2. (Смешивать) мішати, змішува-

ти.

мешок мішок, -шка, м., міх, -ха, м.;

(большой — ещё) лантух, -ха, м.

мещанйн міщанин, -на, м.

мещанский міщанський.

мещанство міщанство, ер.

миг м. мить, ж., хвилинка, ж., хвили-

на, ж., хвилька, ж.

мигать 1. (глазами) кліпати, морга-

ти, блимати, мигати; 2. (о свете)

мигати, блимати, мигтіти.

мйгом нареч.^ миттю, умить.

мигнуть 1. кліпнути, моргнути, блим-

нути, мигнути; 2. мигнути, блим-

нути; см. мигать.

мизинец мізинець, -нця, м.

микроб мікроб, -ба, м.

микроскол мікроскоп, -па, м.

микрофон мікрофон, -на, м.

милитаризм мілітаризм, -му, м.

милитарист мілітарист, -та, м.

милиционер міліціонер, -ра, м.

милиция міліція, ж.

миллиард мільярд, -да, м.

миллиметр міліметр, -ра, м.

миллион мільйон, -на м.

милость 1. (великодушное отноше-

ние) милість, ж.; (благоволе-

ние — обычно) лиска, ж., 2.

(благосклонность) люб'язність,

ж., ласкавість, ж.

милый милий; (дорогой, любимый —

ещё) любий, коханий.

мимо 1. нареч. мимо; 2. предл. с р.

повз кого, що, мимо кого,

ч о г в.

мимолётный скороминущий, скоро-

минучий, швидкоплинний; (крат-

ковременный) короткочасний; (бег-

лый) побіжний, перебіжний.

мимоходом нареч. мимохідь;

(вскольаь — ещё) побіжно.

миндаль бот. мигдаль, -лю, м.

минерал мінерал, -лу, м.

минеральный мінеральний.

миниатюра мініатюра, ж.

минимальный мінімальний.

4 Л Та ни ч

министерство міністерство, ср.

министр міністр, -ра, м.

миновать (оставить позади) минути;

(пройти — ещё) проминути; (обо-

йти — ещё) обминути; (окон-

читься — ещё) минутися.

минус мінус, -са, м.

минута хвилина, ж.

мир' світ, -ту, м.; (вселенная) все-

світ, -ту, м.

мир ж. (спокойствие) мир, -ру, м.,

(соеласие — ещё) згода, ж., зла-

года, ж.

мирить мирити; ~ться миритися.

мирный мйрний.

мировоззрение ср. світогляд, -ду, м.

мировой світовий; (всемирный —

ещё) всесвітній.

миролюбивый миролюбний.

миска, ж. миска, ж.; (неглубокая —

ещё) полумисок, -ска, м.

миссия місія, ж.

митинг мітинг, -гу, м.

мишка разг. ведмедик, -ка, м.

младенец м. дитина, ж., немовля, ср.

младенческий дитячий.

младенчество дитинство, ср.

младший молодший; (по возрасту —

ещё) менший.

млекопитающие сущ. зоол. ссавці,

-ЦІВ, МН.

мнение ср. думка, ж.; (взгляд —

ещё) погляд, -ду, м.; (предполо-

жение) гадка, ж.

мнимый уявний; (вымышленный)

вигаданий; (притворный) удава-

ний; (кажущийся) позірний.

мнительный помисливий; (недовер-

чивый) недовірливий; (подозри-

тельный) підозріливий.

многие прил., сущ. багато, багато

хто, багато які.

много нареч. багато; (значительно,

гораздо — ещё) далёко, значно.

многоборье спорт, багатоборство, ер.

многократный 1. багаторазовий,

кількаразовий; 2. мат., грамм.

многократний.

многолетний багаторічний, багато-

літній; (о человеке, растении —

ещё) довголітній.

многоточие ср. грамм, крапки, -пок,

мн./три крапки, мн.

многоуважаемый вельмишановний,

високошановний, високоповажа-

ний, високоповажний.

множественный множинний; ~ ное

число грамм, множина, ж.

множество ср. (большое количество)

сила, ж., безліч, ж.; (многочис-

ленность) численність, ж.; во

~ ве у великій кількості, без ліку.

множимое сущ. мат. множене, ср.

множитель мат. множник, -ка, м.

множить множити; (увеличивать в

количестве — ещё) збільшувати.

мобилизация мобілізація, ж.

мобилизовать мобілізувати.

могучий могутній; (мощный — ещё)

потужний.

могущество, ср. могутність, ж.

модель модель, ж.

модный модний.

можно в знач. сказ, можна.

мозг мозок, -зку, м.

мозолистый мозолястий, мозолистий.

мозоль ж. мозоля, ж., мозоль, -ля, м

мой мест, мій, м. (ж. моя, ср. МОЁ, мн.

мої).

мокнуть мокнути, мокти.

мокрый мокрий.

молва ж. поголоска, ж., поголос, -су,

м., чутка, ж., поговір, -вору, м.;

дурная м. поговір, [недобра]

слава, неслава.

молдаванин молдаванин, -на, м.

молдавский молдавський.

молекула молекула, ж.

молниеносный блискавичний.

молния 1. блискавка, ж.; (зарница)

блискавиця, ж.; 2. (вид теле-

граммы) блискавка; З. (застёж-

ка) змійка, ж., блискавка.

молодёжный молодіжний.

молодёжь молодь, ж.

молодой молодий.

молодость молодість, ж.

молотить молотити, -лочу, -лотиш.

молоток молоток, -тка, м.

молоть молоти (мелю, мёлеш).

молочный молочний.

молча нареч. мовчки.

молчаливый мовчазний, мовчазли-

вий.

молчание ср. мовчання, ср., мовчан-

ка, ж.

молчать мовчати.

мольба ж. благання, ср., мольба, ж.

момент м. I. момент, -ту, м., мент,

-ту, м.; (мгновение — ещё) мить,

ж.; 2. фаз. момент.

моментально нареч. моментально;

(мигом — ещё) мйттю, умйть.

моментальный моментальний.

монархия монархія, ж.

монгол монгол, -ла, м.

монгольский монгольський.

монета монета, ж.

монисто намисто, ср.

монолог монолог, -гу, м.

монополия монополія, ж.

монотонный монотонний, одноманіт-

ний.

монтаж монтаж, -жу, м.

монтёр монтёр, -ра, м.

монтировать монтувати.

монумент монумент, -та, м.

мораль мораль, ж.

моральный моральний.

моргать моргати.

моргнуть моргнути; см. моргать.

море море, ср.

морить 1. морити; (утомлять) томи-

ти, стомлювати; м. голодом мори-

ти голодом; 2. (о древесине) мо-

рйти.

морковь морква, -ж.

мороженое сущ. морозиво, ср.

мороз мороз, -зу, м.

морозить морозити.

морозный морозний, морозяний.

морской морський.

морфологический морфологічний.

морфология морфологія, ж.

морщина зморшка, ж.

морщить морщити, зморщувати, на-

морщувати; ~ ться морщитися,

зморщуватися, наморщуватися.

моряк моряк, -ка, м.

мост міст, р. моста и мосту, м.

мостить мостити (мощу, мостиш),

(дорогу, улицу и т. п. камнем —

ещё) брукувати.

мостовая сущ. ж. брук, -ку, м., бру-

ківка, ж.

мотив мотив, -ву, м.

мотивировать мотивувати, умотиво-

вувати, сов. умотивувати.

моторный техн. моторний.

мотоцикл и мотоциклет мотоцикл,

-ла, мотоциклет, -та, м.

мотоциклист мотоцикліст, -та, м.

чотылёк метелик, -ка, м.

мохнатый мохнатий, волохатий;

(косматый — ещё) кошлатий,

разг. пелехатий.

мочить мочйти; (квасить — ещё)

квасити (квашу, квасиш).

мочь могти (можу, можеш).

мошенник шахрай, -рая, м.

мощность 1. (могущество) могут-

ність, ж., потужність, ж.; (сила)

сила, ж., міць, р. мбці, ж.; 2, фаз.,

техн. потужність.

мощный 1. (могучий) могутній, по-

тужний; (сильный, крепкий)

сильний, міцний; 2. фаз., техн.

потужний.

мощь 1. міць, р. мбці, ж.; (мощ-

ность) могутність, ж., потуж-

ність, ж.; 2. физ., техн. потуж-

ність.

мрак м. темрява, ж., морок, -ку, м.

мрамор мармур, -ру, м.

мрачный похмурий, хмурний, хму-

рий; (понурый — ещё) понурий.

мститель месник, -ка, м.

мстить кому, чему мстити

(мщу, мстиш) кому, чому,

мстйтися, помщатися над

ким, над чим, кому, на

кому.

мудрец мудрець, -ця, м.

мудрость ж. мудрість, ж., мудрощі,

-ЩІВ, МН.

мудрый мудрий.

муж чоловік, -ка, м.

мужественный мужній,

мужество ср. мужність, ж.

мужской чоловічий; ~ кой род

грамм, чоловічий рід.

мужчина чоловік, -ка, м.

музей музей, -зею, м.

музыка музика, ж.

музыкант музикант, -та, м., музика,

-ки, м.

мука мука, ж.

мука ж. борошно, ср., мука, ж.

мультипликационный мультипліка-

ційний.

мультипликация мультиплікація, ж.

муравей, м. мурашка, ж., мураха, ж.

муравейник мурашник, -ка, м.

мускул м'яз, -за, м., мускул, -ла, м.

мусор м. сміття, ср.

мусоропровод сміттєпровід, -воду, м.

мутный мутний; (о жидкости) ка-

ламутний.

муха муха, ж.

мучение ср. мука, ж.; (о нравствен-

ном терзании — ещё) гризота,

ж., тортури, -тур, мн.

мучительный болісний, болючий;

(тяжкий) тяжкий; (невыноси-

мый) нестерпний, лютий.

мучить мучити; (истязать — еще)

катувати, мордувати; (нрав-

ственно терзать — ещё) грйзти.

мучной борошняний, борошенний,

мучний.

мчаться и мчать мчати, мчатися;

(гнать — ещё) гнати (жену, же-

нёш), гнатися; (нестись) нести-

ся; (лететь) летіти (лечу, ле-

тйш), поэт, лйнути.

мщение ср. помета, ж., поэт, мета, ж.

мылить милити.

мыло мило, ср.

мыльница мильниця, ж.

мысленный уявний.

мыслитель мислитель, -ля, м.

мыслительный розумовий.

мыслить мислити; (рассуждать) мір-

кувати, гадати; (думать) думати.

мысль думка, ж.; (соображение —

ещё) гадка, ж.

мыть мйти; (стирать бельё) прати

(перу, перёш).

мыться митися.

мычать мукати; (реветь) ревіти, рев-

тй.

мышечный м'язовий.

мышление мислення, ср.

мышца ж. м'яз, -за, м.

мышь ж. мйша, ж.; летучая м. ка-

жан, -на, м.

мягкий м'якйй; (кроткий — ещё) ла-

гідний; (вежливый — ещё) делі-

катний.

мякоть ж. м'якуш, -ша, м., м'якоть,

ж.

мясник м'ясник, -ка, м., різннк.-ка,

мясной м'ясний.

мясо м'ясо, ср.

мята, бот. м'ята, ж.

мятеж заколот, -ту, м.; (бунт) бунт,

-ту, м.

мятежник заколотник, -ка, м.; (бун-

товщик) бунтівник, -ка, м., бун-

тар, -ря, м.

мятежный 1. (причастный к мятежу)

эаколбтний, бунтівний; (склон-

ный к бунтарству) бунтівливий;

2. (тревожный, бурный, мяту-

щийся) бентежний, бунтівливий;

(неспокойный — ещё) неспокій-

ний.

мять 1. м'яти (мну, мнет); (ком-

кать— ещё) бгати, жужмити;

2. (лён, коноплю) м'яти; (тре-

пать) тіпати.

мяукать нявкати, нявчати.

мяч м'яч, -ча, м.

н

на 1. предл. с в. а) на кого, що;

положить на стол покласти на

стіл; запис на зиму запас на

зиму; б) при обозначении време-

ни переводится без предлогов на

щ о; (при обозначении близкого

срока — ещё) проти чого; иа

следующий день наступного дня;

на другой день другого дня, па

другий день; в ночь на девятое

мая у ніч на дев'яте травня, уноч!

проти дев'ятого травня; в) после

глаголов «идти» «вставать» и

т. п. на кого, що, до чого;

идти на работу іти на роббту (до

роботи); г) при указании цели,

назначения; на щ о, про щ о;

учиться на токаря учитися на

токаря; на всякий случай на

(про) всякий випадок; 2. с. п. а)

на кому, чому; сидеть на

стуле сидіти на стільці; б) при

обозначении различных обстоя-

тельственных отношений; на, у,

при кому, чому, за ч о г о,

перед ким, чим; иногда пере-

водится без предлогов; служить

на флоте служити на (в] флоті;

на моих глазах на моїх очах,

у мене перед очйма, перед моїми

очйма; на будущей неделе на

тому тижні, наступного тижня; в)

при обозначении орудия или

средства, с помощью которых

осуществляется действие на

чому, на що, у що; играть

на свирели грати на сопілці (на

сопілку, в сопілку); г) при глаго-

лах «ехать», «плыть» и т. п. для

обозначения способа передвиже-

ния на кому, чому, а чаще

переводится без предлогов; при-

летел на самолёте прилетів літа-

ком (на літаку); д) выражения

«считать», «писать» и т. п. на том

или ином языке переводятся бес-

предложными конструкциями:

обучаться^ на родном языке на-

вчатися рідною мовою.

набат сполох, -ху, м.; О бить в н.

бйти на сполох (на гвалт).

набег набіг, -гу, м.; (нападение —

ещё) напад, -ду, м., наскок, -ку,

м.

набивать 1. набивати; (напихи-

вать — ещё) напихати; 2. (на-

стреливать, убивать в клком-л.

•количестве) набивати, настрілю-

вати; (птицы, ската — обычно)

нарізувати.

набиваться 1. (скопляться в боль-

шом количестве) набиватися; (о

людях — ещё) натбвплюватися;

2. (навязываться) разг. набива-

тися; (напрашиваться) напрошу-

ватися, напрохуватися.

набирать набирати; (составлять из

типографских литер текст —

ещё) складати.

набить 1. набити; напхати; 2. наби-

ти, настріляти; нарізати, -ріжу,

-ріжеш; см. набивать.

набиться 1. набитися; натовпитися;

2. разг. набитися; напроситися,

напрохатися; см. набиваться.

наблюдатель 1. спостерігач, -ча, м.,

спостережник, -ка, м.' 2. (надзи-

ратель) наглядач, -глядача, м.,

доглядач, м.

наблюдательность спостережливість,

ж., кмітливість, ж.

наблюдательный 1. (обладающий,

отличающийся наблюдатель-

ностью) спостережливий, кмітли-

вий; 2. (служащий для наблюде-

ния) спостережний.

наблюдать І. спостерігати, постері-

гати; (следить) стежити; 2. (осу-

ществлять надзор) наглядати;

(присматривать — ещё) догля-

дати, пильнувати.

наблюдение ср. 1. (действие) спосте-

реження, ср., (неоконч. д.— ещё)

спостерігання, ср.; стеження, ср.;

наглядання, ср., нагляд, -ду, м.;

доглядання, ср., догляд, -ду, м.;

см. наблюдать; 2. (надзор) на-

гляд; (присмотр) догляд.

набор м. набір, -бору, м., (неоконч.

д.—ещё) набирання, ср.; скла-

дання, ср.

наборщик набирач, -ча, м., складач,

-ча, м.

набрать набрати, -беру, -береш;

скласти; см. набирать.

набросок начерк, -ку, м., нарис, -су,

м.; (эскиз) ескіз, -зу, м.

наваливать навалювати; (набрасы-

вать — ещё) накидати.

навалить навалити; накидати; см.

наваливать.

наведаться навідатися; см. наведы-

ваться.

наведываться навідуватися.

навеки нареч. навіки, навік, навіки-

віків, навік-віки, навік-віків.

наверно и наверное 1. (несомненно)

нареч. напевно, напевне, певно,

певне; 2. (вероятно) вводи, ел.

напевно, напевне, певно, певне,

мабуть.

наверстать надолужити; см. навёрс-

тывать.

навёрстывать надолужувати.

наверх нареч. нагору, наверх;

(вверх) угору.

наверху нареч. ^ нагорі, наверху;

(вверху) угорі.

навести навести; нагнати (нажену,

наженеш); см. наводять.

навестить кого, что відвідати,

навідатись, навідати, провідати;

см. навещать.

навещать відвідувати кого, що,

навідуватися до кого, до

чого, навідувати, провідувати

кого, що.

навзничь нареч. навзнак, навзнаки,

горілиць.

навигация навігація, ж.

наводить наводити, -джу, -диш;

(тоску, страх и т. п.— ещё) на-

ганяти, нагонити; н. на мысль

наводити (наштовхувати) на дум-

ку.

наводнение ср. повідь, -воді, ж., по-

вінь, -вені, ж.

навоз гній, р. гною, м.

наволочка ж. наволочка, ж.; (ниж-

няя) напірник, -ка, м., насипка,

ж.

навсегда нареч. назавжди, разг. на-

завше.

навстречу нареч. назустріч.

навык м. навичка, ж., навик, м.

навязать 1. нав'язати, -в'яжу, -в'я-

жеш; наплести; 2. перен. на-

в'язати, накинути; см. навязы-

вать.

навязывать 1. нав'язувати; (спица-

ми, крючком — обычно) напліта-

ти; 2. (заставлять принять) пе-

рен. нав'язувати, накидати.

нагибать нагинати, нахиляти;

~ ться нагинатися, 'нахилятися.

наглость ж. нахабність, ж., нахаб-

ство, ср.; (дерзость) зухвалість,

ж., зухвальство, ер.

наглый нахабний; (дерзкий) зухва-

лий.

наглядный наочний.

нагнуть нагнути, нахилити; ~ ться

нагнутися, нахилитися; см. наги-

бать.

награда нагорода, ж.; (вознагра-

ждение — ещё) винагорода, ж.

наградить нагородити, -джу, -диш;

винагородити; см. награждать.

награждать нагороджувати; (воз-

награждать — ещё) винагоро-

джувати.

нагревать нагрівати; (согревать —

ещё) вигрівати; ~ ться нагріва-

тися; вигріватися.

нагреть нагріти; вигріти; ~ ться на-

грітися; вигрітися; см. нагревать.

нагружать навантажувати, ванта-

жити.

нагрузить навантажити; см. нагру-

жать.

нагрузка ж. навантаження, ср., (не-

оконч. д.— ещё) навантажуван-

ня, ср.

над предл. с т. 1. над ким, чим;

(вдоль чего-л.— ешё) понад

чим; лампа над столом лампа

над столом; дорога над морем

дорога над (понад) морем; рабо-

тать над докладом працювати

над доповіддю; 2. (при глаголах

«смеяться», «издеваться» и т. п.)

з, із (зо, зі) кого, чого, над

ким, чим.

надвигать насувати, насовувати.

надвигаться 1. насуватися, насову-

ватися, насувати, насовувати; (о

тучах, ночи, войске и т. п.—

ещё) наступати; (о тумане —

ещё) налягати; 2. (приближать-

ся во времени) перен. наближа-

тися, наступати.

надвинуть насунути; см. надвигать.

надвинуться 1. насунутися, насуну-

ти; наступити; налягти; 2. перен.

наблизитися, наступити; см. на-

двигаться.

надевать 1. (одежду) надягати, одя-

гати, удягати; 2. (обувь) взувати,

озувати, назувати; 3. (вставлять,

укреплять) надівати.

надежда ж. надія, ж.; (ожидание,

расчёт — ещё) сподіванка, ж.,

сподівання, ер.

надеть 1. надягнути, надягти, одяг-

нути, одягти, удягнути, удягти; 2.

взути, озути, назути; 3. надіти;

см. надевать.

надеяться надіятися; (рассчитывать,

ожидать — обычно) сподіватися;

(полагаться—ещё) покладати-

ся.

надзор нагляд, -ду, м.; (присмотр)

догляд, -ду, м.

надменный гордий, гордовитий, по-

гордливий; (спесивый) пихатий;

(заносчивый) зарозумілий.

надо см. нужно.

надобность потреба, ж.

надоедать набридати, обридати;

(докучать) докучати, надокуча-

ти.

надоесть набриднути, обриднути; до-

кучити, надокучити; см. надо-

едать.

надолго нареч. надовго.

надпись ж. напис, -су, м., надпис,

-су, м.

надругательство ср. наруга, ж.,

глум, -му, м.

надстройка, ж. 1. (действие) надбу-

довування, ер.;' 2. (надстроенная

часть) надбудова, ж.; 3. (об-

щественные взгляды, учрежде-

ния) надбудова.

надувать 1. надувати, надимати;

(паруса и т. п.— ещё) напинати;