Місця встановлення зупиняючих огорож
Ці огорожі рекомендується встановлювати: на розгалуженні автомобільних доріг в межах клиновидної зони, що утворюються між двома проїжджими частинами; біля мостів (шляхопроводів) ; на високих насипах у водопропускних труб ;біля будівель і масивних споруд; перед кінцевою частиною підпірних стінок ; у масивних опор інформаційно-вказівних знаків і опор снігозахисних галерей, селепроводов ; навпроти примикаючої дороги, розташованої на крутому спуску, перед опорою шляхопроводу або іншою масивною перешкодою (наприклад опорою високовольтної лінії електропередачі), розташованою на зовнішній стороні закруглює дороги в плані; у кінцевих ділянок огорож, обернутих торцем до напряму руху, на початку розділової смуги; в місць розриву огорож для пропуску пішоходів, повороту і розвороту транспортних засобів; у опор шляхопроводів на ділянках, де розміри острівця безпеки недостатні для установки направляючої огорожі необхідної довжини; на затяжних крутих спусках в гірській і перетнутій місцевостях замість протиаварійних з'їздів або в доповненні до них при обмеженій довжині з'їздів. Їх розташовують на відстані не менше 1 м від краю проїжджої частини.
Умови стійкості транспортного засобу при зіткненні з утримуючою огорожею.
Утримуюча огорожа розрах на стійкість тз проти перекидання. За розрах шв легк авто приймається 90% забезпечення розрах шв даної категорії дороги для автобусів 70% км/год. Вважається, що в момент зіткнення тз з огорожею він рухається по кривій траєкторії з постійним прискоренням 4,5 м/с для легк авто і 3 м/с для вантажних авто. Щоб запобігти перекиданню транспортного засобу при взаємодії з дорожнім огородженням, необхідно дотримуватися таких умов: перекидний момент, що створюється парою сил (силою інерції і силою реакції огородження) має зрівноважуватися моментом, який створює сила ваги транспортного засобу. Цю умову можна подати так:
де b — плече дії сили ваги (горизонтальна відстань від центра мас до лінії контакту транспортного засобу з огородженням), м;
h цм висота центра мас, м;
h огор - висота лінії контакту автомобіля з огородженням, м;
G— сила ваги, прикладеної в центрі мас. транспортного засобу, Н.
Конструкція парапетних огорож.
Останніми роками все більше поширення в нас і за рубежем набувають залізобетонні огорожі парапетного типу (монолітні і збірні). Монолітні огорожі виготовляють безпосередньо на дорозі, використовуючи жорстку бетонну суміш і спеціальну бетоновкладальну машину з ковзаючою опалубкою. Збірні огорожі конструюють у вигляді блоків завдовжки 3, 6 або 9 м. Застосовують декілька різновидів стикових з'єднань блоків, але краще зарекомендували себе ті, які мають підвищену жорсткість і забезпечують мінімальну деформацію огорожі. На відміну від бар'єрних огорожі парапетного типу розраховані на утримування автомобіля в результаті зміни нахилу його поперечної осі, а також силової дії на колеса і підвіску.
В поперечному перетині парапетні огорожі мають форму східчастої трапеції і розраховані на односторонню (див. мал. 18.13, к) або двосторонню (див. мал. 18.13, л) силову дію автомобілів. Збірні блоки закріплюють до залізобетонної плити штирями (мал. 18.20,а), а монолітні огорожі заглиблюють в шари дорожного одягу або грунт на 200 мм (мал. 18.20,6). Щоб уникнути удару автомобіля об торець огорожі початкові і кінцеві блоки виготовляють з похилою верхньою гранню (мал. 18.20, в). Армування блоків виконують з урахуванням експлуатаційних навантажень.