2. Відбити, заперечити; спросту-

вати; 3. физ. відбити; 4. відбити,

відобразити, -бражу, -бразяш,

см. отражать.

отразиться 1. відбитися, -діб'гося,

-діб'єшся; віддатися, -дасться; 2.

перен. відбитися; відобразитися,

-разиться; 3. відбитися; позначи-

тися; см. отражаться.

отрастать відростати.

отрасти відрости; см. отрастать.

отри відріз, -зу, м.

отрезать 1. відрізати, -ріжу, -ріжеш;

відкраяти, украяти; урізати, ут-

нути, утяти (утну, утнеш), відіт-

нути, відтяти; 2. відрізати, відру-

бати; см. отрезать.

отрезать и отрезывать 1. відрізувати;

(кусок хлеба и т. п.— ещё) від-

краювати; (отделять часть яего-

л., укорачивать) урізувати, ути-

нати, відтинати; 2. (резко отве-

чать) відрізувати, відрубувати.

отрезок відрізок, -зка, м., відтинок,

-нка, м.

отрекаться от кого, от чего

зрікатися кого, чого, відрі-

катися від кого, від чого,

кого, чого, цуратися кого,

чого.

отремонтировать відремонтувати.

отречение зречення, ср., відречення,

ер.

отречься зректися (зречуся, зречеш-

ся), відректися, відцуратися; см.

отрекаться.

отрицание заперечення, ср.

отрицательный 1. негативний; (за-

ключающий отрицание) запереч-

ний, заперечливий; 2. грамм, за-

перечний; 3. мат. від'ємний; 4.

физ. негативний.

отрицать заперечувати.

отросток м. бот., переч, паросток,

-стка, м., парость, ж.; (в анато-

мии) відросток, -стка, м.

отрыв відрив, -ву, м.

отрывать відривати; (часть — ещё)

уривати; ~ ться відриватися;

уриватися.

отрывок уривок, -вка, м.

отряд загін, -гону, м.

отрядный загоновий.

отряхивать обтрушувати, обтріпува-

ти; (стряхивать — ещё) струшу-

вати.

отряхнуть обтрусити, -трушу, -тру1-

сйш, обтріпати; струсити; см. от-

ряхивать.

отскакивать відскакувати.

отскочить відскочити; см. отска-

кивать.

отсрочивать відстрочувати; (откла-

дывать — ещё) відкладати.

отсрочить відстрбчити; відкласти;

см. отсрочивать.

отсрочка відстрочка, ж.

отставание відставання, ср.

отставать відставати, ж.

отставка відставка, ж.

отстаивать (защищать) відстоюва-

ти; (взгляды, мнения и т. п.—

обычно) обстоювати.

отсталость відсталість, ж.

отсталый відсталий.

отстать відстати, -стану, -станеш;

см. отставать.

отстёгивать відстібати; ~ ться від-

стібатися.

отстегнуть відстебнути; ~ ться від-

стебнутися; см. отстёгивать.

отстоять відстояти; обстоять; см. от-

стаи вать.

отстраивать відбудовувати; (стро-

ить) будувати, ставити; (выстра-

ивать) вибудовувати.

отстранить 1. відсторонити; відсуну-

ти; відхилити; 2. зняти (зніму,

знімеш), усунути, звільнити; см.

отстранять.

отстранять 1. відстороняти; (отодви-

гать — ещё) відсувати, відсову-

вати; (отклонять — ещё) відхи-

ляти; 2. (устранять, увольнять)

знімати, усувати, звільняти.

отстреливаться відстрілюватися.

отстреляться відстрілятися; см. от-

стреливаться.

отстроить відбудувати; збудувати,

поставити; вибудувати; см. от-

страивать.

отступать відступати; (отходить, не

трогать — ещё) відступатися;

(нарушать что-л.) порушувати.

отступить відступити; відступитися;

порушити; см. отступать.

отступление ср. відступ, -ву, м.

отсутствие ср. 1. відсутність, ж.; 2.

(недостача, нехватка) брак, -ку,

м.; за ~ виєм времени через брак

(за браком) часу.

отсутствовать бути відсутнім, не бу-

ти [присутнім].

отсутствующий відсутній.

отсчитать відлічити, відрахувати;

полічити, порахувати; см. отсчи-

тывать.

отсчитывать відлічувати, відрахову-

вати; (считать) лічити, рахувати.

отсылать відсилати; (отряжать —

ещё) відряджати.

отсюда нареч. звідси, звідсіля, звід-

сіль, ВІДСИ, ВІДСІЛЯ, ВІДСІЛЬ.

отталкивать відштовхувати, відпиха-

отталкивающий (отвратительный)

огидний, огидливий, відразливий,

відворотний.

оттепель відлига, ж.

оттеснить відтиснути; см. оттеснять.

оттеснять відтискувати, відтискати.

оттиск відтиск, -ку, м.; (отпечаток)

відбиток, -тка, м.

оттолкнуть відштовхнути, відіпхну-

ти; см. отталкивать.

оттуда нареч. звідти, звідтіля, звід-

тіль, відтіля, відтіль.

оттягивать відтягати, відтягувати;

(откладывать — ещё) зволіка-

ти.

оттянуть відтягти, відтягнути; см.

оттягивать.

отучать відучувати; ~ ться відучу-

ватися.

отучить відучити; ~ ться відучити-

ся; см. отучать.

отход м. відхід, -ходу, м.; (отплытие)

відплиття, ер.

отходить відходити, -джу, -диш; (от-

даляться, отступать — ещё) ос-

тупатися; (отплывать — обычно)

відпливати.

отцвести відцвісти, перецвісти; (о

злаках — обычно) відкрасувати-

ся, відквітувати, відквітнути; см.

отцветать.

отцветать відцвітати, перецвітати.

отцепить відчепити; ~ ться відчепи-

тися; см. отцеплять.

отцеплять відчіплювати, відчіпляти;

~ ться відчіплюватися, відчіпля-

тися.

отцовский батьківський; (отцов)

батьків.

отчаиваться (в чём) утрачати надію

на що, зневірятися в чому.

отчаливать відчалювати.

отчалить відчалити; см. отчаливать.

отчасти нареч. почасти.

отчаяние ср. відчай, -чаю и відчай,

-чаю, м., розпач, -чу, м., розпука,

ж.

отчаянный 1. (проникнутый отчаяни-

ем) розпачливий, відчайдушний;

(исступлённый) несамовитий, не-

стямний, шалений; 2. (смелый)

відчайдушний; (неистовый) ша-

лений, нестямний, несамовитий;

(ярый) завзятий, заповзятий, за-

пеклий; —•' ное сопротивление

відчайдушний (шалений, завзя-

тий, запеклий) опір; 3. (очень

тяжёлый) дуже важкий; (безвы-

ходный) безвихідний, безпорад-

ний, безпомічний.

отчаяться (в чём) утратити (утрачу,

утратиш) надію, зневіритися; см.

отчаиваться.

отчего нареч. чому, чого.

отчество по батькові.

отчётливый виразний; (чёткий) чіт-

кий; (разборчивый) розбірливий,

розбірний; (ясный) ясний.

отчётно-выборный звітно-вйборний.

отчётность звітність, ж.

отчётный звітний.

отчизна вітчизна, ж., батьківщина,

ж.

отчисление (отчисленная сумма)

відрахування, ср.

отчислить 1. відрахувати; 2. відчис-

лити; звільнити; см. отчислять,

отчислять I. відраховувати; 2. (ис-

ключать) відчисляти; (уволь-

нять) звільнювати.

отчитаться відзвітувати, відзвітува-

тися; см. отчитываться,

отчитываться звітувати, звітуватися.

отщепенец відщепенець, -нця, м.;

(отступник) відступник, -ка, м.

отъезд відізд, -ду, м.

отъезжать від'їжджати, від'їздити,

-їжджу, -їздиш.

отъехать від'їхати, -їду, -їдеш; см.

отъезжать.

отыскать відшукати, знайти; вишу-

кати; см. отыскивать,

отыскивать відшукувати; (нахо-

дить) знаходити, -джу, -диш;

(выискивать) вишукувати.

оформить оформити; ~ ться офор-

митися; см. оформлять,

оформление оформлення, ер.

оформлять оформляти, оформлюва-

ти; -~ ться оформлятися, оформ-

люватися.

охватить 1. обхопити, охопити; обій-

няти (обійму, обіймеш), обняти,

обгорнути, огорнути; 2. охопити,

обхопити; оточити; облягти, -ля-

же; 3. осягнути, осягти, охопити,

збагнути; 4. воєн, охопити; см.

охватывать.

охватывать 1. оСліплюваїи, охпплю-

вати; (обнимать) обіймати, обні-

мати, обгортати, огортати; 2. (об-

тягивать) охоплювати, обхоплю-

вати; (окружать) оточувати; (об-

легать — ещё) облягати; 3. (по-

стигать) осягати, охоплювати,

обхоплювати; 4. воєн, охоплюва-

ти.

охладить 1. охолодити, -джу, -диш,

схолодити; остудити, -джу, -диш;