2. (При обозначении предмета,

около которого располагается

кто-л., объекта действий и т. п.)

за що, до чого; сесть за стол

сісти за стіл (до столу); взяться

за работу узятися до роботи (за

роботу); 3. (при обозначении

промежутка времени) за, реже у,

в щ о; за годы Советской ЕЛІСТИ

за роки Радянської влади; 4.

(при обозначении расстояния по-

средством предметов) через, за

ш о; стоит за три квартала отсю-

да стоїть через (за) три квартали

звідси; II. с т. 1. (при обозначе-

нии лица или предмета, с кото-

рым связано действие) за ким,

чим; стоять за станком стояти

за верстатом; наблюдать за дви-

жением стежити за рухом; 2. (по

ту сторону, позади кого-л., чего-

л.) за, поза ким, чим; ходить

за селом ходити за (поза) селом;

3. (При указании на предмет, на

лицо, которые нужно доставить,

добыть) по кого, що, за

ким, чим; ходить за грибами

ходити по грибй; 4. (во время,

вблизи чего-л.) за чим, при

чому, під час чого; за рабо-

той за роботою, під час роботи; б.

(при обозначении причины) че-

рез щ о, реже за ч и м; за от-

сутствием сведений через брак

(за браком) відомостей; 6. (при

обозначении свойства, ощущения

и т. п.) у кого, що, за ким,

чим, а также переводится без

предлогов; чувствовать за собой

вину почувати за собою провину,

почувати себе винним; за ним

водится такая привычка у нього

є така звичка; 7. (после глаголов

со значением «ухаживать», «при-

сматривать» и т. п.) біля, коло

кого, чого, за ким, чим,

а также переводится без предло-

гов; ухаживать за больным до-

глядати хворого (за хворим), хо-

п"~" *:" (коло)хворого; при-

дйти біля

сматривать за детьми доглядати

дітей (за дітьми).

забавлять забавляти, бавити; (те-

шить) тішити, потішати; ~ ться

забавлятися, бавитися; тішитися,

потішатися.

забавный забавний, утішний, поті-

шний.

забастовать застрайкувати.

забастовка ж. страйк, -ку, м.

забастовочный страйковий.

забастовщик страйкар, -ря, м.

забег спорт, забіг, -гу, м.

забегать забігати.

забежать забігти, -біжу, -біжиш; см.

забегать.

забивать забивати.

забинтовать забинтувати; см. забин-

товывать.

забинтовывать забинтовувати.

забирать забирати, брати.

забираться забиратися; (захо-

дить — ещё) забиватися.

забить забити; см. забивать.

заблудиться заблудити, заблудити-

ся, заблукати.

заблуждаться помилятися.

заблуждение ср. помилка, ж., (со-

стояние обманувшегося) омана,

ж.

заболевание ср. захворювання, ср.;

(болезнь) хвороба, ж.

заболевать захворювати, занедужу-

вати.

заболеть захворіти, занедужати; см.

заболевать.

забор м. огорожа, ж., горожа, ж.;

(дощатый — обычно) паркан,

-на и -ну, м.

забота ж. 1. (беспокойство) турбота,

ж.; (хлопоты — ещё) клопіт, -по-

ту, м., клопотання, ср.; 2. (внима-

ние к нуждам и т. п.) піклування,

ср.

заботиться 1. (беспокоиться) турбу-

ватися; (хлопотать — ещё) кло-

потатися, -почуся, -почешся; 2.

(проявлять внимание к нуждам

и т. п.) піклуватися, дбати.

заботливый дбайливий, турботли-

вий; (старательный) старанний;

(хлопотливый) клопітливий, кло-

пітний.

забрасывать 1. (бросать далеко) за-

кидати; 2. (переставать зани-

маться) закидати, залишати;

(оставлять без ухода) занедбу-

вати, занехаювати, запускати;

(покидать) кидати.

забрать забрати, -беру, -береш; см..

забирать.

забраться забратися, -беруся, -бе-

решся; забитися, -б'юся, -б'єшся;

см. забираться.

забросить 1. закинути; 2. закинути,

залишити; занедбати, занехаяти,

запустити; покинути; см. забра-

сывать.

забрбшенный прил. занедбаний, за-

нехаяний, запущений, покинутий,

покинений.

забывать забувати.

забывчивый забутливий, разг. за-

будькуватий.

забытый забутий, разг. позабутий.

забыть забути; см. забывать,

забытьё забуття, ср.

заваривать заварювати.

заварить заварити; см. заваривать,

заведовать завідувати.

заведующий завідувач, -ча, м., заві-

дуючий, -чого, м.

заверить 1. запевнити; 2. засвідчити,

завірити; см. заверять,

завернуть 1. загорнути; замотати,

угорнути; закутати, укутати; 2.

загорнути, завернути, закотити;

закачати; 3. завернути; 4. закру-

тити, -кручу, -крутиш; см. завёр-

тывать.

завертеть завертіти, -рчу, -ртйш, за-

крутити, -кручу, -крутиш.

завёртывать 1. (обёртывать со всех

сторон) загортати; (заматы-

вать — ещё) замотувати, угорта-

ти; (закутывать — ещё) закуту-

вати, укутувати; 2. (загибая,

приподнимать) загортати, завер-

тати, закочувати; (рукав, штани-

ну — ещё) закачувати; З. (свора-

чивать в сторону) завертати; 4.

(завинчивать) закручувати.

завершать завершувати, вивершува-

ти.

завершающий завершальний.

завершить завершити, вивершити;

см. завершать,

заверять 1. (уверять) запевняти; 2.

(удостоверять подписью, пе-

чатью) засвідчувати, завіряти.

завеса, завіса, ж., запона, ж., засло-

на, ж.

завесить завісити, -вішу, -вісиш, за-

пнути; см. завешивать.

завести завести; увести, запровади-

ти, -джу, -диш; здійняти, -йму,

-ймеш, почати; см. заводить.

завет заповіт, -ту, м.; ~ ты Ленина

заповіти Леніна.

заветный заповітний, завітний.

завешивать завішувати, запинати.

завещание ср. заповіт, -ту, м.

завещать 1. (в наследство) відпису-

вати, сов. відписати, відказувати,

сов. відказати; 2. (выражать

предсмертную волю) заповідати,

сов. заповісти, -вім, -вісй.

завивать (делать вьющимся) зави-

вати; (закручивать) закручува-

ти.

завивка завивка, ж.

завидный завидний; (очень хоро-

ший) принадний; (соблазнитель-

ный — ещё) спокусливий.

завидовать заздрити, завидувати.

завинтить загвинтити, -нчу, -нтйш,

закрутити, -кручу, -крутиш; см.

завинчивать.

завинчивать загвинчувати, закручу-

вати.

зависеть залежати.

зависимость залежність, ж.

зависимый залежний.

завистливый заздрісний, заздрий.

зависть ж. заздрість, ж., заздрощі,

-щів, мн.

завить завити, -в'ю, -в'єш; закрути-

ти, -кручу, -крутиш; см. завивать.

завод завод, -ду, м.

заводить заводити, -джу, -диш;

(вводить — ещё) уводити, запро-

ваджувати; (начинать разговор,

спор — ещё) здіймати, знімати,

починати.

заводский и заводской заводський.

завоевание ср. завоювання, ср., (не-

оконч. д.— ещё) завойовування,

ср.; (приобретение) здобуття,

ср.; (неоконч. д.— ещё) здобу-

вання, ср.; (добытое борьбой —

ещё) здобуток, -тку, м.

завоеватель завойовник, -ка, м.

завоевать завоювати; здобути; см.

завоёвывать.

завоёвывать завойовувати; (овладе-

вать, приобретать — ещё) здобу-

вати.

завтра нареч. завтра.

завтрак м. сніданок, -нку, м., снідан-

ня, ср.

завтракать снідати.

завязать зав'язати, -в'яжу, -в'яжеш;

зашморгнути; пов'язати; см. за-

вязывать.

завязка I. (то, чем завязывать)

зав'язка, ж.; 2. (начало) зав'яз-

ка; з. рассказа зав'язка опові-

дання.

завязывать зав'язувати; (затяги-

вать петлёй) зашморгувати;

(галстук, платок — ещё) пов'язу-

вати.

загадка загадка, ж.

загадочный загадковий,

загар м. загар, -ру, м., засмага, ж.

загибать загинати; ~ ться загина-

тися.

заглавие ср. заголовок, вка, м.; (на-

звание — ещё) назва, ж.

заглавный заголбвний; ~ ная буква

велика літера (буква),

загладять І. загладити, -джу, -диш;

запрасувати; 2. перен. загладити,

згладити; см. заглаживать,

заглаживать 1. загладжувати; (утю-

гом — обычно) запрасовувати; 2,

(исправлять, смягчать и т. п.)

перен. загладжувати, згладжува-

ти.

заглохнуть 1. (затихнуть) затихну-

ти, стихнути, заглухнути; 2. (при-

йти в запустение) заглухнути;

(прийти в упадок) занепасти;

(одичать) здичавіти,

заглушать заглушати, заглушувати,

глушити; (превосходить по си-

ле — ещё) забивати; (делать ме-

нее слышным — ещё) стишува-

ти; (ослаблять, превозмогать ка-

кое-л. чувство — ещё) перен. за-

тамовувати, тамувати, притамо-

вувати, утамовувати.

заглушить заглушити; забити, -б'ю,

-б'єш; стишити; перен. затамува-

ти, притамувати, утамувати; см..

заглушать.

заглядывать 1. заглядати, зазирати;

2. (заходить) перен. разг. загля-

дати.

заглянуть 1. заглянути, зазирнути;

2. перен. разг. заглянути, завіта-

ти; см. заглядывать.

загнать загнати (зажену, заженеш);

см. загонять.

загнуть загнути; ~ ться загнутися;

см. загибать.

заговор м. змова, ж.

заговорщик змовник, -ка, м.

заголбвок заголовок, -ка, м.

загонять заганяти.

загораживать 1. (обносить оградой)

загороджувати; 2. (преграж-

дать) загороджувати, заступати,

перегороджувати; (заставлять)

заставляти; (закрывать) закри-

вати, затуляти, заслоняти.

загорать загоряти, загорати, засма-

люватися, засмагати, смагну-

ти.

загораться 1. (начинать гореть) за-

горятися, загоратися, займатися;

(вспыхивать — ещё) спалахува-

ти; 2. перен. загорятися, загора-

тися; (о сильном чувстве — ещё)

запалюватися.

загорелый загорілий, засмалений,

засмаглий, смаглий, смаглявий.

загореть загоріти, засмалитися, за-

смагнути; см. загорать.

загоріться І. загорітися, зайнятися;

спалахнути; 2. перен. загорітися;

запалитися, запалати; см. заго-

раться.

загородить 1. загородити, -джу,

-диш; 2. загородити, заступити,

перегородити; заставити; закри-

ти, затулити, заслонити; см. за-

гораживать.

загородный заміський, позаміський.

заготавливать см. заготовлять.

заготовить заготовити; см. заготов-

лять.

заготовка ж. заготівля, ж., (неоконч.

д.— ещё) заготовляння, ср., за-

готовлювання, ср., заготовлення,

ер.

заготовлять и заготавливать заго-

товляти, заготовлювати.

заградительный загороджувальний.

заградить загородити, -джу, -диш,

заступити; перегородити, перепи-

нити; см. заграждать,

заграждать загороджувати, засту-

пати; (переграждать — ещё) пе-

регороджувати, перепиняти.

заграждение загородження, ер.

заграничный закордонний.

загромождать захаращувати; (зава-

ливать — ещё) завалювати; (за-

ставлять — ещё) заставляти.

загромоздить захарастити, -ращу,

-растиш; завалити; заставити;

см. загромождать,

загружать завантажувати; (рабо-

той — обычно) обтяжувати;

(техн.— ещё) засипати.

загрузить завантажити; обтяжити;

засипати; см. загружать,

загрустить засумувати, зажуритися.

загрязнить забруднити, заялозити;

см. загрязнять.

загрязнять забруднювати, заяложу-

вати.

задавать (поручать, предлагать сде-

лать) задавати, разг. загадува-

ти.

задаваться чем (ставить цель)

ставити собі за що.

задавить задавити, удавити; (заду-

шить) задушити, удушити.

задание завдання, ср.

задатки (зачатки способностей) за-

датки, -ків, мн.; (наклонности)

нахили, -лів, мн.

задаток завдаток, -тку, м.

задать задати, -дам, -даси, разг. за-

гадати; см. задавать,

задаться чем поставити собі щ о,

заповзятися, -візьмуся, -візьмеш-

ся зробити що; см. зада-

ваться,

задача ж. І. завдання, ср.; 2. мат.

и пр. задача, ж.

задвижка ж. засувка, ж., засув, -ва,

м.

задевать 1. (касаться, цепляться)

зачіпати; 2. переч, зачіпати, тор-

кати; (причинять неприятность)

уражати; (оскорблять — обыч-

но) ображати.

задержать затримати, задержати;

см. задерживать.

задержаться затриматися, задержа-

тися; загаятися, забаритися; см.

задерживаться.

задерживать затримувати, задержу-

вати.

задерживаться затримуватися, за-

держуватися; (мешкать — ещё)

гаятися, баритися, забарювати-

ся, забарятися.

задержка ж. затримка, ж., задерж-

ка, ж.; (промедление) загаяння,

ер.

задеть 1. зачепити; 2. перен. зачепи-

ти, торкнути; уразити (уражу,

уразиш); образити; см. задевать.

задолжать заборгувати, заборгува-

тися, завинити.

задолженность заборгованість, ж.

задор м. (рвение) завзяття, ср., за-

повзяття, ср.; (пыл) запал, -лу, м.

задорный (полный задора) завзя-

тий, заповзятий; (пылкий) за-

пальний.

задохнуться задихнутися; см. зады-

хаться.

задремать задрімати, разг. закуня-

ти.

задрожать затремтіти, -мчу, -мтйш,

задрижати; (сотрясаясь — ещё)

задвигтіти; (затрястись — ещё)

затруситися, -трушуся, -трусиш-

ся, затрястися; (о струне — ещё)

забриніти.

задумать задумати; {принять реше-

ние — ещё) надумати; см. заду-

мывать.

задуматься задуматися, замислити-

ся; см. задумываться.

задумчивый задумливий; (задумав-

шийся) замислений, задуманий.

задумывать задумувати.

задумываться задумуватися, замис-

люватися.

задушевный задушевний; (искрен-

ний — ещё) щйрий; (сердеч-

ный — ещё) сердечний, щиро-

сердний, щиросердий, щиросер-

дечний.

задушить задушити.

задыхаться задихатися.

заезд спорт, заїзд, -ду, м. \

заезжать заїжджати, заїздити, і

-їжджу, -їздиш.

заём м. позика, ж.

заехать заїхати, -їду, -їдеш; см. за- !

езжать.

зажечь 1. запалити; засвітити, -сві-

чу, -світиш; 2. перен. запалити,

розпалити; см. зажигать.

заживать (о ране) гоїтися, загоюва-

тися, заживати.

зажигалка запальничка, ж.

зажигательный 1. запалювальний,

запальний; 2. перен. запальний.

зажигать 1. запалювати; (лампу,

свечу и т. п.— ещё) засвічувати,

світити (свічу, світиш); 2. перен.

запалювати, розпалювати.

зажиточный заможний.

зажить загоїтися, зажити; см. за-

живать.

зажмуривать замружувати, зажму-

рювати; <-' ться замружуватися,

зажмурюватися.

зажмурить замружити, зажмурити;

~ ться замружуватися, зажму-

рюватися; см. зажмуривать.

зазвенеть задзвеніти, задзеленчати,

задзеленькати; (о струне, звон-

ком голосе — ещё) забриніти.

зазеленеть зазеленіти.

заземление заземлення, ср., (не-

оконч. д.— ещё) заземлювання,

СР-

зазрение: О без ~ ння совести без

усякого сорому, безсоромно.

зайка заїка, -ки, м. и ж.

заикаться І. заїкатися; 2. (упоми-

нать вскользь, намекнуть) перен.

натякати, заїкатися, згадувати.

заикнуться І. заїкнутися; 2 перен.

натякнути, заїкнутися, згадати;

см. заикаться.

заимствование запозичення, ср., (не-

оконн. д.— ещё) запозичання,

ср., запозичування, ер.

заимствовать запозичати, запозичу-

вати, запозичити.

заинтересованный зацікавлений, за-

інтересований.

заинтересовать зацікавити, заінтере-

сувати; -— ться зацікавитися, за-

інтересуватися; см. заинтересбвы-

вать.

заинтересовывать зацікавлювати,

заінтересовувати; ~ ться заці-

кавлюватися, заінтересбвувати-

ся.

заискивать перед кем запобі-

гати перед ким; (льстить —

ещё) підлещуватися, підлабуз-

нюватися до кого.

зайти зайти, -йду, -йдеш; забитися,

-б'юся, -б'єшся; здійнятися,

-йметься, знятися (зніметься);

см. заходить.

заказ м. замовлення, ер.

заказать замовити; см. заказывать.

заказной 1. зроблений на замовлен-

ня, замовлений; 2. (о письме,

бандероли и т. п.) рекомендова-

ний.

заказчик замовник, -ка, м., замо-

вець, -вця, м.

заказывать замовляти.

закал см. закалка.

закалённый загартований, гартова-

ний.

закалить загартувати; ~ ться за-

гартуватися; см. закалять.

закалка ж. и закал м. (состояние,

свойство) гарт, -ту, м., загарту-

вання, ср.

закалять загартовувати, гартувати;

~ ться загартовуватися, гарту-

ватися.

заканчивать закінчувати, кінчати,

скінчувати; (доводить до кон-

ца г- ещё) викінчувати.

закапать закапати; см. закапывать'

закапывать ' (запачкивать; вводить,

вливать) закапувати.

закапывать2. (что-л. в землю) за-

копувати.

закат*. 1. (солнца) захід, -ходу, м.;