2. (Результат исследования и

т. п.) відкриття; (изобретение)

винахід, -ходу, м.

открытка листівка, ж.

открытый прил. \. відкритий; ~ тое

море відкрите море; ~ ты й слог

грамм, відкритий склад; 2. (от-

кровенный) відвертий, відкритий;

(нескрываемы*.) неприхований;

(явный) явний; (искренний) щи-

рий.

открыть відкрити; відтулити, відсло-

нити; відчинити; відхилити; роз-

горнути; розплющити; викрити;

см.. открывать.

откуда нареч. звідки,_звідкіля, звід-

кіль, відкіля, відкіль.

откуда-либо « откуда-нибудь звідки-

небудь; (откуда-то) звідкись,

звідкілясь, звідкільсь, відкілясь,

відкїльсь.

откусить відкусити, -кушу, -кусиш;

см. откусывать.

откусывать відкушувати.

отламывать відламувати, відломлю-

вати.

отличать (распознавать) відрізняти,

розпізнавати; (выделять среди

других — обычно) вирізняти, виз-

начати.

отличаться 1. (выделяться среди

других) відзначатися, визначати-

ся; 2. (различаться) відрізняти-

ся, різнитися.

отлйчие ср.( 1. (различие) відміна,

ж., відмінність, ж., відзнака, ж.;

(разница) різниця, 'ж.; 2. (заслу-

га, отмечаемая наградой) відзна-'

ка; диплом с ~ чиеи диплом з

відзнакою.

отличить відрізнити, розпізнати; ви-

різнити, визначити; см. отличать.

отличиться відзначитися, визначити-

ся; см. отличаться 1.

отличник відмінник, -ка, м.

отлично (отметка) відмінно.

отличный відмінний; (превосход-

ный) чудовий; (очень хороший)

дуже добрий; (образцовый) зраз-

ковий.

отложить відкласти; см. отклады-

вать.

отломать и отломить відламати, від-

ломити, уломити; см. отламы-

вать.

отлучаться відлучатися; (уходить)

виходити, -джу, -диш; (уезжать)

виїжджати.

отлучиться відлучитися; вийти, -йду,

-йдеш; виїхати, -їду, -їдеш; см.

отлучаться.

отмена ж. скасування, ср., (неоконч.

д.— ещё) скасовування, ср.; ану-

лювання, ср.; відміна, ж.; см.

отменять.

отменить скасувати; анулювати; від-

мінити; см. отменять.

отменять (упразднять) скасовувати,

касувати; (аннулировать) ану-

лювати; (заседание, спектакль и

т. п.) відміняти.

отметить відзначити, відмітити, -мі-

чу, -мітиш; позначити; помітити;

занотувати; закарбувати; см. от-

мечать.

отметиться відмітитися, -мічуся, -мі-

тишся; зареєструватися; см. от-

мечаться.

отметка 1. (знак) позначка, ж.; від-

мітка, ж.; 2. (оценка знаний)

оцінка, ж.

отмечать відзначати, відмічати;

(обозначать — ещё) позначати,

значити; (примечать — ещё) по-

мічати; (делать заметки — ещё)

занотовувати; (делать метку —

ещё) карбувати, закарбовувати.

отмечаться відмічатися; (регистри-

роваться — ещё) реєструватися.

отнести 1. віднести; 2. перенести; 3.

зарахувати, зачислити, віднес-

ти; см. относить.

отнестись поставитися; см. относить-

ся.

отнимать 1. віднімати; (отбирать —

обычно) відбирати; 2. (вызывать

расход времени, сил и т. п.) за-

бирати; 3. (ампутировать) відрі-

зувати.

относительно 1. парен, відносно; 2.

предл. с р. щодо кого, чого,

про кого, що, відносно

КОГО, ЩО," СТОСОВНО ДО

чого.

относительный відносний.

относить 1. відносити, -ношу, -но-

сиш; 2. (переносить) переносити;