2. (Несущественный) неістотний,

незначний; (никчёмный) нікчем-

ний.

ничуть нареч. нітрохи, усилит, ані-

трохи, анітрішки, анітрошки.

ничья сущ. спорт, нічия, ж.

но союз але, та, реже так; (а) а;

(однако) проте, однак.

новатор новатор, -ра, м.

новелла лит. новела, ж.

новинка новинка, ж.

новичок новак, -ка, м., новачок, -чка,

м.

новогодний новорічний.

новолуние ср. новий (молодий) мі-

сяць, -ця, м., молодик, -ка, м.

новосёл новосёл, -ла, м., новоселець,

-льця, м.

новоселье ср. 1. (место переселения)

новосілля, ср.; 2. (о празднова-

нии) новосілля, вхідчини, -чин,

мн., входини, -дин, мн.

новостройка новобудова, ж.

новость новина, ж.

новшество ср. новина, ж.; (нововве-

дение) нововведення, ер.

новый новий.

нога нога, ж.

ноготь ніготь, -гтя, м.

нож ніж, р. ножа, м.

ножницы ножиці, -жиць, мн.

ножны піхви, -хов, мн.

ноздря ніздря, ж.

нокаут спорт, нокаут, -та, м.

ноль и нуль нуль, -ля, м.

номер номер, -ра, м.

норвежец норвежець, -жця, м.

норвежский норвезький.

нормальный нормальний.

носилки носилки, -лок, мн., ноші, р.

нош, мн.

носильщик носильник, -ка, м.

носить носити (ношу, носиш);

(иметь, заключать в себе — ещё)

мати.

носиться носитися (ношуся, носиш-

ся); (гоняться, бегать) ганяти,

гасати; (нянчиться — обычно)

панькатися.

носки шкарпетки, -ток, ми.

носок (передний край обуви, чулка

и т. п.) носок, -ска, м.

нота ' муз. нота, ж.

нота2 (дипломатическое обраще-

ние) нота, ж.

ночевать ночувати; (под открытым

небом — ещё) зорювати.

ночлег м. нічліг, -гу, м.; (ночёвка)

НОЧІВЛЯ, Ж.

ночной нічний.

ночь ніч, ж.; по ~ чам ночами.

ночью нареч. уночі.

ноша ж. ноша, ж.; (тяжесть, бремя)

тягар, -ря, м.

ноябрь листопад, -да, м.

ноябрьский листопадовий.

нрав м. вдача, ж., натура, ж.

нравиться подобатися.

нравственность моральність, ж.;

(мораль) мораль, ж.

нравственный моральний,

нужда ж. 1. (бедность) нужда, ж.,

нестаток, -тку, м., нестатки, -ків,

мн.; (нищета) злидні, -нів, мн.; 2.

(потребность) потреба, ж.

нуждаться 1. ^терпеть нужду, лише-

ния) терпіти нужду (нестатки,

злидні); (бедствовать) бідувати,

злидарювати; 2. (испытывать по-

требность в ком, в чём) потребу-

вати кого, чого, мати потре-

бу в кому, в чому.

нужно в знач. сказ, треба, потрібно;

(следует — ещё) слід.

нужный потрібний.

нуль см. ноль.

нырнуть поринути, пірнути, упірну-

ти; см. нырять.

нырять поринати, пірнати, упірнати.

нюхать нюхати; (о животных и пе-

рен.— ещё) нюшйти.

нянчить няньчити, глядіти, -джу,

-дйш, бавити.

нянчиться няньчитися; (возиться —

ещё) разг. панькатися.

О

о, об и обо 1. с в. (для обозначения

сближения, соприкосновения,

столкновения) об, у, в, на к о г о,

Ш о; удариться о камень ударити-

ся об камінь; споткнуться о порог

спіткнутися об поріг; упереться

рукой о стол упертися рукою

об [в] стіл; 2. с п. (для указания

на предмет мысли, чувств, речи

и т. п.) про к о г о, щ о, реже за;

говорить об искусстве говорити про

[за] мистецтво; плакать оком

плаката за ким (по кому).

оазис м. оазис, -су, м., оаза, ж.

об см. о.

оба обидва, р. обох, м. и ср. (ж.

обидві); (о людях—ещё) обоє.

обаяние ср. чарівність, ж., чарівли-

вість, ж.; (привлекательность)

привабливість, ж., принадність,

ж.; (чары) чари, -рів, мн.

обаятельный чарівний, чарівливий;

(привлекательный) привабли-

вий, принадний.

обваливаться обвалюватися; (о зда-

нии, сооружении — обычно) за-

валюватися; (обрушиваться) об-

рушуватися.

обвалиться обвалитися; завалитися;

обрушитися; см. обваливаться.

обвести I. обвести; 2. обгородити,

-джу, -диш, огородити; обнести;

см. обводить.

обвивать обвивати, оповивати, пови-

вати; (обматывать) обмотувати;

(обкручивать) обкручувати; (па-

утиной и т. п.) обсновувати;

(окутывать) обгортати.

обвинение ср. I. (действие) обвину-

вачення, ср., звинувачення, ср.,

(неоконч. д.— ещё) обвинувачу-

вання, ср., звинувачування, ср.;

закид, -ду, м., (неоконч. д.—

ещё) закидання, ср.; см. обви-

нять; 2. юр. обвинувачення.

обвинитель обвинувач, -ча, м.

обвинительный обвинувальний.

обвинить обвинуватити, -вачу, -ва-

тиш, звинуватити; закинути

кому що; см. обвинять,

обвиняемый сущ. обвинувачений,

-ного, м.

обвинять обвинувачувати, звинува-

чувати; (упрекать кого в чём —

ещё) закидати кому що.

обвить обвити (обів'ю, обів'єш), об-

винути, оповити, -в'ю, -в'єш и

-вию, -вй«ш, повити; обмотати;

обкрутити, -кручу, -крутиш; об-

снувати; обгорнути; см. обвивать.

обводить 1. (контур чего-л.) обводи-

ти, -джу, -диш; 2. (огораживать)

обгороджувати, огороджувати;

(обносить — ещё) обносити, -но-

шу, -носиш.

обвязать обв'язати, -в'яжу, -в'яжеш;

см. обвязывать.

обвязывать обв'язувати.

обгонять обганяти, переганяти, ви-

переджати.

обдумать обдумати, обміркувати; см.

обдумывать.

обдумывать обдумувати, обміркову-

вати.

обед обїд, -ду, м.

обедать обідати.

обеденный обідній.

обеднеть збідніти, побідніти, побідні-

шати; (обнищать — ещё) зубожі-

ти.

обезболивание мед. знеболювання,

ер. обезболювання, ер.

обезвредить знешкодити, -джу,

-диш; см. обезвреживать.

обезвреживать знешкоджувати.

обезопасить забезпечити, убезпечи-

ти.

обезоруживать обеззброювати.

обезоружить обеззброїти; см. обез-

оруживать.

обезьяна мавпа, ж.

обелиск обеліск, -ка, м.

оберегать оберігати; (стеречь) сте-

регти, -режу, -режёш, вартувати.

оберечь оберегти, -режу, -режёш, ус-

терегти; см. оберегать.

обернуть 1. (во что) обгорнути чим;

загорнути в щ о; обкрутити, -кру-

чу, -крутиш; обмотати чим; 2.

обернути, повернути; см. обора-

чивать.

обернуться 1. обернутися, поверну-

тися; 2. обернутися; см. обора-

чиваться.

обёртка обгортка, ж.

обёрточный обгортковий.

обёртывать см. оборачивать.

обёртываться см. оборачиваться.

обеспечение 1. (действие) забезпе-

чення, ср., (неоконч. д.— ещё)

забезпечування, ср.; 2. (средства

к существованию) забезпечення.

обеспеченный забезпечений.

обеспечивать забезпечувати; (снаб-

жать) постачати.

обеспечить забезпечити, постачати;

см. обеспечивать.

обессйлевать знесилюватися, виби-

ватися з сил.

обессилеть знесилитися, вибитися,

-б'юся, -б'єшся з сил, знесиліти;

см. обессйлевать.

обессиливать знесилювати.

обессилить знесилити; см. обессили-

вать.

обесценивать знецінювати; ~ться

знецінюватися.

обесценить знецінити; ~ться знеці-

нитися; см. обесценивать.

обещание ср. обіцянка, ж., обіцяння,

ер.

обещать обіцяти, пообіцяти.

обжаловать оскаржити.

обжечь 1. обпалити; спалити; обсма-

лити; 2. обпекти, -печу, -печеш,

опекти; обпарити, обшпарити; 3.

випалити; см. обжигіть.

обжечься обпектися, -печуся, -пе-

чешся, опектися; обпаритися, об-

шпаритися; см. обжигаться.

обжигать 1. обпалювати; (поверх-

ность чего-л.— ещё) спалювати;

(волосы, щетину и т. п.— обыч-

но) обсмалювати; 2. (причинять

ожог) обпікати, опікати; (кипят-

ком, паром и т. п.— ещё) обпа-

рювати, обшпарювати; 3. (обра-

батывать на огне, жару) випалю-

вати; о. кирпич випалювати цег-

лу.

обжигаться (получить ожог) обпіка-

тися, опікатися; (кипятком, па-

ром — ещё) обпарюватися, об-

шпарюватися.

обзавестись завести [собі], обзавес-

тися; придбати; см. обзаводить-

ся.

обзаводиться кем, чем заводити,

-джу, -диш [собі] кого, що,

обзаводитися, -джуся, -дишся

ким, чим; (приобретать) при-

дбавати щ о.

обзор огляд, -ду, м.

обивать оббивати.

обйвка оббивка, ж.

обйда образа, ж.; (несправедли-

вость) кривда, ж.

обидеть скривдити, -джу, -диш, по-

кривдити; образити, -ражу,

-разиш; см. обижать,

обидеться образитися, -ражуся,

-разишся; см. обижаться.

обидчивый вразливий, образливий.

обижать (причинять обиду) кривди-

ти, *джу, -диш; (оскорблять —

ещё) ображати.

обижаться ображатися.

обилие ср. \. (множество) велика

(величезна) кількість, ж., чис-

ленність, ж.; (плодов и перен.—

ещё) ряснота, ж.; 2. (достаток)

достаток, -тку, м.; (богатство)

багатство, ер.

обильный (имеющийся в изобилии)

рясний, багатий; (пышный, рос-

кошный) пишний, розкішний;

(буйный) буйний; (большой) ве-

ликий; (многочисленный) числен-

ний.

обитать жити (живу, живеш), меш-

кати; (проживать) проживати.

обйть оббити (обіб'ю, обіб'єш); см.

обивать.

обком (областной комитет) обком,

-му, м. (обласний комітет).

обладание володіння, ер.

обладатель володар, -ря и володар,

-ря, м.; (собственник) власник,

-ка, м.

обладать 1. (владеть) володіти; 2.

(иметь) мати (маю, маєш); о.

хорошим слухом мати гарний

слух.

облако ср. хмара, ж.

областной обласний.

область ж. І. область, ж.; 2. (часть

страны; край) край, р. краю, м.;

(зона) зона, ж.; (пояс) пояс, -су,

м.; 3. (отрасль деятельности —

ещё) галузь, ж.

облачность хмарність, ж.

облачный хмарний.

облегчать полегшувати.

облегчение ср. 1. (действие) полег-

шення, ср., (неоконч. д.— ещё)

полегшування, ср.; 2. (чувство

успокоения) полегшення, полег-

кість, ж.

облегчить полегшити; см. облегчать.

обледенеть обмерзнути, ^обмерзти,

узятися (візьмуся, візьмешся)

кригою (льодом), укритися (по-

критися) кригою (льодом).

облетать облітати; (опадать) опада-

ти, обпадати.

облететь облетіти, -лечу, -летиш;

опасти, обпасти; см. облетать.

обливать обливати; (поливать) по-

ливати.

обливаться обливатися, поливатися;

о. слезами обливатися (умивати-

ся) сльозами (слізьми).

облигация облігація, ж.

облизать облизати, -лижу, -лижеш;

. ~ться облизатися; см. облизы-

вать.

облизывать облизувати; ~ться об-

лизуватися.

облик м. 1. (внешний вид) [зовніш-

ній] вигляд, -ду, м., подоба, ж.;

(внешность) зовнішність, ж.;

(очертание) обрис, -су, м.; 2. (ха-

рактер) перен. обличчя, ср.; (ду-

шевный склад) склад, -ду, м.;

нравственный о. человека мо-

ральне обличчя (моральний

склад) людини.

облить облити (обіллю, обіллєш);

полити; см. обливать.

облиться облитися (обіллюся, обіл-

лєшся), политися; см. обливать-

ся.

обличать (разоблачать) викривати;

(выдавать тайное — ещё) вика-

зувати; (порицая — ещё) пляму-

вати; (обнаруживать) виявляти.

обличить викрити; виказати, -кажу,

-кажеш; заплямувати; см. обли-

чать.

обложка обкладинка, ж., обгбртка,

ж.

облокачиваться спиратися (обпира-

тися, опиратися) ліктем (ліктя-

ми), злягати ліктями.

облокотиться спертися (обпертися,

обіпертися, опертися) ліктем (лі-

ктями), злягти ліктями; см. об-

локачиваться.

обломок уламок, -мка, м., відламок,

-мка, м., (остаток — ещё) перен,

залишок, -шка, м.

обман м. обман, -ну, м.; (надува-

тельство) обдурювання, ср., оду-

рювання, ср., разг. ошуканст-

во; (заблуждение — ещё) ома-

на, ж.

обманный обманний; (обманчивый)

облудний, облудливий.

Обмануть обманути; обдурити; оду-

рити; см. обманывать,

обманчивый обманливий, облудний,

облудливий; (обманный) обман-

ний; (призрачный) оманливий,

оманний.

обманщик обманщик, -ка, м., разг.

ошуканець, -нця, м.

обманывать обманювати; (наду-

вать) обдурювати, одурювати.

обматывать обмотувати, умотувати;

(обвивать) обвивати, обгортати.

обмен обмін, -ну, м.

обменивать обмінювати; (промени-

вать) промінювати.

обмениваться обмінюватися.

обменять обміняти; проміняти; (по-

менять) поміняти; см.. обмени-

вать.

обменяться обмінятися; (поменять-

ся) помінятися; см. обменивать-

ся.

обмеривать обмірювати, обміряти;

(обманывать — ещё) обдурюва-

ти.

обмерить обміряти; обдурити; см.

обмеривать.

обмотать обмотати, умотати; обвити

(обів'ю, обів'єш), обгорнути; см.

обматывать,

обмундирование обмундирування,

ср.

обмундировать обмундирувати.

обмывать обмивати; (смывать —

ещё) змивати.

обмыть обмити; змйти; см. обмы-

вать,

обнаглеть знахабніти, стати (стану,

станеш) зухвалим.

обнадёживать подавати надію

(надії); (уверять) запевняти.

обнадёжить подати, -дам, -даси

надію (надії); запевнити; см. об-

надёживать.

обнаруживать виявляти (отыски-

вать — ещё) знаходити, -джу,

-диш; (открывать — ещё) від-

кривати; (раскрывать) розкрива-

ти; (разоблачать — ещё) викри-

вати; ~ться виявлятися; знахо-

дитися; відкриватися; розкрива-

тися; викриватися.

обнаружить виявити; знайти, -йду,

-йдеш; відкрити; розкрити; вик-

рити; ~ться виявитися; знайти-

ся; відкритися; розкритися; вик-

ритися; см. обнаруживать.

обнимать (заключать в объятия)

обіймати, обнімати; ~ться обій-

матися, обніматися.

обновить обновити, оновити; понови-

ти; см. обновлять.

обновлять обновлювати, обновляти,

оновлювати, оновляти; (заменять

новым, освежать — ещё) понов-

лювати, поновляти.

обнять обійняти (обійму, обіймеш),

обняти, -німу, -німеш; ~ться

обійнятися, обнятися; см. обни-

мать.

обо см. о.

обобщать узагальнювати.

обобщение узагальнення, ср.

обобщить узагальнити; см. обо-

бщать.

обогатить збагатити, -гачу, -гатйш;

~ться збагатитися; см. обога-

щать.

обогащать збагачувати; ~ться зба-

гачуватися.

обогащение збагачення, ср., (не-

оконч. д.— ещё) збагачування,

ср.

обогнать обігнати (обжену, обже-

неш), перегнати, випередити,

-джу, -диш; см. обгонять.

обогревать обігрівати, огрівати;

~ться обігріватися, огріватися.

обогреть обігріти, огріти; ~ться обі-

грітися, огрітися; см. обогревать.

ободрить підбадьорити, заохотити,

-хочу, -хотиш; см. ободрять,

ободрять підбадьорювати, заохочу-

вати.

обозначать 1. (помечать) позначати,

значити; (отмечать) відзначати;

(намечать) намічати; 2. (иметь

значение) означати.

обозначить позначити; відзначити;

намітити, -мічу, -мітиш; см. обо-

значать 1.

обозреватель оглядач, -ча и оглядач,

-ча, м.

обозрение ср. огляд, -ду, м.

обом шпалери, -лёр, мн.

обойтй обійти, -йду, -йдеш; обмину-

ти; см. обходить.

обойтись І. обійтися, -йдуся, -йдеш-

ся, повестися; 2. обійтися, кошту-

вати; 3. (без чего) обійтися; см.

обходиться.

оболочка оболонка, ж.

обоняние ср. нюх, -ху, м.

оборачивать и обёртывать 1. (во

что) обгортати чим; (завёрты-

вать — ещё) загортати в щ о;

(обкручивать) обкручувати

чим; (обматывать) обмотувати

чим; 2. (поворачивать в сторо-

ну) обертати, повертати.

оборачиваться и обёртываться I.

(поворачиваться, поворачивать

голову) обертатися, повертатися;