3.4. Розрахунок площі розмноження і дорощування дерев і чагарників в розсаднику. Підбір способу розмноження, схем посівів та посадок. Визначення корисної площі посівного відділення

У нашому розсаднику з площею 12 га є такі відділи розмноження:

• посівне відділення з площею 0,5 га

• відділення живцювання з площею 0,5 га

• три шкілки з загальною площею 3 га

У відкритому ґрунті посівних відділень розсадника більш поширена сівба насіння у посівні борозенки. Для сівби дрібного насіння з невеликою глибиною загортання посівні борозенки готуємо маркерами-котками шляхом втискування ґрунту, що сприяє підняттю вологи по капілярах до насіння і тим самим сприятливі умови для його проростання. Середнє та велике за розмірами насіння висіваємо у посівні борозенки,які сошниками сівалок. В розсаднику застосовуємо вузькоборозенкові без грядкові стрічкові посіви (3-5 см), які проводимо за допомогою сівалок «Литва-25», СЛП-М. У стрічкових посівах насіння висіваємо у кілька зближених борозенок, які утворюють стрічку з 6 рядів. Між посівами стрічками залишаємо проміжок для проходу коліс трактора. Ширина стрічки і міжстрічкового проміжку дорівнює 1,5 м. Використовуємо схему посіву з шириною борозенки 3-5 см і попарно зближеними рядками 10-30-10-30-60 см.

Ялина звичайна як і більшість деревних, а також чимало трав'янистих рослин мають насіння, яке вимагає тривалої передпосівної підготовки. Це відповідає періоду спокою, що його мають рослини в зоні помірних широт. Щоб протягом період спокою насіння не втратило життєздатність, його утримують в умовах, близьких до природних. Насіння перемішують з піском чи торфом у пропорції 1:2, зволожують і засипають в ящики. Ці ящики зберігають при температурі не більше +5 °С у підвалі. Періодично, раз на 7-10 днів, субстрат в ящиках перемішують і, при потребі, зволожують. Цей процес носить назву стратифікація. Насіння стратифікують доти, доки воно не проросте. Для ялини це триватиме 30-120 днів. Якщо насіння не стратифікують, сходи з'являються на грядках через два, навіть три роки. Доведеться доглядати за пустими грядками весь цей час, а робити це значно складніше.

Норма висіву - це мінімальна кількість насіння у вагових одиницях,яку необхідно висіяти на 1м посівної борозенки чи на одиницю площі,щоб одержати максимальну кількість стандартних сіянців. Вона залежить від маси насіння, класу якості, виду і схеми посіву.

Норма висіву насіння деревних рослин залежить від ряду чинників. Найбільшою мірою насіння деревних рослин залежить від маси 1000 насінин; Із зростанням маси 1000 насінин норма висіву збільшується, і навпаки. Норма висіву ялини звичайної - 110 -130 насінин на 1 погонний метр рядка, 1000-1200 насіння на 1 м².

В шкілку висаджують в 2-3 річні сіянці з посівного відділення або такого ж віку укоріненні живці з відділення адаптування відділу розмноження. Схема посадки: між рослинами в ряду 30 см і 60 см міжряддя. На новому місці сіянці дорощують в середньому ще 4 роки. Саджанці, які досягли товарного ґатунку реалізують, а маломірні пересаджують в другу шкілку. Перешколювання хвойних рослин з однієї шкілки в іншу краще здійснювати у весняні строки. Пізні осінні пересаджування рослин з відкритою кореневою системою призводять до значних відпадів, тому проводити їх не доцільно.

Роботи по догляду за саджанцями ялини зводяться до своєчасного прополювання бур’янів і розпушування ґрунту підживлення рослин, заходи боротьби з шкідниками та хво­робами. Формування штамбу та крони у саджанців дерев більшості шпилькових порід не проводять.

Розділ 4. Агротехнічні заходи дорощування садивного матеріалу до товарного ґатунку.

Маточний відділ в розсаднику створюємо для організації виробництва вихідного матеріалу для якісного і кількісного забезпечення потреб массового розмноження деревних рослин. У маточному відділі закладаємо такі відділення: плантаційне(насіннєві,живцеві плантації); колекційне(експозиційна ділянка).

Насіннєві маточні плантації в маточних відділах створюємо з метою заготівлі безпосередньо на розсаднику насіння дерев,кущів у значних обсягах як для власних потреб, так і для реалізації іншим господарствам.

Живцеві маточні плантації служать для виробництва окремих видів садивного матеріалу вегетативного походження, а саме здеревянілих або напівздеревянілих стеблових живців, які слугують вихідним матеріалом для виробництва живцевих саджанців.

Для створення насіннєвих маточників кращими вихідним садивного матеріалу є відбірні великомірні саджанці з перевіреними сортовими ознаками. Найкращим садивного матеріалу для створення маточних плантацій є сіянці та саджанці насіннєвого походження. Плантації, закладені садінням сіянців та саджанців, стійкіші, довговічніші і продуктивніші, ніж створені садивного матеріалу вегетативного походження.

Висаджуємо рослини ранньою весною. Застосовуємо шахове розміщення саджанців з відстанню між рядами і в ряду 5м, а насіннєвих насаджень кущів – прямокутне з розміщеням садивних місць 2-3х1,5-2м.

Догляд за насіннєвими маточниками протягом їх експлуатації спрямований на утримання грунту плантаційній в чистому і розпушеному стані, проведенннея боротьби з хворобами та шкідливими і забезпечення близьких до оптимального для життєдіяльності рослин мінерального і водного режимів грунту шляхом систематичного підживлення та зрошення. Мінеральні добрива застосовують у вигляді підживлень під час догляду за маточниками.

При створенні кущових плантацій рослини розміщує мо за схемою між рядами 1-1.2 м і в ряду 0.4-0.5 м. Для кращого приживлювання та укорінення кореневої системи сіянців і саджанців перед садінням обробляємо ростовими речовинами.

Першорічний догляд за живцево-маточною плантацією включає своєчасне рознушування грунту, знищення бурянів, боротьбу із збудниками хвороб та шкідниками. Восени, у рік садіння, усі однорічні пагони материнських кущових шкідниками. Восени, у рік садіння, усі однорічні пагони материнських кущових рослин зрізуємо на висоті 4-5 см і підгорічні пеньки, а у дерев прирізаємо скелетні гілки. Ці заходи сприяють кращому укоріненню висаджених рослин та массовому утворенню нових пагонів.

У наступні роки, в осінньо-зимовий період, з материнських рослин нарізаємо однорічні пагони, які в подальшому (перед садінням для укорінення або на постійне місце) ріжемо на живці. При цьому наступні зрізи робимо на робимо на 2-4см вище попередніх.

Зрізані восени пагони звязуємо у пучечки по 50-100 шт. і у разі потреби до садіння зберігаємо у погребах.

Після 5-6 років заготівлі живців кущі омолоджуємо (зрізаємо усі пеньки і протягом року не експлуатуємо.

За правильної експлуатації середній вихід живців з одної маточної рослини становить: самшит – 10шт. Через 10-15 років проводимо поетапне оновлення маточних рослин

У маточному відділі декоративних розсадників заклалаємо колекційне відділення у вигляді експозиційної ділянки закладаємо з метою натурного показу та реклами прикладів різного цільового використання вирощування в розсаднику асортименту садивного матеріалу.

В колекційному відділенні проводимо сисмематичне підживлення рослин, своєчасне розпушування грунту та знищення бурянів, а також індивідуальний догляд за надземною частиною дерев і кущів.

Середній вихід живців з одного маточного дерева, наприклад з самшиту число живців з однієї маточної рослини виходить 30шт.

Розділ 5. Організація і охорона праці в розсаднику.

Основною виробничою одиницею на лісовому розсаднику є постійна бригада робітників, яка складається з кількох ланок; кількість робітників у ланці - 2-3 чоло­віки.

Керує бригадою майстер (бригадир) зі стажем роботи на розсаднику 3-5 років із спеціальною освітою, а ланкою - кваліфікований робітник ланки, який пройшов фахову підготовку.

Виконання робіт у теплицях покладається на постійних робітників, які прийма­ються в порядку організованого набору.

При зеленому живцюванні основою організації праці є спеціалізована ланка у складі 2-3 постійних робітників. У дні масового живцювання додатково беруть кіль­ка чоловік з числа пенсіонерів або школярів.

Виділяються також спеціалізовані ланки з вирощування садивного матеріалу в теплиці, посівному відділку, шкілці.

Закріплення виробничих ділянок за бригадами і вирощуваних культур (від посіву-посадки до реалізації) за ланками і окремими робітниками - один із прогресивних методів організації праці. При цьому ліквідується знеосібка в роботі з вирощування садивного матеріалу, поліпшується якість роботи.

В осінньо-зимовий період кількість ланок та їх чисельний склад при виконанні робіт з переробки шишок, виготовлення товарів широкого вжитку, рубок, догляду за лісом та інших робіт визначається конкретними умовами виробництва.

Для виконання ручних робіт з великим обсягом трудозатрат і стислими агротехніч­ними строками (прополювання, викопування садивного матеріалу) залучаються тим­часові, сезонні робітники (з числа жителів населених пунктів поблизу розсадника).

Як прогресивний метод у роботі працівників на розсаднику з огляду на кінцевий результат, вводиться бригадний підряд, об'єктом якого є виробнича ділянка з певним обсягом робіт; перехід на бригадний госпрозрахунок. Він запроваджується з мстою поліпшення використання робочого часу і техніки, зниження матеріальних і трудо­вих затрат при вирощуванні садивного матеріалу, підвищення продуктивності пращ на роботах у розсадниках на основі матеріальної зацікавленості колективів бригад у кінцевих результатах праці.

Система оплати праці в розсаднику - відрядна, відрядно-преміальна, акордно-преміальна і просто преміальна.

Обов'язкова умова преміювання- якісне виконання всіх технологічних опера­цій.

Оплата праці робітників у лісових розсадниках проводиться на підставі тарифі­кації робіт за розрядами, нормування праці відповідно до діючих типових норм ви­робітку, тарифних ставок для оплати праці, систем оплати, надбавки і доплат.

Бригадирам на роботах у лісових розсадниках, які не звільнені від основної ро­боти, за керівництво бригадою виплачується надбавка до відрядного заробітку за­лежно від обсягу роботи і чисельності робочих у бригаді.

Праця у розсадниках вимагає дотримання правил безпеки, передбачених для підготовки площі, основного та допоміжного обробітку ґрунту ґрунтообробними знаряддями, вантажно-розванта­жувальних операцій, роботи на сівалках і лісосадильних машинах, знаряддях по догляду за садивним матеріалом, його викопуванням.

Залежно від виду та характеру виконуваної роботи у розсаднику використовуються такі машини різних марок, механізми та інстру­менти: трактори, корчувальні машини, плуги спеціального та загаль­ного призначення, фрези, борони, культиватори, сівалки, лісосадильні машини, обприскувачі, обпилювачі, поливні агрегати, свердла, лопати, мечі Колесова, граблі, мотики, секатори, викопні плуги, скоби.

До роботи з цими машинами та знаряддями допускають осіб, які пройшли відповідний інструктаж з техніки безпеки, що фіксу­ється в журналі з техніки безпеки.

Бригадир, майстер та інші керівники робіт у розсаднику контро­люють справність машин, механізмів, інструментів, стан робочих місць і дотримання робітниками всіх правил з техніки безпеки на робочих місцях.

Робітники, які зайняті ручною працею, забезпечуються справ­ним інвентарем і під час проведення робіт повинні перебувати один від одного на віддалі 2-3 м.

При роботі викопних агрегатів не дозволяється бути біля них ближче 5 м, забороняється повертати агрегат у робочому стані, регулю­вати робочі органи під час його руху.

Із отрутохімікатами працюють у безвітряну погоду під керів­ництвом спеціаліста, який відповідає за правильне і безпечне їх використання.

До роботи з пестицидами допускаються особи, які пройшли попередній медичний огляд і оволоділи методами безпечної праці. Робітники повинні застосовувати респіратори, комбінезони, халати, гумові рукавиці, спеціальне гумове взуття і захисні герметичні окуляри. На місцях праці необхідно обладнати умивальники, аптечки невідкладної допомоги.

Під час проведення хімічних доглядів необхідно суворо дотриму­ватись правил особистої гігієни. Не можна в процесі роботи з отрутохімікатами курити, вживати їжу. Це можна робити тільки під час відпочинку в спеціально відведеному місці (не ближче 200 м від робочих місць), знявши спецодяг, помивши руки з милом, обличчя та сполоснувши ротову порожнину чистою водою.

При використанні отрутохімікатів в оранжереях, теплицях, парниках або при дезінфекції забороняється працювати без протигаза та спецодягу.

Обприскування полів гербіцидами починають уранці, за 30 хв. до сходу сонця, і продовжують до 9-10-ї год., щоб висхідні течії повітря не знесли гербіциди на посіви чутливих до них культур. Вечірні; обприскування здійснюють за 2-3 год. до заходу сонця. Температура повітря під час обприскування не повинна перевищувати +22 °С. швидкість вітру - 5 м/с. Після застосування отрутохімікатів протягом двох-трьох днів людям забороняється перебувати на цих об'єктах.