2 Д. Ганич

відроджуватися.

возрождение відродження, ср.

воин воїн, -на, м., вояк, -ка, м.

воинский військовий.

воинственный войовничий.

война війна, ж.

войско військо, ср.

войти 1. увійти, -йду, -йдеш; зайти;

вступити; 2. звернутися; см. вхо-

дить.

вокзал вокзал, -лу, м.

вокруг 1. нареч. навколо, довкола,

навкруги, навкруг; (кругом) кру-

гом; 2. предл. с р. навкруг, на-

вкруги, навколо, довкола кого,

чого; (кругом) кругбм, круг

кого, чого.

волевой вольовий.

волейбол волейбол, -лу, м.

волейболист волейболіст, -та, м.

волк вовк, -ка, м.

волна хвиля, ж.

волнение ср. 1. (движение волн)

хвилювання, ср.; 2. (беспокойст-

во) хвилювання, збентеження,

ср.; (тревога) тривога, ж.;

3. (Массовое выражение недо-

вольства, протеста) заворушен-

ня, ср.

волнистый хвилястий.

волновать 1. -(вызывать волны) хви-

лювати, розбурхувати, збурюва-

ти; 2. (беспокоить) хвилювати,

бентежити, збентежувати; (тре-

вожить) тривожити; (трогать)

зворушувати; (возбуждать) збу-

джувати.

волноваться 1. (приходить в колеба-

тельное движение) хвилюватися,

хвилювати, збурюватися; 2. (бес-

покоиться) хвилюватися, бенте-

житися; (тревожиться) тривожи-

тися.

вол ос ж. волос, -са, м.; (один — ещё)

волосина, ж.; собир. волос, -су,

м., волосся, ер.

волосатый волосатий; (чрезмерно

обросший — ещё) волохатий.

волчий вовчий.

волчок м. 1. (игрушка) дзйга, ж.;

2. Бог. Вовчок, -чка, м.

волшебник чарівник, -ка, м., чародій,

-дія, м., чародійник, -ка, м.

волшебный чарівний, чарівливий,

чарівничий, чарівницький.

вольно нареч. вільно.

вольность вільність, ж.

вольный вільний.

вонзать устромляти, устромлювати,

стромляти; (втыкать) утикати.

вонзить устромити, стромити; уткну-

ти, увіткнути, уштрикнути; см.

вонзать.

воображать уявляти; (предпола-

гать — ещё) думати.

воображение ср. уява, ж.; (процесс)

уявлення, ср.

вообразить уявити; подумати; см.

воображать.

вообще нареч. взагалі, загалом.

воодушевить запалити; натхнути,

надихнути; ~ ться запалитися;

натхнутися, надихнутися; см. во-

одушевлять.

воодушевление ср. (состояние) за-

пал, -лу, м., запалення, ср.;

(увлечение) захват, -ту, м.;

(подъём) піднесення, ср., порив,

-ву, м., поривання, ср.; (вдохно-

вение) натхнення, ср.

воодушевлять запалювати; (вдох-

новлять) надихати, надихувати;

~ ться запалюватися; надихати-

ся, надихуватися.

вооружать озброювати; ~ ться

озброюватися.

вооружение ср. озброєння, ср., (не-

оконч. д.— ещё) озброювання,

ср.; (оружие — ещё) збрбя, ж.

вооружённый прил. озброєний,

збройний.

вооружить озброїти; ~ ться озброї-

тися; см. вооружать.

во-первых вводн. ел. по-перше.

вопиющий кричущий, волаючий.

воплотить втілити; см. воплощать,

воплощать втілювати.

вопреки предл. с д. всупереч кому,

чому.

вопрос м. питання, ср.; (требующий

ответа — ещё) запитання, ср.

вопросительный питальний, запи-

тальний.

вор злодій, -дія, м., реже крадій, -дія,

м.

ворваться увірватися; удертися, уд-

ратися; см. врываться.

воробей горобець, -бця, м.

воровать красти.

ворон ворон, -на, м„ крук, -ка, м.

ворона ворона, ж., гава, ж.

воронка 1. лійка, ж.; 2. (яма) вир-

ва, ж.

вороной вороний.

ворота мн. ворота, -ріт, ми.; (въезд-

ные — ещё) брама, ж.

воротник комір, -ра, м.

ворчать (о животных) гарчати; (о

кошке и т. п.) мурчати, муркота-

ти, -коче, муркотіти, -котить, мур-

кати; (о человеке) разг. бурчати,

буркотати, буркотіти.

восемнадцатый вісімнадцятий.

восемнадцать вісімнадцять, -ти и

-тьох.

восемь вісім, р. восьми и вісьмох.

восемьдесят вісімдесят, -ти и -тьох.

восемьсот вісімсот, р. восьмисот.

восемью нареч. вісім разів (раз)

[по].

воскликнуть вигукнути, викрикнути;

см. восклицать.

восклицание ср. вигук, -ку, м., ви-

крик, м.

восклицательный окличний; ~ ный

знак грамм, знак оклику.

восклицать вигукувати, викрикува-

ти.

воскресенье ср. неділя, ж.

воспалительный мед. запальний.

воспитание виховання, ср., (неоконч.

д.— ещё) виховання, ср., вихову-

вання, ер.

воспитанник вихованець, -нця, м.

воспитанность вихованість, ж.

воспитанный вихований; (взлелеян-

ный) викоханий, вйплеканий, ви-

пещений; (вскормленный) вйго-

дуваний.

воспитатель вихователь, -ля, м.

воспитательный виховний, виховаль-

ний.

воспитать виховати; викохати, вип-

лекати, випестувати, -пещу,

-пестиш; вигодувати; зростити

(зрощу, зростиш); см. воспиты-

вать.

воспитывать виховувати; (холить,

лелеять) викохувати, плекати,

пестити (пещу, пестиш);

(«скармливать) вигодовувати;

(растить) ростити (рощу, рос-

тиш).

воспламениться запалитися, зайня-

тися, -ймуся, -ймешся; розпали-

тися; спалахнути; см. воспламе-

няться.

воспламеняться запалюватися, зай-

матися; (распиливаться) розпа-

люватися; (вспыхивать) спалаху-

вати.

воспользоваться чем скористува-

тися, скористатися чим, з

чого; (использовать) викорис-

тати що.

воспоминание ср. спогад, -ду, м.,

спомин, -ну, м., згадка, ж.

воспретить заборонити; см. воспре-

щать.

воспрещать забороняти; ~ ться за-

боронятися.

воспринимать сприймати; (улавли-

вать — ещё) схоплювати; (при-

знавать — ещё) приймати.

воспринять сприйняти, -йму, -ймеш;

схопити; прийняти; см. воспри-

нимать.

восприятие сприйняття, ср., (не-

оконч. д.— ещё) сприймання, ср.

воспроизвести відтворити, репроду-

кувати; викласти; см. воспроиз-

водить.

воспроизводить відтворювати, реп-

родукувати; (излагать — ещё)

викладати.

воссоединение возз'єднання, ср.

восставать (подниматься для борь-

бы) повставати.

восстанавливать 1. відновлювати,

відновляти, поновлювати, понов-

ляти; (отстраивать) відбудовува-

ти; 2. (враждебно настраивать)

підбурювати, піднімати, підійма-

ти, настроювати.

восстание повстання, ер.

восстановить 1. відновити, поновити,

відбудувати; 2. підбурити, підня-

ти, -німу, -німеш, підійняти, -йму,

-ймеш, настроїти; см. восстанав-

ливать.

восстать повстати; см. восставать.

восток схід, р. сходу, м.

восторг м. захоплення, ср., захват,

-ту, м.

восторгаться захоплюватися.

восторженный захоплений; (пыл-

кий) палкий, запальний; (экзаль-

тированный) екзальтований.

востбчнын східний.

востребование: до ~ иия до запи-

тання, до вимбги.

восхитительный чудовий, чарівний,

прекрасний.

восхитить захопити; ~ ться захопи-

тися; см. восхищать.

восхищать захбплювати; ~- ться за-

хоплюватися.

восхищение ср. захоплення, ср., за-

хопленість, ж., замилування, ер.

восход (солнца и т. п.) схід, р. схбду,

м.

восхождение ср. схід, р. схбду, м.,

сходження, ср., підняття, ср., (не-

оконч. д.— ещё) підіймання, ср.,

піднімання, ср.

восьмёрка вісімка, ж.; (группа)

вбсьмеро, р. вісьмох.

восьмидесятый вісімдесятий.

восьмой вбсьмий.

вот част, от, ось; (вон) он.

воткнуть уткнути, увіткнути, ушт-

рикнути; устромити, застромити;

(всадить) усадити, -джу, -диш,

загнати (зажену, заженеш); см.

втыкать.

впадать 1. (вваливаться) западати,

упадати; 2. (во что — приходить

в какое-л. состояние) упадати в

щ о; (предаваться) удавитися

до чого, в що; (допускать)

допускатися, припускатися ч о-

г о; (погружаться) поринати

в щ о; 3. (о реке, ручье и т. п.)

упадати, уливатися.

впасть 1. запасти, упасти; 2. (во что)

упасти в щ о; удатися (удамся,

удасися) в щ о; допуститися, -пу-

щуся, -пустишся, припуститися

чого; поринути в щ о; см. впа-

дать 1—2.

впервые нареч. уперше.

вперёд нареч. 1. уперед; 2. (впредь)

разг. надалі, далі, уперед, напе-

рёд.

впереди 1. нареч. спереду, попереду,

поперед; (в будущем) надалі, да-

лі, у майбутньому; 2. предл. с р.

поперед, попереду кого, ч о-

г о, перед ким, чим.

впечатление враження, ер.

впечатлительный вразливий.

вписать уписати (упишу, упишеш);

см. ввясывать.

вписывать уписувати.

впитать убрати (уберу, убереш), уві-

брати, усмоктати, -кчу, -кчеш,

усотати; см. впитывать.

впитывать убирати, усмоктувати,

усотувати.

вплавь нареч. плавом, уплав.

вплести уплести (уплету, уплетеш);

см. вплетать.

вплетать уплітати.

вплотную нареч. (плотно) щільно;

(впритык — ещё) упритул.

вплоть: в. до... аж до..., до самого

(до самої, до самих)...

вполне нареч. цілком; (сполна)

сповна; (совсем) зовсім.

впоследствии нареч. згодом, потім;

(повже) пізніше, пізніш; (даль-

ше) далі.

впотьмах нареч. поночі, пбтемки, у

потемках.

вправо нареч. праворуч, управо.

впредь нареч. надалі, далі, наперед,

уперед.

впрочем 1. союз а втім; (однако)

але, проте, а проте; 2. вводн. сл.

а втім.

впрыскивание упорскування, ср.,

уприскування, ер.

впрыскивать упорскувати, уирйску-

вати.

впрыснуть упорснути, уприснути; см.

впрыскивать.

впуск м. впуск, -ку, м., (нвоконч.

д.— ещё) упускання, ср.

впускать впускати.

впустить упустити (упущу, упус-

тиш); см. впускать.

впустую нареч. разг. даремно, да-

ремне, надаремно, надаремне,

марно, марне; (попусту) разг. по-

пустому.

впятеро нареч. уп'ятеро; (е пять

раз — обычно) у п'ять разів

(раз).

враг ворог, -га, м.

вражда ж. ворожнеча, ж.; (дейст-

вие) ворогування, ер.

враждебный ворожий.

вражеский ворожий.

вразброд нареч. разг. урозбрід;

(врассыпную) урозтіч.

вразрез нареч. урозріз.

врасплох нареч. зненацька, неспо-

дівано.

врассыпную нареч. урбзтіч, урозсип.

вратарь воротар, -ря, м.

врач лікар, -ря, м.; (о женщине —

ещё) лікарка, ж.

врачебный лікарський; (медицин-

ский) медичний.

вращать обертати; (вертеть} крути-

ти (кручу, крутиш), вертіти (вер-

чу, вертиш); <~ ться обертатися,

крутитися, вертітися.

вращение обертання, ер.

вред м. шкода, ж.; (вредность) шкід-

ливість, ж.

вредитель шкідник, -ка, м.

вредительство шкідництво, ер.

вредить шкодити, -джу, -диш; (здо-

ровью — ещё) вадити, -джу,

-диш.

вредный шкідливий; (для здо-

ровья — ещё) вадливий.

временно нареч. тимчасово.

временный тимчасовий; (преходя-

щий) минулий.

время ср. час, -су, м.; (пора дня,

года и т. п.— ещё) пора, ж.,

година, ж., доба, же.

врождённый природжений, уродже-

ний.

врозь нареч. нарізко, рїзно, урізно-

біч; (отдельно) окремо.

вручать вручати.

вручение вручення, ср., (неоконч.

д.— ещё) вручання, ср.

вручить вручити; см. вручать.

врываться уриватися; (вламывать-

ся) удиратися.

вряд ли нареч. навряд, навряд чи,

навряд щоб.

всадник вершник, -ка, м., верхівець,

-вця, м.

все мест, усі, мн.; см. весь.

всё мест, усе; см. весь.

всевозможный всілякий, усякий;

(самый разнообразный) найріз-

номанітніший.

всегда нареч. завжди; (во всякое

время) повсякчас, повсякчасно.

вселённая ж. всесвіт, -ту, м.

вселить вселити; перен. викликати,

-кличу, -кличеш, наповнити,

сповнити; см. вселять.

вселять вселяти; (внушать — ещё)

перен. викликати, наповнювати,

наповняти.

всемирный всесвітній.

всенародный 1. всенародний; 2.

(публичный) привселюдний, при-

людний.

всерьёз нареч. серйозно, всерйоз.

всесоюзный всесоюзний.

всесторонний всебічний, всесторбн-

ній.

всё-таки союз, част, усё-таки, усе ж

таки.

всецело нареч. цілком, цілковито.

вскакивать І. (прыгать, вспрыгивать

на что-л.) вискакувати, сплигу-

вати, скакати (скачу, скачеш и

скакаю, скакаєш), стрибати, ви-

хоплюватися; 2. (впрыгивать во

что-л.) ускакувати, скакати,

стрибати; 3. (быстро вставать)

схоплюватися, підхоплюватися,

зіскакувати.

вскипать закипати, скипати; (пе-

рен.— ещё) розлютовуватися,

розлючуватися.

вскипеть закипіти, скипіти; (пе-

рен.— ещё) розлютуватися, роз-

лютитися, -лючуся, -лютишся;

см. вскипать,

вскипятить закип'ятити, -п'ячу,

-п'ятйш, скип'ятити.

вскользь нареч. побіжно, мимохідь;

(между прочим) між Іншим.

вскочить 1. вискочити, сплигнути,

скочити, стрибнути, вихопитися;

2. ускочити, скочити, стрибнути;

3. схопитися, підхопитися, зіско-

чити, скочити; см. вскакивать.

вскрывать 1. (раскрывать) розкри-

вати; (распечатывать -— ещё)

розпечатувати; (распаковы-

вать — ещё) розпаковувати; 2.

(обнаруживать) перен. розкри-

вати, виявляти; (разоблачать)

викривати; (показывать) показу-

вати; 3. (оперировать) розрізува-

ти, розрізати, розтинати.

вскрыть 1. розкрити; розпечатати;

розпакувати; 2. перен. розкрити,

виявити; викрити; показати; 3.

розрізати, -ріжу, -ріжеш, розтяти

(розітну, розітнеш), розітнути;

см. вскрывать.

вслед нареч. услід, слідом, слідком.

вследствие предл. с р. внаслідок

чого, через щ о.

вслух нареч. уголос; (громко) го-

лосно.

вспахать зорати, виорати, поорати;

см. вспахивать.

вспахивать орати, зорювати, виорю-

вати.

вспашка ж. бранка, ж., (неоконч.

д.— ещё) орання, ср.

вспоминать згадувати, споминати;

(припоминать) пригадувати.

вспомнить згадати, спом'янути; при-

гадати; см. вспоминать.

вспомогательный допоміжний.

вспылить разг. скипіти; (вспыхнуть)

спалахнути.

вспыльчивость запальність, ж., га-

рячковість, ж.

вспыльчивый запальний, гарячко-

вий, гарячий.

вспыхивать спалахувати, спахати,

спахувати; (загораться) займати-

ся.

вспыхнуть спалахнути, спахнути;

зайнятися; см. вспыхивать.

вспышка ж. спалах, -ху, м.; (пе-

реч.— ещё) вибух, -ху, м.

вставать 1. (подниматься) уставати;

(на ноги — ещё) підводитися,

-джуся, -дяшся, підніматися, пі-

дійматися; 2. (ставать на защи-

ту) ставати, повставати.

вставить уставити; (слово в разго-

вор и т. п.— ещё) укинути, доки-

нути; см. вставлять.

вставлять уставляти; укидати, доки-

дати.

встать 1. устати (устану, устанеш);

підвестися, піднятися, підійняти-

ся; 2. стати, повстати; см. вста-

вать.

встревожить стривожити, потриво-

жити; (обеспокоить) збентежити,

стурбувати, занепокоїти; ~ ться

стривожитися, потривожитися;

збентежитися, стурбуватися, за-

непокоїтися.

встретить зустрінути, зустріти, стрі-

нути, стріти; (неожиданно, слу-

чайно — ещё) спіткати; ~ ться

зустрінутися, зустрітися, стріну-

тися, стрітися; спіткатися; см.

встречать.

встреча ж. зустріч, ж., спіткання, ер.

встречать зустрічати, стрічати;

~ ться зустрічатися, стрічатися,

встречный зустрічний.

вступать вступати, поступати; (сту-

пать — ещё) ступати; (вмеши-

ваться — ещё) устрявати.

вступительный вступний.

вступить вступити, поступити; ступи-

ти; устряти; см. вступать.

вступление ср. І. (действие) вступ,

-пу, м., вступання, ср., поступан-

ня, ер. поступлення, ср.; 2. (вве-

дение) вступ.

всходить сходити, -джу, -диш, зіхб-

дити; (подниматься — ещё) під-

німатися, підійматися; (выхо-

дить) виходити.

всходы мн. сходи, -дів, ми., прорість,

ж.; (зеленя — ещё) вруна, р.

врун, мн., руна, мн.

всякий мест, усякий, усяк, м.; (каж-

дый) кожний, кожен, м.; (всяче-

ский) ВСІЛЯКИЙ, М.

вторгаться удиратися, вторгатися;

(вмешиваться — обычно) утруча-

тися.

вторгнуться удертися, вторгнутися;

утрутитися (утручуся, утрутиш-

ся); см. вторгаться.

вторжение ер. вторгнення, ср.; (вме-

шательство — обычно) утручан-

ня, ср.; (нападение) напад, -ду,

лі.

вторично нареч. повторно, удруге.

вторник вівторок, -ка, м.

второе сущ. друге, ср.

второй другий.

второпях нареч. поспішаючи, хапаю-

чись; (торопливо) похапки, по-

хапцем.

второстепенный другорядний.

в-трётьих по-третє.

втрое нареч. утроє, утричі.

втроём нареч. утрьох.

втыкать утикати; (вонзать — ещё)

устромляти, устромлювати, за-

стромляти, застромлювати; (вса-

живать) усаджувати; заганяти.

втягивать 1. утягувати, утягати; (о

жидкости — ещё) усмоктувати;

2. перен. разг. утягувати, утяга-

ти; (вовлекать) залучати.

втянуть 1. утягнути, утягти, усмокта-

ти -кчу, -кчеш; 2. перен. разг.

утягнути, утягти; залучити; см.

втягивать.

вуз (высшее учебное заведение) вуз,

-зу, м. (вищий учбовий заклад),

виш, -шу, м. (вища школа).

вулкан вулкан, -на, м.

вулканический вулканічний.

вход вхід, р. вх6ду„ м.; (проход —

ещё) хід, р. ходу, м.

входить 1. входити, -джу, -диш, уві-

ходити; {заходить — ещё) захо-

дити (вступать — ещё) вступати;

2. (обращаться с просьбой, с

предложением и т. п.) зверта-

тися.

вчера нареч. учора.

въезд в'їзд, -ду, м.

въезжать в'їжджати, в'їздити

(в'їжджу, в'їздиш); (поднимать-

ся вверх — обычно) виїжджати,

виїздити.

въехать в'їхати (в'їду, в'їдеш);

виїхати; см. въезжать.

вы мест. ви.

выбирать вибирати, обирати.

выбор вибір, -бору, м.

выборный виборний.

выборы вибори, -рів, мн.

выбрать вибрати, -беру, -береш, об-

рати; см. выбирать.

выбрасывать викидати.

выбросить викинути; см. выбрасы-

вать.

выбывать вибувати.

выбыть вибути; см. выбывать.

вывезти вивезти; см. вывозить.

вывесить вивісити, -вішу, -вісиш; см.

вывешивать.

вывеска вивіска, ж.

вывести вивести; вибавити; см. вы-

водить.

вывешивать (вешать) вивішувати.

вывих вйвих, -ху, м., звих, -ху, м.

вывихнуть вивихнути, звихнути.

вывод м. |. виведення, ср., вивід,

-воду, м.; 2. (заключение) висно-

вок, -вку, м.

выводить виводити, -джу, -диш;

(уничтожать — ещё) вибавляти.

вывоз м. вивіз, -возу, м., вивезення,

ср.

вывозить вивозити, -вожу, -возиш.

выгладить вигладити, -джу, -диш;

випрасувати; вирівняти; см. вы-

глаживать.

выглаживать вигладжувати; (утю-

гом — обычно) випрасовувати;

(выравнивать) вирівнювати.

выглядеть мати вигляд, показувати.

выглядывать виглядати, визирати;

(показываться) виднїтися.

выглянуть виглянути, визирнути; см.

выглядывать.

выгнать вигнати (вижену, виже-

неш) ; см. выгонять,

выговаривать 1. (произносить) ви-

мовляти; 2. (делать замечание)

разг. виговорювати, дорікати;

(отчитывать) вичитувати.

выговор м. 1. (произношение) вимо-

ва, ж.; 2. (порицание) догана, ж.

выговорить вимовити; см. выговари-

вать 1.

выгонять виганяти, вигонити.

выгружать вивантажувати; (раз-

гружать) розвантажувати.

выгрузить вивантажити; розванта-

жити; см. выгружать. '

выдавать видавати; (тайну — ещё)

виказувати.

выдать видати, -дам, -даси; виказа-

ти, -кажу, -кажеш; см. выдавать,

выдача ж. видача, ж., (неоконч. д.—

ещё) видавання, ср.

выдающийся прил. видатний, визнач-

ний.

выдвигать висувати, висовувати;

(выставлять — ещё) виставляти.

выдвижение висунення, ср., (не-

оконч. д.— ещё) висування, .ср.,

висовування, ср.; виставлення,

ср., виставляння, ср.; см. выдви-

гать,

выдвинуть висунути; виставити; см.

выдвигать.

выделить виділити; відділити; см. вы-

делять.

выделиться виділитися; відділитися;

вирізнитися, відрізнитися, від-

значитися, визначитися; см. вы-

деляться.

выделять виділяти; (отделять —

ещё) відділяти.

выделяться виділятися; (отделять-

ся — ещё) відділятися; (отли-

чаться, показываться — ещё) ви-

різнятися, відрізнятися, відзна-

чатися, визначатися.

выдержанный витриманий, видер-

жаний; (сдержанный) стрима-

ний.

выдержать витримати, видержати;

скласти (складу, складеш); до-

тримати, додержати; см. выдер-

живать.

выдерживать витримувати, видер-

жувати; (экзамены — ещё) скла-

дати; (соблюдать — ещё) дотри-

мувати, додержувати.

выдержка' ж. (извлечение) витяг,

-гу, м.; (выписка) виписка, ж.,

випис, -су, м., (отрывок) уривок,

-вка, м.; (цитата) цитата, ж.

выдержка2 (самообладание) ви-

тримка, ж.; (выносливость) ви-

тривалість, ж., витриманість, ж.

выдумать видумати, вигадати; см.

выдумывать.

видумка ж. І. (изобретение) вигад-

ка, ж., видумка, ж., вигад, -ду,

м.; 2. (вымысел) вигадка; (за-

тея) витівка, ж.; (причуда) заба-

ганка, ж., примха, ж.

выдумывать видумувати, вигадува-

ти.

выезжать (уезжать) виїжджати,

виїздити, -їжджу, -їздиш.

выехать виїхати, -їду, -їдеш; см.

выезжать.

выжать 1. вичавити, вижати, -жму,

-жмеш; видавити, видушити; 2.

викрутити, -кручу, -крутиш, від-

жати; 3. спорт, вижати, підняти,

-німу, -німеш; см. выжимать,

выжечь випалити, випекти, -печу,

-печеш; см. выжигать.

выживать виживати.

выжигать випалювати, випікати.

выжимать 1. вичавлювати, вижима-

ти; (выдавливать — ещё) выдав-

лювати, видушувати; 2. (бельё)

викручувати, віджимати; 3.

спорт, вижимати, підіймати.

выжить вижити, -живу, -живеш; см.

выживать.

вызвать викликати, -кличу, -кличеш,

визвати; прикликати, -кличу,

-кличеш; спричинити що, спри-

чинитися до чого; породити,

-джу, -диш; см. вызывать.

выздоравливать видужувати, одужу-

вати.

выздороветь видужати, одужати; см.

выздоравливать.

выздоровление видужання, ср., оду-

жання, ср., (неоконч. д.— ещё)

видужування, ср., одужування,

ср.

вызов м. виклик, -ку, м., (дейст-

вие — обычно) викликання, ср.

вызывать викликати, визивати;

(приглашать — ещё) приклика-

ти; (служить причиной — ещё)

спричиняти, спричинювати щ о,

спричинятися, спричинюватися

до чого; (порождать — ещё)

породжувати.

.вызывающий прил. визивний; (дерз-

кий) зухвалий, зухвальний; (за-

дорный) задирливий.

выиграть виграти; см. выигрывать.

выигрывать вигравати.

выигрыш виграш, -шу, м.

выигрышный виграшний.

выйти вийти, -йду, -йдеш; см. вы-

ходить.

выкапывать викопувати; (карто-

фель — обычно) вибирати.

выкарабкаться разг. видертися, вид-

ратися, -деруся, -дерешся, видря-

патися; см. выкарабкиваться.

выкарабкиваться разі, видиратися,

видряпуватися.

выкидывать викидати.

выкинуть викинути; см. выкидывать.

выкладывать викладати; (высти-

лать, обкладывать — ещё) обкла-

выключатель вимикач, -ча, м.

выключить 1. виключати, вилучати;

2. (приостанавливать действие)

вимикати, виключати.

выключить 1. виключити, вилучити;

2. вимкнути, виключити; см. вы-

ключать.

выкопать викопати; вибрати, -беру,

-береш; см. выкапывать.

выкраивать викроювати.

выкрасить пофарбувати; ем. выкра-

шивать.

выкрашивать фарбувати.

выкроить викроїти; см. выкраивать.

выкройка викрійка, ж.

викупать викупати, скупати, поку-

пати.

вылазка вилазка, ж.; (выходка —-

ещё) вихватка, ж.

вылезать вилазити, -лажу, -лазиш,

вилізати.

вылезти вилізти; см. вылезать.

вылет м. виліт, -льоту, м., (неоконч.

д.— ещё) вилітання, ер.

вылетать вилітати.

вылететь вилетіти, -лечу, -летиш, по-

эт, вилинути; см. вылетать.

вылечивать виліковувати; (рану, яз-

ву — ещё) вигоювати.

вылечить вилікувати; вигоїти; см.

вылечивать.

выливать виливати; (пищу — ещё)

висипати.

вылитый прил. (похожий) разг. ви-

капаний, вилитий.

вылить вилити; висипати; см. вы-

ливать.

вымереть вимерти, (омног.) повими-

рати; см. вымирать.

вымирать вимирати.

вымогательство вимагання, ср.

вымывать вимивати; (голову —

ещё) змивати; (бельё) прати

(перу, переш), випирати.

вымысел м. вигадка, ж., вигад, -ду,

м., вимисел, -слу, м.

вымыть вимити, змити; попрати, -пе-

ру, -переш, випрати; см. вымы-

вать.

вынести винести; знести, перенести;

витерпіти; см. выносить.

вынимать виймати.

выносить винбсити, -ношу, -носиш;

(сносить, переносить — обычно)

зносити, переносити; (терпеть —

ещё) витерплювати.

выносливый витривалий; (терпели-

вый) терплячий.

вынудить змусити (змушу, змусиш),

вимусити; примусити, присилува-

ти, приневолити; см. вынуждать.

вынуждать змушувати, вимушувати;

(принуждать — ещё) примушу-

вати, силувати, приневолювати,

вынужденный прил. змушений, ви-

мушений.

вынуть вийняти, -йму, -ймеш; см.

вынимать,

выпад випад, -ду, м.

выпадать випадати.

выпасть випасти; см. выпадать.

выписать виписати, -пишу, -пишеш;

передплатити, -плачу, -платиш;

см. выписывать.

выписывать виписувати; (о подпис-

ке) передплачувати.

выплата ж. виплата, ж., виплат, -ту,

м., (неоконч. д.— ещё) виплачу-

вання, ер.

выплатить виплатити, -плачу, -пла-

тиш; см. выплачивать.

выплачивать виплачувати.

выполнение виконання, ср., (нео-

конч. д.— ещё) виконування, ср.;

здійснення, ср., (неоконч. д.—

ещё) здійснювання, ср.; см. вы-

полнять.

•выполнить виконати; здійснити,

разг. спбвнити; см. выполнять.

выполнять (исполнять) виконувати;

(осуществлять) здійснювати,

разг. сповнювати, сповняти.

выправить виправити; вирівняти; см.

выправлять.

выправлять виправляти; (выравни-

вать — обычно) вирівнювати.

выпуск м. випуск, -ку, м., (неоконч.

д.— ещё) випускання, ср.

выпускать випускати.

выпускник випускник, -ка,

м.;~ нйца випускниця, ж.

выпустить випустити, -пущу, -пус-

тиш; см. выпускать.

выпутаться виплутатися; виборсати-

ся; см. выпутываться.

выпутываться виплутуватися; (пе-

рен. разг.— ещё) виборсуватися.

вырабатывать виробляти, вироблю-

вати.

выработать виробити; см. выраба-

тывать.

выработка ж. I. (действие) вироб-

лення, ср., виробка, ж., (неоконч.

д.— ещё) виробляння, ср., ви-

роблювання, ср.; 2. (выработан-

ное) виробіток, -тку, м., виріб,

-робу, м.

выражать виражати; (словами —

обычно) висловлювати; (прояв-

лять) виявляти; (отражать) від-

бивати; (передавать) передава-

ти.

выражаться (проявляться) виявля-

тися; (отражаться) відбиватися;

(передаваться) передаватися;

(словами — обычно) висловлюва-

тися.

выражение ср. 1. (отражение) від-

биття, ср.; (обнаружение) вйраз,

-зу, м., вйяв, -ву, м., виявлення,

ср.; (передача) передача, яс.;