
- •1. Стратегія автоматизації предметної області
- •1.1. Загальні положення
- •1.2. Мета, цілі та задачі створення бази даних
- •1.3. Вимоги до інформаційного забезпечення
- •2. Аналіз предметної області
- •2.1. Загальні положення системного аналізу по
- •2.2. Загальні положення ведення каталогу видань, їх зберігання та видачі в бібліотеці
- •2.3. Системний аналіз предметної області
- •2.3.1. Сутність «Тип видання»
- •2.3.2. Сутність «Заголовок»
- •2.3.3. Сутність «Видавництво»
- •2.3.4. Сутність «Автор»
- •2.3.5. Сутність «Стиль»
- •2.3.6. Сутність «Видання»
- •2.3.7. Сутність «Співавтори»
- •2.3.8. Сутність «Обкладинка»
- •2.3.9. Сутність «Місце»
- •2.3.10. Сутність «Реєстрація»
- •2.3.11. Сутність «Читацький квиток»
- •2.3.12. Сутність «Видача»
- •2.4. Інформаційно-довідкові задачі
- •3. Концептуальне моделювання предметної області
- •3.1. Теоретичні положення концептуального моделювання
- •Ключові результати етапу концептуального моделювання
- •3.2. Мова er—моделювання по
- •3.2. Побудова концептуальної моделі бібліотеки
- •4. Логічне та фізичне проектування бази даних
- •4.1. Логічне проектування
- •Крок 1. Перетворення сутностей у таблиці
- •Крок 2. Перетворення атрибутів у стовпці
- •Крок 3. Подання унікальних ідентифікаторів ключами таблиць
- •Крок 4. Перетворення зв'язків багато-до-одного і один-до-одного в зовнішні ключі
- •Крок 5. Введення спеціальних первинних ключів
- •4.2. Фізичне проектування
- •4.2.1. Скрипти створення бази даних
- •4.2.2. Інформаційно–пошукові запити
- •4.2.2.1. Інформаційні запити пов’язані з виданнями
- •4.2.2.2. Інформаційні запити пов’язані із розміщенням та реєстрацією видання
- •4.2.2.3. Інформаційні запити пов’язані із видачею літератури читачам
- •Висновки
2. Аналіз предметної області
2.1. Загальні положення системного аналізу по
Підсумки етапу розробки стратегії слугують вихідною базою для проведення досліджень на етапі аналізу, де вони проходять ретельну перевірку, уточнюються й деталізуються до такого рівня, щоб забезпечити необхідний ступінь адекватності моделювання прикладної області, гарантувати реалізацію рішень і сформувати тверду основу для проведення етапу проектування.
Аналіз даних містить у собі документування всіх сутностей та атрибутів ПО. У ході даного етапу аналітики й користувачі працюють пліч-о-пліч, установлюючи й піддаючи скрупульозній перевірці вимоги, що деталізуються. У колективі повинна встановитися атмосфера впевненості в тому, що для визначення дійсних потреб і інтересів прикладної діяльності проаналізовані всі можливі аспекти, не упущена жодна деталь.
Аналіз включає
проведення всіляких бесід з користувачами;
перегляд всіх циркулюючих в організації документів, бланків;
аналіз потоку документів (документообіг);
аналіз розв'язуваних в організації завдань і способів їхнього рішення;
фіксація всіляких правил, обмежень, законів, що діють у ПО.
Фактори успіху проведення аналізу ПО
активна участь а проведенні аналізу не тільки системних аналітиків, а і всіх тих, хто буде використовувати розроблену систему;
ретельна перевірка вірогідності, повноти, несуперечності отриманої інформації .
виявлення всіх питань і припущень, що мають ключове значення для проектування й впровадження;
точні об'ємно-частотні характеристики даних;
твердий контроль за ходом робіт, повна концентрація зусиль на виконанні календарних планів і дотриманні запланованих строків.
2.2. Загальні положення ведення каталогу видань, їх зберігання та видачі в бібліотеці
Бібліотека з давніх часів і донині є необхідним і корисним сховищем інформації, яку накопило людство за своє існування. Відомості про бібліотеки відомі ще з давнього світу. Метою створення бібліотек було підвищення культурного та освітнього рівня людей. Спочатку бібліотеки були доступні тільки вищим прошаркам суспільства, проте згодом стали доступні широкому коли читачів.
Сучасні бібліотеки зберігають досить велику кількість інформації, як у письмовому так і у електронному вигляді, тому виникла потреба у автоматизації ведення каталогів усіх видань та видач, які щодня надходять або проводяться відповідно.
Кожне видання характеризується за багатьма критеріями, які потрібно враховувати при веденні каталогу. Такими критеріями є:
назва видання, яка може співпадати у різних видань. Наприклад, «Підручник з математики 6 клас». Таку назву можуть мати декілька підручників різних авторів, або різного року видання;
стиль, в якому написане видання. Це може бути газета в публіцистичному стилі, або енциклопедія в науковому;
автор або автори які написали видання;
видавництво, яке безпосередньо друкує видання;
зовнішній вигляд (обкладинка), саме по якій зручно шукати видання на полиці серед інших;
бібліотечний шифр, який проставляється відразу після доставки видання в бібліотеку і є фактично його ідентифікатором;
рік випуску.
Необхідним критерієм зберігання кожного видання є його реєстрація для подальшого розміщення в конкретне місце. Реєстрація проводиться для зручності пошуку видання на складі під час видачі на руки читачу.
Ведення списку читачів безперечно ще одна необхідна річ в кожній бібліотеці. Кожному читачу необхідно всього один раз в рік заповнити формуляр, на який далі буде проводитись видача необхідної йому літератури. Видачі в свою чергу теж записуються для подальшої звітності та контролю вчасного повернення літератури назад до бібліотеки. За невиконання умов вчасного повернення, можуть натягатись штрафи у розмірі, який встановлює адміністрація бібліотеки. За систематичність затримки книг бібліотека може лишити читача прав брати видання.