
- •Декоративні форми
- •Природні умови району.
- •Економічні умови.
- •Загальні відомості про розсадник.
- •Розподіл площі розсадника за видами користування
- •3.1. Способи розмноження Верби козячої
- •3.2. Опис технології вирощування Верби козячої
- •3.3. Визначення об’єму щорічного випуску садивного матеріалу декоративним розсадником для озеленення міста Лубни.
- •3.4. Розрахунок площі розмноження і дорощування дерев і чагарників в розсаднику. Підбір способу розмноження, схем посівів та посадок. Визначення корисної площі посівного відділення
- •Розділ 6 технологічна карта вирощування тису ягідного
- •Вирощування саджанців в першій шкілці. Розрахунок проведено на 1000 шт. Площа живлення – 250 м2.
- •Висновки
- •Список використаних джерел
ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. БОТАНІЧНИЙ ОПИС ВКАЗАНОГО ВИДУ. ОПИС ДЕКОРАТИВНИХ ФОРМ ВЕРБИ КОЗЯЧОЇ
РОЗДІЛ 2. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО ДЕКОРАТИВНИЙ РОЗСАДНИК, ПРИРОДНІ ТА ЕКОНОМІЧНІ УМОВИ РАЙОНУ. ПРИЗНАЧЕННЯ, ВИРОБНИЧА ПОТУЖНІСТЬ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ТЕРИТОРІЇ РОЗСАДНИКА
РОЗДІЛ 3. ОСНОВИ АГРОТЕХНІКИ ВИРОЩЕННЯ ВЕРБИ КОЗЯЧОЇ
3.1. СПОСОБИ РОЗМНОЖЕННЯ ВЕРБИ КОЗЯЧОЇ
3.2. ОПИС ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ ТИСА ЯГІДНОГО
3.3. ВИЗНАЧЕННЯ ОБЄ'МУ ЩОРІЧНОГО ВИПУСКУ САДИВНОГО МАТЕРІАЛУ ДЕКОРАТИВНИМ РОЗСАДНИКОМ ДЛЯ ОЗЕЛЕНЕННЯ МІСТА ЖМЕРИНКИ
3.4. РОЗРАХУНОК ПЛОЩІ РОЗМНОЖЕННЯ І ДОРОЩУВАННЯ ДЕРЕВ І ЧАГАРНИКІВ В РОЗСАДНИКУ. ПІДБІР СПОСОБУ РОЗМНОЖЕННЯ, СХЕМ ПОСІВІВ ТА ПОСАДОК . ВИЗНАЧЕННЯ КОРИСНОЇ ПЛОЩІ ПОСІВНОГО ВІДДІЛЕННЯ
РОЗДІЛ 4. АГРОТЕХНІЧНІ ЗАХОДИ ДОРОЩУВАННЯ САДИВНОГО МАТЕРІАЛУ ДО ТОВАРНОГО ГАТУНКУ
РОЗДІЛ 5. ОРГАНІЗАЦІЯ Й ОХОРОНА ПРАЦІ В РОЗСАДНИКУ
РОЗДІЛ 6. ТЕХНОЛОГІЧНА КАРТА ВИРОБНИЦТВА САДИВНОГО МАТЕРІАЛУ ТИСА ЗВИЧАЙНОГО
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.
Вступ
За сучасною термінологією розсадником називають підприємство або його спеціалізовану частину, призначену для вирощування садивного матеріалу деревних та кущових порід, який в подальшому використовують для озеленення та садово-паркового будівництва, лісорозведення і штучного лісовідновлення, створення лісомеліоративних насаджень та закладання плодових садів.
З глибокого минулого людей цікавили питання про розмноження і вирощування дерев і кущів. Здавна відомо, що дерево можна виростити з насінини, відводка або живця. Ще за часів древніх римлян були розроблені поради з розмноження та пересаджування рослин.
Становлення розсадництва тісно пов’язане з початком штучного розселення деревних рослин людиною на площах, які раніше не були або були зайняті ними, наприклад, лісом.
Основним садивним матеріалом для закладання садів, парків, скверів, озеленення населених пунктів і садиб є саджанці декоративних дерев і кущів. Задоволення потреб зеленого будівництва садивним матеріалом деревних рослин і є головною метою діяльності декоративних розсадників. Одночасно з цим необхідно зазначити, що окрім них, декоративні саджанці вирощуються розсадниками, які виробляють садивний матеріал для інших цілей: лісокультурних, лісомеліоративних створення плодових садів. Залежно від цільового призначення, розсадники поділяють на:
Лісові та лісомеліоративні;
Плодові (плодово-ягідні);
Декоративні.
Залежно від терміну діяльності декоративні розсадники поділяються на тимчасові та постійні. Залежно від значення декоративні розсадники поділяють на розсадники місцеві, обласні та державні. За розмірами площі, розсадники поділяють на:
Малі(до 5га);
Середні (від 5 до 20га);
Великі (понад 20га).
У багаторічній практиці виробництва садивного матеріалу декоративних дерев і кущів в основу організації розсадництва покладено принцип роздільного вирощування окремих видів садивного матеріалу.
Сучасний стан вирощування декоративного садивного матеріалу та забезпечення ним потреб озеленення в Україні значною мірою визначається новітньою історією квітково-декоративного розсадництва, яка охоплює період з моменту отримання нею незалежності і до сьогоднішнього дня.
Розділ 1. Ботанічний опис та біологічні особоивості Верби козячої (Sálix cáprea)
В
ерба
козяча (Рис.1.1), або Бредіна, (лат. Sálix
cáprea) - дерево, рідше деревоподібний
чагарник; вид роду Верба (Salix) родини
Вербові (Salicaceae). Рослина добре поїдається
козами і вівцями, звідси видова назва
– козяча.
Ш
Рис. 1.1. Верба козяча
видкозростаюче дерево заввишки 6-10 (до 15) м і діаметром стовбура до 75 см, рідше деревовидний високий чагарник (Рис 1.2.) (до 5-7 м). Гілки товсті, розлогі, молоді сірувато- опушені; однорічні зеленувато-сірі або жовтувато-бурі, коротко опушені, рідше голі; пізніше сірі, бурі або темні, вузлуваті, ламкі. Кора гладенька, зеленувато-сіра, з віком буріє і внизу стовбура покривається поздовжніми тріщинами; оголює деревина гладка, без валиків або рубців, на повітрі червоніючий. Бруньки віддалені від пагонів, дуже голі, бурі, великі, довжиною до 5 мм і шириною 3 мм. Квіткові бруньки яйцеподібні, великі (7-15 мм завдовжки і 3-6 мм завширшки), червонуваті або каштанові, голі, не сплюснуті, віддалені від пагонів і здебільшого з гачкуватим кінцем.Прилистки брунькоподібні, 4-7 мм завдовжки, лопатеві, рано опадають; черешки до 2 см завдовжки, до основи р озширені. Листя за зовнішнім виглядом нагадують листя черемхи; від яйцевидних до ланцетних, 11-18 см завдовжки і 5-7 см шириною, з найбільшою шириною близько середини листової пластинки, по краю хвилясто - виїмчасті або цільні, часто край листа нерівномірно зубчастий; зверху шкірясті голі, зморшкуваті від вдавлених жилок, темно-зелені; знизу, особливо по жилках. Бічних жилок 6-9 пар, які утворюють по краю листа широкі, округлі петлі; мережа жилок різко виступаючі, з великими осередками.
С
Рис. 1.2. Верба козяча (кущ)
ережки густі, великі (до 30-40 мм завдовжки), численні, осі сережок пухнасті. Чоловічі сережки широкоовальні або довгасто-яйцеподібні, сидячі, до 6 см завдовжки; жіночі - на коротких ніжках, циліндричні, щільні, багатоквіткові, при плодах довжиною до 10 см, з 4-7 листочками в основі. Тичинок дві, вони голі, у 2 рази довше чашолистки; їх нитки вільні. Зав'язь на довгій ніжці, яйцевидно-конічна, білувато-волохата або шовковисто-повстяна, з коротким стовпчиком.Плід - рідко-волосиста коробочка 7-8 мм завдовжки, на пухнастою довгою (2-3 мм) ніжці. Насіння до 1,5 мм довжиною, числом від 16 до 18 (в кожній стулці коробочки їх по 8-9 штук).
Цвіте у квітні до розпускання листя, плодоносить у травні.
Декоративні форми
Верба плакуча, пендула
В
Рис. 1.3. Верба козяча (Пендула)
ерба козяча (Salix caprea) форми "Пендула" (Pendula)(Рис. 2.3.) - це компактний представник вербового сімейства, якого легко відрізнити від інших рослин по плакучою формою крони, прищепленої на штамб і характерному забарвленню листя. У висоту ця рослина не перевищить півтора метра, тоді як діаметр крони обмежується і зовсім 1 метром, що дозволяє використовувати це дерево в озелененні навіть самих маленьких садів. Навіть відносно швидке зростання - близько 30 см за рік - не впливає на широту використання цього виду верби. Листопадна верба козяча зберігає свою красу з ранньої весни і до осені. Довгасті, еліптичні листи в довжину досягають близько 10 см, зберігають рівний приглушено-зелене забарвлення з весни до осені, коли змінюють його на досить яскравий і рівномірний жовтий. Зверху листя верби козячої гладкі й темні, а от знизу - бархатисті з сріблястим забарвленням. Зацвітає верба козяча в травні, коли на гілках з'являються негусто розташовані великі, товсті, що здаються пухнастими золотисті сережки. Чарівно виглядають і незвичайні сережки, і плоди-коробочки.Верба пурпурна, краснотал
В
Рис. 1.4. Верба козяча (Пендула)
ерба пурпурна (Рис. 1.4.), краснотал. Salix purpurea L. Іва пурпурна Salix purpurea L. - Дуже симпатичний і витончений чагарник роду вербових. На назву цієї верби вплинув пурпурний колір пагонів і яскрава пурпурна забарвлення сережок в період цвітіння. Росте у вигляді чагарнику висотою до 4 метрів, з округлою густою кроною, що складається з дуже великої кількості маленьких листочків. Пурпурного кольору пагони дуже тонкі і гнучкі. Маленькі вузькі тонкі загострені листочки дуже граціозні. Зверху вони пофарбовані в синювато-зелений колір, нижня частина аркуша - сиза. На тонких пагонах розташування листя майже супротивні. Цвіте краснотала практично одночасно з розпусканням листя, а іноді й раніше.
Розділ 2. Загальні відомості про декоративний росадник, природні умови району діяльності. Призначення, виробнича потужність та організація території розсадника
Природні умови району.
Для кліматичної характеристики району розташування розсадника ми використовуємо дані агрокліматичних довідників по Полтавській області. Основні показники клімату заносяться в Таблицю 2.1.
Таблиця 2.1
ОСНОВНІ ПОКАЗНИКИ КЛІМАТУ РАЙОНУ РОЗМІЩЕННЯ РОЗСАДНИКА
Місяць |
Середня темпера-тура, 0С |
Абсолютні температури, 0С |
Середня товщина снігу, мм |
Кількість опадів, мм |
Відносна вологість повітря, % |
|
min |
max |
|||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
I |
-5,9 |
-21,0 |
4,5 |
29 |
- |
19,2 |
II |
-4,8 |
-20,2 |
5,2 |
30 |
- |
14,7 |
III |
-0,3 |
-14,2 |
13,7 |
25 |
- |
11,5 |
IV |
7,5 |
-4,7 |
22,4 |
- |
39 |
5,2 |
V |
14,4 |
0,5 |
27,4 |
- |
55 |
2,9 |
VI |
17,6 |
5,7 |
30,5 |
- |
72 |
2,3 |
VII |
19,5 |
8,2 |
32,6 |
- |
64 |
2,2 |
VIII |
18,7 |
6,7 |
32,1 |
- |
55 |
2,3 |
IX |
13,9 |
0,1 |
28,1 |
- |
38 |
2,0 |
X |
7,7 |
-4,4 |
21,1 |
- |
39 |
7,5 |
XI |
1,5 |
-11,1 |
14,0 |
- |
36 |
17,9 |
XII |
-3,1 |
-16,8 |
7,7 |
34 |
- |
22,0 |
Заморозки в районі спостерігалися на весні в середньому 26 IV (тривалість близько 14 днів), найбільш ранні заморозки були 25 III 1897 року, а найпізніше — 25 V 1909 року. Перші осінні заморозки найраніше були зафіксовані 9 IX 1896 року, а найпізніше — 1 XI 1909 року. Всередньому осінні заморозки припадають на 3 X і можуть тривати напротязі 13 днів.
Протяжність періоду вегетації найбільша 202 дні зафіксована в 1950 році, найменша — 118 днів у 1952 році. Тривалість періоду вегетації всередньому складає 159 днів.
Дати переходу середніх добових температур повітря через:
-5 0С — 25 II – 29 XII (загальна тривалість 306 днів);
0 0С — 17 III – 23 XI (загальна тривалість 250 днів);
5 0С — 5 IV – 27 X (загальна тривалість 204 дні);
10 0С — 24 IV – 1 X (загальна тривалість 159 днів);
15 0С — 15 V– 12 IX (загальна тривалість 119 днів);
20 0С — 13 VII – 7 VIII (загальна тривалість 24 дні).
Сума середніх добових температур повітря становить:
0 0С — 3155;
5 0С — 3040;
10 0С — 2710;
15 0С — 2200.
Дата утворення стійкого снігового покриву в середньому припадає на 25 XII, а дата руйнування — на 8 III. Число днів із сніговим покривом — 86. Запас води — 37 мм.
Переважаючий напрям вітру північно-західний.