2. (Избыток) надлишок, -шку, м.,

надмір, -ру, м., зайвина, ж.

излишний зайвий; (чрезмерный) над-

мірний.

изложение ср. 1. виклад, -ду, м.;

(действие — ещё) викладення,

ср., викладання, ср.; висловлен-

ня, ср., висловлювання, ср.; 2.

(пересказ) переказ, -зу, м.

изложить викласти; висловити; см.

излагать.

излучать випромінювати.

измена ж. зрада, ж.; (предательст-

во) зрадництво, ер.

изменение ср. зміна, ж., (неоконч.

д.— ещё) змінювання, ср.; и. по

падежам грамм, відмінювання.

изменить' змінити, поміняти;

~ ться змінитися, помінятися;

см. изменять1.

изменить 2кому, чему зрадити,

-джу, -диш кого, що; см.

изменять2.

изменник зрадник, -ка, м.

изменчивый мінливий.

изменять ' (делать иным) змінюва-

ти, зміняти, міняти; ~ ться змі-

нюватися, змінятися, мінятися.

изменять 2кому, чему (преда-

вать) зраджувати кого, що.

измерение ср. \. (действие) вимірю-

вання, ср., виміряння, ср.; 2. мат.

вимір, -ру, м.

измеритель вимірник, -ка, м., вимі-

рювач, -ча, м.

измерить вймірити, зміряти; см. из-

мерять.

измерять вимірювати, виміряти, мі-

ряти, зміряти.

измученный змучений, вимучений.

измять зім'яти, -мну,-мнеш, пом'яти;

(скомкать — ещё) зібгати.

изнанка ж. 1. виворіт, -роту, м.; 2.

перен. зворотний бік.

изнашивать зношувати; ~ ться зно-

шуватися.

изнемогать знемагати; (терять си-

лы — ещё) знесилюватися.

изнемочь знемогти, -можу, -можеш;

знесилитися, знесиліти; см. изне-

могать.

износить зносити (зношу, зносиш),

поносити; ~ ться зноситися, по-

носитися; см. изнашивать.

изнурить виснажити; зморити; зне-

силити; ~ ться виснажитися;

зморитися; знесилитися; см. из-

нурять.

изнурять виснажувати; (утомлять)

зморювати; (лишать сил) знеси-

лювати; ~ ться виснажуватися;

зморюватися; знесилюватися.

изнутри нареч. зсередини.

изобилие ср. достаток, -тку, м.; (бо-

гатство) багатство, ср.

изображать (воспроизводить) зоб-

ражати, зображувати; (краска-

ми, словами и т. п.— обычно)

змальовувати, малювати; (в кни-

ге, на сцене — ещё) виводити,

-джу, -диш, показувати.

изображение ср. І. (действие) зоб-

раження, ср.; змалювання, ср.;

(неоконч. д.— ещё) малювання,

ср.; виведення, ср., показ, -зу м.;

см. изображать; 2. (о предмете)

зображення, ср., образ, -зу, м.

изобразительный зображальний,

«зображувальний; (воспроизводя-

щий в художественных образах)

образотворчий; (наглядный, об-

разный) образний; ~ ное искус-

ство образотворче мистецтво.

изобразить зобразити, '-ражу,

-разйш; змалювати, намалювати;

вивести, показати, -кажу, -ка-

жеш; см. изображать.

изобрести винайти, -найду, -найдеш;

см. изобретать.

изобретатель винахідник, -ка, м.

изобретательный винахідливий.

изобретать винаходити, -джу, -диш.

изобретение ср. винахід, -ходу, м.

изолировать ізолювати.

изощрённый витончений; (обострён-

ный) загострений; (развитый)

розвинений.

из-под предл. с р. з-під, із-під кого,

чого.

израсходовать витратити, -трачу,

-тратиш, потратити.

изредка нареч. І. (иногда) зрідка;

(время от времени — ещё) колй-

не-колй, врядй-годй; 2. (кое-где,

местами) зрідка, подекуди, де-не-

дё, десь-не-дёсь.

изречение ср. вислів, -лову, м.; (афо-

ризм) афоризм, -му, м.

изумительный гідний (вартий) поди-

ву; (удивительный) дивний, ди-

вовижний; (восхитительный) чу-

довий; пречудовий.

изумить здивувати; (поразить) вра-

зити (вражу, вразиш); -~ ться

здивуватися, вразитися; см. изум-

лять.

изумление ср. подив, -ву, м., диву-

вання, ср., здивування, ср., зди-

вовання, ер.

изумлять дивувати; (поражать) вра-

жати; *•' ться дивуватися, вра-

жатися.

изуродовать знівечити, понівечити;

(искалечить — ещё) покалічити,

скалічити.

изучать вивчати.

изучение вивчення, ер.

изучить вивчити; см. изучать.

изъявительный: ~ ное наклонение

грамм, дійсний спосіб.

изысканный вишуканий; (утончён-

ный) витончений; (отборный) до-

бірний.

изящество ср. витонченість, ж.; ви-

шуканість, ж.; граціозність, ж.;

елегантність, ж.; см. изящный.

изящный витончений; (красивый)

гарний, прекрасний; (изыскан-

ный ) вишуканий; (элегантный)

елегантний; (грациозный) граці-

озний.

икра ' (рыбья) ікра, ж.

икра 2 (ноги) литка, ж.

ил мул, -лу, м.

или союз або, чи, чи то.

иллюминация ілюмінація, ж.

иллюстрация ілюстрація, ж.

иллюстрированный ілюстрований.

иллюстрировать ілюструвати.

имение ср. маєток, -тку, м.

именинник іменинник, -ка, м.

именительный: ~ ный падёж грамм.

називний відмінок.

именно част, саме; (как раз) якраз.

иметь мати (маю, маєш)

иметься (быть в наличии) бути наяв-

ним (внаявності);(еі/и<ес7'воваг&)

існувати; (с отрицанием) немає.

империализм імперіалізм, -му, м.

империалистический імперіалістич-

ний.

импорт Імпорт, -ту, м.

импортировать імпортувати.

имущество майно, ер.

ймя ім'я, ер.

иначе 1. нареч. інакше; (по-иному)

по-іншому; 2. союз (а то) а то,

інакше.

инвалид інвалід, -да, м.

инвентарь інвентар, -ря, м., с.-х. ре-

манент, -ту, м.

индивидуальный індивідуальний.

индиец, індієць, -дійця, м.

индийский індійський.

индустриализация індустріалізація,

ж.

индустриальный індустріальний.

индустрия індустрія, ж.

йией іній, р. їнею, м.

инженер інженер, -р.а, м.

инициалы ініціали, -лів, мн.

инициатива ініціатива, ж.

инициативный ініціативний.

инициатор ініціатор, -ра, м.

иногда нареч. іноді, інколи.

иной мест. 1. (другой) інший; (не

такой) інакший; 2. (какой-то) де-

який, декотрий, Інший.

иностранец іноземець, -мця, м., чу-

жоземець, -мця, м.

иностранный 1. іноземний, чужозем-

ний; 2. (относящийся к ведению

внешней политики) закордонний.

инстинкт інстинкт, -ту, м.

институт інститут, -ту, м.

инструктировать інструктувати.

инструктор інструктор, -ра, м.

инструкция інструкція, ж.

инструмент інструмент, -та и собир.

-ту, м.

инсценировка інсценівка, ж,, інсцені-

зація, ж.

интеллигент інтелігент, -та, м.

интеллигентный інтелігентний.

интеллигенция інтелігенція, ж.

интервенция інтервенція, ж.

интервью нескл. інтерв'ю, ср.

интерес м. інтерес, -су, м.; (внима-

ние, увлекательность и т, п.—

обычно) цікавість, ж., зацікавле-

ність, ж.

интересный цікавий, інтересний.

интересовать цікавити, інтересувати;

~ ться цікавитися, інтересувати-

ся.

Интернационал Інтернаціонал, -лу,

м.

интернационализм інтернаціоналізм,

-му, м.

интернациональный інтернаціональ-

ний.

интерьер інтер'єр, -ра, м.

интимный інтимний.

интонация інтонація, ж.

интриговать інтригувати.

инфекционный інфекційний.

инфекция інфекція, ж.

информация інформація, ж.

информировать інформувати, сов. по-

інформувати.

инцидент інцидент, -ту, м.

ипподром іподром, -му, м.

ирландец ірландець, -дця, м.

ирландский ірландський.

иронизировать іронізувати.

иронический іронічний.

ирония іронія, ж.

искажать (извращать) перекручува-

ти, викривляти.

искажение перекручення, ср., вик-

ривлення, ср., (неоконч. д.—

ещё) перекручування, ср., ви-

кривляння, ср.

исказить перекрутити, -кручу, -кру-

тиш, викривити; см. искажать.

искать шукати.

исключать виключати; (выводить —

ещё) виводити, -джу, -диш;

(изымать — ещё) вилучати.

исключение ср. 1. (действие) виклю-

чення, ср., (неоконч. д.— ещё)

виключання, ср.; виведення, ср.,

(неоконч. д.— ещё) виводження,

ср.; вилучення, ср.; (неоконч.

д.— еще) вилучання, ср.; см. ис-

ключать; 2. (отклонение) виня-

ток, -тку, м.

исключительно 1. нареч. (на ред-

кость) винятково; (чрезвычай-

но— ещё) надзвичайно; 2. част,

(только лишь) тільки, лише, лиш,

виключно.

исключительный 1. (особенный, не-

обыкновенный) в.инятковий;

(чрезвычайный — ещё) надзви-

чайний; 2. (принадлежащий од-

ному лицу, предмету; единствен-

ный) винятковий, виключний.

исключить виключити, винести; ви-

лучити; см. исключать.

искоренить викоренити; см. искоре-

нять.

искоренять викорінювати, викоріня-

ти.

искра іскра, ж.

искренний щйрий.

искренность щирість, ж.

искривить скривити, покривити, вик-

ривити, перекривити; см. искрив-

лять.

искривлять скривлювати, скривляти,

кривити, викривляти, перекрив-

ляти, перекривлювати.

искусный 1. (умелый, знающий) умі-

лий, вправний; 2. (мастерски сде-

ланный) майстерний, мистецький.

искусственный штучний; (поддель-

ный, фальшивый) фальшивий.

искусство ср. 1. мистецтво, ср.; 2.

(мастерство) майстерність, ж.,

мистецтво; (умение) уміння, ср.,

вправність, ж.

искушать спокушувати.

искушение ср. спокуса, ж.

испанец іспанець, -нця, м.

испанский іспанський.

испарение ср. 1. (действие) випаро-

вування, ср., випарування, ср.; 2.

(вещество) вйпар, -ру, м.

испариться випаруватися; см. испа-

ряться.

испаряться випаровуватися.

испачкать забруднити, замазати,

-мажу, -мажеш, замастити, -ма-

щу, -мастиш, (лицо — ещё) разг.

замурзати.

испечь спекти (спечу, спечеш), по-

пекти.

исподтишка нареч. разг. нишком,

стиха.

исполин велетень, -тня, м., велет,

-та, м.

исполинский велетенський.

исполнение виконання, ср., (не-

оконч. д.— ещё) виконування,

ср.; здійснення, ср., (неоконч.

д.— ещё) здійснювання, ср.; см.

исполнять,

исполнитель виконавець, -вця. м.,

виконувач, -ча, м.

исполнительный 1. (о власти) вико-

навчий; 2. (старательный) ре-

тельний, старанний.

исполнить виконати; здійснити; см.

исполнять.

исполниться 1. здійснитися, викона-

тися; 2. минути, кінчитися, скін-

читися, сповнитися; см. испол-

няться.

исполнять виконувати; (осуществ-

лять — ещё) здійснювати.

исполняться 1. (осуществляться)

здійснюватися, виконуватися; 2.

(истекать — о времени, сроке)

минати, кінчатися, сповнювати-

ся, сповнятися.

использование використання, ср.,

(неоконч. д.— ещё) використову-

вання, ср.

использовать використовувати, сов.

використати.

испортить зіпсувати, попсувати, зні-

вечити, понівечити.

испорченный зіпсований, зіпсутий,

попсований, попсутий, знівече-

ний, понівечений.

исправить 1. виправити, поправити;

2. полагодити, -джу, -диш, полад-

нати; см. исправлять,

исправиться виправитися, поправи-

тися; см. исправляться,

исправление ср. 1. виправлення, ср.,

поправлення, ср., (неоконч. д.—

ещё) виправляння, ср., поправ-

ляння, ср.; 2. (починка) лаго-

дження, ср., полагодження, ср.;

3. (поправка) поправка, ж., ви-

правлення.

исправлять 1. (устранять недостат-

ки, ошибки) виправляти, поправ-

ляти; 2. (чинить) лагодити, -джу,

-диш, ладнати.

исправляться виправлятися, поправ-

лятися.

испуг переляк, -ку, м., ляк, -ку, м.

испугать злякати, перелякати, наля-

кати; —' ться злякатися, переля-

катися, налякатися.

испытание ср. 1. (действие) випро-

бування, ср., (неоконч. д.— ещё)

випробування, ср., випробову-

вання, ср.; перевірка, ж.; дослі-

дження, ср., (неоконч. д.— ещё)

досліджування, ср.; (проба) про-

ба, ж., спроба, ж.; см. испыты-

вать 1; 2. (экзамен) іспит, -ту, м.;

3. (моральное) випробування.

испытатель випробувач, -ча, м.; (ис-

следователь) дослідник, -ка, м.

испытать 1. випробувати; перевіри-

ти; дослідити; 2. зазнати; відчути,

почути; пізнати; см. испытывать.

испытывать 1. (испробовать) випро-

бовувати, випробувати; (прове-

рять на опыте — ещё) ^перевіря-

ти; (исследовать) досліджувати;

2. (изведывать) зазнавати; (ощу-

щйть) відчувати, почувати;

(узнавать) пізнавати.

исследование ср. 1. (действие) дослі-

дження, ср., дослід, -ду, м., (не-

оконч. д.— ещё) досліджування,

ср.; 2. (научный труд) дослі-

дження, розвідка, ж.

исследователь дослідник, -ка, м.

исследовать досліджувати, сов. до-

слідити, -джу, -диш.

иссякать 1. (высыхать) висихати; 2.

(исчерпываться) вичерпуватися.

иссякнуть 1. висохнути, висохти,

-хне; 2. вичерпатися; см. иссякать.

истекать 1. (о времени) минати, кін-

чатися, закінчуватися, виходити;

2. (кровью, слезами) стікати,

сходити, -джу, -диш, спливати.

истечь 1. минути, кінчитися, закінчи-

тися, вийти; 2. стекти (стечу, сте-

-чёш), зійти, спливти, сплисти; см.

истекать.

истина істина, ж.

истинный істинний; (неподдель-

ный — ещё) щирий; (действи-

тельный — ещё) дійсний; (под-

линный — ещё) справжній.

историк історик, -ка, м.

исторический історичний.

история історія, ж.

источник м. джерело, ср.

истощать 1. виснажувати; (о по-

чве — ещё) виробляти, вироблю-

вати; 2. (расходовать) перен. ви-

черпувати.

истощение 1. (изнурение) виснажен-

ня, ср., (неоконч. д.— ещё) вис-

нажування, ср.; 2. (исчерпание)

перен. вичерпання, ср., (неоконч.

д.— ещё) вичерпування, ср.

истощить 1. виснажити; виробити; 2.

вичерпати; см. истощать.

истребитель винищувач, -ча, ти.

истребить винищити, знищити, пони-

щити; вивести, вибавити; см. ис-

треблять.

истреблять винищувати, знищувати,

нищити; (выводить — ещё) ви-

водити, -джу, -диш, вибавляти.

истязать катувати.

исходный вихідний, початковий.

исчезать зникати, щезати.

исчезнуть зникнути, щезнути; см. ис-

чезать.

исчерпать вичерпати, см. исчерпы-

вать.

исчерпывать вичерпувати.

исчерпывающий прил. вичерпний.

итак отже; (таким образом) таким

чином.

итальянец італієць, -лшця, м.

итальянский італійський.

итог 1. (общая сумма) підсумок,

-мку, м.; 2. (результат) перен.

підсумок, результат, -ту, м.

итого нареч. разом.

июль липень, -пня, м.

июльский липневий.

июнь червень, -вня, м.

июньский червневий.

Й

йод йод, -ду, м.

йотированный грамм, йотований.

К

к и ко предл. с д. 1. (по направле-

нию) до кого, до чого; по-

дойтй к столу підійти до столу;

К новым успехам! До нових успі-

хів!; 2. (при указании на назначе-

ние действия или предмета) до

чого, на що, для чого;

одежда к празднику бдяг на свя-

то (для свята); подарок ко дню

рождения подарунок на день (до

дня) народження; З. (при указа-

нии времени) над, на, під щ о, до

ч о г о; к началу года на початок

року; к концу года під (на) кі-

нець року; быть к восьми ча-

сам бути на восьму годину; при-

йти к обеду прийти до обіду (на

обід); 4. (при обозначении распо-

ложения относительно стран све-

та) на щ о; лежать к востоку

лежати на схід.

кабина кабіна, ж.

кабинет кабінет, -ту, м.

каблук підбор, -ра, м., каблук -ка,

м.

кавалерист кавалерист, -та, м.

кавалерия кавалерія, ж., кіннота,

ж.

кавказский кавказький.

кавычки лапки, -пок, мн.

кадка діжка, ж.

кадр кино, фото кадр, -ру, м.

кадровый кадровий.

кадры кадри, -рів, мн.

каждый мест, кожний, кожен; (вся-

кий) усякий.

кажется вводы, ел. здаёться.

казак козак, -ка, м.

казарма казарма, ж.

казаться здаватися.

казах казах, -ха, м.

казахский казахський.

казначей скарбник, -ка, м., скарбни-

чий, -чого, м.

казнить страчувати, сов. стратити

(страчу, стратиш).

казнь (на смерть) страта, ж.; смерт-

ная к. смертна кара, страта.

кайма облямівка, ж., лямівка, ж.,

кайма, ж.

как 1. нареч. як; к. это случилось? як

це трапилось?; 2. союз як; (слов-

но — ещё) наче, неначе, мов, не-

мов, ніби; (когда — ещё) коли; 3.

част, як, який; к. тепло! як тепло!

к. я рад! який я радий!

как-нибудь нареч. І. (каким бы то

ни было образом, так или иначе)

як-нёбудь, якось; 2. (небрежно)

разг. як-нёбудь, абйяк, сяк-так,

так-сяк, якось; З. (когда-н.) разг.

як-нёбудь, якось, коли-небудь, ко-

лись.

каков мест, якйй; а весна-то ~ ва!

а весна-то яка!

какой мест, якйй; (который — ещё)

котрий.

какой-либо и какой-нибудь мест.

який-нёбудь, кбтрий-нёбудь; (ка-

кой-то — ещё) якийсь; (лю-

бой — ещё) будь-якйй.

какой-то мест, якийсь; (с оттенком

пренебрежения — ещё) якийсь

там.

как-то нареч. 1. (каким-то образом)

якось; 2. (когда-то, однажды)

якось, колись; 3. (при перечисле-

нии) як-от; Со именно) а саме.

калека каліка, -ки, м. и ж.

календарь календар, -ря, м.

калория калорія, ж.

каменистый кам'янистий.

каменноугольный кам'яновугільний.

каменный кам'яний; (о постройке —

ещё) мурований.

каменщик каменяр, -ра, м.; (строи-

тель — обычно) муляр, -ра, м.

камень камінь, -меню; (о горной по-

роде в виде массы или отдельных

кристаллов и об отдельном кус-

ке) -меня, м.

камера камера, ж.; к. хранения ка-

мера зберігання.

кампания кампанія, ж.

камыш очерёт,-ту, м., комйш, -шу, м.

канал канал, -лу, м.

канат м. канат, -ту, м., лйнва, ж.,

кодола, ж.

кандалы кайдани, -нів, мн.

кандидат кандидат, -та, м.

кандидатура кандидатура, ж.

каникулы канікули, -кул, мн.

канонада канонада, ж.

канун переддень, -дня, м.

канцелярия канцелярія, ж.

канцелярский канцелярський.

капать крапати, капати.

капитал капітал, -лу, м.

капитализм капіталізм, -му, м.

капиталист капіталіст, -та, м.

капиталистический капіталістичний.

капитальный капітальний; (основа-

тельный — ещё) ґрунтовний.

капитан капітан, -на, м.

капитулировать капітулювати.

капитуляция капітуляція, ж.

капля крапля, ж., капля, ж., крапли-

на, ж.

капнуть крапнути, капнути; см. ка-

пать.

каприз м. примха, ж., забаганка, ж.,

каприз, -зу, м.

капризничать капризувати; (приве-

редничать — ещё) вередувати.

капризный капризний; (привередли-

вый — ещё) вередливий.

капуста капуста, ж.

карабкаться дертися, дратися (деру-

ся, дерешся), видиратися.

карандаш олівець, -вця, м.

караул м. 1. сущ. варта ж.; сторожа,

ж.; почётный к. почесна варта; 2.

межд. ґвалт, пробі.

караулить вартувати; (стеречь) сте-

регти, -режу, -режёш; (охра-

нять) -охороняти.

карий карий.

карикатура карикатура, ж.

карлик карлик, -ка, м.

карман м. кишеня, ж.

карманный кишеньковий.

карнавал карнавал, -лу, м.

ї-.арп короп, -па, м.

карта карта, ж.

картина ж. картина, ж.; (изображе-

ние карандашом, красками и

т. п.4- ещё) малюнок, -нка, м.

картон картон, -ну, м.

картофель м. картопля, ж.

картофельный картопляний.

карточка картка, ж.; почтовая к.

поштова картка, листівка, ж.

картуз кашкет, -та, м., картуз, -за, м.

карьера кар'єра, ж.

касательная сущ. мат. дотична, ж.

касаться 1. (кого, чего) торкатися

кого, чого, до кого, до

чого, торкати кого, щ о; 2.

(затрагивать в разговоре, изло-

жении) перен. торкатися, зачіпа-

ти; 3. (иметь отношение) перен.

стосуватися; (с отрицанием

«не» — ещё) обходити.

касса каса, ж.

кассир касир, -ра, м.

кастрюля каструля, ж.

каталог каталог, -га, м.

катастрофа катастрофа, ж.

катастрофический катастрофічний.

катать 1. (возить) катати; 2. (раска-

тывать) качати.

кататься 1. (ездить, прогуливаться)

кататися; (на коньках — ещё)

ковзатися; 2. (переворачиваться

на чём-л., по чём-л. и т. п.) ка-

чатися.

категорический категоричний.

катер катер, -ра, м.

катить котити (кочу, котиш); ~ ться

котитися.

каток м. спорт, каток, -тка, м., ков-

занка, ж.

каторга каторга, ж.

катушка котушка, ж.

кафе ср. нескл. кафе, ср., кав'ярня,

качать І. гойдати; (колыхать) коли-

хати, -лишу, -лйшеш, колисати;

(колебать) коливати; (шатать)

хитати; к. головой хитати голо-

вою; 2. (воздух, жидкость) кача-

ти, помпувати.

начаться 1. (в гамаке, на качелях

и т. п.) гойдатися; (колыхаться)

колихатися, -лишуся, -лйшешся;

(колебаться) коливатися; (ша-

таться) хитатися; 2. (о маятни-

ке) коливатися, хитатися.

качели ми. гойдалка, ж.

качество ср. якість, р. якості, ж.;

в ~ ве к о г о, чего як хто,

щ о, за кого, ч о г о, а также

переводится т. без предлога в

~ ве защитника як захисник, за-

хисником.

качка ж. (на море и т. п.) хитавиця,

ж.;(действие — ещё) хитання, ср.

каштан каштан, -на, м.

каюта каюта, ж.

каяться каятися.

квадрат квадрат, -та, м.

квадратный квадратний.

квалификация кваліфікація, ж.

квалифицированный кваліфікова-

ний.

квартал квартал, -лу, м.

квартира Жі квартира, ж., помеш-

кання, ер.

кверху нареч. догори, угору.

квитанция квитанція, ж.

кекс кекс, -су, м.

кенгуру нескл. кенгуру, м. и ж.

керосин гас, -су, м.

кибернетика кібернетика, ж.

кивать кивати; (головой — ещё) хи-

тати.

кивнуть кивнути; хитнути; см. ки-

вать.

кидать кидати; (метать — ещё) ме-

тати.

килограмм кілограм, -ма, м.

километр кілометр, -ра, м.

кино нескл. кіно, ер.

киностудия кіностудія, ж.

киносъёмка ж, кінознімання, ер.

кинотеатр кінотеатр, -ру, м.

кинофестиваль кінофестиваль, -лю, м.

кинофильм кінофільм, -му, м.

кинуть кинути; метнути; см. кидать.

киоск кіоск, -ку, м.

кипарис кипарис, -са, м.

кипеть'кипіти; (бурлить — ещё) ви-

рувати.

кипятить кип'ятити.

кипяток окріп, -ропу, м., кип'яток,

-тку, м.

кипячёный прил. кип'ячений; (о во-

де — обычно) переварений; (о

молоке — обычно) пряжений,

спряжений.

киргиз киргиз, -за, м.

киргизский киргизький.

кирпич м. 1. собор, цегла, ж.; (один)

цеглина, ж.; 2. (предмет формы

кирпича) плитка, ж.

кирпичный цегляний; (сделанный из

кирпича — ещё) мурований;

(служащий для производства

кирпича) цегельний; *•* иый за-

вод цегельний завод; ~ ный чай

плитковий чай.

кисель кисіль, -селю, м.

кислород хим. кисень, -сню, м.

кислородный кисневий.

кисть ' ж. 1. (для рисования и т. п.)

пензель, -зля, м., щітка, ж.; 2.

(для украшения) китиця, ж.; 3.

(плодов, ягод) гроно, ер, кётяг,

•га, м.; (цветов) кйтиця.

кисть 2 (часть руки) кисть, ж.

кит зоол. кит. -та, м.

кишечник кишечник, -ка, м.

кишка кишка, ж.

клавиш клавіш, -ша, м.

клад скарб, -бу, м.

кладбище ср. кладовище, ср., цвин-

тар, -ря, м.

кладовая сущ. комора, ж.

кладовщик комірник, -ка, м.

кланяться кланятися; (делать по-

клон — ещё) уклонятися; (при-

ветствовать) вітатися.

класс клас, -су, м.

классик класик, -ка, м.

классификация класифікація, ж.

классифицировать класифікувати.

классический класичний.

классный класний.

классовый класовий; ~ вая борьба

класова боротьба.

класть 1. класти; 2. (строить) буду-

вати, ставити; (из камня, кирпи-

ча) класти, мурувати.

клевать клювати; (о птицах — ещё)

дзьобати.

клевер м. бот. конюшина, ж.

клевета ж. наклеп, -пу, м.; обмова,

ж.; см. клеветать.

клеветать на кого, на что зво-

дити, -джу, -диш наклеп на

кого, на що; (оговаривать)

обмовляти кого.

клеветник наклепник, -ка, м.; (ого-

ворщик) обмовник, -ка, м.

клеить клеїти.

клейкий клейкий.

клеймить 1. таврувати, клеймува-

ти; 2. перен. таврувати, пляму-

вати.

клеймо тавро, ср., клеймо, ср.; к.

позора перен. тавро ганьбй.

клён бот. клен, -на, м.

клетка 1. клітка, ж.; (на бумаге)

клітинка, ж.; (на ткани и т. п.—

обычно) карта, ж.; ткань в

~ тку картата тканина; 2. (еди-

ница строения организма) кліти-

на, ж.

клетчатый 1. (с рисунком в клетку)

клітчастий; (о.тканях и т. п.—

обычно) картатий; 2. биол. кліт-

ковинний.

клёщй кліщі, -щів, мн., обценьки,

•ків, мн.

климат клімат, -ту, м.

клин клин, -на, м.

клиника клініка, ж.

кличка кличка, ж.

клонить 1. хилити, клонити; (накло-

нять, склонять — ещё) нахиляти,

схиляти; (гнуть) гнути; 2. (на-

правлять, устремлять) перен.

спрямовувати, скеровувати, вес-

ти, хилити до чого, куди,

вернути що куди.

клоп м. блощиця, ж., клоп, -па, м.

клоун клоун, -на, м.

клуб ' (организация) клуб, -бу, м.

клуб 2 (шаровидная масса пара, ды-

ма и пр.) клуб, -ба, м., клубок,

-бка, м.

клубника ж. бот. 1. (садовая) полу-

ниці, -нйць, мн., полуниця, ж.; 2.

(лесная) суниці, -нйць, мн., сунй-

ця, ж.

клык м. Ікло, ср.

клюв дзьоб, -ба, м.

клюква бот. журавлина, ж., клюква,

ж.

клюнуть клюнути; ж., клюква, ж.

клюнуть клюнути; (о птицах — ещё)

дзьобнути; см. клевать.

ключ ' ключ, -ча, м.

ключ 2 м. (источник, родник) джере-

ло, ср.

клюшка спорт, ключка, ж.

клясться клястися; (клятвенно уве-

рять) присягатися, присягати.

заприсягатися, заприсягати.

клятва ж. клятва, ж.', (клятвенное

уверение — ещё) присяга, ж.,

присягання, ср., заприсягання,

ер.

книга книжка, ж., книга, ж.

книголюб книголюб, -ба, м.

книжный 1. книжковий; ~ ный

шкаф книжкова шафа; 2. перен.

книжний.

кнйзу нареч. донизу, униз.

кнопка кнопка, ж.

кнут м. батіг, -тога, м., пуга, ж.

кобзарь кобзар, -ря, м.

коварный підступний; (лукавый) лу-

кавий.

коварство ср. підступність, ж.; (лу-

кавство) лукавство, ер.

ковать кувати (кую, куєш); (подко-

вывать — обычно) підковувати.

ковёр килим, -ма, м.

ковш ківш, р. ковша, м.; (для

питья — ещё) коряк, -ка, м.

ковыль м. бот. ковила, ж.

когда 1. нареч. коли; 2. союз коли,

якщо.

когда-либо и когда-нибудь нареч.

коли-небудь, колись.

когда-то нареч. \. (некогда) колись,

колись-то, якось; 2. (в будущем)

коли-то,

коготь кіготь, -гтя, м., пазур, -ра, м.

кое-где нареч. подекуди, де-не-дё.

кое-как нареч. 1. (небрежно) абияк;

(как-нибудь) як-нёбудь; 2. (с

трудом) сяк-так, так-сяк.

кое-кто мест, дёхто, р. декого.

кое-куда нареч. куди-небудь, кудись.

кое-что мест, дёщо, р. дечого,

кожа шкіра, ж.; (шкура) шкура, ж.

кожаный шкіряний.

коза коза, ж.

козёл цап, -па, м., козёл, -ла, м.;

ф к. отпущения козёл відпущен-

ня.

козни підступи, -пів, мн..; О строить

к. умишляти зле (лихе), кувати

лихо, підступи чинити.

козырёк козирок, -рка, м.

койка ж. ліжко, ср., койка, ж.

колебание І. (действие) коливання,

ср.; хитання, ср.; колихання, ср.;

см. колебать; 2. (неустойчивость,

изменчивость) коливання, хитан-

ня; 3. (нерешительность) ваган-

ня, ср., хитання.

колебать коливати; (шатать) хита-

ти; (колыхать) колихати, -лишу,

-лйшеш.

колебаться І. коливатися; (шатать-

ся) хитатися; (колыхаться) ко-

лихатися, -лишуся, -лйшешся;