2. (Уплачиваемые деньги) оп-

лата.

оплатить оплатити (оплачу, опла-

тиш); сплатити; см. оплачи-

вать.

оплачивать оплачувати; (уплачи-

вать) сплачувати.

оплот оплот, -ту, м.

оплошность ж. помилка, ж., похиб-

ка, ж.; (неосторожность) необач-

ність, ж.; (недосмотр) недогляд,

-ду, м.; по ~ ти через недогляд,

через необачність.

опоздание спізнення, ср., запізнення,

ер.

опоздать спізнитися, запізнитися;

см. опаздывать.

опознавательный пізнавальний, роз-

пізнавальний.

опозорить зганьбити, оганьбити;

(ославить) знеславити, осла-

вити.

ополчение ополчення, ер.

опомниться опам'ятатися, опритом-

ніти, отямитися, стямитися.

опора опора, ж.

оппозиция опозиція, ж.

оправдание 1. виправдання, ср., оп-

равдання, ср., (неоконч. д.—

ещё) виправдування, ср.; справ-

дження, ср.; здійснення, ср.;

(неоконч, д.— ещё) справджу-

вання, ср., здійснювання, ср.; см.

оправдывать; 2. (оправдатель-

ный приговор) виправдання,

ср.

оправдать виправдати, оправдати;

справдити, -джу, -диш, здійсни-

ти; см. оправдывать.

оправдаться виправдатися, оправда-

тися; справдитися, здійснитися;

см. оправдываться.

оправдывать виправдовувати, вип-

равдувати, оправдувати;

(надежды, ожидания и т. п.—

обычно) справджувати, здійсню-

вати.

оправдываться виправдовуватися,

виправдуватися, оправдуватися;

(в надеждах, предсказаниях и

т. п.— обычно) справджуватися,

здійснюватися.

опрашивать опитувати; (допраши-

вать) допитувати.

определение ср. 1. (формулировка)

визначення, ср.; 2. (постановле-

ние) ухвала, ж., постанова, ж.; 3.

грамм, означення, ср.

определённый прил. 1. (твёрдо уста-

новленный) визначений, певний;

на ~ ное время на певний (на

визначений) час; 2. (ясный) ви-

разний, яснйй; (несомненный)

певний; (точный) точний; 3. (не-

который, известный) певний, в

~ ных случаях у певних випад-

ках.

определить 1. визначити; окресли-

ти; призначити; 2. обумбвити,

зумовити; 3. ухвалити, поста-

новити; визначити; См. опреде-

лять.

определять 1. визначати; (наме-

чать — ещё) окреслювати;

(предназначать — ещё) призна-

чати; 2. (обусловливать) обумов-

лювати, зумовлювати; 3. (выно-

сить решения) ухвалювати, по-

становляти; (меру наказания и

т. п'.) визначати.

опровергать спростовувати; (отри-

цать) заперечувати; (отклонять)

відхиляти.

опровергнуть спростувати; заперечи-

ти; відхилити; см. опровергать.

опровержение (заявление, статья и

т. п.) спростування, ср., спросто-

вання, ср.

опрокидывать 1. (перевёртывать)

перекидати, перевертати; (ва-

лить — ещё) валяти, звалювати;

(вываливать) вивертати; 2. (сби-

вать с позиций) воен. відкидати;

(разбивать) розбивати, розтро-

щувати.

опрокидываться перекидатися, пере-

вертатися; (откидываться) відки-

датися.

опрокинуть 1. перекинути, перевер-

нути; повалити, поваляти, звали-

ти; вивернути; 2. воєн, відкинути;

розбити (розіб'ю, розіб'єш),

розтрощити; (обратить в бегст-

во) погнати (пожену, поженеш);

см. опрокидывать.

опрокинуться перекинутися, пере-

вернутися; відкинутися; см. оп-

рокидываться.

опрометчивый необачний, необачли-

вий, нерозважливий, нерозваж-

ний.

опрометью нареч. прожогом, стрім-

голов.

опрос м. опитування, ср.; допит, -ту,

м., (неоконч. д.— ещё) допиту-

вання, ср.; см. опрашивать.

опросить опитати; допитати; см. оп-

рашивать.

опрятный охайний, чепурний.

оптимизм оптимізм, -му, м.

оптимист оптиміст, -та, м.

оптимистический оптимістичний.

оптический оптичний.

опубликовать опублікувати.

опускать 1. опускати; (спускать)

спускати: (склонять) схиляти; 2.

(пропускать) пропускати, випус-

кати, проминати.

опускаться (перемещаться ниже)

опускатися; (спадать — ещё)

опадати; (спускаться) спускати-

ся; (склоняться) схилятися.

опустеть спустіти, опустіти, спорож-

ніти; (обезлюдеть) обезлюдніти.

опустить 1. опустити (опущу, опус-

тиш); спустити; схилити, похили-

ти; 2. пропустити, випустити, про-

минути; см опускать.

опуститься опуститися (опущуся,

опустишся); опасти; спуститися;

схилитися; см. опускаться.

опустошать 1. спустошувати, пусто-

шити; (разорять — ещё) плюнд-

рувати; 2. (опорожнять) спорож-

няти, спорожнювати.

опустошение (запустение, разоре-

ние) спустошення, ср.

опустошительный спустошливий,

спустошувальний.

опустошить 1. спустошити; сплюнд-

рувати; 2. спорожнити; см. опус-

тошать.

опухать опухнути, запухати.

опухнуть опухнути, запухнути; см.

опухать.

опухоль пухлина, ж.

опушка ж. (край леса) узлісся, ср.,

узлісок, -ска, м.

опыление бот. запилення, ср., (не-

оконч. д.— ещё) запилювання,

ер.

опыт м. І. (практика) досвід, -ду, м.;

обмен ~ том обмін досвідом; 2.

(эксперимент) дослід, -ду, м.,

спроба, ж., експеримент, -ту, м.;