути, почути; см. ощу-

щать.

ощущать відчувати, почувати.

ощущение відчування, ср., відчуття,

ср., почування, ср., почуття, ер.

п

павильон павільйон, -ну, м.

павлйн павич, -ча, м.

пагубный згубний, реже пагубний.

падать 1. (опускаться, валиться) па-

дати, валитися; 2. (склоняться,

распространяться по низу) пада-

ти, спадати; (понижаться, умень-

шаться — ещё) зменшуватися; 3.

(приходить в упадок, становить-

ся хуже) занепадати, підупада-

ти; 4. (о дожде, снеге) іти (іде),

падати, випадати; О "• Духом

занепадати (підупадати) духом;

п. в обморок непритомніти, зо-

млівати.

падёж грамм, відмінок, -нка, м.

падёжный грамм, відмінковий.

падение ср. \. (действие) падання,

ср.; 2. (понижение, уменьшение)

спад, -ду, м., спадання, ср., змен-

шення, ср.; п. температуры спад

(спадання, зменшення) темпера-

тури; 3. (упадок) занепад, -ду,

м.; нравственное п. моральний

занепад, моральне падіння.

паёк м. пайок, -йка, м.

пакет пакет, -та, м.

паковать пакувати.

палатка ж. 1. намёт, -ту, *., палатка,

ж.; 2. (ларёк) палатка, ятка, ж.

палач кат, -та, м.

палец, м. палець, -льця, м.; кончик

~ ца кінчик пальця, пучка, ж.

палка ж. ціпок, -пка, м., кий, р. кия,

м.; (большая) ломака, ж., пали-

ця, ж.

пальто нескл. пальто, -та, ер.

памятка пам'ятка, ж.

памятливый пам'ятливий, пам'ят-

кий.

памятник м. 1. пам'ятник, -ка, м.; 2.

(предмет культуры прошлого)

пам'ятка, ж.

память ж. 1. пам'ять, ж.; 2. (воспо-

минание) пам'ять, спомин, -ну,

м., спогад, -ду, м., згадка, ж.

паника паніка, ж.

панический панічний.

панорама панорама, ж.

пансионат пансіонат, -ту, м.

пала (отец) разг. тато, -та, м.

вапирбса цигарка, ж.

папирус папірус, -су, м.

папка папка, ж., тека, ж.

•ар м. пира, ж.; О на всех ~ рах

- повним ходом; (во всю прыть —

ещё) щодуху, що € сили (сил,

духу).

пара пара, ж.

парад парад, -ду, м.

парализовать паралізувати, сов. спа-

ралізувати.

паралич параліч, -чу, м.

параллель паралель, ж.

параллельный паралельний.

парашют парашут, -та, м.

парашютист парашутист, -та, м.

парень разг. хлопець, -пця, м.; (юно-

ша, неженатый молодой мужчи-

на) парубок, -бка, м.

парик м. парик, -ка, м., перука, ж.

парикмахер перукар, -ря, м.

парикмахерская сущ. перукарня, ж.

парить ширяти, буяти.

парк парк, -ку, м.

парламент парламент, -ту, м.

парный парний; (спаренный) парис-

тий.

паровой паровий.

пародия пародія, ж.

паром пором, -ма, м.

парта парта, ж.

партиец разг. партієць, -тійця, м.

партизан партизан, -на, м.

партизанский партизанський.

партийность партійність, ж.

партийный 1. прил. партійний; 2.

сущ. партійний, -ного, м.

партия партія, ж.

парторг (партийный организатор)

парторг, -га, м. (партійний ор-

ганізатор).

парус м. вітрило, ср., парус, -са, м.

парусный вітрильний, парусний.

парфюмерия парфюмерія, ж.

пасека пасіка, ж.

пасмурный хмарний, хмурний, хму-

рий, похмурий.

пассажир пасажир, -ра, м.

пассажирский пасажирський.

пассивный пасивний.

пастбище пасовище, ср., пасовисько,

ер.

пасти пасти; —• тйсь нестися.

пастух пастух, -ха, м.; (пасущий

овец — ещё) вівчар, -ря, м., ча-

бан, -на, м.; (при стаде скота —

ещё) чередник, -ка, м.

пасть 1. упасти (упаду, упадеш),

звалитися; 2. упасти, спасти;

зменшитися; 3. занепасти, під-

упасти; см. падать 1—3; 4. (по-

гибнуть) загинути; (о мног.—

обычно) полягти; п. в бой заги-

нути (пол.ягтй) в бой).

пасть2 сущ. паща, ж.

пасынок пасинок, -нка, м.

патриот патріот, -та, м.

патриотизм патріотизм, -му, м.

патриотический патріотичний.

патрон патрон, -на, м.; (ружей-

ный — ещё) набій, -бою, м.

патрулировать патрулювати.

патруль патруль, -ля, м.

пауза пауза, ж.

паук павук, -ка, м.

паутйна ж. павутина, ж., собир. па-

вутиння, ер.

пахарь орач, -ча, м., плугатар, -гата-

ря, м.; (земледелец) хлібороб,

-ба, м.

пахать орати (орю, ореш).

пахнуть пахнути; (припахивать -—

ещё) відгонити; (неприятно пах-

нуть) тхнути (тхне).

пахотный орний.

пахучий пахучий, запашний, запа-

шистий.

пачкать бруднити, забруднювати;

~ ться бруднитися, забруднюва-

тися.

пашня рілля, ж.

паять паяти.

певец 1. (тот, кто поёт) співак, -ка,

м., співець, -вця, м.; 2. (тот, кто

воспевает) співець, оспівувач,

-ча, м.

певица співачка, ж.

певчий співочий; (о птицах — ещё)

співучий.

педагог педагог, -га, м.

педагогический педагогічний.

пейзаж пейзаж, -жу, м.; (вид —

ещё) краєвид, -ду, м.

пеленать 1. сповивати, повивати; 2.

перен. сповивати, оповивати, об-

гортати, огортати, обкутувати,

окутувати.

пелёнка пелюшка, ж.

піна ж. піна, ж.; (на жидкости —

ещё) шум, -му, м., шумовиння,

ер.

пение ср. спів, -ву, м., співи, -вів, мн.

пениться пінитися; (о кипящей жид-

кости и т. п.— ещё) шумувати;

(бурлить) вирувати; (покрывать-

ся пеной) пшити.

пенсионер пенсіонер, -ра, м.

пенсия пенсія, ж.

пень пень, р. пня, м.

пенять на кого, на что разг.

нарікати на кого, на що.

ч а щ о, дорікати кому,

чому за що; (роптать) ремс-

твувати на кого, на що за

щ о; (жаловаться) скаржитися,

жалкувати на кого, на що.

пепел попіл, -пелу, м.

пепелище попелище, ср., згарище,

ср.

первенство ср. першість, ж.

первичный первинний; (первона-

чальный) первісний.

первобытный первісний.

первое (блюдо) суш,, перше, ср.

первоклассный першокласний; (пер-

востепенный — ещё) першоряд-

ний.

первоначальный 1. (самый первый)

первісний; 2. (являющийся нача-

лом, первым этапом чего-л.) по-

чатковий.

первостепенный першорядний.

первый пёрший.

перебегать перебігати.

перебежать перебігти, -біжу, -бі-

жиш; см. перебегать.

перебивать 1. перебивати; (убивать

многих — ещё) вибивати; (бить,

ломать — ещё) бйти; 2. (преры-

вать речь) перебивати, перерива-

ти, перепиняти.

перебить 1. перебити, -б'й, -б'єш;

вибити, повибивати; побити; 2.

перебити, перервати, перепинити;

см. перебивать.

перебрасывать перекидати.

перебросить перекинути;см. перебра-

сывать.

переваривать 1. (варить заново; ва-

рить больше, чем надо) перева-

рювати; 2. (о пищеварении) пе-

ретравлювати, травити; 3. (пере-

носить, терпеть — обычно с отри-

цанием) перен., разг. переносити,

-ношу, -носиш, зносити, терпіти.

переварить 1. переварити; 2. пере-

травити; 3. перенести, стерпіти;

см. переваривать.

перевезти перевезти; см. перевозить,

перевернуть 1. перевернути; переки-

нути; 2. перегорнути; ~ ться 1.

перевернутися; перекинутися; 2.

перегорнутися; см. перевёрты-

вать и переворачивать,

перевёртывать 1. перевертати; (оп-

рокидывать — ещё) перекидати;