2. (Учреждения, предприятия, по-

мещения и т. п.) відділ, -лу, м.,

відділення, ср.; (филиал) філія,

ж.; 3. (часть концерта и т. п.)

відділ; 4. воен. відділення, ср.,

рій, р. рою, м.

отделить відділити; відокремити, від-

межувати; см. отделять.

отделка ж. (убранство, украшение)

оздоба, ж., оздбблення, ср., окра-

са, ж., прикраса, ж.

отдельный окремий; (некоторый, ка-

кой-то — ещё) поодинокий; (обо-

собленный) відокремлений.

отделять відділяти; (обособлять, от-

граничивать — ещё) відокрем-

лювати, відмежовувати.

отдохнуть відпочити, спочити; пере-

почити; см. отдыхать.

отдых відпочинок, -нку, м., спочинок,

-нку, м.; (передышка) перепочи-

нок, -нку, м.

отдыхать відпочивати, спочивати;

(немного) перепочивати.

отдыхающий сущ. відпочивальник,

-ка, м., відпочиваючий,'-чого, м.

отец батько, -ка, м.

отеческий батьківській.

отечественный вітчизняний.

отечество ср. вітчизна, ж., батьків-

щина, ж.

отзывать відкликати, відзівати.

отзываться 1. відгукуватися, відзи-

ватися; (откликаться — ещё) об-

зиватися, озиватися, відкликати-

ся; 2. (высказывать суждение,

давать оценку) відзиватися, від-

гукуватися.

отзывчивость чуйність, ж., чулість,

ж., чутливість, ж.

отзывчивый чуйний, чулий, чутли-

вий.

отказ м. відмова, ж., відмовляння,

ср., відмовлення, ср.

отказать 1. відмовити; 2. відмовити,

відказати; см. отказывать.

отказаться 1. відмовитися; 2. (от

кого, от чего) відмовитися, зрек-

тися (зречуся, зречешся), відцу-

ратися; 3. відмовити, відказати,

-каже; см.. отказываться.

отказывать 1. відмовляти; 2. (пере-

ставать действовать) відмовляти,

відказувати.

отказываться 1. відмовлятися; 2. (от

кого, от чего — отрекаться) від-

мовлятися від кого, від

чого, зрікатися, цуратися

кого, чого; 3. (переставать

действовать) відмовляти, відка-

зувати.

откладывать відкладати.

отклик відгук, -ку, м.

откликаться відгукуватися, відкли-

катися, відзиватися; (отзывать-

ся — ещё) обзиватися, овивати-

ся.

откликнуться відгукнутися, відклик-

нутися, відізватися; обізватися,

одіагися (озвуся, озвешся и озо-

вуся, озовёшся); см. откликать-

ся.

отклонить відхилити; відвести; см.

отклонять.

отклониться відхилитися; ухилитися;

см. отклоняться.

отклонять відхиляти; (отводить в

сторону — ещё) відводити, -джу,

-диш.

отклоняться відхилятися; (уклонять-

ся) ухилятися.

откровенный І. відвертий; (искрен-

ний — ещё) щирий, щиросердий,

щиросердний, щиросердечний;

(прямой — ещё) прямий; 2. (не-

скрываемый) відвертий, неприхо-

ваний; (очевидный) очевидний,

безсумнівний; (явный) явний.

открывать відкривати; (устранять

закрывающее — ещё) відтуляти,

відслоняти, відслбнювати;

(дверь, окно и т. п.— ещё) відчи-

няти; (слегка) відхиляти; (книгу,

тетрадь и т. п.— ещё) розгорта-

ти; (размыкать глаза) розплю-

щувати.; (разоблачать — обыч-

но) викривати.

открытие ср. I. (действие) відкриття,

ср.; викриття, ср.; см. открывать;